Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Якими були б українські офлайн-книгарні, якби їх створювали онлайн-користувачі

Jakymy buly b ukraїnśki oflajn-knygarni, jakby їh stvorjuvaly onlajn-korystuvači

Запах типографської фарби, шелест сторінок та барвисті обкладинки. Автора цих рядків можна спокійно зараховувати до «книжкових маніяків» — я люблю купувати книги, дарувати книги, ділитися ними чи гортати новинки саме в офлайн-магазинах. Але від українських мережевих книгарень у мене починається легке посіпування повік — і ось чому
Zapah typografśkoї farby, šelest storinok ta barvysti obkladynky. Avtora cyh rjadkiv možna spokijno zarahovuvaty do «knyžkovyh manijakiv» — ja ljublju kupuvaty knygy, daruvaty knygy, dilytysja nymy čy gortaty novynky same v oflajn-magazynah. Ale vid ukraїnśkyh mereževyh knygareń u mene počynajeťsja legke posipuvannja povik — i oś čomu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Книгарні в Україні максимально недружні до користувачів сучасних інтерфейсів. Так, ви не помилилися: у 2018-му, коли смартфонами та планшетами вміють користуватися навіть діти віком до 10 років, проектування офлайн-взаємодії із навколишнім середовищем має враховувати механіки та принципи не лише універсального дизайну та доступності середовища, але й онлайн-інтерфейсів. Далі — спроба пофантазувати, якими могли би бути українські книжкові магазини, якби їх проектували і розвивали із врахуванням реалій сучасного світу. Книжки лицем до покупця. Як є. Вам знайоме це відчуття: десятки хвилин, проведені із головою, схиленою убік, поки ви намагаєтесь прочитати назву усіх книжок на полиці у книгарні? Так, українські продавці досі надають перевагу стелажам старого типу, на яких книжки щільно упаковані вертикально — і у вас немає жодної змоги їх роздивитися як слід, хіба що хилити голову вліво-вправо, силкуючись прочитати усі назви. Як мало би бути насправді. Ті, кому хоча би на фото доводилося бачити офлайн-магазини Amazon Books, знають — книжки слід продавати так само, як це відбувається в інтернеті. Обкладинка має дивитися на вас, а не ховатися поміж сусідніх палітурок. Можливо, саме тому чимало книжок українських видавців мають відверто дивакуватий та аматорський дизайн — адже в магазині їх однаково ніхто до пуття не може розгледіти. Книжка, на яку дивитися ви і яка дивиться на вас, — об’єкт насамперед естетичний, потім маркетинговий, а вже потім — ціннісний. Інтернет-користувачі знають, що продають насправді враження та емоції, а не корінці та назви. Поки що українські офлайн-книгарні залишаються у полоні нашестя корінців. QR-коди та доповнена реальність. Як є. Та ніяк. Інформацію про книгу та автора, а також інші книжки цього автора вам можна дізнатися або в консультантів, або слід знати заздалегідь. У магазинах відсутні можливості доповненої реальності та справжнього інтерактиву при купівлі книг. Як мало би бути насправді. Дитячі книги, туристичні книги, нон-фікшн — лише три сфери, в яких можна за рахунок AR зробити просто мегадосвід відвідування магазину. Так, це потребуватиме додаткових витрат, так, це вимагатиме як мінімум фантазії та співпраці з розробниками — але був би безцінним досвід для дітей, підлітків і молоді, які почали би ходити в такі магазини, де інтернет, віртуальні персонажі та додаткові дані будуть переплітатися із гортанням книжок. Безконтактні платежі. З цим останнім часом стало набагато краще. Хоча інколи бажання заплатити годинником чи смартфоном може зіткнутися зі збентеженою відповіддю консультанта або касира: У нас тільки карткою можна. Переобладнання терміналами з підтримкою MasterPass — незначна, але дуже важлива деталь, яку слід додати усім без винятку українським книгарням. Справжня картка лояльності — а не картка на знижку. Як є. Поняття програми лояльності в розумінні українських книжкових магазинів — це 5% знижки, зафіксовані навіки на шматкові ламінованого пластику. Враховуючи те, що доволі часто сукупна вартість куплених книжок перевалює за тисячу гривень, виглядає як легка форма знущання над покупцем. Про співпрацю з паралельними закладами, куди ходять читачки й читачі, українські книгарні вочевидь досі не чули. Як робить бізнес, який хоче продавати більше. Подивіться на Amazon Prime. Заплативши за участь у програмі лояльності раз на рік, ви отримуєте підписку не лише на кіно та музику, але й знижку на доставлення, пільгові умови доступу до аудіокнижок, знижені ціни на низку друкованих книг при їхньому замовленні та інші бонуси. Подивіться на те, як працюють мережі магазинів, які надають накопичувальні та бонусні картки для використання бонусів у своїй мережі тим клієнтам, які також користуються програмою лояльності у закладах та магазинах із партнерських мереж. Оптимальне рішення — мати знижку на аксесуари чи товари, пов’язані з читанням та колекціонуванням книг, не лише в мережі чи магазині, котрий ці книги продає. Коли 1 картка покриває знижками чи бонусами одразу 5-6 різних бізнесів, що продають продукти-доповнювачі чи товари, які є супутниками — це найоптимальніший варіант для сучасного покупця. А ще знижка має зростати по мірі збільшення витрат — чим активніше купуєш, тим частіше тобі пропонують більший відсоток знижки, тим активніше ти купуватимеш надалі. Читайте також: Одразу 2 українські дитячі книги визнано найкращими у світі Квадратні, а не прямокутні простори. Як є. Магазини книг в Україні люблять тактику створення витягнутих, прямокутних секцій простору між стелажами, вітринами та стендами. Люди натомість, потрапляючи в будь-який простір, де повно книжок, за звичкою обертаються на всі боки — а це означає, що вони неминуче штурхають одне одного між стелажами чи витрачають додатковий час на блукання між цими умовними просторовими прямокутниками. Чому це слід змінити. Квадратні секції та простори — більше зручності для руху, зручніший кут огляду товарів, простіша навігація для гостей магазину та консультантів / продавців. Це відчуття комфортного перебування, а не того, що тебе — наче у районній шкільній бібліотеці — затисло між полицями книжок. Психологічний комфорт від перебування — перший стимул залишитися і щось купити (навіть якщо ви не надто полюбляєте читання). Вам також може сподобатися. Як є. Ніяк. За інтересами книги доведеться шукати або в тематичних секціях, або смикати консультантів своїми запитаннями. Історія попередніх покупок в одному й тому ж книжковому магазині в офлайн-просторі жодним чином не враховується. Як мало би бути. В магазині стоїть термінал. Ви вставляєте картку лояльності — й екран пропонує на основі історії попередніх покупок перелік релевантних новинок чи бестселерів, яких ви ще не купували в цьому магазині. Критеріями релевантності можуть виступати тематика, автори, жанри — безліч можливостей для персоналізації. Це заощаджує ваш час, час продавців, дає можливість швидко зорієнтуватися — особливо, якщо йдеться про спонтанні покупки. Відсутність консультантів і наявність інтерактивних терміналів. Як є. Візит до офлайн-магазину книг в Україні — це обов’язкова потреба спілкуватися з людьми. Навіть якщо у вас сьогодні поганий настрій, болить горло чи просто є лише 5 хв вільного часу, і ви заскочили до книжкового похапцем, аби взяти потрібну книжку й побігти на день народження друга чи колеги. Однаково ви витратите з цих 5 хв ще 6 додаткових на спілкування з консультантом. Як хотілося, щоби було. Назвіть мене соціофобом чи людиною, що піддається нападам інтроверсії, але інколи в книгарнях мені бракує кас самообслуговування, як в деяких продуктових супермаркетах. Щоби прийшов, швидко обрав низку замовлень, додав до кошика, отримав ціну — і пішов оплачувати. Доставлення між магазинами. Як є. Стандартна відповідь на відсутність певної книги в книгарні: Замовте у нас на сайті. А якщо сайту немає, то відповідь ще коротша: У нас такого автора нема / такої книги не завезли / це вже розкупили. Як можна зробити. Так, як це вже роблять мережеві магазини електроніки та побутової техніки — немає в цьому місті, значить, можна отримати замовлення з іншого магазину, де цей товар є в наявності. Це пришвидшило би продажі тих же коміксів чи колекційних видань, які можуть швидко закінчуватися у великих містах, зате ледь не роками лежать у малих обласних центрах без перспективи продати їх тим, кому вони дійсно потрібні. Читайте також: Must read від рекламістів — 22 книги для медійників Ротація тематичних списків. Як є. У одній з найбільших мереж книгарень в Україні у кожному магазині відвідувачів зустрічає стенд із найбільш популярними книжками цього місяця. Проблема в тому, що там часто поруч стоять твори сучукрліту, переклади нон-фікшну, мотиваційна література, якась поетична збірка і черговий роман, за яким зняли фільм (або навпаки). Одним словом, рейтинги рейтингами, а тематичної єдності немає. Як хотілося би. Уявіть, як було би круто — ви заходите, а вас зустрічає стійка з книгами Найкращі книги в жанрі фентезі у неділю, а в понеділок Хіти нон-фікшну за версією Goodreads, а в середу — наприклад — Книги про минуле України у XX столітті. Живі вітрини, які постійно змінюються і дають нові враження — це дуже круто. А не дуже круто — 30 днів поспіль бачити 10 книжок, які купують домогосподарки та студентки з обмеженим бюджетом. Підписка на рік. Як є. Підписатися на отримання книжок протягом кварталу, півріччя чи року можна у декількох українських стартапах, які займаються букбоксами — тематичними коробками з книжками, які доставляють на замовлення охочим читачам. Один із таких стартапів обслуговує корпоративний сектор за принципом полиці з книжками в оренду. Як варто було би зробити. Хочу отримувати книги тільки за окремою тематикою, або за конкретним автором, або навіть з певним кольором обкладинок. Фільтри, якими користуються інтернет-магазини одягу, косметики чи ґаджетів — чому їх досі немає у книжкових? Подумав: а було би круто мати 5 полиць книжок з обкладинками виключно червоного чи темно-зеленого кольору. Втім, це все — лише мрії затятого покупця книг, змученого цундоку та складною інфраструктурою міських книжкових магазинів. Але так інколи кортить помріяти, знаєте.

Книгарні в Україні максимально недружні до користувачів сучасних інтерфейсів. Так, ви не помилилися: у 2018-му, коли смартфонами та планшетами вміють користуватися навіть діти віком до 10 років, проектування офлайн-взаємодії із навколишнім середовищем має враховувати механіки та принципи не лише універсального дизайну та доступності середовища, але й онлайн-інтерфейсів. Далі — спроба пофантазувати, якими могли би бути українські книжкові магазини, якби їх проектували і розвивали із врахуванням реалій сучасного світу.

Книжки «лицем» до покупця

Як є

Вам знайоме це відчуття: десятки хвилин, проведені із головою, схиленою убік, поки ви намагаєтесь прочитати назву усіх книжок на полиці у книгарні? Так, українські продавці досі надають перевагу стелажам старого типу, на яких книжки щільно «упаковані» вертикально — і у вас немає жодної змоги їх роздивитися як слід, хіба що хилити голову вліво-вправо, силкуючись прочитати усі назви.

Як мало би бути насправді

Ті, кому хоча би на фото доводилося бачити офлайн-магазини Amazon Books, знають — книжки слід продавати так само, як це відбувається в інтернеті. Обкладинка має «дивитися» на вас, а не ховатися поміж сусідніх палітурок. Можливо, саме тому чимало книжок українських видавців мають відверто дивакуватий та аматорський дизайн — адже в магазині їх однаково ніхто до пуття не може розгледіти. Книжка, на яку дивитися ви і яка «дивиться» на вас, — об’єкт насамперед естетичний, потім маркетинговий, а вже потім — ціннісний. Інтернет-користувачі знають, що продають насправді враження та емоції, а не «корінці» та назви. Поки що українські офлайн-книгарні залишаються у полоні нашестя «корінців».

QR-коди та доповнена реальність

Як є

Та ніяк. Інформацію про книгу та автора, а також інші книжки цього автора вам можна дізнатися або в консультантів, або слід знати заздалегідь. У магазинах відсутні можливості доповненої реальності та справжнього інтерактиву при купівлі книг.

Як мало би бути насправді

Дитячі книги, туристичні книги, нон-фікшн — лише три сфери, в яких можна за рахунок AR зробити просто мегадосвід відвідування магазину. Так, це потребуватиме додаткових витрат, так, це вимагатиме як мінімум фантазії та співпраці з розробниками — але був би безцінним досвід для дітей, підлітків і молоді, які почали би ходити в такі магазини, де інтернет, віртуальні персонажі та додаткові дані будуть переплітатися із гортанням книжок.

Безконтактні платежі

З цим останнім часом стало набагато краще. Хоча інколи бажання заплатити годинником чи смартфоном може зіткнутися зі збентеженою відповіддю консультанта або касира: «У нас тільки карткою можна». Переобладнання терміналами з підтримкою MasterPass — незначна, але дуже важлива деталь, яку слід додати усім без винятку українським книгарням.

Справжня картка лояльності — а не «картка на знижку»

Як є

Поняття програми лояльності в розумінні українських книжкових магазинів — це 5% знижки, зафіксовані навіки на шматкові ламінованого пластику. Враховуючи те, що доволі часто сукупна вартість куплених книжок перевалює за тисячу гривень, виглядає як легка форма знущання над покупцем. Про співпрацю з паралельними закладами, куди ходять читачки й читачі, українські книгарні вочевидь досі не чули.

Як робить бізнес, який хоче продавати більше

Подивіться на Amazon Prime. Заплативши за участь у програмі лояльності раз на рік, ви отримуєте підписку не лише на кіно та музику, але й знижку на доставлення, пільгові умови доступу до аудіокнижок, знижені ціни на низку друкованих книг при їхньому замовленні та інші бонуси.

Подивіться на те, як працюють мережі магазинів, які надають накопичувальні та бонусні картки для використання бонусів у своїй мережі тим клієнтам, які також користуються програмою лояльності у закладах та магазинах із партнерських мереж. Оптимальне рішення — мати знижку на аксесуари чи товари, пов’язані з читанням та колекціонуванням книг, не лише в мережі чи магазині, котрий ці книги продає.

Коли 1 картка покриває знижками чи бонусами одразу 5-6 різних бізнесів, що продають продукти-доповнювачі чи товари, які є «супутниками» — це найоптимальніший варіант для сучасного покупця. А ще знижка має зростати по мірі збільшення витрат — чим активніше купуєш, тим частіше тобі пропонують більший відсоток знижки, тим активніше ти купуватимеш надалі.

Читайте також: Одразу 2 українські дитячі книги визнано найкращими у світі

Квадратні, а не прямокутні простори

Як є

Магазини книг в Україні люблять тактику створення витягнутих, прямокутних секцій простору між стелажами, вітринами та стендами. Люди натомість, потрапляючи в будь-який простір, де повно книжок, за звичкою обертаються на всі боки — а це означає, що вони неминуче штурхають одне одного між стелажами чи витрачають додатковий час на блукання між цими умовними просторовими «прямокутниками».

Чому це слід змінити

Квадратні секції та простори — більше зручності для руху, зручніший кут огляду товарів, простіша навігація для гостей магазину та консультантів / продавців. Це відчуття комфортного перебування, а не того, що тебе — наче у районній шкільній бібліотеці — затисло між полицями книжок. Психологічний комфорт від перебування — перший стимул залишитися і щось купити (навіть якщо ви не надто полюбляєте читання).

«Вам також може сподобатися»

Як є

Ніяк. За інтересами книги доведеться шукати або в тематичних секціях, або смикати консультантів своїми запитаннями. Історія попередніх покупок в одному й тому ж книжковому магазині в офлайн-просторі жодним чином не враховується.

Як мало би бути

В магазині стоїть термінал. Ви вставляєте картку лояльності — й екран пропонує на основі історії попередніх покупок перелік релевантних новинок чи бестселерів, яких ви ще не купували в цьому магазині. Критеріями релевантності можуть виступати тематика, автори, жанри — безліч можливостей для персоналізації. Це заощаджує ваш час, час продавців, дає можливість швидко зорієнтуватися — особливо, якщо йдеться про спонтанні покупки.

Відсутність консультантів і наявність інтерактивних терміналів

Як є

Візит до офлайн-магазину книг в Україні — це обов’язкова потреба спілкуватися з людьми. Навіть якщо у вас сьогодні поганий настрій, болить горло чи просто є лише 5 хв вільного часу, і ви заскочили до книжкового похапцем, аби взяти потрібну книжку й побігти на день народження друга чи колеги. Однаково ви витратите з цих 5 хв ще 6 додаткових на спілкування з консультантом.

Як хотілося, щоби було

Назвіть мене соціофобом чи людиною, що піддається нападам інтроверсії, але інколи в книгарнях мені бракує кас самообслуговування, як в деяких продуктових супермаркетах. Щоби прийшов, швидко обрав низку замовлень, додав до кошика, отримав ціну — і пішов оплачувати.

Доставлення між магазинами

Як є

Стандартна відповідь на відсутність певної книги в книгарні: «Замовте у нас на сайті». А якщо сайту немає, то відповідь ще коротша: «У нас такого автора нема / такої книги не завезли / це вже розкупили».

Як можна зробити

Так, як це вже роблять мережеві магазини електроніки та побутової техніки — немає в цьому місті, значить, можна отримати замовлення з іншого магазину, де цей товар є в наявності. Це пришвидшило би продажі тих же коміксів чи колекційних видань, які можуть швидко закінчуватися у великих містах, зате ледь не роками лежать у малих обласних центрах без перспективи продати їх тим, кому вони дійсно потрібні.

Читайте також: Must read від рекламістів — 22 книги для медійників

Ротація тематичних списків

Як є

У одній з найбільших мереж книгарень в Україні у кожному магазині відвідувачів зустрічає стенд із найбільш популярними книжками цього місяця. Проблема в тому, що там часто поруч стоять твори сучукрліту, переклади нон-фікшну, мотиваційна література, якась поетична збірка і черговий роман, за яким зняли фільм (або навпаки). Одним словом, рейтинги рейтингами, а тематичної єдності немає.

Як хотілося би

Уявіть, як було би круто — ви заходите, а вас зустрічає стійка з книгами «Найкращі книги в жанрі фентезі» у неділю, а в понеділок «Хіти нон-фікшну за версією Goodreads», а в середу — наприклад — «Книги про минуле України у XX столітті». Живі вітрини, які постійно змінюються і дають нові враження — це дуже круто. А не дуже круто — 30 днів поспіль бачити 10 книжок, які купують домогосподарки та студентки з обмеженим бюджетом.

Підписка на рік

Як є

Підписатися на отримання книжок протягом кварталу, півріччя чи року можна у декількох українських стартапах, які займаються букбоксами — тематичними коробками з книжками, які доставляють на замовлення охочим читачам. Один із таких стартапів обслуговує корпоративний сектор за принципом полиці з книжками в оренду.

Як варто було би зробити

Хочу отримувати книги тільки за окремою тематикою, або за конкретним автором, або навіть з певним кольором обкладинок. Фільтри, якими користуються інтернет-магазини одягу, косметики чи ґаджетів — чому їх досі немає у книжкових? Подумав: а було би круто мати 5 полиць книжок з обкладинками виключно червоного чи темно-зеленого кольору.

Втім, це все — лише мрії затятого покупця книг, змученого цундоку та складною інфраструктурою міських книжкових магазинів. Але так інколи кортить помріяти, знаєте.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: