Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як найбільш інноваційні виші світу розвивають креативність студентів

Jak najbiľš innovacijni vyši svitu rozvyvajuť kreatyvnisť studentiv

Технології, які принесла з собою Четверта промислова революція, змінюють не тільки те, як ми живемо і спілкуємося, а й як працюємо. Роботу, що раніше потребувала залучення великої кількості людей, тепер здатні виконувати роботи. Де у цьому новому технологічному світі працюватимуть люди?
Tehnologiї, jaki prynesla z soboju Četverta promyslova revoljucija, zminjujuť ne tiľky te, jak my žyvemo i spilkujemosja, a j jak pracjujemo. Robotu, ščo raniše potrebuvala zalučennja velykoї kiľkosti ljudej, teper zdatni vykonuvaty roboty. De u ćomu novomu tehnologičnomu sviti pracjuvatymuť ljudy?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  За дослідженням Forrester Research, до 2027 року лише у США через автоматизацію зникнуть майже 25 млн робочих місць. А письменник, футуролог та співзасновник журналу Wired Кевін Келлі у своїй книжці Невідворотне. 12 технологій, що формують наше майбутнє передбачає,  що протягом наступних 50 років роботи виконуватимуть 70% роботи у світі.  За звітом McKinsey, найважче автоматизувати роботу у галузях управління та розвитку людей (9% потенційної автоматизації) чи планування і креативної роботи (18%). За даними Інституту Майбутнього, успішні співробітники майбутнього — креативні, і можуть застосувати творче мислення для вирішення проблем. Креативність також ввійшла до ТОП-3 навичок до 2020 року від Всесвітнього економічного форуму в Давосі та стала однією з 10 життєво важливих навичок, визнаних Всесвітньою організацією охорони здоров’я та UNICEF. Креативність та інновації в освіті. Щоб бути успішними не лише сьогодні, а й завтра, потрібно навчати і навчатися креативності. Майже всі топ-університети за рейтингом “The World’s Most Innovative Universities – 2017” від Reuters (серед 10 критеріїв якого — кількість патентів, рівень цитування та інші) мають програми з креативності. Стенфордський університет. Читайте також: Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні У Стенфорді працює цілий хаб з інновацій, співпраці та творчості — Stanford d.school. Там вірять у креативний потенціал кожного, і не тільки допомагають розвинути впевненість у своїх творчих силах, а й навчають креативному методу для вирішення проблем різної складності — дизайн-мисленню. За класичною методологією від компанії IDEO, воно складається з 5 етапів: емпатії, визначення проблеми, генерації ідей, прототипування та тестування. Емпатія передбачає відмову від заздалегідь створеного уявлення про якусь ситуацію: необхідно не уявляти, а дізнатися, як все відбувається насправді. Почути людей і зрозуміти їхні бажання, почуття, поведінку. На етапі визначення проблеми потрібно сформулювати один виклик. Для цього знадобиться інформація, отримана на етапі емпатії. Щоб найточніше визначити проблему, краще почати її формулювання зі слів Як ми можемо… Під час генерування ідей креативність вмикається на повну — важливо не відкидати навіть божевільних пропозицій. Створювати прототипи (тобто будь-які фізичні чи цифрові речі, з якими користувачі можуть взаємодіяти) варто швидко і, за можливості, дешево. Тестування — це так званий метод швидких провалів. Завдяки прототипам ви отримаєте зворотний зв’язок від користувачів на початковому етапі створення рішення. Важливо не просто дізнатися, сподобалося / не сподобалося, а глибоко зрозуміти користувачів. Студентам усіх форм навчання всіх 7 шкіл Стенфордського університету доступні проектній й експериментальні класи з дизайн-мислення: від основ методу до його спеціалізованого застосування у галузях охорони здоров’я, соціальних змін, освіти і навіть повсякденного життя. До речі, прямо в аудиторії студенти створювали стартапи та вирішували світові проблеми. Студенти курсу Design for Extreme Affordability (Дизайн для максимальної доступності) створили Embrace Infant Warmer — портативний інкубатор для немовлят, що народилися передчасно. У 2011 році його почали доставляти в клініки, рятуючи життя немовлят в усьому світі. Массачусетський технологічний інститут В університеті працює MIT Media Lab — міждисциплінарна дослідницька лабораторія, що займається проектами, спрямованими на зближення технологій, мультимедіа, науки, мистецтва і дизайну. Зокрема, дослідницька група створює нові технології і знаходить нові види діяльності, що дозволяють дітям здобувати досвід навчання через творчість. За роки існування MIT Media Lab встигла допомогти Lego створити нові конструктори, винайшла мову програмування для дітей Scratch, а також співзасновник започаткувала проект Computer Clubhouse (мережа освітніх клубів для дітей та підлітків, яка дає їм доступ до сучасних технологій). Мітчел Резнік, керівник дослідницької групи в MIT Media Lab, бачить свою місію у тому, щоб розвивати креативність на всіх рівнях освіти: від дошкільної до вищої. І навіть більше: він вважає, що всі навчальні заклади мають бути схожими… на дитсадки, де діти можуть самостійно щось робити з іграшками, матеріалами та фізичними предметами. Наприклад, під час гру в кубики вихованці дитячого садка будують замки і придумують історії, проходячи всі етапи творчого процесу: придумати — зробити — випробувати — поділитися — відрефлексувати — за потреби придумати знову… У медіалабораторії пристосували цей інтерактивний підхід навіть до програми післядипломної підготовки. Аспіранти проводять в аудиторіях дуже мало часу. Замість цього вони постійно працюють над різноманітними проектами: від розроблення музичних інструментів до створення протезів для людей, що позбулися кінцівок. Увесь цей процес Мітчел Резнік побудував на 4 П: проекти — під час навчання студенти працюють над проектами; пристрасне захоплення — студенти повинні мати можливість обрати проект у галузі, що їх цікавить; партнери — студенти працюють у командах, обмінюються ідеями і допомагають одне одному; процес гри — гейміфікація навчання залучає студентів у процес і допомагає виявити свою креативність на максимум — адже це гра, чи не так? А що в Україні?. Нещодавно Reuters опублікував рейтинг найбільш інноваційних університетів Європи. У список потрапили виші, які роблять найбільше у просуванні науки, розробки нових технологій і управління глобальною економікою. До нього не ввійшов жоден вищий навчальний заклад з України. В українських університетах також немає спеціалізованих програм з розвитку креативності. Але навички творчого мислення можна розвивати у рамках будь-якого предмета. За підтримки Міністерства освіти і науки України, Британської Ради в Україні, видавництва Pearson та Dinternal-Education 16-19 жовтня в Києві відбудеться Креативний кампус. Це — інтенсивна навчальна подія, де викладачі навчаться розвивати креативність у собі й у студентах, розглянувши такі теми як вимірювання креативності, методи розвитку креативності, креативні завдання та їх оцінювання, створення атмосфери креативності серед аудиторії.
12.09.2018,10:45
0
Unsplash, Спільнота ВИЩЕ

За дослідженням Forrester Research, до 2027 року лише у США через автоматизацію зникнуть майже 25 млн робочих місць. А письменник, футуролог та співзасновник журналу Wired Кевін Келлі у своїй книжці «Невідворотне. 12 технологій, що формують наше майбутнє» передбачає,  що протягом наступних 50 років роботи виконуватимуть 70% роботи у світі.

 За звітом McKinsey, найважче автоматизувати роботу у галузях управління та розвитку людей (9% потенційної автоматизації) чи планування і креативної роботи (18%). За даними Інституту Майбутнього, успішні співробітники майбутнього креативні, і можуть застосувати творче мислення для вирішення проблем. Креативність також ввійшла до ТОП-3 навичок до 2020 року від Всесвітнього економічного форуму в Давосі та стала однією з 10 життєво важливих навичок, визнаних Всесвітньою організацією охорони здоров’я та UNICEF.

Креативність та інновації в освіті

Щоб бути успішними не лише сьогодні, а й завтра, потрібно навчати і навчатися креативності. Майже всі топ-університети за рейтингом “The World’s Most Innovative Universities – 2017” від Reuters (серед 10 критеріїв якого — кількість патентів, рівень цитування та інші) мають програми з креативності.

Як і чому найбільш інноваційні університети світу розвивають у студентів креативність?

Стенфордський університет

Читайте також: Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

У Стенфорді працює цілий хаб з інновацій, співпраці та творчості — Stanford d.school. Там вірять у креативний потенціал кожного, і не тільки допомагають розвинути впевненість у своїх творчих силах, а й навчають креативному методу для вирішення проблем різної складності — дизайн-мисленню. За класичною методологією від компанії IDEO, воно складається з 5 етапів: емпатії, визначення проблеми, генерації ідей, прототипування та тестування.

  • Емпатія передбачає відмову від заздалегідь створеного уявлення про якусь ситуацію: необхідно не уявляти, а дізнатися, як все відбувається насправді. Почути людей і зрозуміти їхні бажання, почуття, поведінку.

На етапі визначення проблеми потрібно сформулювати один виклик. Для цього знадобиться інформація, отримана на етапі емпатії. Щоб найточніше визначити проблему, краще почати її формулювання зі слів «Як ми можемо…»

  • Під час генерування ідей креативність вмикається на повну — важливо не відкидати навіть божевільних пропозицій.
  • Створювати прототипи (тобто будь-які фізичні чи цифрові речі, з якими користувачі можуть взаємодіяти) варто швидко і, за можливості, дешево.
  • Тестування — це так званий метод «швидких провалів». Завдяки прототипам ви отримаєте зворотний зв’язок від користувачів на початковому етапі створення рішення. Важливо не просто дізнатися, «сподобалося / не сподобалося», а глибоко зрозуміти користувачів.

Студентам усіх форм навчання всіх 7 шкіл Стенфордського університету доступні проектній й експериментальні класи з дизайн-мислення: від основ методу до його спеціалізованого застосування у галузях охорони здоров’я, соціальних змін, освіти і навіть повсякденного життя. До речі, прямо в аудиторії студенти створювали стартапи та вирішували світові проблеми. Студенти курсу «Design for Extreme Affordability» («Дизайн для максимальної доступності») створили «Embrace Infant Warmer» — портативний інкубатор для немовлят, що народилися передчасно. У 2011 році його почали доставляти в клініки, рятуючи життя немовлят в усьому світі.

Як і чому найбільш інноваційні університети світу розвивають у студентів креативність?

Массачусетський технологічний інститут

В університеті працює MIT Media Lab — міждисциплінарна дослідницька лабораторія, що займається проектами, спрямованими на зближення технологій, мультимедіа, науки, мистецтва і дизайну. Зокрема, дослідницька група створює нові технології і знаходить нові види діяльності, що дозволяють дітям здобувати досвід навчання через творчість. За роки існування MIT Media Lab встигла допомогти Lego створити нові конструктори, винайшла мову програмування для дітей Scratch, а також співзасновник започаткувала проект Computer Clubhouse (мережа освітніх клубів для дітей та підлітків, яка дає їм доступ до сучасних технологій).

Мітчел Резнік, керівник дослідницької групи в MIT Media Lab, бачить свою місію у тому, щоб розвивати креативність на всіх рівнях освіти: від дошкільної до вищої. І навіть більше: він вважає, що всі навчальні заклади мають бути схожими… на дитсадки, де діти можуть самостійно щось робити з іграшками, матеріалами та фізичними предметами. Наприклад, під час гру в кубики вихованці дитячого садка будують замки і придумують історії, проходячи всі етапи творчого процесу: придумати — зробити — випробувати — поділитися — відрефлексувати — за потреби придумати знову…

У медіалабораторії пристосували цей інтерактивний підхід навіть до програми післядипломної підготовки. Аспіранти проводять в аудиторіях дуже мало часу. Замість цього вони постійно працюють над різноманітними проектами: від розроблення музичних інструментів до створення протезів для людей, що позбулися кінцівок. Увесь цей процес Мітчел Резнік побудував на 4 П:

  • проекти — під час навчання студенти працюють над проектами;
  • пристрасне захоплення — студенти повинні мати можливість обрати проект у галузі, що їх цікавить;
  • партнери — студенти працюють у командах, обмінюються ідеями і допомагають одне одному;
  • процес гри — гейміфікація навчання залучає студентів у процес і допомагає виявити свою креативність на максимум — адже це гра, чи не так?

А що в Україні?

Нещодавно Reuters опублікував рейтинг найбільш інноваційних університетів Європи. У список потрапили виші, які роблять найбільше у просуванні науки, розробки нових технологій і управління глобальною економікою. До нього не ввійшов жоден вищий навчальний заклад з України.

В українських університетах також немає спеціалізованих програм з розвитку креативності. Але навички творчого мислення можна розвивати у рамках будь-якого предмета. За підтримки Міністерства освіти і науки України, Британської Ради в Україні, видавництва Pearson та Dinternal-Education 16-19 жовтня в Києві відбудеться Креативний кампус. Це — інтенсивна навчальна подія, де викладачі навчаться розвивати креативність у собі й у студентах, розглянувши такі теми як вимірювання креативності, методи розвитку креативності, креативні завдання та їх оцінювання, створення атмосфери креативності серед аудиторії.

Віра Іванова

Експертка з навчання дорослих

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: