Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Логотип на основі історичної плитки з цехової підлоги, понад $400 тис від одного інвестора, люди, у яких очі горять від ідей — і все це довкола заводу у маленькому (порівняно) місті та у місці, про яке чули навіть ті, хто ніколи не бував у цьому регіоні. Як дати промзоні нове життя і навіщо стільки мешканців різних міст вирішили спільно спробувати щось нове у Івано-Франківську — ми йдемо коридорами «Промприладу», щоби дізнатися відповідь
Logotyp na osnovi istoryčnoї plytky z cehovoї pidlogy, ponad $400 tys vid odnogo investora, ljudy, u jakyh oči gorjať vid idej — i vse ce dovkola zavodu u maleńkomu (porivnjano) misti ta u misci, pro jake čuly naviť ti, hto nikoly ne buvav u ćomu regioni. Jak daty promzoni nove žyttja i naviščo stiľky meškanciv riznyh mist vyrišyly spiľno sprobuvaty ščoś nove u Ivano-Frankivśku — my jdemo korydoramy «Prompryladu», ščoby diznatysja vidpoviď
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  На третьому поверсі заводу (пілотному – наголошують ініціатори справи) зараз представлені 16 функцій, що втілюють 12 організацій від бізнесу, громадського сектору та міської адміністрації. Але це — формальна сторона справи, наголоси та акценти з презентації, яку ми ще почуємо далі. Воно й недивно: для запуску проекту залучили більш, ніж $1,2 млн — і збір коштів триває. На всю справу дали фінансування не лише громадські організації чи компанії — ці стіни оновлюють та наповнюють новими сенсами також за рахунок 21 приватного інвестора. Тут достатньо побути декілька годин, щоби зрозуміти, чому, відвідуючи Івано-Франківськ, не варто оминати увагою… завод. Ревіталізація по-франківськи. До заводу Промприлад можна дістатися пішки із залізничного вокзалу Івано-Франківська, що ми й робимо. Обласний центр компактний, а історичне тут частково поєднується із індустріальним. На вулиці Академіка Сахарова і розташовується приміщення заводу на декілька поверхів. Колись тут працювали понад 4 тис осіб. Виготовляли газові лічильники, манометри, обладнання для видобування нафти та газу, які експортувати в інші країни світу — доволі прозаїчні речі. Зараз завод, як і чимало інших в Україні, переживає не найкращі часи, а його території почали було занепадати — проза життя від випуску манометрів поширилася на те, що манометри виявилися нікому не потрібними. Декілька років тому декілька організацій взялися працювати над тим, аби ревіталізувати цей завод, наповнивши цегляні стіни ритмами нового міста, яким бачать Івано-Франківськ його мешканці. За задумом ініціаторів проекту, інноваційний центр стане майданчиком, який дасть можливості людям з прагненнями розвиватися, реалізовувати власні потенціали, не полишаючи франківських вулиць. Тут має розбудовуватися те, що ми звикли називати креативною економікою. Де колись працювали слюсарі чи токарі – тепер генерують продукт ІТ-фахівці, локальні виробники та крафтові магазини представляють свою продукцію, діє коворкінґ, де кожен охочий може попрацювати у розпал робочого дня в центрі міста. Здається, навіть, що делегацію із журналістів, які з’їхалися подивитися на зміни на Промприладі, тут не особливо помічають — у всіх є свої справи.  01/ 07 Архітектура, бізнес та ресторанна справа тут розвиваються у синергії із іншими функціями. Проект базується на перетині розвитку 4 сучасних напрямів: неформальна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика. Ми віримо, що ці 4 напрями є тригерами для розвитку економіки міста та регіону в цілому. Цим проектом ми хочемо органічно поєднувати комерційні функції та некомерційні, соціальні напрями, аби в колаборації вони давали синергетичний ефект та допомагали місту і регіону розвиватися динамічніше, – розповідає гостям виконавчий директор інноваційного центру Промприлад.Реновація Юрій Филюк. На тлі його виступу тим часом з’являються слайди презентації: скільки вкладено, ким, на які напрямки підуть кошти, що з’явиться далі на додачу вже побудованого та відновленого. 9 місяців для народження пілотного рівня. Задум щодо переосмислення промислових території виник Филюка та його однодумців у 2015 році. Тоді й згенерували цілі та загальну концепцію проекту, сформували мережу партнерів-організаторів. У 2016 році тривали дослідження економічного потенціалу регіону та історії заводу Промприлад. Досі розробляється архітектурна концепція, створюється дизайн третього поверху. У березні 2018-го тривала реконструкція третього поверху. Роботи з цим простором (1783 м²) тривали всього 9 місяців. Вже у березні 2018 року запустили пілотну частину проекту. Інтер’єр – із дерева, скла, бетону, металу. За словами Юрія Филюка, повністю простір не оновлювали, бажаючи залишити автентичну промислову атмосферу. Текстури старих стін та підлоги проступають тут як зв’язкові між минулим, коли тут греміли цехові машини та перегукувались робітники, та теперешнім, коли тут перегукуються дизайнери, урбаністи, програмісти чи просто зацікавлені майбутні мешканці цього простору, фах яких з першого погляду й не визначиш. На третьому поверсі заводу, який натхненники взялися перетворювати на креативну платформу, вже працює конференц-зал, офіс ІТ-компанії, танцювальна школа, художня майстерня, дитяче освітнє середовище, кав’ярня, а ще – барбер-академія. Це – перша школа барберів (фахівці, які спеціалізуються на чоловічій стрижці – авт.) у місті, де навчають людей цій сучасній професії. Хоча в планах тут є ще багато нових об’єктів — має з’явитися студія, маркет, лекційно-презентаційний простір. Все лише починається, переконані тут — і ми віримо, що в цих стінах буде багато нового. Обмін кроками назустріч. Поки ми крокуємо коридорами та поверхами, учасники команди нам розповідають: інвестори готові вкладати матеріальні засоби у відновлення закинутих промислових приміщень. Промприлад нас зацікавив своєю унікальністю — це те, чого в Україні більше немає. Те, чим Франківськ, разом із його проектами, може бути цікавий не лише місту та області, а й усій Україні. Це — приклад того, що ми називаємо спільноінвестуванням. Я був тут рік тому — і тут не було нічого, крім цехів. А зараз таке враження, що ми знаходимося десь в Європі чи США. Нам важливо, аби увесь колишній завод розвивався як певного роду екосистема. Розуміємо, що проект довгостроковий, а ми вкладаємо лише один із камінчиків у цю величезну будівлю, – зазначає директор програми Соціальний капітал Міжнародного фонду Відродження Станіслав Лячинський. Фонд також долучився до цього проекту. Засновники планують залучити $4,5 млн для викупу приміщень заводу, а повний бюджет проекту складе $25 млн. Ідею вже підтримали співзасновниця німецького центру ufaFabrik Зігрід Німер, посол Швеції Martin Hagström, Міжнародний фонд Відродження Не лише бізнес та громадські спільноти і благодійні фонди роблять кроки назустріч сміливій ідеї. Івано-франківська влада теж активно співпрацює із інвесторами. Без офіційної співпраці навіть найбільш неофіційні та творчі проекти не підуть. Але тут все йде — і спільний шлях стане вигідним у перспективі, це добре розуміють у мерії. Ми шукаємо змін, бо змінюються ринки, індустрії, підходи. Завдання влади зазвичай не заважати бізнесу, але наше завдання — допомогти розвинути цю точку перетину економіки. Промприлад — це один із прикладів, куди можна інвестувати. Можна не просто зберегти кошти, а їх можна примножити, і вони можуть працювати на людей, — долучився до розмови з журналістами начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради Ігор Попадюк. 01/ 18 Загальний бюджет проекту складе $25 млн, а реконструкцію планують завершити до 2024 року. Великі кошти потребують значного об’єднання зусиль — тому тут і виник консорціум організацій-стратегічних партнерів: платформа Тепле Місто, ГО Інша Освіта, МітОст, ПАКТ Україна та Львівська бізнес-школа УКУ (Lvbs). Але й приватний капітал може долучитися — навіть якщо у вас усього пару тисяч доларів внеску. Стати інвестором проекту можна за посиланням. Ми виходимо у осінній івано-франківський день, але прощатися з цим місцем не хочеться — сюди ми ще повернемося побачити, як все зміниться до наступного вересня. Адже команда, яка взялася за цю справу, обіцяла повну реновацію — і дивлячись на їхні попередні проекти, розумієш: їм вдасться.

На третьому поверсі заводу (пілотному – наголошують ініціатори справи) зараз представлені 16 функцій, що втілюють 12 організацій від бізнесу, громадського сектору та міської адміністрації. Але це — формальна сторона справи, наголоси та акценти з презентації, яку ми ще почуємо далі. Воно й недивно: для запуску проекту залучили більш, ніж $1,2 млн — і збір коштів триває. На всю справу дали фінансування не лише громадські організації чи компанії — ці стіни оновлюють та наповнюють новими сенсами також за рахунок 21 приватного інвестора. Тут достатньо побути декілька годин, щоби зрозуміти, чому, відвідуючи Івано-Франківськ, не варто оминати увагою… завод.

Ревіталізація по-франківськи

До заводу «Промприлад» можна дістатися пішки із залізничного вокзалу Івано-Франківська, що ми й робимо. Обласний центр компактний, а історичне тут частково поєднується із індустріальним. На вулиці Академіка Сахарова і розташовується приміщення заводу на декілька поверхів. Колись тут працювали понад 4 тис осіб. Виготовляли газові лічильники, манометри, обладнання для видобування нафти та газу, які експортувати в інші країни світу — доволі прозаїчні речі. Зараз завод, як і чимало інших в Україні, переживає не найкращі часи, а його території почали було занепадати — проза життя від випуску манометрів поширилася на те, що манометри виявилися нікому не потрібними.

Багато життів одного заводу — як в Івано-Франківську створюють креативний кластер

Декілька років тому декілька організацій взялися працювати над тим, аби ревіталізувати цей завод, наповнивши цегляні стіни ритмами нового міста, яким бачать Івано-Франківськ його мешканці. За задумом ініціаторів проекту, інноваційний центр стане майданчиком, який дасть можливості людям з прагненнями розвиватися, реалізовувати власні потенціали, не полишаючи франківських вулиць. Тут має розбудовуватися те, що ми звикли називати «креативною економікою».

Де колись працювали слюсарі чи токарі – тепер генерують продукт ІТ-фахівці, локальні виробники та крафтові магазини представляють свою продукцію, діє коворкінґ, де кожен охочий може попрацювати у розпал робочого дня в центрі міста. Здається, навіть, що делегацію із журналістів, які з’їхалися подивитися на зміни на «Промприладі», тут не особливо помічають — у всіх є свої справи. 

01/ 07

«Архітектура, бізнес та ресторанна справа тут розвиваються у синергії із іншими функціями. Проект базується на перетині розвитку 4 сучасних напрямів: неформальна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика. Ми віримо, що ці 4 напрями є тригерами для розвитку економіки міста та регіону в цілому. Цим проектом ми хочемо органічно поєднувати комерційні функції та некомерційні, соціальні напрями, аби в колаборації вони давали синергетичний ефект та допомагали місту і регіону розвиватися динамічніше», – розповідає гостям виконавчий директор інноваційного центру «Промприлад.Реновація» Юрій Филюк. На тлі його виступу тим часом з’являються слайди презентації: скільки вкладено, ким, на які напрямки підуть кошти, що з’явиться далі на додачу вже побудованого та відновленого.

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

9 місяців для народження «пілотного» рівня

Задум щодо переосмислення промислових території виник Филюка та його однодумців у 2015 році. Тоді й згенерували цілі та загальну концепцію проекту, сформували мережу партнерів-організаторів. У 2016 році тривали дослідження економічного потенціалу регіону та історії заводу «Промприлад». Досі розробляється архітектурна концепція, створюється дизайн третього поверху. У березні 2018-го тривала реконструкція третього поверху. Роботи з цим простором (1783 м²) тривали всього 9 місяців. Вже у березні 2018 року запустили пілотну частину проекту.

Інтер’єр – із дерева, скла, бетону, металу. За словами Юрія Филюка, повністю простір не оновлювали, бажаючи залишити автентичну промислову атмосферу. Текстури старих стін та підлоги проступають тут як зв’язкові між минулим, коли тут греміли цехові машини та перегукувались робітники, та теперешнім, коли тут перегукуються дизайнери, урбаністи, програмісти чи просто зацікавлені майбутні мешканці цього простору, фах яких з першого погляду й не визначиш.

Багато життів одного заводу — як в Івано-Франківську створюють креативний кластер

На третьому поверсі заводу, який натхненники взялися перетворювати на креативну платформу, вже працює конференц-зал, офіс ІТ-компанії, танцювальна школа, художня майстерня, дитяче освітнє середовище, кав’ярня, а ще – барбер-академія. Це – перша школа барберів (фахівці, які спеціалізуються на чоловічій стрижці – авт.) у місті, де навчають людей цій сучасній професії. Хоча в планах тут є ще багато нових об’єктів — має з’явитися студія, маркет, лекційно-презентаційний простір. Все лише починається, переконані тут — і ми віримо, що в цих стінах буде багато нового.

Багато життів одного заводу — як в Івано-Франківську створюють креативний кластер

Обмін кроками назустріч

Поки ми крокуємо коридорами та поверхами, учасники команди нам розповідають: інвестори готові вкладати матеріальні засоби у відновлення закинутих промислових приміщень.

«Промприлад» нас зацікавив своєю унікальністю — це те, чого в Україні більше немає. Те, чим Франківськ, разом із його проектами, може бути цікавий не лише місту та області, а й усій Україні. Це — приклад того, що ми називаємо спільноінвестуванням. Я був тут рік тому — і тут не було нічого, крім цехів. А зараз таке враження, що ми знаходимося десь в Європі чи США. Нам важливо, аби увесь колишній завод розвивався як певного роду екосистема. Розуміємо, що проект довгостроковий, а ми вкладаємо лише один із камінчиків у цю величезну будівлю», – зазначає директор програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження» Станіслав Лячинський. Фонд також долучився до цього проекту.

Засновники планують залучити $4,5 млн для викупу приміщень заводу, а повний бюджет проекту складе $25 млн. Ідею вже підтримали співзасновниця німецького центру ufaFabrik Зігрід Німер, посол Швеції Martin Hagström, Міжнародний фонд «Відродження»

Не лише бізнес та громадські спільноти і благодійні фонди роблять кроки назустріч сміливій ідеї. Івано-франківська влада теж активно співпрацює із інвесторами. Без офіційної співпраці навіть найбільш неофіційні та творчі проекти не підуть. Але тут все йде — і спільний шлях стане вигідним у перспективі, це добре розуміють у мерії.

«Ми шукаємо змін, бо змінюються ринки, індустрії, підходи. Завдання влади зазвичай не заважати бізнесу, але наше завдання — допомогти розвинути цю точку перетину економіки. «Промприлад» — це один із прикладів, куди можна інвестувати. Можна не просто зберегти кошти, а їх можна примножити, і вони можуть працювати на людей», — долучився до розмови з журналістами начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради Ігор Попадюк.

01/ 18

Загальний бюджет проекту складе $25 млн, а реконструкцію планують завершити до 2024 року. Великі кошти потребують значного об’єднання зусиль — тому тут і виник консорціум організацій-стратегічних партнерів: платформа «Тепле Місто», ГО «Інша Освіта», «МітОст», «ПАКТ Україна» та Львівська бізнес-школа УКУ (Lvbs). Але й приватний капітал може долучитися — навіть якщо у вас усього пару тисяч доларів внеску. Стати інвестором проекту можна за посиланням.

Ми виходимо у осінній івано-франківський день, але прощатися з цим місцем не хочеться — сюди ми ще повернемося побачити, як все зміниться до наступного вересня. Адже команда, яка взялася за цю справу, обіцяла повну реновацію — і дивлячись на їхні попередні проекти, розумієш: їм вдасться.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: