fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Портрети інклюзивного IT: будь як Андрій

Portrety inkljuzyvnogo IT: buď jak Andrij

Від редакції: Як зробити можливості IT-компаній та розробок інклюзивними, розповідає Роман Боренько — засновник спільноти Inclusive IT
Vid redakciї: Jak zrobyty možlyvosti IT-kompanij ta rozrobok inkljuzyvnymy, rozpovidaje Roman Boreńko — zasnovnyk spiľnoty Inclusive IT
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Я сиджу на львівському вокзалі і проводжаю свого незрячого колегу у Харків. Вперше за 1.5 роки дистанційної роботи ми побачились. Андрій низького зросту, але міцний, у ньому відчувається впевненість і спокійність — зрештою, Андрій займається дзюдо. В Харкові Андрій Бутенко бере участь в друці книжок шрифтом Брайля, крім того, возить на реабілітаційні табори незрячих. В навчальній програмі Inclusive IT викладає просунуте користування програмою озвучення екрану для незрячих NVDA, а також користування незрячими текстовими та табличними редакторами. Яка з цього користь? Яка взагалі з людей з інвалідністю користь? Чи не краще хай сидять вдома на соціальну допомогу і не викликають зайвих клопотів? Мені Андрій завдає приємних клопотів, коли турбується про своїх студентів — наскільки вони засвоїли матеріал наших практичних занять, а студенти мають шанси завдавати приємних клопотів своїм теперішнім чи майбутнім працедавцям чи клієнтам. Як-от, коли Марія — незряча юристка з Івано-Франківська, якій треба вміти користуватися табличними редакторами. Скажи, що дає тобі наставницька діяльність в Inclusive IT?. — Я дуже радий, що в мене є можливість допомагати людям й робити їх більш здібними. Також готуючись до навчання, я сам розвиваюсь і пізнаю щось нове. Я думаю кожен має шанс знайти таку діяльність яка буде йому подобатись й приносити користь людям, але для цього треба мати потрібні навички, й ми даємо людям можливість їх набути, й це дуже класно! Як вчаться студенти, які особливості навчання порівняно зі звичайною працею викладача?. — Студенти вчаться по-різному, хтось дуже сумлінно опановує нові знання, а хтось просто слухає курс. Це залежить від мотивації, та рівня студентів. Щодо процесу, то люди отримують матеріали у текстовому форматі. Вивчають їх, виконують практичні задання, а потім раз чи двічі на тиждень ми зустрічаємося у голосовому чаті. Там я розповідаю про різні особливості, які важко зрозуміти, читаючи матеріал, й відповідаю на питання студентів. Відрізняється навчання тим, що кожен виконує завдання й вивчає матеріал так, як йому зручно. Так можна заощадити час вчителя та учнів. Зазвичай я допомагаю студентам й відповідаю на додаткові запитання упродовж тижня. Чи важко незрячому працювати у такому форматі?. — Незрячому працювати дистанційно зовсім не важко. Навпаки — йому зручніше це робити, бо не треба долати різні труднощі для того, щоби добратися до місця. А компютер зараз цілком доступний: незрячі можуть виконувати майже будь-які задачи на комп’ютері за допомогою програми екранного доступу. Що для тебе означає веб-доступність?. — Це коли я можу зайти на сайт та отримати інформацію, яка на на ньому є. Можу користуватися усіма сервісами які можуть там бути: такі, наприклад, як купувати квитки, бронювати готелі, купувати товари тощо. Й мені не треба для цього просити зрячого помічника чи танцювати з бубном, щоби мій скрін-рідер (програма для читання текстів — ред.) міг прочитати цю сторінку. Думаю, що ми можемо досягти багато: можемо реально створити дуже корисний сервіс, який зможе допомагати людям створювати сайти не умовно доступні, а дійсно доступні. Також ми можемо сильно допомогти незрячим користувачам покращити їхні навички роботи з ПК й у такий спосіб допомогти їм знайти роботу. Розкажи ще трохи про свою громадську діяльність. — Я працюю в Харкові в реабілітаційному центрі Право вибору. Займаюся тим, що допомагаю людям навчитися користуватися комп’ютером без використання зору, за допомогою програм екранного доступу. Також я є директором соціального підприємства Соцінтел. Ми виготовляємо книги шрифтом Брайля для дітей та дорослих. Я би сказав будь як Андрій, але ж розумію, що сила кожного в його особливостях. Люди кажуть, що в кожного є якісь особливі потреби — і це правда. Але все ж мені хочеться сказати будь як Андрій. Зовсім трохи. Дистанційне спілкування дає змогу об’єднувати людей, спільних за цінностями, у робочі колективи на великих відстанях. Живі зустрічі допомагають нам хоча би на трохи перейняти часточку характеру іншої людини. В наступних дописах розказуватиму про інших учасників Inclusive IT, з якими я познайомився на святі інклюзії Свої, організованому ГО Інститут українських студій. А поки що уявлю трохи, що буду як Андрій. У матеріалі використані фото з офіційної Facebook-сторінки спільноти Inclusive IT та особистої сторінки Андрія Бутенка. 

Я сиджу на львівському вокзалі і проводжаю свого незрячого колегу у Харків. Вперше за 1.5 роки дистанційної роботи ми побачились. Андрій низького зросту, але міцний, у ньому відчувається впевненість і спокійність — зрештою, Андрій займається дзюдо.

В Харкові Андрій Бутенко бере участь в друці книжок шрифтом Брайля, крім того, возить на реабілітаційні табори незрячих. В навчальній програмі Inclusive IT викладає просунуте користування програмою озвучення екрану для незрячих NVDA, а також користування незрячими текстовими та табличними редакторами.

Яка з цього користь? Яка взагалі з людей з інвалідністю користь? Чи не краще хай сидять вдома на соціальну допомогу і не викликають зайвих клопотів? Мені Андрій завдає приємних клопотів, коли турбується про своїх студентів — наскільки вони засвоїли матеріал наших практичних занять, а студенти мають шанси завдавати приємних клопотів своїм теперішнім чи майбутнім працедавцям чи клієнтам. Як-от, коли Марія — незряча юристка з Івано-Франківська, якій треба вміти користуватися табличними редакторами.

Портрети інклюзивного IT: будь як Андрій 1

Скажи, що дає тобі наставницька діяльність в Inclusive IT?

— Я дуже радий, що в мене є можливість допомагати людям й робити їх більш здібними. Також готуючись до навчання, я сам розвиваюсь і пізнаю щось нове. Я думаю кожен має шанс знайти таку діяльність яка буде йому подобатись й приносити користь людям, але для цього треба мати потрібні навички, й ми даємо людям можливість їх набути, й це дуже класно!

Як вчаться студенти, які особливості навчання порівняно зі звичайною працею викладача?

— Студенти вчаться по-різному, хтось дуже сумлінно опановує нові знання, а хтось просто слухає курс. Це залежить від мотивації, та рівня студентів. Щодо процесу, то люди отримують матеріали у текстовому форматі. Вивчають їх, виконують практичні задання, а потім раз чи двічі на тиждень ми зустрічаємося у голосовому чаті. Там я розповідаю про різні особливості, які важко зрозуміти, читаючи матеріал, й відповідаю на питання студентів. Відрізняється навчання тим, що кожен виконує завдання й вивчає матеріал так, як йому зручно. Так можна заощадити час вчителя та учнів. Зазвичай я допомагаю студентам й відповідаю на додаткові запитання упродовж тижня.

Портрети інклюзивного IT: Будь як Андрій

Чи важко незрячому працювати у такому форматі?

— Незрячому працювати дистанційно зовсім не важко. Навпаки — йому зручніше це робити, бо не треба долати різні труднощі для того, щоби добратися до місця. А комп’ютер зараз цілком доступний: незрячі можуть виконувати майже будь-які задачи на комп’ютері за допомогою програми екранного доступу.

Що для тебе означає веб-доступність?

— Це коли я можу зайти на сайт та отримати інформацію, яка на на ньому є. Можу користуватися усіма сервісами які можуть там бути: такі, наприклад, як купувати квитки, бронювати готелі, купувати товари тощо. Й мені не треба для цього просити зрячого помічника чи «танцювати з бубном», щоби мій скрін-рідер (програма для читання текстів — ред.) міг прочитати цю сторінку.

Портрети інклюзивного IT: будь як Андрій 2

Думаю, що ми можемо досягти багато: можемо реально створити дуже корисний сервіс, який зможе допомагати людям створювати сайти не умовно доступні, а дійсно доступні. Також ми можемо сильно допомогти незрячим користувачам покращити їхні навички роботи з ПК й у такий спосіб допомогти їм знайти роботу.

Розкажи ще трохи про свою громадську діяльність

— Я працюю в Харкові в реабілітаційному центрі «Право вибору». Займаюся тим, що допомагаю людям навчитися користуватися комп’ютером без використання зору, за допомогою програм екранного доступу. Також я є директором соціального підприємства «Соцінтел». Ми виготовляємо книги шрифтом Брайля для дітей та дорослих.

Портрети інклюзивного IT: Будь як Андрій


Я би сказав «будь як Андрій», але ж розумію, що сила кожного в його особливостях. Люди кажуть, що в кожного є якісь особливі потреби — і це правда. Але все ж мені хочеться сказати «будь як Андрій». Зовсім трохи. Дистанційне спілкування дає змогу об’єднувати людей, спільних за цінностями, у робочі колективи на великих відстанях. Живі зустрічі допомагають нам хоча би на трохи перейняти часточку характеру іншої людини.

В наступних дописах розказуватиму про інших учасників Inclusive IT, з якими я познайомився на святі інклюзії «Свої», організованому ГО «Інститут українських студій». А поки що уявлю трохи, що буду як Андрій.

У матеріалі використані фото з офіційної Facebook-сторінки спільноти Inclusive IT та особистої сторінки Андрія Бутенка. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: