fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як сучасні fintech-інструменти змінюють платіжний бізнес — точка зору

Jak sučasni fintech-instrumenty zminjujuť platižnyj biznes — točka zoru

Від редакції: CEO LeoGaming продовжує розповідати про те, як зміниться банківська сфера та фінансові послуги під впливом сучасних технологій та активного використання смартфонів
Vid redakciї: CEO LeoGaming prodovžuje rozpovidaty pro te, jak zminyťsja bankivśka sfera ta finansovi poslugy pid vplyvom sučasnyh tehnologij ta aktyvnogo vykorystannja smartfoniv
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  У своєму минулому тексті я розповідала про можливості для fintech-продуктів, які відкриває цифрова економіка. Це — вирішення дрібних проблем користувачів, використання нового попиту, сформованого смартфонізацією, та заощадження часу на типових задачах в епоху загального часового голодування. Fintech-компанії можуть реалізовувати потенціал, який закладають у собі нові технології, А це — прагнення до постійного зростання зручності і простоти взаємодії для клієнта у всіх сферах: електронній комерції, банківських послугах, прийомі платежів, споживчому кредитуванні, ритейлі. Перша теза з попереднього матеріалу звучала так: Не продавати послугу, а допомагати у вирішенні проблеми за допомогою даної послуги. Таким чином, якщо моя кінцева мета (як і будь-якої іншої компанії, що працює з платежами) — це зростання прибутку, то наші засоби її досягнення (крім очевидних) — це постійний апгрейд UI / UX, постійне зростання безпеки транзакцій і простота. Слідом за doing points, про які я говорила раніше і які можуть змінити світ фінансів, я вирішила зібрати в один матеріал декілька головних інструментів / подій, які будуть впливати на загальну картину. Спрощення цифрового банкінгу. Найбільші банки України повільно, але впевнено приймають і реалізовують ідею мобільного банкінгу. Ідея надання послуг своїм клієнтам не тільки з відділень, а одним натисканням кнопки в смартфоні/ноутбуці, була реалізована спочатку в одному банку, зробивши його лідером (імен і брендів я не називаю, вважаю, вони зрозумілі і без цього). Протягом декількох років інші досить сильні фінансові установи вели роботу в стилі наздогнати й перегнати — або хоча би наздогнати. Після релізу першого українського мобільного банку ця гра наввипередки переросла у активні перегони на виживання. Зрозуміло, що надання можливості здійснювати операції з рахунками в будь-який час доби — це не тільки витрати на цілодобовий саппорт, а ще й ще і постійна взаємодія з клієнтом (що має на увазі заробіток). Якщо із завданням створити мобільний банкінг у наших уже більш-менш добре, то спрощення тільки починається. Що цікаво, знову ж таки з банку-першопочатківця, створеного однією й тією ж людиною. Відкриття рахунку та випуск карток без необхідності відвідувати відділення — до повної, а не часткової доступності такого вже готується Національний банк, випустивши постанову № 105 про перезапуск Bank ID. Як я говорила в коментарі для ТСН, після 5 листопада 2018-го до системи будуть приєднуватися інші банки. Процес буде офіційно запущений. Створення blockchain-сховищ. А тепер про більш піднесене і складне. Blockchain-системи Bitcoin і Ethereum (я не даремно назвала їх саме так у даному контексті) стали популярними завдяки їхній здатності гарантувати безпеку транзакцій та зберігати достовірність збереженої інформації. У них немає єдиного сховища, але інформація при цьому може бути легко збережена і доступна. Алгоритм blockchain працює таким чином, що створює безпечний репозиторій для різних типів інформації. Використовуючи цю технологію, банки можуть безпечно зберігати і обробляти конфіденційні дані користувачів як KYC (той самий Know-Your-Customer). При використанні blockchain-сховища установи можуть легко перевіряти інформацію. Вона буде доступна для банків та фінансових установ. Це значно спростить ланцюжок умовної угоди, адже зараз клієнти повинні відтворювати KYC-дані для кожного свого кредиту, великої покупки (наприклад, нерухомість або авто) тощо. Одночасно інформація буде у безпеці, тому фродери не можуть зламати її або змінити інформацію KYC. Вплив цього на подальше спрощення банкінгу заслуговує на окремий матеріал, але конкретні приклади вже дали непоганий вступ. Машинне навчання. Його застосовують всюди — навіть в камерах ваших нових смартфонів, коли якість зображення покращують методом повторень. Якщо йдеться про fintech-бізнес — за допомогою машинного навчання інформація про клієнтів (історія дій, категоріальні переваги, оборот за місяць на особистому рахунку) буде використана для доопрацювання алгоритмів, які враховують спосіб життя, потреби і фінансові можливості. Ці алгоритми, в свою чергу, будуть робити (а часом вже роблять) спеціалізовані пропозиції, підбиратимуть послуги за інтересами та можливостями. І це не означає тотальні стеження і контроль, ми все-таки не в Чорному Дзеркалі. Яскравий приклад — індивідуальний фандрайзинг. Людина вирішила збирати на автомобіль і ставить собі таку мету за допомогою додатку. Він може аналізувати дані про заощадження та витрати, щоб запропонувати клієнту індивідуальну стратегію виконання такої фінансової мети. Це все відбудеться із обчисленням умов на основі доходів, нижчим відсотком за кредитом, рекомендаціями щодо зниження побутових витрат тощо. Тут ми підходимо до того, про що я буду говорити в третьому матеріалі: фінансова інфраструктура розвивається темпами, які через 5–10 років переведуть всі наші банківські та фінансові операції у смартфон. Ви зможете (і частково вже можете) відкривати рахунок, депозити, переказувати гроші і навіть створювати нову фінансову стратегію, жодного разу не спілкуючись з представником банку (не рахуючи листування з підтримкою). Одна справа — фантазувати про майбутнє, а інше — реалізовувати його у щоденній роботі.

У своєму минулому тексті я розповідала про можливості для fintech-продуктів, які відкриває цифрова економіка. Це — вирішення дрібних проблем користувачів, використання «нового попиту», сформованого смартфонізацією, та заощадження часу на типових задачах в епоху загального «часового голодування».

Fintech-компанії можуть реалізовувати потенціал, який закладають у собі нові технології, А це — прагнення до постійного зростання зручності і простоти взаємодії для клієнта у всіх сферах: електронній комерції, банківських послугах, прийомі платежів, споживчому кредитуванні, ритейлі. Перша теза з попереднього матеріалу звучала так: «Не продавати послугу, а допомагати у вирішенні проблеми за допомогою даної послуги». Таким чином, якщо моя кінцева мета (як і будь-якої іншої компанії, що працює з платежами) — це зростання прибутку, то наші засоби її досягнення (крім очевидних) — це постійний апгрейд UI / UX, постійне зростання безпеки транзакцій і простота.

Слідом за doing points, про які я говорила раніше і які можуть змінити світ фінансів, я вирішила зібрати в один матеріал декілька головних інструментів / подій, які будуть впливати на загальну картину.

Спрощення цифрового банкінгу

Найбільші банки України повільно, але впевнено приймають і реалізовують ідею мобільного банкінгу. Ідея надання послуг своїм клієнтам не тільки з відділень, а одним натисканням кнопки в смартфоні/ноутбуці, була реалізована спочатку в одному банку, зробивши його лідером (імен і брендів я не називаю, вважаю, вони зрозумілі і без цього).

Читайте також: Які функції fintech-додатків актуальні для користувачів

Протягом декількох років інші досить сильні фінансові установи вели роботу в стилі «наздогнати й перегнати» — або хоча би «наздогнати». Після релізу першого українського мобільного банку ця «гра наввипередки» переросла у активні перегони на виживання. Зрозуміло, що надання можливості здійснювати операції з рахунками в будь-який час доби — це не тільки витрати на цілодобовий саппорт, а ще й ще і постійна взаємодія з клієнтом (що має на увазі заробіток).

З точки зору споживача в кінці 2018 року платежі з мобільних додатків — це те, що потрібно тут і зараз. Якщо такої опції немає, клієнт забирає свої гроші та йде до конкурента

Якщо із завданням створити мобільний банкінг у наших уже більш-менш добре, то спрощення тільки починається. Що цікаво, знову ж таки з банку-першопочатківця, створеного однією й тією ж людиною. Відкриття рахунку та випуск карток без необхідності відвідувати відділення — до повної, а не часткової доступності такого вже готується Національний банк, випустивши постанову № 105 про перезапуск Bank ID. Як я говорила в коментарі для ТСН, після 5 листопада 2018-го до системи будуть приєднуватися інші банки. Процес буде офіційно запущений.

Створення blockchain-сховищ

А тепер про більш піднесене і складне. Blockchain-системи Bitcoin і Ethereum (я не даремно назвала їх саме так у даному контексті) стали популярними завдяки їхній здатності гарантувати безпеку транзакцій та зберігати достовірність збереженої інформації. У них немає єдиного сховища, але інформація при цьому може бути легко збережена і доступна. Алгоритм blockchain працює таким чином, що створює безпечний репозиторій для різних типів інформації.

Використовуючи цю технологію, банки можуть безпечно зберігати і обробляти конфіденційні дані користувачів як KYC (той самий Know-Your-Customer). При використанні blockchain-сховища установи можуть легко перевіряти інформацію. Вона буде доступна для банків та фінансових установ. Це значно спростить ланцюжок умовної «угоди», адже зараз клієнти повинні відтворювати KYC-дані для кожного свого кредиту, великої покупки (наприклад, нерухомість або авто) тощо.

Читайте також: Fintech-сервіси та вибір між мобільними і традиційними банками

Одночасно інформація буде у безпеці, тому фродери не можуть зламати її або змінити інформацію KYC. Вплив цього на подальше спрощення банкінгу заслуговує на окремий матеріал, але конкретні приклади вже дали непоганий вступ.

Машинне навчання

Його застосовують всюди — навіть в камерах ваших нових смартфонів, коли якість зображення покращують методом повторень. Якщо йдеться про fintech-бізнес — за допомогою машинного навчання інформація про клієнтів (історія дій, категоріальні переваги, оборот за місяць на особистому рахунку) буде використана для доопрацювання алгоритмів, які враховують спосіб життя, потреби і фінансові можливості. Ці алгоритми, в свою чергу, будуть робити (а часом вже роблять) спеціалізовані пропозиції, підбиратимуть послуги за інтересами та можливостями.

І це не означає тотальні стеження і контроль, ми все-таки не в «Чорному Дзеркалі». Яскравий приклад — індивідуальний фандрайзинг. Людина вирішила збирати на автомобіль і ставить собі таку мету за допомогою додатку. Він може аналізувати дані про заощадження та витрати, щоб запропонувати клієнту індивідуальну стратегію виконання такої фінансової мети. Це все відбудеться із обчисленням умов на основі доходів, нижчим відсотком за кредитом, рекомендаціями щодо зниження побутових витрат тощо.

Тут ми підходимо до того, про що я буду говорити в третьому матеріалі: фінансова інфраструктура розвивається темпами, які через 5–10 років переведуть всі наші банківські та фінансові операції у смартфон. Ви зможете (і частково вже можете) відкривати рахунок, депозити, переказувати гроші і навіть створювати нову фінансову стратегію, жодного разу не спілкуючись з представником банку (не рахуючи листування з підтримкою). Одна справа — фантазувати про майбутнє, а інше — реалізовувати його у щоденній роботі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: