Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Бліц: Які стартапи з України стали найзнаковішими станом на 2018 рік

Blic: Jaki startapy z Ukraїny staly najznakovišymy stanom na 2018 rik

Редакція Na chasi продовжує цикл матеріалів про досягнення у різних сферах України, починаючи з 1991 року. Сьогодні нова із «12 історій» — про стартапи, що стали добре відомими в Україні та за її межами
Redakcija Na chasi prodovžuje cykl materialiv pro dosjagnennja u riznyh sferah Ukraїny, počynajučy z 1991 roku. Sogodni nova iz «12 istorij» — pro startapy, ščo staly dobre vidomymy v Ukraїni ta za її mežamy
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Ми спробували скласти власний список — а також запросили до розмови експертів, яких попросили назвати 2-3 стартапи, що є найбільш знаковими та успішними вихідцями з України (на локальному та глобальному рівнях). Обирати можна було як приклади за усі 27 років незалежності України, так і ті, що стали особливо вдалими за минулі 2-3 роки. Й ось що у нас вийшло. Погляд експертів. Сергій Мітяєв, співзасновник видання Gagadget:. — Серед таких проектів однозначно буде Monobank. Фінтех та банківська сфера доволі консервативни та зарегульовані у всьому світі. Там все не відповідає рівню сучасних технологій, і тут це відкриває значні можливості. Команда Гороховського-Дубілета має найкращу експертизу навіть за критеріями світового ринку. І вони не приховують свої плани щодо британської експансії. Цей стартап має усі шанси на глобальний успіх, про який ми всі почуємо протягом декількох наступних років. Знаковим можна назвати Petcube. Корисність самого пристрою доволі сумнівна, але це — чудовий приклад, як українська команда вийшла на глобальний ринок, створивши при цьому не програмний продукт. Слід було створити промисловий дизайн, врахувати можливості виробництва та логістики на іншому кінці світу. Була проведена грамотна маркетингова робота. У підсумку вийшла історія для стартаперів, що надихає їх. Коментує головний редактор Na chasi Олександр Мельник:. — Історія банку з котиками упродовж 2017-2018 років пережила 2 етапи: гучне суцільне захоплення та широкий розголос у медіа був першим. Зараз — судячи із закритої групи для бета-тестерів цього стартапу, — компанія намагається максимально відсікти усі неприбуткові активності, які й забезпечили їй набір перших 100 тис карткових клієнтів. Із 1 грудня 2018-го кредитний кешбек суттєво зменшено, певні зміни відбулися у категоріях кешбеку та регулюванні кредитних лімітів. Monobank швидко відкрив і закрив депозит Спортивний, мотивуючи це зловживаннями з боку клієнтів. Єдине, що точно привертає увагу в цьому проектів — швидке тестування гіпотез та мобільний додаток і перший в Україні масовий запуск безконтактних карток. Однак із появою Apple Pay та Google Pay в Ощадбанку та Приватбанку набагато раніше за Monobank набагато меншою стала вірогідність того, що без стрімкого півота продукт і далі буде користуватися сталим попитом. Щодо Petcube — це не просто красива історія, але й кейс, який показує, як багато роботи було пророблено на самому початку засновниками та стартовою командою. І це дійсно надихає. Крім того, ринок товарів та послуг для тварин — один із тих, які доволі стрімко зростають у світі, тож мати українського представника в цій грі почесно. Проте якщо говорити про заслуги апаратного дизайну, то варто згадати про українське бюро ARTKB, яке допомогло багатьом українським залізним стартапам із випуском продуктів та успішними кампаніями на Kickstarter. Гарна історія також і в Ajax Systems — це компанія не просто стала відомою завдяки своїм системам розумного будинку (залучивши $1 млн інвестицій), але й проектує та збирає всі компоненти в Україні, а не в Китаї. І це — значна перевага в плані створення робочих місць та розвитку українського hardware-ринку. Крім того, вони зараз багато вкладають у контент-маркетинг, в партнерство з блогерами та відеоконтент — а це слугує гарним прикладом і для інших компаній з України щодо того, як слід розвивати просування власного продукту для широкої аудиторії потенційних споживачів. Юлія Кушніренко, PR-консультантка:. — Один за найпомітніших стартапів, який здобув визнання в Україні та світі за останні 16 років — Terrasoft та її ІТ-продукт bpm’online. Компанія пройшла шлях від невеликого стартапу, створеного в 2002 році в Києві, до провідного розробника BPM- та CRM-систем, з офісами в семи країнах і понад 500 партнерами по всьому світу. Станом на 2018 рік серед клієнтів Terrasoft — Укртелеком, Rozetka.ua, КОСМО, Велика Кишеня, Baker Tilly, OTP Bank, Kraft Heinz, OKI, Bayer CropScience і багато інших підприємств, що є лідерами в своїх галузях. Продукти bpm’online включені до Магічного Квадранту Gartner та лідирують у Forrester Wave. Коментує менеджерка проектів Na chasi Аліна Присяжнюк:. — Компанії таких масштабів вже не можна називати стартапами доволі давно. Крім того, в ніші малого та середнього бізнесу працюють CRM-продукти іншого рівня технологій та цін. Швидше ми можемо говорити про загострення конкуренції та появу протягом 2015-2018 років таких CRM-продуктів, як Poster — націлених на конкретні сфери. Приклад великих українських розробників CRM для них став джерелом натхнення та стимулом для пошуку власних блакитних океанів там, де всі звикли бачити лише червоний. Олександр Рябцев, засновник Startup.In.UA:. — Для мене питання, з одного боку, доволі просте, а з іншого, кожен успіх українського стартапу — знакова подія. Виділити усе ж хотів би декілька прикладів: Viewdle (2012 рік) — компанію, що була заснована в Україні, було продано Google (хоча насправді — Motorola Mobility, яка була частиною Google). Це був перший успішний екзит українського стартапу. Looksery (2015 рік) — хоча точної суми угоди не було названо, але за оцінкою ринку, Snapchat купив компанію з корінням в Одесі за суму близько $150 млн. Petcube — компанія, яка на світовому ринку змогла побудувати успішний hardware-продукт, стартувавши з кампанії на Kickstarter, як символ того, що мрії — здійсненні. Коментує Олександр Мельник:. — Історія з українським стартапом, придбаним Snap Inc., навіть цікавіша за не менш гучну угоду з купівлі Ring, офіс яких та значну кількість розробників теж розташовано в Україні. Якщо на українських теренах масова популярність Snapchat так і не настала, то за кордоном ця мобільна соцмережа та месенджер розвиваються доволі успішно. Саме тому знаковим можна вважати перенесення одного з офісів компанії (у Києві) до Парку інновацій UNIT.City — це означає, що американці тут всерйоз і надовго. Катерина Балановська, CEO Visotsky Consulting:. — Ми працювали над навчанням низки представників малого та середнього бізнесу, і серед історій, які можу навести в якості прикладів українського успіху, що надихає, є декілька різних. На сьогодні  в Україні 273 компанії  завершили навчання у нас на проекті. Проаналізувавши, я виявила 3 стартапи, які стали знаковими: Collar: Юрій Синиця — власник компанії — перевернув ринок зоотоварів. Його команда постійно випускає новинки, які користуються популярністю у всьому світі. Починав він свій бізнес у Чернігові із виготовлення нашийників для свого собаки, а зараз випускає лише нашийників більше 1 млн щорічно. GST — Найбільший виробник охоронних пломб в Україні і лідер українського ринку. Компанія у 2018 році святкує своє 20-річчя. Це — сімейний бізнес родини Казавчинських. Вони змінили ринок пломб зі свинцевих на пластикові. Тепер таким пломбуванням користуються не лише для лічнильників світла, газу чи води, але й для гарантування захисту перевезень та вантажів. Live Animations — займаються виготовленням товарів з доповненою реальністю. Певне всі памятають перевовот дітей з зошитами, які оживають. Або книгу Аліса в Країні Див, яка продалася накладом у 350 тис екземплярів. Коментує Аліна Присяжнюк:. — Усі три проекти — вже не новачки на своєму ринку. Проте у 2018-й вони увійшли із значними показниками. А це вкотре нагадує усім, хто створює чи розвиває власний стартап, що отримати суттєві фінансові та операційні результати за рік-два неможливо: попереду багато роботи. І знову бачимо, що ідеї на ринку товарів для тварин та товарів для безпеки — це те, що завжди буде користуватися попитом. Солнишкiн Антон, засновник інтернет-магазину BENGUSTA:. — Першою на думку спадає, звісно, Нова Пошта – на певному етапі це був все-таки стартап. Знаковим він став для малого та середнього бізнесу. Нова Пошта значно прискорила  комерцію, обіг товарів та коштів. Це в свою чергу зробило населення та бізнес стійкішими до економічних перетурбацій в країні. Що важливіше, швидкий логістичний сервіс стимулює попит населення, а це доречі добре й для спожівачів, адже зрізає зайву націнку на товари, яка існує у системах з великим дисбалансом щодо інформованості контрагентів. Тепер люди не є заручниками свого місця проживання. До речі, так само цікаво згадати локального гравця DelFast. Цей стартап надає послуги доставки за 1 годину і розвиває ідею електричного транспорту в Україні. А ще вони випустили електробайк за найбільншим у світі пробігом на одному заряді. Серед інших проектів, що надихають та змінили докорінно економіку й життя України: Мобільний банкінг від Приватбанку, його аналоги у Monobank та Ощадбанк — для людей поза межами міст-мільйонників це просто знахідка. Мало хто задумується, але саме цей проект, який з’явився всередині великої компанії, допоміг в першу чергу людям саме з малих міст. SoftServe, Ciklum, N-iX, GBKSOFT та інші аутсорс-компанії — вони вже створили Україні імідж якісного технологічного хабу й значно дистанціювали нас від інших країн СНД за рівнем професіоналізму IT-фахівців. Depositphotos — міжнародний фотобанк із українським корінням. Сильний бренд, який виграшно представляє нашу країну на медіаринку. Із новітніх стартапів можна згадати: Grammarly – сервіс редагування англомовних текстів. Petcube – гаджет для дистанційного нагляду за домашніми тваринами. Uklon – ще один сервіс, що дуже вчасно з’явився у нашому просторі й успішно конкурує із зарубіжним капіталом в особі Uber. З точки зору держави Uklon – це та компанія, яка затримує віддтік таксистів (а це — близько 30-40 тис людей, зайнятих у цій сфері) за кордон. Коментує редакція:. — Нова Пошта — вже давно не стартап, однак вона ставиться до розвитку своїх послуг як до стартапів, постійно запускаючи нові інструменти та тестуючи нові гіпотези. Серед нещодавніх новинок — послуга REDbox, яка дає змогу оплачувати не вагу вантажів, а об’єми коробок (що зручно для малого бізнесу, який працює з типовими наборами товарів при відправленні замовлень інтернет магазинів. Останні гучні успіхи DelFast фіксував у 2017 році, коли успішно провів кампанію на Kickstarter. Позитивний вплив цього стартапу було дещо затьмарено політичними заявами CEO стартапу та його підтримкою людини, що обґрунтовано підозрювалася у корупційних схемах. На цьому прикладі ми бачимо, що не кожен піар йде на користь. Щодо інших претендентів — так, вони кожен розвивають економіку у своїй ніші, хтось більше орієнтуючись на креативні індустрії, хтось — спираючись на потреби людей у знаннях та самоосвіті. До речі, в контексті освіти не зайвим буде згадати платформу Prometheus, яка вже не перший рік розвиває дистанційні курси в Україні. Аутсорсери — давно вже гравці поза класом: їхні керівні компанії знаходяться за кордоном, тож стратегію там прописано лише з урахуванням поточних ризиків та перспектив кожної країни. В Україні для них тривалий час головним мотиватором, аби залишатися навіть під час війни, є відносно дешева робоча сила та висока кваліфікація технічних кадрів. Проте на п’ятки в кадровому плані наступають Індія, Китай та країни Азії — а значить, українські дочки світового аутсорсу (попри весь внесок в добробут місцевих айтішників) з часом можуть і змінити свої плани розвитку в нашій країні. Що ж до протистояння Uklon та Uber, можна зазначити, що останній здав свої позиції після гучного запуску в низці українських міст. Натомість Uklon провів ребрендинг та перейшов до агресивного маркетингу. І нехай ідея з медіатором в ролі логотипу не зчитується більшістю пересічних пасажирів, а жовтий колір як символ таксі уже усім набрид, та ця українська компанія ворушить ринок цивілізованих пасажирських міських перевезень. А це йому вкрай потрібно. Вікторія Ковальчук, партнер юридичної компанії ESQUIRES, адвокат:. — У сфері юриспруденції варто особливо відзначити 2 стартапи: Axdraft — сервіс автоматизації документів. Дає можливість підготувати юридичні документи за 3-5 хвилин без помилок. Корисний не тільки юристам, а суспільству загалом, оскільки дозволяє громадянам без звернення до юристів отримати потрібний результат. PatentBot — сервіс для реєстрації торгової марки. Тепер, коли відбувається ріст кількості власного бізнесу (малого та середнього), особливо актуальний, тому що дає змогу зареєструвати торгову марку без зайвих затрат і документів. Звичайна процедура дуже формалізована, що створює перешкоди для реєстрації ТМ без допомоги юриста. ПатентБот працює на інтуїтивному рівні для користувача. Коментує Аліна Присяжнюк:. — Платформи для юристів та формування послуг на дистанційній основі — важливий вектор для розвитку сучасних українських правників. Річ у тім, що інтернет робить доступнішою інформацію та послуги юриста навіть для тих, у кого через територіальні чи життєві труднощі немає змоги регулярно відвідувати установи, адвокатські контори чи організації у потрібних містах чи регіонах для вирішення своїх питань. Говорячи про ботів як напрямок помічників для юристів та звичайних громадян у захисті прав, не можна не згадати ще про одного — Opendatabot. Ця розробка дає змогу перевірити на доброчесність контрагентів, отримати публічні дані щодо ФОП. Команда проекту регулярно публікує у своєму блозі різноманітну статистику щодо малого бізнесу в Україні та стежить за рівнем прозорості та відкритості даних із різни реєстрів. А це — важлива складова не лише для побудови правової держави, але й для подолання корупції. Ілля Онищенко, програмний директор BrainBasket Foundation — про вплив інвестицій та державної підтримки на розвиток стартапів:. — Говорячи про стартапи, не можна забувати й про роль фондів, які орієнтуються не лише виключно на комерціалізацію ідей чи створення єдинорогів. Фонд BrainBasket був заснований в 2014 році в Україні ініціативною групою провідних українських ІТ-компаній за участі представників Міністерства економіки України та КМДА. Амбітна мета в той кризовий час полягала у тому, аби зробити IT-галузь рушійною силою економічного зростання України за допомогою реалізації освітніх проектів. На сьогодні це — найбільший соціальний освітній IT-проект в Україні. Починаючи з 2014 року, ми безкоштовно навчили понад 5 тис осіб основам програмування та веб-розробки. Серед них були громадяни різного віку й статі, з різними вміннями та професіями. Серед наших випускників — діти, молодь, люди похилого віку, вимушені переселенці, учасники АТО, жінки в декреті. Фонд має представництва в 36 містах України та діє на базі 60 навчальних хабів. Ключова ініціатива на 2018 рік — проект WOW Teachers. Вона має на меті підготувати 400 вчителів інформатики, що пройдуть спеціальні курси підвищення кваліфікації в рамках однойменного проекту (перший рівень проекту) та прочитають аналогічний курс своїм учням у власних школах (другий рівень проекту). Коментує Олександр Мельник:. — Посівні інвестиції в комерційні проекти у 2018 році трохи не так активно фігурували у ЗМІ на тлі загальної гарячки з ICO. Проте по-справжньому важливою в часи змін та криз є наявність фондів, що готові вкладати кошти та залучати менторів не лише для продажу програмних продуктів, але й для навчання та перекваліфікації людей, які цього потребують. Україна за минулі 4 роки продемонструвала, що такі фонди, ментори та інвестори у нас є. Коментує Антоніна Ряховська, YouControl:. — Не будемо скромними: серед знакових проектів, що мають вплив у 2018-му, є й наш. Ми першими почали працювати із відкритими даними в Україні, формувати з них картку кожної компанії та дозволили публічно отримувати цю інформацію. До того існували (та й досі існують) системи, котрі містять разом із відкритими інші види даних. Доступ до них був і залишається закритим — інформація передавалась лише з рук в руки та не оприлюднювалась. Читайте також: Електронна демократія в Україні: від революції до еволюції Сама система YouControl почала розвиватися у 2013 році, а через рік тестування була заснована компанія. Успішний напрямок підтверджується низкою інших стартапів та навіть великих компаній, котрі пішли нашим шляхом. Нарешті сьогодні робота з цими даними стала трендом, її підтримує уряд, а про перевірку контрагентів не чув лише лінивий. Унікальною для України стала бізнес-модель: бізнес платить за доступ до системи, громадські активісти, журналісти та студенти отримують доступ безкоштовно. Раніше таких випадків у нас не помічали. В результаті такої співпраці проведено понад 2 тис економічних розслідувань, сотні перевірок декларацій та держазкупівель. Transparency International Ukraine, Економічна Правда, Радіо Свобода, Наші гроші, 1+1 та багато інших запровадили у свою щоденну роботу використання системи YouControl. Систему YouControl рекомендує НБУ та ДФС. Понад 200 тис. осіб скористались системою за цей час. Більшість банків інтегрували її в свою роботу Ми також розробили поки що єдиний в Україні фінансовий скоринг компаній, нещодавно випустили експрес-аналіз компаній. Раніше важко було уявити собі, щоби стало можливим виокремити головні ризики компаній з понад 50 реєстрів, міжнародних санкційних списків — а нині це вже реальність. Читайте також: (Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду Коментар редакції:. — Хоча зазвичай ми не заохочуємо варіанти самі себе порадили, але не в цьому випадку. Інструменти онлайн-боротьби з корупцією будуть як ніколи актуальними під час перебігу виборчої кампанії 2019 року — адже попереду вибори не лише на посаду президента, але й до парламенту та місцевих органів влади в Україні. Перевірити, хто, кому, як та скільки — головне завдання ЗМІ та тих, хто розуміє, наскільки ризиковано й далі живити систему колообігу своїх у владі. І тому стартапи на кшталт YouControl, Opendatabot та їм подібних — головний помічник громадянського суспільства в Україні. Тарас Бачинський, керуючий партнер, адвокат в Адвокатському об’єднанні Бачинський і партнери:. — Цікавий і новаторський стартап українців — Ugears. Це — механічні 3D-пазли з високоякісної фанери. Моделі повністю укомплектовані всім необхідним, а для збирання не потрібні клей та інструменти. Ще в 2015 році цей стартап зібрав на Kickstarter понад $400 тис. Людей привабила ідея якісних екологічних ірашок для дітей і дорослих. Залежно від моделі, кількість деталей в кожному наборі різна – від 25 шт. до півтисячі. Іграшки настільки круто виглядають, що їх купують як подарунок бізнес-партнерам, збирають цілі колекції цікавих рухомих моделей транспорту. Позитив у тому, що компанія орієнтувалася не лише на іноземного покупця, а й на платоспроможність українця. Найпростішу модель можна придбати за доступною ціною в сотню гривень, найдорожча не перевищує $50. Ugears зараз оцінюють зараз у понад 30 млн грн, а продукція вийшла на рівень таких гігантів світу розваг, як Walt Disney. Це — хороший приклад українського стартапу, де оригінальна ідея з хорошим маркетинговим ходом принесла значний фінансовий дохід  і популяризувала українського виробника на світовому ринку. Коментує Аліна Присяжнюк:. — Іграшки та ігри завжди мали прихильність з боку аудиторії краудфандингових платформ. Приклад цього українського стартапу — історія про те, як можна за рахунок нестандартної ідеї продати перші зразки. Щоправда, початковий засновник продав свою частку в проекті, і тепер маркетингом та подальшим розвитком бренду опікуються вже інші люди. Проте це свідчить лише, що тривали життя та еволюцію для бренду здатні забезпечити лише фінансові капіталовкладення (якою би класною не здавалася ідея пересічним спостерігачам). Якщо ж говорити про ігри, то вивчення сучасного програмування у ігровому форматі змалку — ще один напрямок, про який варто згадати за підсумками 2018 року. В цьому плані варто навести як приклад школу програмування для українців віком від 5 років Kid’IT. За три роки роботи ініціатива охопила вже 14 міст України, а представники цієї мережі шкіл навіть стали наймолодшими учасниками міжнародного конкурсу розробників ігор Casual Connect. Вікторія Дубовська, EVO:. — Для мене це — проекти Kabanchik.ua, Crafta та Вчасно. Кабанчик — онлайн-сервіс пошуку фахівців для вирішення побутових та бізнес-завдань. Його заснували в 2012 році двоє підприємців — Роман Кірігетов і Олександр Юр’єв. Щодня за допомогою цього сайту українці замовляють більше 1 тис послуг. Завдання бувають як звичними (кур’єрська доставка, зайняти чергу, прибрати вдома або зробити ремонт), так і оригінальними (організувати прогулянку для поросят, креативне вибачення або знайти нареченого). На відміну від американського аналога TaskRabbit, тут послуги можна оплатити як картою, так й готівкою. Щоби клієнти були впевнені у кваліфікації виконавця, сервіс спонукає замовників залишати відгуки. Нещодавно на Кабанчику запрацював кешбек: за кожен відгук сервіс нараховує 5% від бюджету закритого завдання. Роман Кірігетов, CEO Kabanchik.ua, так оцінює перспективи проекту: Ми плануємо залучити бізнес до активних замовників на “Кабанчику.” Дизайнери й копірайтери, юристи та бухгалтери, промоутери — цих спеціалістів можна знайти на сервісі та віддавати їм на аутсорс роботу, що не є головним напрямком компанії, проте час від часу потребує таких фахівців. А вже зараз ми поліпшуємо мобільний додаток, аби всім нашим клієнтам — замовникам та виконавцям — було простіше користуватися сервісом. Crafta.ua — онлайн-платформа для купівлі та продажу авторських виробів і колекційних товарів. Зараз на Crafta продають свої товари 15 тис хендмейдерів та локальних брендів з усієї України. На маркетплейсі представлено понад 190 тис оригінальних виробів: від авторських прикрас та одягу до дизайнерських меблів та декору. За місяць покупці оформлюють близько 12 тисяч замовлень. Найпопулярніші авторські товари серед українців — це вироби зі шкіри (гаманці, сумки), прикраси та товари для дому (посуд, текстиль, меблі й декор). На відміну від зарубіжних онлайн-платформ, наприклад, Etsy, на Крафті майстри розміщують свої магазини безкоштовно. Також відсутня комісія з продажів. Якщо ж продавці хочуть просувати свій товар, то підключають рекламу. Crafta орієнтована на український ринок, на якому достатньо розвинена логістика, а покупці можуть отримати замовлення на наступний день. Тематичні семінари компанія проводила у 2018-му за підтримки Укрпошти: Вчасно – онлайн-сервіс для електронного документообігу. Призначений для обміну, підписання та зберігання будь-яких важливих документів: угод, актів виконаних робіт, рахунків, тощо. Працює з усіма видами ключів електронного цифрового підпису. Проект було запущено у березні 2017 року. Він виник як рішення конкретної проблеми – завеликих витрат часу, грошей та зусиль на паперові документи, що виникла у майданчика Zakupki.Prom.ua (за підрахунками відправка одного документа поштою коштувала від 17 до 40 грн із врахуванням вартості паперу, поштових чи кур’єрських послуг і часу бухгалтерів і діловодів). Початковою метою стартапу було скоротити ці витрати в рази. За півтора року проект масштабувався з локального рішення на всеукраїнський рівень. Зараз через Вчасно документами обмінюються понад 47 тис компаній. За період роботи проекту вже було відправлено понад 1,1 млн документів. У цього стартапу є низка міжнародних аналогів (наприклад, американський DocuSign). Проте продукт має свою, принципову для українського ринку особливість. У сервісі компанії всього за декілька хвилин можуть підписати і надіслати партнерам усю первинну документацію, обсяги якої у великих підприємств можуть сягати до сотень тисяч одиниць щомісяця. На західних ринках, наприклад, акти виконаних робіт майже не використовуються, тож функціональність для роботи з ними в сервісах електронного документообігу не передбачена: Коментує Аліна Присяжнюк:. — До нашого переліку та варіантів, запропонованих учасниками бліцу, варто також додати Kwambio, Gudzyk, DMarket, Hochu Rayu, Banda та багато інших стартапів і тих, хто їм допомагає розвиватися і здобувати нові висоти у маркетингу, продажах, охопленні ринків та нових груп користувачів, документообігу, створенні прототипів чи виробництві. Насправді, їх навіть складно було би перерахувати у межах одного бліцу. Українська стартап-сфера розвивається. І хоча цього року не було стільки успішних історій на Kickstarter, як у 2017-му, а топові суми збирали представники вже відомих компаній (Ugears, виробники дерев’яних мап та годинників), сподіваємося, що 2019-й нас приємно здивує у цьому плані. Цей бліц підготовано повністю за допомогою ще одного українського стартапу, який став для нашої редакції знаковим протягом 2018 року. Це — платформа пошуку експертів та журналістів HelpSMI, яка допомагає українським медіа готувати дослідження, інтерв’ю, бліци та інші матеріали шляхом отримання коментарів від широкого кола експертів — і робить це повністю безкоштовно для журналістів. Прочитати інші з 12 історій Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО Інтерньюз-Україна за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Ми спробували скласти власний список — а також запросили до розмови експертів, яких попросили назвати 2-3 стартапи, що є найбільш знаковими та успішними вихідцями з України (на локальному та глобальному рівнях). Обирати можна було як приклади за усі 27 років незалежності України, так і ті, що стали особливо вдалими за минулі 2-3 роки. Й ось що у нас вийшло.

Погляд експертів

Сергій Мітяєв, співзасновник видання Gagadget:

— Серед таких проектів однозначно буде Monobank. Фінтех та банківська сфера доволі консервативни та зарегульовані у всьому світі. Там все не відповідає рівню сучасних технологій, і тут це відкриває значні можливості. Команда Гороховського-Дубілета має найкращу експертизу навіть за критеріями світового ринку. І вони не приховують свої плани щодо британської експансії. Цей стартап має усі шанси на глобальний успіх, про який ми всі почуємо протягом декількох наступних років.

Знаковим можна назвати Petcube. Корисність самого пристрою доволі сумнівна, але це — чудовий приклад, як українська команда вийшла на глобальний ринок, створивши при цьому не програмний продукт. Слід було створити промисловий дизайн, врахувати можливості виробництва та логістики на іншому кінці світу. Була проведена грамотна маркетингова робота. У підсумку вийшла історія для стартаперів, що надихає їх.

Коментує головний редактор Na chasi Олександр Мельник:

— Історія «банку з котиками» упродовж 2017-2018 років пережила 2 етапи: гучне суцільне захоплення та широкий розголос у медіа був першим. Зараз — судячи із закритої групи для бета-тестерів цього стартапу, — компанія намагається максимально відсікти усі неприбуткові активності, які й забезпечили їй набір перших 100 тис карткових клієнтів. Із 1 грудня 2018-го кредитний кешбек суттєво зменшено, певні зміни відбулися у категоріях кешбеку та регулюванні кредитних лімітів. Monobank швидко відкрив і закрив депозит «Спортивний», мотивуючи це зловживаннями з боку клієнтів. Єдине, що точно привертає увагу в цьому проектів — швидке тестування гіпотез та мобільний додаток і перший в Україні масовий запуск безконтактних карток. Однак із появою Apple Pay та Google Pay в «Ощадбанку» та «Приватбанку» набагато раніше за Monobank набагато меншою стала вірогідність того, що без стрімкого півота продукт і далі буде користуватися сталим попитом.

Щодо Petcube — це не просто красива історія, але й кейс, який показує, як багато роботи було пророблено на самому початку засновниками та стартовою командою. І це дійсно надихає. Крім того, ринок товарів та послуг для тварин — один із тих, які доволі стрімко зростають у світі, тож мати українського представника в цій «грі» почесно.

Проте якщо говорити про заслуги апаратного дизайну, то варто згадати про українське бюро ARTKB, яке допомогло багатьом українським «залізним» стартапам із випуском продуктів та успішними кампаніями на Kickstarter. Гарна історія також і в Ajax Systems — це компанія не просто стала відомою завдяки своїм системам розумного будинку (залучивши $1 млн інвестицій), але й проектує та збирає всі компоненти в Україні, а не в Китаї. І це — значна перевага в плані створення робочих місць та розвитку українського hardware-ринку. Крім того, вони зараз багато вкладають у контент-маркетинг, в партнерство з блогерами та відеоконтент — а це слугує гарним прикладом і для інших компаній з України щодо того, як слід розвивати просування власного продукту для широкої аудиторії потенційних споживачів.

Юлія Кушніренко, PR-консультантка:

— Один за найпомітніших стартапів, який здобув визнання в Україні та світі за останні 16 років — Terrasoft та її ІТ-продукт bpm’online. Компанія пройшла шлях від невеликого стартапу, створеного в 2002 році в Києві, до провідного розробника BPM- та CRM-систем, з офісами в семи країнах і понад 500 партнерами по всьому світу. Станом на 2018 рік серед клієнтів Terrasoft — «Укртелеком», Rozetka.ua, «КОСМО», «Велика Кишеня», Baker Tilly, OTP Bank, Kraft Heinz, OKI, Bayer CropScience і багато інших підприємств, що є лідерами в своїх галузях. Продукти bpm’online включені до «Магічного Квадранту Gartner» та лідирують у Forrester Wave.

Коментує менеджерка проектів Na chasi Аліна Присяжнюк:

— Компанії таких масштабів вже не можна називати стартапами доволі давно. Крім того, в ніші малого та середнього бізнесу працюють CRM-продукти іншого рівня технологій та цін. Швидше ми можемо говорити про загострення конкуренції та появу протягом 2015-2018 років таких CRM-продуктів, як Poster — націлених на конкретні сфери. Приклад великих українських розробників CRM для них став джерелом натхнення та стимулом для пошуку власних «блакитних океанів» там, де всі звикли бачити лише «червоний».

Олександр Рябцев, засновник Startup.In.UA:

— Для мене питання, з одного боку, доволі просте, а з іншого, кожен успіх українського стартапу — знакова подія. Виділити усе ж хотів би декілька прикладів:

  • Viewdle (2012 рік) — компанію, що була заснована в Україні, було «продано Google» (хоча насправді — Motorola Mobility, яка була частиною Google). Це був перший успішний екзит українського стартапу.
  • Looksery (2015 рік) — хоча точної суми угоди не було названо, але за оцінкою ринку, Snapchat купив компанію з корінням в Одесі за суму близько $150 млн.
  • Petcube — компанія, яка на світовому ринку змогла побудувати успішний hardware-продукт, стартувавши з кампанії на Kickstarter, як символ того, що мрії — здійсненні.

Коментує Олександр Мельник:

— Історія з українським стартапом, придбаним Snap Inc., навіть цікавіша за не менш гучну угоду з купівлі Ring, офіс яких та значну кількість розробників теж розташовано в Україні. Якщо на українських теренах масова популярність Snapchat так і не настала, то за кордоном ця мобільна соцмережа та месенджер розвиваються доволі успішно. Саме тому знаковим можна вважати перенесення одного з офісів компанії (у Києві) до Парку інновацій UNIT.City — це означає, що американці тут всерйоз і надовго.

Катерина Балановська, CEO Visotsky Consulting:

— Ми працювали над навчанням низки представників малого та середнього бізнесу, і серед історій, які можу навести в якості прикладів українського успіху, що надихає, є декілька різних. На сьогодні  в Україні 273 компанії  завершили навчання у нас на проекті. Проаналізувавши, я виявила 3 стартапи, які стали знаковими:

  • Collar: Юрій Синиця — власник компанії — перевернув ринок зоотоварів. Його команда постійно випускає новинки, які користуються популярністю у всьому світі. Починав він свій бізнес у Чернігові із виготовлення нашийників для свого собаки, а зараз випускає лише нашийників більше 1 млн щорічно.

  • GST — Найбільший виробник охоронних пломб в Україні і лідер українського ринку. Компанія у 2018 році святкує своє 20-річчя. Це — сімейний бізнес родини Казавчинських. Вони змінили ринок пломб зі свинцевих на пластикові. Тепер таким пломбуванням користуються не лише для лічнильників світла, газу чи води, але й для гарантування захисту перевезень та вантажів.
  • Live Animations — займаються виготовленням товарів з доповненою реальністю. Певне всі памятають перевовот дітей з зошитами, які оживають. Або книгу «Аліса в Країні Див», яка продалася накладом у 350 тис екземплярів.

Коментує Аліна Присяжнюк:

— Усі три проекти — вже не новачки на своєму ринку. Проте у 2018-й вони увійшли із значними показниками. А це вкотре нагадує усім, хто створює чи розвиває власний стартап, що отримати суттєві фінансові та операційні результати за рік-два неможливо: попереду багато роботи. І знову бачимо, що ідеї на ринку товарів для тварин та товарів для безпеки — це те, що завжди буде користуватися попитом.

Солнишкiн Антон, засновник інтернет-магазину BENGUSTA:

— Першою на думку спадає, звісно, «Нова Пошта» – на певному етапі це був все-таки стартап. Знаковим він став для малого та середнього бізнесу. «Нова Пошта» значно прискорила  комерцію, обіг товарів та коштів. Це в свою чергу зробило населення та бізнес стійкішими до економічних перетурбацій в країні.

Що важливіше, швидкий логістичний сервіс стимулює попит населення, а це доречі добре й для спожівачів, адже зрізає зайву націнку на товари, яка існує у системах з великим дисбалансом щодо інформованості контрагентів. Тепер люди не є заручниками свого місця проживання.

До речі, так само цікаво згадати локального гравця DelFast. Цей стартап надає послуги доставки за 1 годину і розвиває ідею електричного транспорту в Україні. А ще вони випустили електробайк за найбільншим у світі пробігом на одному заряді.

Серед інших проектів, що надихають та змінили докорінно економіку й життя України:

  • Мобільний банкінг від «Приватбанку», його аналоги у Monobank та «Ощадбанк» — для людей поза межами міст-мільйонників це просто знахідка. Мало хто задумується, але саме цей проект, який з’явився всередині великої компанії, допоміг в першу чергу людям саме з малих міст.
  • SoftServe, Ciklum, N-iX, GBKSOFT та інші аутсорс-компанії — вони вже створили Україні імідж якісного технологічного хабу й значно дистанціювали нас від інших країн СНД за рівнем професіоналізму IT-фахівців.
  • Depositphotos — міжнародний фотобанк із українським корінням. Сильний бренд, який виграшно представляє нашу країну на медіаринку.

Із новітніх стартапів можна згадати:

  • Grammarly – сервіс редагування англомовних текстів.
  • Petcube – гаджет для дистанційного нагляду за домашніми тваринами.
  • Uklon – ще один сервіс, що дуже вчасно з’явився у нашому просторі й успішно конкурує із зарубіжним капіталом в особі Uber. З точки зору держави Uklon – це та компанія, яка затримує віддтік таксистів (а це — близько 30-40 тис людей, зайнятих у цій сфері) за кордон.

Коментує редакція:

— «Нова Пошта» — вже давно не стартап, однак вона ставиться до розвитку своїх послуг як до стартапів, постійно запускаючи нові інструменти та тестуючи нові гіпотези. Серед нещодавніх новинок — послуга REDbox, яка дає змогу оплачувати не вагу вантажів, а об’єми коробок (що зручно для малого бізнесу, який працює з типовими наборами товарів при відправленні замовлень інтернет магазинів.

Останні гучні успіхи DelFast фіксував у 2017 році, коли успішно провів кампанію на Kickstarter. Позитивний вплив цього стартапу було дещо затьмарено політичними заявами CEO стартапу та його підтримкою людини, що обґрунтовано підозрювалася у корупційних схемах. На цьому прикладі ми бачимо, що не кожен піар йде на користь.

Щодо інших претендентів — так, вони кожен розвивають економіку у своїй ніші, хтось більше орієнтуючись на креативні індустрії, хтось — спираючись на потреби людей у знаннях та самоосвіті. До речі, в контексті освіти не зайвим буде згадати платформу Prometheus, яка вже не перший рік розвиває дистанційні курси в Україні.

Аутсорсери — давно вже гравці «поза класом»: їхні керівні компанії знаходяться за кордоном, тож стратегію там прописано лише з урахуванням поточних ризиків та перспектив кожної країни. В Україні для них тривалий час головним мотиватором, аби залишатися навіть під час війни, є відносно дешева робоча сила та висока кваліфікація технічних кадрів. Проте «на п’ятки» в кадровому плані наступають Індія, Китай та країни Азії — а значить, українські «дочки» світового аутсорсу (попри весь внесок в добробут місцевих «айтішників») з часом можуть і змінити свої плани розвитку в нашій країні.

Що ж до протистояння Uklon та Uber, можна зазначити, що останній здав свої позиції після гучного запуску в низці українських міст. Натомість Uklon провів ребрендинг та перейшов до агресивного маркетингу. І нехай ідея з медіатором в ролі логотипу не зчитується більшістю пересічних пасажирів, а жовтий колір як символ таксі уже усім набрид, та ця українська компанія «ворушить» ринок цивілізованих пасажирських міських перевезень. А це йому вкрай потрібно.

Вікторія Ковальчук, партнер юридичної компанії ESQUIRES, адвокат:

— У сфері юриспруденції варто особливо відзначити 2 стартапи:

  • Axdraft — сервіс автоматизації документів. Дає можливість підготувати юридичні документи за 3-5 хвилин без помилок. Корисний не тільки юристам, а суспільству загалом, оскільки дозволяє громадянам без звернення до юристів отримати потрібний результат.

  • PatentBot — сервіс для реєстрації торгової марки. Тепер, коли відбувається ріст кількості власного бізнесу (малого та середнього), особливо актуальний, тому що дає змогу зареєструвати торгову марку без зайвих затрат і документів. Звичайна процедура дуже формалізована, що створює перешкоди для реєстрації ТМ без допомоги юриста. «ПатентБот» працює на інтуїтивному рівні для користувача.

Коментує Аліна Присяжнюк:

— Платформи для юристів та формування послуг на дистанційній основі — важливий вектор для розвитку сучасних українських правників. Річ у тім, що інтернет робить доступнішою інформацію та послуги юриста навіть для тих, у кого через територіальні чи життєві труднощі немає змоги регулярно відвідувати установи, адвокатські контори чи організації у потрібних містах чи регіонах для вирішення своїх питань.

Говорячи про ботів як напрямок помічників для юристів та звичайних громадян у захисті прав, не можна не згадати ще про одного — Opendatabot. Ця розробка дає змогу перевірити на доброчесність контрагентів, отримати публічні дані щодо ФОП. Команда проекту регулярно публікує у своєму блозі різноманітну статистику щодо малого бізнесу в Україні та стежить за рівнем прозорості та відкритості даних із різни реєстрів. А це — важлива складова не лише для побудови правової держави, але й для подолання корупції.

Українська освіта

Ілля Онищенко, програмний директор BrainBasket Foundation — про вплив інвестицій та державної підтримки на розвиток стартапів:

— Говорячи про стартапи, не можна забувати й про роль фондів, які орієнтуються не лише виключно на комерціалізацію ідей чи створення «єдинорогів».

Фонд BrainBasket був заснований в 2014 році в Україні ініціативною групою провідних українських ІТ-компаній за участі представників Міністерства економіки України та КМДА. Амбітна мета в той кризовий час полягала у тому, аби зробити IT-галузь рушійною силою економічного зростання України за допомогою реалізації освітніх проектів. На сьогодні це — найбільший соціальний освітній IT-проект в Україні.

Починаючи з 2014 року, ми безкоштовно навчили понад 5 тис осіб основам програмування та веб-розробки. Серед них були громадяни різного віку й статі, з різними вміннями та професіями. Серед наших випускників — діти, молодь, люди похилого віку, вимушені переселенці, учасники АТО, жінки в декреті. Фонд має представництва в 36 містах України та діє на базі 60 навчальних хабів. Ключова ініціатива на 2018 рік — проект WOW Teachers. Вона має на меті підготувати 400 вчителів інформатики, що пройдуть спеціальні курси підвищення кваліфікації в рамках однойменного проекту (перший рівень проекту) та прочитають аналогічний курс своїм учням у власних школах (другий рівень проекту).

Коментує Олександр Мельник:

Посівні інвестиції в комерційні проекти у 2018 році трохи не так активно фігурували у ЗМІ на тлі загальної «гарячки» з ICO. Проте по-справжньому важливою в часи змін та криз є наявність фондів, що готові вкладати кошти та залучати менторів не лише для продажу програмних продуктів, але й для навчання та перекваліфікації людей, які цього потребують. Україна за минулі 4 роки продемонструвала, що такі фонди, ментори та інвестори у нас є.

Коментує Антоніна Ряховська, YouControl:

— Не будемо скромними: серед знакових проектів, що мають вплив у 2018-му, є й наш. Ми першими почали працювати із відкритими даними в Україні, формувати з них картку кожної компанії та дозволили публічно отримувати цю інформацію. До того існували (та й досі існують) системи, котрі містять разом із відкритими інші види даних. Доступ до них був і залишається закритим — інформація передавалась лише з рук в руки та не оприлюднювалась.

Читайте також: Електронна демократія в Україні: від революції до еволюції

Сама система YouControl почала розвиватися у 2013 році, а через рік тестування була заснована компанія. Успішний напрямок підтверджується низкою інших стартапів та навіть великих компаній, котрі пішли нашим шляхом. Нарешті сьогодні робота з цими даними стала трендом, її підтримує уряд, а про перевірку контрагентів не чув лише лінивий.

Унікальною для України стала бізнес-модель:

  • бізнес платить за доступ до системи,
  • громадські активісти, журналісти та студенти отримують доступ безкоштовно. Раніше таких випадків у нас не помічали.

В результаті такої співпраці проведено понад 2 тис економічних розслідувань, сотні перевірок декларацій та держазкупівель. Transparency International Ukraine, «Економічна Правда», «Радіо Свобода», «Наші гроші», «1+1» та багато інших запровадили у свою щоденну роботу використання системи YouControl.

Систему YouControl рекомендує НБУ та ДФС. Понад 200 тис. осіб скористались системою за цей час. Більшість банків інтегрували її в свою роботу

Ми також розробили поки що єдиний в Україні фінансовий скоринг компаній, нещодавно випустили експрес-аналіз компаній. Раніше важко було уявити собі, щоби стало можливим виокремити головні ризики компаній з понад 50 реєстрів, міжнародних санкційних списків — а нині це вже реальність.

Читайте також: (Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду

Коментар редакції:

— Хоча зазвичай ми не заохочуємо варіанти «самі себе порадили», але не в цьому випадку. Інструменти онлайн-боротьби з корупцією будуть як ніколи актуальними під час перебігу виборчої кампанії 2019 року — адже попереду вибори не лише на посаду президента, але й до парламенту та місцевих органів влади в Україні. Перевірити, хто, кому, як та скільки — головне завдання ЗМІ та тих, хто розуміє, наскільки ризиковано й далі живити систему «колообігу своїх» у владі. І тому стартапи на кшталт YouControl, Opendatabot та їм подібних — головний помічник громадянського суспільства в Україні.

Тарас Бачинський, керуючий партнер, адвокат в Адвокатському об’єднанні «Бачинський і партнери»:

— Цікавий і новаторський стартап українців — Ugears. Це — механічні 3D-пазли з високоякісної фанери. Моделі повністю укомплектовані всім необхідним, а для збирання не потрібні клей та інструменти. Ще в 2015 році цей стартап зібрав на Kickstarter понад $400 тис. Людей привабила ідея якісних екологічних ірашок для дітей і дорослих. Залежно від моделі, кількість деталей в кожному наборі різна – від 25 шт. до півтисячі.

Іграшки настільки круто виглядають, що їх купують як подарунок бізнес-партнерам, збирають цілі колекції цікавих рухомих моделей транспорту. Позитив у тому, що компанія орієнтувалася не лише на іноземного покупця, а й на платоспроможність українця. Найпростішу модель можна придбати за доступною ціною в сотню гривень, найдорожча не перевищує $50. Ugears зараз оцінюють зараз у понад 30 млн грн, а продукція вийшла на рівень таких гігантів світу розваг, як Walt Disney. Це — хороший приклад українського стартапу, де оригінальна ідея з хорошим маркетинговим ходом принесла значний фінансовий дохід  і популяризувала українського виробника на світовому ринку.

Коментує Аліна Присяжнюк:

— Іграшки та ігри завжди мали прихильність з боку аудиторії краудфандингових платформ. Приклад цього українського стартапу — історія про те, як можна за рахунок нестандартної ідеї продати перші зразки. Щоправда, початковий засновник продав свою частку в проекті, і тепер маркетингом та подальшим розвитком бренду опікуються вже інші люди. Проте це свідчить лише, що тривали життя та еволюцію для бренду здатні забезпечити лише фінансові капіталовкладення (якою би класною не здавалася ідея пересічним спостерігачам).

Якщо ж говорити про ігри, то вивчення сучасного програмування у ігровому форматі змалку — ще один напрямок, про який варто згадати за підсумками 2018 року. В цьому плані варто навести як приклад школу програмування для українців віком від 5 років Kid’IT. За три роки роботи ініціатива охопила вже 14 міст України, а представники цієї мережі шкіл навіть стали наймолодшими учасниками міжнародного конкурсу розробників ігор Casual Connect.

Вікторія Дубовська, EVO:

— Для мене це — проекти Kabanchik.ua, Crafta та «Вчасно».

«Кабанчик» — онлайн-сервіс пошуку фахівців для вирішення побутових та бізнес-завдань. Його заснували в 2012 році двоє підприємців — Роман Кірігетов і Олександр Юр’єв. Щодня за допомогою цього сайту українці замовляють більше 1 тис послуг. Завдання бувають як звичними (кур’єрська доставка, зайняти чергу, прибрати вдома або зробити ремонт), так і оригінальними (організувати прогулянку для поросят, креативне вибачення або знайти нареченого). На відміну від американського аналога TaskRabbit, тут послуги можна оплатити як картою, так й готівкою. Щоби клієнти були впевнені у кваліфікації виконавця, сервіс спонукає замовників залишати відгуки. Нещодавно на «Кабанчику» запрацював кешбек: за кожен відгук сервіс нараховує 5% від бюджету закритого завдання.

Роман Кірігетов, CEO Kabanchik.ua, так оцінює перспективи проекту: «Ми плануємо залучити бізнес до активних замовників на “Кабанчику.” Дизайнери й копірайтери, юристи та бухгалтери, промоутери — цих спеціалістів можна знайти на сервісі та віддавати їм на аутсорс роботу, що не є головним напрямком компанії, проте час від часу потребує таких фахівців. А вже зараз ми поліпшуємо мобільний додаток, аби всім нашим клієнтам — замовникам та виконавцям — було простіше користуватися сервісом».

Crafta.ua — онлайн-платформа для купівлі та продажу авторських виробів і колекційних товарів. Зараз на Crafta продають свої товари 15 тис хендмейдерів та локальних брендів з усієї України. На маркетплейсі представлено понад 190 тис оригінальних виробів: від авторських прикрас та одягу до дизайнерських меблів та декору. За місяць покупці оформлюють близько 12 тисяч замовлень. Найпопулярніші авторські товари серед українців — це вироби зі шкіри (гаманці, сумки), прикраси та товари для дому (посуд, текстиль, меблі й декор).

На відміну від зарубіжних онлайн-платформ, наприклад, Etsy, на «Крафті» майстри розміщують свої магазини безкоштовно. Також відсутня комісія з продажів. Якщо ж продавці хочуть просувати свій товар, то підключають рекламу. Crafta орієнтована на український ринок, на якому достатньо розвинена логістика, а покупці можуть отримати замовлення на наступний день. Тематичні семінари компанія проводила у 2018-му за підтримки «Укрпошти»:

«Вчасно» – онлайн-сервіс для електронного документообігу. Призначений для обміну, підписання та зберігання будь-яких важливих документів: угод, актів виконаних робіт, рахунків, тощо. Працює з усіма видами ключів електронного цифрового підпису. Проект було запущено у березні 2017 року. Він виник як рішення конкретної проблеми – завеликих витрат часу, грошей та зусиль на паперові документи, що виникла у майданчика Zakupki.Prom.ua (за підрахунками відправка одного документа поштою коштувала від 17 до 40 грн із врахуванням вартості паперу, поштових чи кур’єрських послуг і часу бухгалтерів і діловодів). Початковою метою стартапу було скоротити ці витрати в рази. За півтора року проект масштабувався з локального рішення на всеукраїнський рівень. Зараз через «Вчасно» документами обмінюються понад 47 тис компаній. За період роботи проекту вже було відправлено понад 1,1 млн документів.

У цього стартапу є низка міжнародних аналогів (наприклад, американський DocuSign). Проте продукт має свою, принципову для українського ринку особливість. У сервісі компанії всього за декілька хвилин можуть підписати і надіслати партнерам усю первинну документацію, обсяги якої у великих підприємств можуть сягати до сотень тисяч одиниць щомісяця. На західних ринках, наприклад, акти виконаних робіт майже не використовуються, тож функціональність для роботи з ними в сервісах електронного документообігу не передбачена:

Коментує Аліна Присяжнюк:

— До нашого переліку та варіантів, запропонованих учасниками бліцу, варто також додати Kwambio, Gudzyk, DMarket, Hochu Rayu, Banda та багато інших стартапів і тих, хто їм допомагає розвиватися і здобувати нові висоти у маркетингу, продажах, охопленні ринків та нових груп користувачів, документообігу, створенні прототипів чи виробництві. Насправді, їх навіть складно було би перерахувати у межах одного бліцу.

Українська стартап-сфера розвивається. І хоча цього року не було стільки успішних історій на Kickstarter, як у 2017-му, а топові суми збирали представники вже відомих компаній (Ugears, виробники дерев’яних мап та годинників), сподіваємося, що 2019-й нас приємно здивує у цьому плані.

Цей бліц підготовано повністю за допомогою ще одного українського стартапу, який став для нашої редакції знаковим протягом 2018 року. Це — платформа пошуку експертів та журналістів HelpSMI, яка допомагає українським медіа готувати дослідження, інтерв’ю, бліци та інші матеріали шляхом отримання коментарів від широкого кола експертів — і робить це повністю безкоштовно для журналістів.

Прочитати інші з 12 історій

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще