fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Електронні квитки, «євробляхи», лоукостери — інфраструктурні підсумки 2018 року

Elektronni kvytky, «jevrobljahy», loukostery — infrastrukturni pidsumky 2018 roku

Редакція Na chasi продовжує розповідати про підсумки 2018 року. Згадуємо разом із вами головні події у сфері урбаністики: відкриття нових авіаліній, впровадження електронного квитка, запуск системи велопрокату в низці міст, зміни в ПДР та багато іншого
Redakcija Na chasi prodovžuje rozpovidaty pro pidsumky 2018 roku. Zgadujemo razom iz vamy golovni podiї u sferi urbanistyky: vidkryttja novyh avialinij, vprovadžennja elektronnogo kvytka, zapusk systemy veloprokatu v nyzci mist, zminy v PDR ta bagato inšogo
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Почнемо з нових правил дорожнього руху та усього, що повязане із транспортом в країні. Із 1 січня 2018 року встановлено нову максимальну швидкість руху для усіх типів транспортних засобів в межах населених пунктів на території України — 50 км/год. Обмежили швидкість і для столичних водіїв. У Києві 1 листопада 2018-го скасували швидкісний режим. Тепер він діятиме лише з 1 квітня по 31 жовтня щорічно. Це значить, що на деяких вулицях столиці їздити зі швидкістю 80 км/год забороняється. Із вересня 2018 року почали діяти нові правила паркування та нові правила покарання водіїв, які не оплачують парковку або залишають машину в заборонених місцях. Поліція при цьому отримала дозвіл фіксувати порушення на фото і відео. Також у вересні 2018-го запровадили обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих пішохідних переходах через дороги із 4 та більше смугами руху. Тоді ж, восени,  український парламент проголосував за збільшення штрафів у 17 разів для водіїв. Йдеться про порушників, які ігноруватимуть паски безпеки у автомобілях чи блокуватимуть системи безпеки заглушками. Ще раніше український уряд заборонив використання автобусів, у яких відсутні тахографи та паски безпеки. Щоправда, нові правила для пасажирських перевізників набудуть чинності лише із початку 2019 року. Посилено було й відповідальність і за перебування за кермом у нетверезому стані. Штрафи збільшили впятеро — від 17 до 51 тис грн. Але, мабуть, найбільший резонанс отримала тема євроблях. Власники авто на іноземній реєстрації неодноразово мітингували під стінами Верховної Ради, а очільник руху навіть спалив власну недешеву автівку, начебто на знак протесту (щоправда, не здобув особливих симпатій у соцмережах, де йому радили краще віддати євробляху на потреби бійців на фронті). Компромісним варіантом стало ухвалення 2 законів стосовно автівок із номерами та реєстрацією в країнах ЄС. Запуск міжнародної системи велопрокату Nextbike став головною новиною для українських міст. У 2015-2016 роках Львів став першим в Україні, де з’явилася система громадського велопрокату. А в 2018 році там затвердили новий тип проїзного документу у міському електротранспорті: спільні абонементи сервісу велопрокату Nextbike та Львівелектротрансу. Попередня спроба запуску цього велопрокату відбулася у 2016 році у Києві. Потім в квітні 2018-го анонсували, що до початку літнього сезону там має з’явитися 27 пунктів велопрокату згідно з Концепцією розвитку велосипедної інфраструктури в Києві. І тільки в серпні 2018 року столиця знов стала експериментальним майданчиком для громадського прокату. Ще одним сервісом прокату двоколісного транспорту для киян став Bike Sharing. Наступним після столиці став Харків, потім приєдналася Вінниця, а згодом — Одеса. Щоправда, в цьому південному місті взяти напрокат велосипед можна буде з весни 2019-го. Із початком 2018 року тема запровадження електронних квитків для транспорту в низці міст України стала доволі обговорюваною. Першим містом, яке перейшло на безконтактну систему оплати проїзду став Житомир. Там нову систему оплати громадського транспорту запровадили ще в 2017 році. Згодом був Харків, а в 2018 — Тернопіль,  де розраховуватися можна за допомогою безконтактних банківських карток та смартфонів із NFC-чипами. У травні 2018-го  у львівських трамваях запрацювала безконтактна оплата від Mastercard. Але й тут до повноцінного запуску електронного квитка слід почекати 2019 — чи й навіть 2020 — року. Європейський інвестиційний банк рекомендував українським містам запровадити єдиний електронний квиток. Ідею підхопили в Міністерстві інфраструктури. Представники відомства пообіцяли, що до кінця 2018 року запустять  в Україні наскрізний квиток формату автобус-залізниця-авіа. Проте цього так і не відбулося. Ще одним містом, де запровадження електронного квитка було відтерміноване, стала Вінниця. Тут далі укладених контрактів з компаніями-постачальниками обладнання справа поки не пішла. Не надто швидко рухалися в цьому напрямку й в українській столиці. Спочатку в травні дізналися про те, що автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті запустять протягом місяця. Згодом Київська міська державна адміністрація оголосила про запуск нового способу оплати за проїзд із 1 листопада в тестовому режимі. І вже аж у грудні 2018 року кияни змогли оплатити проїзд в наземному транспорті і метро пластиковими електронними картками та квитками з QR-кодом. Рік, що минає, був рясним на відкриття авіарейсів та вихід на український ринок міжнародних лоукостерів. Серед таких, приміром, друга (цього разу — вдала) спроба ірландської авіакомпанії Ryanair здійснювати авіаперевезення з України. Пам’ятаємо, як у 2017-му цей план зірвався. Одразу після виходу цей лоукостер оголосив низку можливостей для українців: Було оголошено перші напрямки польотів Ryanair з України. Розширено перелік доступних міст та рейсів з Польщі до України. Крім того, конкуренти почали рухатися — і до Борисполя зайдуть ще 2 авіакомпанії. Відзначилася новими рейсами і українська авіакомпанія SkyUp, яка розпочала польоти 19 травня 2018 року. Спочатку компанія виконувала чартерні рейси для туроператора Join UP! Згодом було оголошено маршрути, які офіційно дозволили це робитиукраїнському лоукостеру. Відтак компанія перейшла до виконання внутрішніх бюджетних польотів за маршрутами Київ-Одеса і Харків-Одеса. А нещодавно SkyUp відкрила продаж квитків з Києва до Іспанії. Угорський лоукостер Wizz Air на початку 2018-го анонсував розширення своєї мережі польотів, а це плюс 70 нових маршрутів. 16 рейсів — з трьох українських аеропортів: Київ-Жуляни, Львів і Харків. Паралельно в компанії повідомляли про поповнення українського повітряного флоту на один літак. В цілому, за 2018 рік Wizz Air запустив 5 нових маршрутів зі столиці: до Відня, Франкфурта-на-Майні, Берлін-Шенефельда, Лісабона і Таллінна. За перші 10 місяців 2018 року цей лоукостер перевіз рейсами до та з України понад 1,2 млн пасажирів. Щодо інших нових авіакомпаній та рейсів, то за цей час із українських летовищ відкривали рейси: грузинська авіакомпанія MyWay Airlines, лоукостер з ОАЕ FlyDubai, італійська бюджетна авіакомпанія Ernest Airlines, бельгійська компанія Brussels Airlines. А для тих, хто не надто любить літати, наприкінці вересня 2018 року почав курсувати потяг чотирьох столиць. Він обслуговує пасажирів за маршрутом Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига. У 2018-му українська муніципальна влада затято боролася з рекламою, яка засмічує історичні центри українських міст. Пов’язане це з прийняттям відповідних законів і затверджених правил. На початку року міськрада Києва вирішила покласти край хаотичному розміщенню реклами у місті. Відтепер розміщення оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, листівок в тому числі рекламного змісту дозволяється виключно на призначених для цього місцях: інформаційних стендах, дошках. Тоді ж про наміри очистити Київ від засилля білбордів та інших носіїв зовнішньої реклами повідомляв і мер міста Віталій Кличко. У Дніпрі запропонували боротися із рекламою на стовпах за допомогою спеціальної обгортки з пухирцями. Вона, як запевняють, захистить місто від обклеювання вуличних ліхтарів рекламою. Влітку 2018-го стало відомо також про те, що з українських тротуарів приберуть кіоски та білборди. За новими Державними будівельними нормами, заборонено встановлення тимчасових споруд, рекламних та інших конструкцій на пішохідних зонах тротуарів при проектуванні та реконструкції вулиць. У Вінниці також вирішили, що центр міста потребує упорядкованої реклами на фасадах будівель. Там презентували концепцію єдиного оформлення вуличних вивісок. Практично одразу в цьому місті розпочався демонтаж рекламних вивісок старого зразка на комерційних будівлях. Львів також не лишився осторонь рекламних проблем. Рішення очистити історичний центр від усієї реклами пов’язане з прийняттям законопроекту Про внесення змін до закону України Про охорону культурної спадщини. Згідно з документом, нелегальною стане реклама в тій частині міста, яка визнана об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тривалий спротив рекламників упорядкуванню конструкцій можна пояснити просто: достатньо прочитати, скільки заробляють мегаполіси на білбордах, сітілайтах та інших рекламних носіях. За 2018 рік у нашій рубриці назбиралося чимало історій про цікавих дієвих людей, які, розбудовують своє місто та громаду. В лютому 2018-го редакція Na chasi відвідала київський IZONE, де організатори представляли результат дослідження культури, урбаністики й ідентичності 6 міст Донецької та Луганської областей. Співкоординаторка проекту Віта Базан розповіла про стереотипи щодо українського Сходу та власні висновки, зроблені після дослідження. У березні Юрій Грановський, співзасновник київської організації Агенти Змін розповідав про слабкі урбаністичні місця Києва, доказове проектування, а також про те, як команда намагається створити комфортний громадський простір, враховуючи потреби кожного, хто ним користуватиметься. Згодом в рамках спецпроекту 12 історій наша редакція розпитала співзасновників Агенти Змін, як  змінився дизайн міського простору за 27 років незалежності України. Квітень 2018-го запам’ятався історією, яку привезла зі Львова наша журналістка, — про Емаус-Оселю. Це — спільнота взаємодопомоги, що підтримує людей без постійного місця проживання. А ще у Львові думками про минуле та майбутнє міської громади та архітектурної спадщини поділився Юліан Чаплінський, головний архітектор цього міста. Також ми зайомили читачів із проектом Добровольці-вогнеборці, які на волонтерських засадах об’єднуються в команди, щоб допомагати пожежникам боротися із вогнем. А влітку Сергій Ровинський, директор Зеленого театру в Одесі, ділився успіхами та викликами проекту, який із закинутої непридатної території перетворив велику локацію на культурний осередок відпочинку.

Нові штрафи, закони та «євробляхи»

Почнемо з нових правил дорожнього руху та усього, що пов’язане із транспортом в країні. Із 1 січня 2018 року встановлено нову максимальну швидкість руху для усіх типів транспортних засобів в межах населених пунктів на території України — 50 км/год.

Обмежили швидкість і для столичних водіїв. У Києві 1 листопада 2018-го скасували швидкісний режим. Тепер він діятиме лише з 1 квітня по 31 жовтня щорічно. Це значить, що на деяких вулицях столиці їздити зі швидкістю 80 км/год забороняється.

Із вересня 2018 року почали діяти нові правила паркування та нові правила покарання водіїв, які не оплачують парковку або залишають машину в заборонених місцях. Поліція при цьому отримала дозвіл фіксувати порушення на фото і відео.

Також у вересні 2018-го запровадили обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих пішохідних переходах через дороги із 4 та більше смугами руху. Тоді ж, восени,  український парламент проголосував за збільшення штрафів у 17 разів для водіїв. Йдеться про порушників, які ігноруватимуть паски безпеки у автомобілях чи блокуватимуть системи безпеки «заглушками». Ще раніше український уряд заборонив використання автобусів, у яких відсутні тахографи та паски безпеки. Щоправда, нові правила для пасажирських перевізників набудуть чинності лише із початку 2019 року.

Посилено було й відповідальність і за перебування за кермом у нетверезому стані. Штрафи збільшили вп’ятеро — від 17 до 51 тис грн. Але, мабуть, найбільший резонанс отримала тема «євроблях». Власники авто на іноземній реєстрації неодноразово мітингували під стінами Верховної Ради, а очільник руху навіть спалив власну недешеву автівку, начебто на знак протесту (щоправда, не здобув особливих симпатій у соцмережах, де йому радили краще віддати «євробляху» на потреби бійців на фронті). Компромісним варіантом стало ухвалення 2 законів стосовно автівок із номерами та реєстрацією в країнах ЄС.

Читайте також: «Євробляха» чи вживаний електромобіль — і що не так з обома варіантами

Муніципальний велопрокат в українських містах

Запуск міжнародної системи велопрокату Nextbike став головною новиною для українських міст. У 2015-2016 роках Львів став першим в Україні, де з’явилася система громадського велопрокату. А в 2018 році там затвердили новий тип проїзного документу у міському електротранспорті: спільні абонементи сервісу велопрокату Nextbike та «Львівелектротрансу».

Попередня спроба запуску цього велопрокату відбулася у 2016 році у Києві. Потім в квітні 2018-го анонсували, що до початку літнього сезону там має з’явитися 27 пунктів велопрокату згідно з «Концепцією розвитку велосипедної інфраструктури в Києві». І тільки в серпні 2018 року столиця знов стала експериментальним майданчиком для громадського прокату. Ще одним сервісом прокату двоколісного транспорту для киян став Bike SharingНаступним після столиці став Харків, потім приєдналася Вінниця, а згодом — Одеса. Щоправда, в цьому південному місті взяти напрокат велосипед можна буде з весни 2019-го.

Читайте також: Як і чи можна перевозити велосипед у транспорті?

Електронні квитки в громадському транспорті

Із початком 2018 року тема запровадження електронних квитків для транспорту в низці міст України стала доволі обговорюваною. Першим містом, яке перейшло на безконтактну систему оплати проїзду став Житомир. Там нову систему оплати громадського транспорту запровадили ще в 2017 році. Згодом був Харків, а в 2018 — Тернопіль,  де розраховуватися можна за допомогою безконтактних банківських карток та смартфонів із NFC-чипами. У травні 2018-го  у львівських трамваях запрацювала безконтактна оплата від Mastercard. Але й тут до повноцінного запуску електронного квитка слід почекати 2019 — чи й навіть 2020 — року.

Європейський інвестиційний банк рекомендував українським містам запровадити єдиний електронний квиток. Ідею підхопили в Міністерстві інфраструктури. Представники відомства пообіцяли, що до кінця 2018 року запустять  в Україні наскрізний квиток формату «автобус-залізниця-авіа». Проте цього так і не відбулося. Ще одним містом, де запровадження електронного квитка було відтерміноване, стала Вінниця. Тут далі укладених контрактів з компаніями-постачальниками обладнання справа поки не пішла.

Не надто швидко рухалися в цьому напрямку й в українській столиці. Спочатку в травні дізналися про те, що автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті запустять протягом місяця. Згодом Київська міська державна адміністрація оголосила про запуск нового способу оплати за проїзд із 1 листопада в тестовому режимі. І вже аж у грудні 2018 року кияни змогли оплатити проїзд в наземному транспорті і метро пластиковими електронними картками та квитками з QR-кодом.

Нові авіарейси та розвиток залізничного сполучення

Рік, що минає, був рясним на відкриття авіарейсів та вихід на український ринок міжнародних лоукостерів. Серед таких, приміром, друга (цього разу — вдала) спроба ірландської авіакомпанії Ryanair здійснювати авіаперевезення з України. Пам’ятаємо, як у 2017-му цей план зірвався. Одразу після виходу цей лоукостер оголосив низку можливостей для українців:

Відзначилася новими рейсами і українська авіакомпанія SkyUp, яка розпочала польоти 19 травня 2018 року. Спочатку компанія виконувала чартерні рейси для туроператора Join UP! Згодом було оголошено маршрути, які офіційно дозволили це робитиукраїнському лоукостеру. Відтак компанія перейшла до виконання внутрішніх бюджетних польотів за маршрутами Київ-Одеса і Харків-Одеса. А нещодавно SkyUp відкрила продаж квитків з Києва до Іспанії.

Угорський лоукостер Wizz Air на початку 2018-го анонсував розширення своєї мережі польотів, а це плюс 70 нових маршрутів. 16 рейсів — з трьох українських аеропортів: Київ-Жуляни, Львів і Харків. Паралельно в компанії повідомляли про поповнення українського повітряного флоту на один літак. В цілому, за 2018 рік Wizz Air запустив 5 нових маршрутів зі столиці: до Відня, Франкфурта-на-Майні, Берлін-Шенефельда, Лісабона і Таллінна. За перші 10 місяців 2018 року цей лоукостер перевіз рейсами до та з України понад 1,2 млн пасажирів.

Щодо інших нових авіакомпаній та рейсів, то за цей час із українських летовищ відкривали рейси:

А для тих, хто не надто любить літати, наприкінці вересня 2018 року почав курсувати потяг «чотирьох столиць». Він обслуговує пасажирів за маршрутом «Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига».

Як міста боролися із рекламою

У 2018-му українська муніципальна влада затято боролася з рекламою, яка засмічує історичні центри українських міст. Пов’язане це з прийняттям відповідних законів і затверджених правил. На початку року міськрада Києва вирішила покласти край хаотичному розміщенню реклами у місті. Відтепер розміщення оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, листівок в тому числі рекламного змісту дозволяється виключно на призначених для цього місцях: інформаційних стендах, дошках. Тоді ж про наміри очистити Київ від засилля білбордів та інших носіїв зовнішньої реклами повідомляв і мер міста Віталій Кличко.

У Дніпрі запропонували боротися із рекламою на стовпах за допомогою спеціальної обгортки з «пухирцями». Вона, як запевняють, захистить місто від обклеювання вуличних ліхтарів рекламою.

Влітку 2018-го стало відомо також про те, що з українських тротуарів приберуть кіоски та білборди. За новими Державними будівельними нормами, заборонено встановлення тимчасових споруд, рекламних та інших конструкцій на пішохідних зонах тротуарів при проектуванні та реконструкції вулиць.

У Вінниці також вирішили, що центр міста потребує упорядкованої реклами на фасадах будівель. Там презентували концепцію єдиного оформлення вуличних вивісок. Практично одразу в цьому місті розпочався демонтаж рекламних вивісок старого зразка на комерційних будівлях.

Львів також не лишився осторонь «рекламних» проблем. Рішення очистити історичний центр від усієї реклами пов’язане з прийняттям законопроекту «Про внесення змін до закону України «Про охорону культурної спадщини». Згідно з документом, нелегальною стане реклама в тій частині міста, яка визнана об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тривалий спротив рекламників упорядкуванню конструкцій можна пояснити просто: достатньо прочитати, скільки заробляють мегаполіси на білбордах, сітілайтах та інших рекламних носіях.

Рік розмов про міста та їхніх мешканців

За 2018 рік у нашій рубриці назбиралося чимало історій про цікавих дієвих людей, які, розбудовують своє місто та громаду. В лютому 2018-го редакція Na chasi відвідала київський IZONE, де організатори представляли результат дослідження культури, урбаністики й ідентичності 6 міст Донецької та Луганської областей. Співкоординаторка проекту Віта Базан розповіла про стереотипи щодо українського Сходу та власні висновки, зроблені після дослідження.

У березні Юрій Грановський, співзасновник київської організації «Агенти Змін» розповідав про слабкі урбаністичні місця Києва, доказове проектування, а також про те, як команда намагається створити комфортний громадський простір, враховуючи потреби кожного, хто ним користуватиметься. Згодом в рамках спецпроекту «12 історій» наша редакція розпитала співзасновників «Агенти Змін», як  змінився дизайн міського простору за 27 років незалежності України.

Квітень 2018-го запам’ятався історією, яку привезла зі Львова наша журналістка, — про «Емаус-Оселю». Це — спільнота взаємодопомоги, що підтримує людей без постійного місця проживання. А ще у Львові думками про минуле та майбутнє міської громади та архітектурної спадщини поділився Юліан Чаплінський, головний архітектор цього міста.

Також ми зайомили читачів із проектом «Добровольці-вогнеборці», які на волонтерських засадах об’єднуються в команди, щоб допомагати пожежникам боротися із вогнем. А влітку Сергій Ровинський, директор «Зеленого театру» в Одесі, ділився успіхами та викликами проекту, який із закинутої непридатної території перетворив велику локацію на культурний осередок відпочинку.

У 2019-му ми продовжимо розповідати про найкращі практики та зміни в українських містах, тож залишайтеся з нами у соцмережах та на сайті

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: