Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

«Це більше, ніж просто програмування» — над чим працює редакція TEXTY

«Ce biľše, niž prosto programuvannja» — nad čym pracjuje redakcija TEXTY

Видання «Тексти» заснували у 2010 року після закриття проекту zaua.org. Проте тексти, опубліковані протягом року вдалося зберегти. Ресурс, на якому їх виклали у відкритому доступі так і назвали — Texty.org.ua. Як працює цей проект сьогодні та як вдається розвивати журналістику даних силами невеликої команди?
Vydannja «Teksty» zasnuvaly u 2010 roku pislja zakryttja proektu zaua.org. Prote teksty, opublikovani protjagom roku vdalosja zberegty. Resurs, na jakomu їh vyklaly u vidkrytomu dostupi tak i nazvaly — Texty.org.ua. Jak pracjuje cej proekt śogodni ta jak vdajeťsja rozvyvaty žurnalistyku danyh sylamy nevelykoї komandy?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Засновники проекту Роман Кульчинський та Анатолій Бондаренко спочатку почали розвивати Тексти як онлайн-видання. А згодом проект переріс у платформу журналістики даних. Тепер тут можна знайти близько сотні візуалізацій. Як працює редакція Текстів, поєднуючи класичну та цифрову журналістику — в нашій добірці цитат з інтервю команди для видання MediaLab. Перше дослідження, з якого почався успіх проекту. — Анатолій давно цікавився програмами з відкритим кодом. Тоді з’явилось багато інструментів для аналізу даних. І він узявся робити рейтинг вищих навчальних закладів на основі зовнішнього незалежного оцінювання. Цей проект, опублікований у травні 2011 року, став дуже резонансним. Коли ми показали його донорам, у них загорілись очі, й у нас нарешті з’явилось фінансування. Так ми почали займатися журналістикою даних. — Коли Відродження запропонувало відкрити програму стажування, ми почали брати інтернів. Навчили їх, і тепер частина працює з нами. Про найулюбленіші візуалізації. — Багато цікавих проектів пов’язані з картами. Ми показали, як над Україною літає американський літак-розвідник. Олександр Оксимець зробив гру-прогноз про пенсії в Україні, використавши дані Інституту демографії. Уся інформація є в мережі, треба просто вміти її знайти, зрозуміти, що вона значить, і гарно її подати (Роман Кульчинський). — Мої персональні фаворити серед наших резонансних проектів — це гра з деклараціями чиновників, яку розробила Ярина Серкез, її ж робота про вирубування лісів у Карпатах, де ми вперше використали 3D-графіку, та нещодавній проект, пов’язаний із паркуванням. Для нього ми збирали інформацію самі: ставили камеру й рахували машини (Анатолій Бондаренко). Як стати data-журналістом. За словами Анатолія Бондаренка, для цього потрібно навчитися програмувати. Перший крок — опанувати мову R: — Це базові речі, що дуже полегшать вам життя, — каже він. — За останні кілька років у мові R розвинулась ціла екосистема допоміжних інструментів, які дозволяють дуже елегантно використовувати дані. Наступний крок — Python. Тут буде складніше, бо додатків для цієї мови менше, але вона теж доступна початківцям. І третій крок — JavaScript. Чи багато data-журналістів в Україні. — У Східній Європі ми не маємо конкурентів. В Україні схожим трохи займається VoxUkraine, але їхні тексти пишуть науковці, тому вони не приділяють багато уваги візуалізації. Українська Правда робила цікаві проекти, але їхній data-журналіст пішов на іншу роботу ( Роман Кульчинський). — Коли берешся за нову тему, починаєш шукати й робити відкриття, якими потім поділишся з читачем — це більше, ніж просто програмування (Анатолій Бондаренко). Раніше ми розповідали про те, як працює явище медіа-кетчинґу та що робити з якістю сучасної журналістики.

Засновники проекту Роман Кульчинський та Анатолій Бондаренко спочатку почали розвивати «Тексти» як онлайн-видання. А згодом проект переріс у платформу журналістики даних. Тепер тут можна знайти близько сотні візуалізацій. Як працює редакція «Текстів», поєднуючи класичну та цифрову журналістику — в нашій добірці цитат з інтерв’ю команди для видання MediaLab.

Перше дослідження, з якого почався успіх проекту

— Анатолій давно цікавився програмами з відкритим кодом. Тоді з’явилось багато інструментів для аналізу даних. І він узявся робити рейтинг вищих навчальних закладів на основі зовнішнього незалежного оцінювання. Цей проект, опублікований у травні 2011 року, став дуже резонансним. Коли ми показали його донорам, у них загорілись очі, й у нас нарешті з’явилось фінансування. Так ми почали займатися журналістикою даних.

— Коли «Відродження» запропонувало відкрити програму стажування, ми почали брати інтернів. Навчили їх, і тепер частина працює з нами.

«Це більше, ніж просто програмування» — над чим працює редакція TEXTY

Про найулюбленіші візуалізації

— Багато цікавих проектів пов’язані з картами. Ми показали, як над Україною літає американський літак-розвідник. Олександр Оксимець зробив гру-прогноз про пенсії в Україні, використавши дані Інституту демографії. Уся інформація є в мережі, треба просто вміти її знайти, зрозуміти, що вона значить, і гарно її подати (Роман Кульчинський).

— Мої персональні фаворити серед наших резонансних проектів — це гра з деклараціями чиновників, яку розробила Ярина Серкез, її ж робота про вирубування лісів у Карпатах, де ми вперше використали 3D-графіку, та нещодавній проект, пов’язаний із паркуванням. Для нього ми збирали інформацію самі: ставили камеру й рахували машини (Анатолій Бондаренко).

«Це більше, ніж просто програмування» — над чим працює редакція TEXTY

Як стати data-журналістом

За словами Анатолія Бондаренка, для цього потрібно навчитися програмувати. Перший крок — опанувати мову R:

— Це базові речі, що дуже полегшать вам життя, — каже він. — За останні кілька років у мові R розвинулась ціла екосистема допоміжних інструментів, які дозволяють дуже елегантно використовувати дані. Наступний крок — Python. Тут буде складніше, бо додатків для цієї мови менше, але вона теж доступна початківцям. І третій крок — JavaScript.

Чи багато data-журналістів в Україні

— У Східній Європі ми не маємо конкурентів. В Україні схожим трохи займається VoxUkraine, але їхні тексти пишуть науковці, тому вони не приділяють багато уваги візуалізації. «Українська Правда» робила цікаві проекти, але їхній data-журналіст пішов на іншу роботу ( Роман Кульчинський).

— Коли берешся за нову тему, починаєш шукати й робити відкриття, якими потім поділишся з читачем — це більше, ніж просто програмування (Анатолій Бондаренко).

Раніше ми розповідали про те, як працює явище медіа-кетчинґу та що робити з якістю сучасної журналістики.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: