Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як досвід Вишеградської групи можна використати в Україні для IT-бізнесу

Jak dosvid Vyšegradśkoї grupy možna vykorystaty v Ukraїni dlja IT-biznesu

В інноваційному парку UNIT.City відбулася презентація аналітичного документа під назвою «Обмін кращими практиками щодо підтримки підприємництва між країнами Вишеградської групи та України». Мета – обмін знаннями й розвиток української інноваційної екосистеми
V innovacijnomu parku UNIT.City vidbulasja prezentacija analityčnogo dokumenta pid nazvoju «Obmin kraščymy praktykamy ščodo pidtrymky pidpryjemnyctva miž kraїnamy Vyšegradśkoї grupy ta Ukraїny». Meta – obmin znannjamy j rozvytok ukraїnśkoї innovacijnoї ekosystemy
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Дослідники відзначають, що сьогоднішня українська модель підприємництва нагадує аналогічні в країнах Вишеградської групи десятирічної давнини. Саме тоді в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині стався перехід до більш стратегічного та системного підходу до інновацій. Цей документ – свіжий й актуальний погляд на наші проблеми. Кремнієва Долина, Лондон, Ізраїль – це дуже далекі регіони в контексті цивілізаційного розвитку, масштабів, ресурсів та політичних режимів, – говорить Антон Верховодов, фахівець з інновацій Civitta Ukraine. – Вишеградська четвірка – це такий же совок в минулому, як і Україна. Але ці країни досягли значного прогресу. Уроки цих держав нам ментально ближче. Тому місією документа є донести до українського екосистеми практичні й релевантні поради від сусідів, а не з космосу. Порівняння компонентів екосистем країн В4 та України. Політика відносно бізнесу: За останні 5 років Україна піднялася зі 112-го на 76-е місце в рейтингу Легкості ведення бізнесу. Проте проблеми з корупцією та верховенством права нікуди не зникли. Країни В4 також відчувають проблеми з високим рівнем корупції й бюрократії. Але стратегічний підхід до інновацій покращився завдяки стимулюванню розвитку малого та середнього бізнесу в областях. Фінанси: 2017-й був в Україні успішним з точки зору інвестицій в стартапи (€235 млн), незважаючи на невелику кількість угод. У той же час, інвестори посилаються на відсутність хорошого потоку угод, тоді як підприємці скаржаться на недоступність капіталу. Минулий рік також був успішним і для країн В4 – загальний обсяг інвестицій сягнув понад €2,7 млрд при річному зростанні на 160%. Традиційний лідер – Польща (71% інвестицій в регіоні). Читайте також: 7 тез про підприємництво від Олександра Ольшанського, Internet Invest Культура та стартапи: З одного боку, в Україні широко поширена дрібна самозайнятість. З іншого боку, українці все ще відчувають вплив радянської ідеології, яка засуджує капіталізм та підприємництво. Стартапи стали популярними й шанованими серед соціально активних громадян. Через те, що внутрішній ринок дуже малий, керівники повинні мислити глобально з самого початку. Якщо говорити про наших сусідів у Східній Європі, то країни В4 поділяють з Україною спадщину неринкової економіки та відсутність культури підприємництва серед населення в цілому. Тим не менш, молоде покоління більш відкрите до створення власних бізнесів, головним чином через збільшення числа регіональних єдинорогів, таких як Prezi, ESET або Avast. Програми підтримки: В Україні останнім часом з’явилося безліч проектів на підтримку підприємців: акселератори, хаби, коворкінг, інноваційні парки. Але їм ще належить зіграти свою роль в інноваційній екосистемі. Що ж до Вишеградськох четвірки, то тут у підприємств, які тільки починають є прямий доступ до інкубаторів та акселераторів, які працюють в державному або приватному режимі. До недавнього часу співробітництво між зацікавленими сторонами систематично не заохочувалося. Але все змінилося з появою інноваційних центрів, які пропонують більш комплексну підтримку стартапів. Суспільство та кадри для IT: Сильна радянська інженерна спадщина, завдяки чому в Україні дуже розвинений ринок аутсорсу. Проте в Україні є значна проблема з відтоком освічених кадрів. Схожа проблема й у В4, яку намагаються вирішити за допомогою створення центрів трансферу технологій в університетах та науково-дослідних інститутах. Ринки: Незважаючи на невеликі розміри, українська економіка представляє можливості для інновацій. Бізнеси в курсі технологічних трендів, але все ще знаходяться на ранніх етапах діджіталізаціі. В країнах Східної Європи питання про великий інноваційний потенціал, але низький ринковий попит на нього також гостро стояло. Більшість стартапів (75-80%) експортують свої продукти або послуги за кордон на відносно ранній стадії їх існування. Як можна використати напрацювання східних європейських сусідів. За словами Ласло Коранія, директора з інновацій Університету Обуди в Будапешті, Угорщина була однією з перших країн ЄС, яка впровадила програму державно-приватного фінансування бізнесу: У 2013 році Угорський Інноваційний Офіс дав старт технологічної інкубаційній програмі, а також впровадив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку стартап-екосистеми, – сказав пан Кораній. Читайте також: Іноземці, які реформують агросферу в Україні — хто вони Ключ до успіху – цілеспрямовані професіонали. Саме завдяки пристрасті виросла ціла екосистема, яку ми бачимо в Словаччині сьогодні. Вона компактна, але в той же час показує характер місцевих ідей, гравців, локацій та компаній, – говорить Христина Корчекова, менеджер компанії Neulogy. Томаш Сівічек, директор Інноваційного центру регіону Устецького краю розповів, що найбільш цінний урок, який можна винести – це вміння будувати національну конкурентоспроможність, яка безпосередньо пов’язана з регіональним розвитком. Столиця не може створити ендогенне зростання в регіонах. Якщо ви хочете мати сильну національну економіку, підтримуйте зростання та розвиток регіональних інноваційних екосистем, де можуть зявитися майбутні лідери Томаш Сівічек, директор Інноваційного центру регіону Устецького краю Дослідження проводилося в рамках проекту Міжнародного Вишеградського Фонду під керівництвом словацької організації Neulogy в партнерстві з польською Impact Foundation, угорським Університетом Обуди, чеським Університетом Яна Євангеліста Пуркине та компанією Civitta Ukraine.

Дослідники відзначають, що сьогоднішня українська модель підприємництва нагадує аналогічні в країнах Вишеградської групи десятирічної давнини. Саме тоді в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині стався перехід до більш стратегічного та системного підходу до інновацій.

«Цей документ – свіжий й актуальний погляд на наші проблеми. Кремнієва Долина, Лондон, Ізраїль – це дуже далекі регіони в контексті цивілізаційного розвитку, масштабів, ресурсів та політичних режимів, – говорить Антон Верховодов, фахівець з інновацій Civitta Ukraine. – Вишеградська четвірка – це такий же «совок» в минулому, як і Україна. Але ці країни досягли значного прогресу. Уроки цих держав нам ментально ближче. Тому місією документа є донести до українського екосистеми практичні й релевантні поради від сусідів, а не «з космосу».

Порівняння компонентів екосистем країн В4 та України

Політика відносно бізнесу: За останні 5 років Україна піднялася зі 112-го на 76-е місце в рейтингу «Легкості ведення бізнесу». Проте проблеми з корупцією та верховенством права нікуди не зникли. Країни В4 також відчувають проблеми з високим рівнем корупції й бюрократії. Але стратегічний підхід до інновацій покращився завдяки стимулюванню розвитку малого та середнього бізнесу в областях.

Фінанси: 2017-й був в Україні успішним з точки зору інвестицій в стартапи (€235 млн), незважаючи на невелику кількість угод. У той же час, інвестори посилаються на відсутність хорошого потоку угод, тоді як підприємці скаржаться на недоступність капіталу. Минулий рік також був успішним і для країн В4 – загальний обсяг інвестицій сягнув понад €2,7 млрд при річному зростанні на 160%. Традиційний лідер – Польща (71% інвестицій в регіоні).

Читайте також: 7 тез про підприємництво від Олександра Ольшанського, Internet Invest

Культура та стартапи: З одного боку, в Україні широко поширена дрібна самозайнятість. З іншого боку, українці все ще відчувають вплив радянської ідеології, яка засуджує капіталізм та підприємництво. Стартапи стали популярними й шанованими серед соціально активних громадян. Через те, що внутрішній ринок дуже малий, керівники повинні мислити глобально з самого початку. Якщо говорити про наших сусідів у Східній Європі, то країни В4 поділяють з Україною спадщину неринкової економіки та відсутність культури підприємництва серед населення в цілому. Тим не менш, молоде покоління більш відкрите до створення власних бізнесів, головним чином через збільшення числа регіональних «єдинорогів», таких як Prezi, ESET або Avast.

Програми підтримки: В Україні останнім часом з’явилося безліч проектів на підтримку підприємців: акселератори, хаби, коворкінг, інноваційні парки. Але їм ще належить зіграти свою роль в інноваційній екосистемі. Що ж до Вишеградськох четвірки, то тут у підприємств, які тільки починають є прямий доступ до інкубаторів та акселераторів, які працюють в державному або приватному режимі. До недавнього часу співробітництво між зацікавленими сторонами систематично не заохочувалося. Але все змінилося з появою інноваційних центрів, які пропонують більш комплексну підтримку стартапів.

Суспільство та кадри для IT: Сильна радянська інженерна спадщина, завдяки чому в Україні дуже розвинений ринок аутсорсу. Проте в Україні є значна проблема з відтоком освічених кадрів. Схожа проблема й у В4, яку намагаються вирішити за допомогою створення центрів трансферу технологій в університетах та науково-дослідних інститутах.

Ринки: Незважаючи на невеликі розміри, українська економіка представляє можливості для інновацій. Бізнеси в курсі технологічних трендів, але все ще знаходяться на ранніх етапах діджіталізаціі. В країнах Східної Європи питання про великий інноваційний потенціал, але низький ринковий попит на нього також гостро стояло. Більшість стартапів (75-80%) експортують свої продукти або послуги за кордон на відносно ранній стадії їх існування.

Як можна використати напрацювання східних європейських сусідів

За словами Ласло Коранія, директора з інновацій Університету Обуди в Будапешті, Угорщина була однією з перших країн ЄС, яка впровадила програму державно-приватного фінансування бізнесу: «У 2013 році Угорський Інноваційний Офіс дав старт технологічної інкубаційній програмі, а також впровадив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку стартап-екосистеми», – сказав пан Кораній.

Читайте також: Іноземці, які реформують агросферу в Україні — хто вони

«Ключ до успіху – цілеспрямовані професіонали. Саме завдяки пристрасті виросла ціла екосистема, яку ми бачимо в Словаччині сьогодні. Вона компактна, але в той же час показує характер місцевих ідей, гравців, локацій та компаній», – говорить Христина Корчекова, менеджер компанії Neulogy.

Томаш Сівічек, директор «Інноваційного центру регіону Устецького краю» розповів, що найбільш цінний урок, який можна винести – це вміння будувати національну конкурентоспроможність, яка безпосередньо пов’язана з регіональним розвитком.

Столиця не може створити ендогенне зростання в регіонах. Якщо ви хочете мати сильну національну економіку, підтримуйте зростання та розвиток регіональних інноваційних екосистем, де можуть з'явитися майбутні лідери

Томаш Сівічек, директор «Інноваційного центру регіону Устецького краю»

Дослідження проводилося в рамках проекту Міжнародного Вишеградського Фонду під керівництвом словацької організації Neulogy в партнерстві з польською Impact Foundation, угорським Університетом Обуди, чеським Університетом Яна Євангеліста Пуркине та компанією Civitta Ukraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: