Дослідники відзначають, що сьогоднішня українська модель підприємництва нагадує аналогічні в країнах Вишеградської групи десятирічної давнини. Саме тоді в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині стався перехід до більш стратегічного та системного підходу до інновацій.
«Цей документ – свіжий й актуальний погляд на наші проблеми. Кремнієва Долина, Лондон, Ізраїль – це дуже далекі регіони в контексті цивілізаційного розвитку, масштабів, ресурсів та політичних режимів, – говорить Антон Верховодов, фахівець з інновацій Civitta Ukraine. – Вишеградська четвірка – це такий же «совок» в минулому, як і Україна. Але ці країни досягли значного прогресу. Уроки цих держав нам ментально ближче. Тому місією документа є донести до українського екосистеми практичні й релевантні поради від сусідів, а не «з космосу».
ФОП-звітність та сплата податків за кілька кліків — рекомендуємо сервіс Taxer.ua
ЗареєструватисяПорівняння компонентів екосистем країн В4 та України
Політика відносно бізнесу: За останні 5 років Україна піднялася зі 112-го на 76-е місце в рейтингу «Легкості ведення бізнесу». Проте проблеми з корупцією та верховенством права нікуди не зникли. Країни В4 також відчувають проблеми з високим рівнем корупції й бюрократії. Але стратегічний підхід до інновацій покращився завдяки стимулюванню розвитку малого та середнього бізнесу в областях.
Фінанси: 2017-й був в Україні успішним з точки зору інвестицій в стартапи (€235 млн), незважаючи на невелику кількість угод. У той же час, інвестори посилаються на відсутність хорошого потоку угод, тоді як підприємці скаржаться на недоступність капіталу. Минулий рік також був успішним і для країн В4 – загальний обсяг інвестицій сягнув понад €2,7 млрд при річному зростанні на 160%. Традиційний лідер – Польща (71% інвестицій в регіоні).
Культура та стартапи: З одного боку, в Україні широко поширена дрібна самозайнятість. З іншого боку, українці все ще відчувають вплив радянської ідеології, яка засуджує капіталізм та підприємництво. Стартапи стали популярними й шанованими серед соціально активних громадян. Через те, що внутрішній ринок дуже малий, керівники повинні мислити глобально з самого початку. Якщо говорити про наших сусідів у Східній Європі, то країни В4 поділяють з Україною спадщину неринкової економіки та відсутність культури підприємництва серед населення в цілому. Тим не менш, молоде покоління більш відкрите до створення власних бізнесів, головним чином через збільшення числа регіональних «єдинорогів», таких як Prezi, ESET або Avast.
Програми підтримки: В Україні останнім часом з’явилося безліч проектів на підтримку підприємців: акселератори, хаби, коворкінг, інноваційні парки. Але їм ще належить зіграти свою роль в інноваційній екосистемі. Що ж до Вишеградськох четвірки, то тут у підприємств, які тільки починають є прямий доступ до інкубаторів та акселераторів, які працюють в державному або приватному режимі. До недавнього часу співробітництво між зацікавленими сторонами систематично не заохочувалося. Але все змінилося з появою інноваційних центрів, які пропонують більш комплексну підтримку стартапів.
Суспільство та кадри для IT: Сильна радянська інженерна спадщина, завдяки чому в Україні дуже розвинений ринок аутсорсу. Проте в Україні є значна проблема з відтоком освічених кадрів. Схожа проблема й у В4, яку намагаються вирішити за допомогою створення центрів трансферу технологій в університетах та науково-дослідних інститутах.
Ринки: Незважаючи на невеликі розміри, українська економіка представляє можливості для інновацій. Бізнеси в курсі технологічних трендів, але все ще знаходяться на ранніх етапах діджіталізаціі. В країнах Східної Європи питання про великий інноваційний потенціал, але низький ринковий попит на нього також гостро стояло. Більшість стартапів (75-80%) експортують свої продукти або послуги за кордон на відносно ранній стадії їх існування.
Як можна використати напрацювання східних європейських сусідів
За словами Ласло Коранія, директора з інновацій Університету Обуди в Будапешті, Угорщина була однією з перших країн ЄС, яка впровадила програму державно-приватного фінансування бізнесу: «У 2013 році Угорський Інноваційний Офіс дав старт технологічної інкубаційній програмі, а також впровадив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку стартап-екосистеми», – сказав пан Кораній.
«Ключ до успіху – цілеспрямовані професіонали. Саме завдяки пристрасті виросла ціла екосистема, яку ми бачимо в Словаччині сьогодні. Вона компактна, але в той же час показує характер місцевих ідей, гравців, локацій та компаній», – говорить Христина Корчекова, менеджер компанії Neulogy.
Томаш Сівічек, директор «Інноваційного центру регіону Устецького краю» розповів, що найбільш цінний урок, який можна винести – це вміння будувати національну конкурентоспроможність, яка безпосередньо пов’язана з регіональним розвитком.
Столиця не може створити ендогенне зростання в регіонах. Якщо ви хочете мати сильну національну економіку, підтримуйте зростання та розвиток регіональних інноваційних екосистем, де можуть з'явитися майбутні лідери
Дослідження проводилося в рамках проекту Міжнародного Вишеградського Фонду під керівництвом словацької організації Neulogy в партнерстві з польською Impact Foundation, угорським Університетом Обуди, чеським Університетом Яна Євангеліста Пуркине та компанією Civitta Ukraine.
Вже понад три роки ми розповідаємо вам про нові можливості. Будемо вдячні за підтримку!
Додати коментар