Олександр Мельник
2 з найперспективніших технологічних компаній — шведська Spotify та німецька Zalando — мають сукупну ринкову вартість близько $42 млрд, згідно зі звітом GP Bullhound. Тим часом китайська Alibaba оцінюється у майже $480 млрд, а оцінка американського Facebook вже становить $550 млрд ринкової вартості. Чому європейці ніяк не створять власного техногіганта й які фактори стоять на заваді? Пропонуємо розібратися разом із виданням Quartz.
Що відбувається на світовому ринку технокомпаній
Якщо говорити про технологічний бізнес мовою фінансових показників, то переважна більшість з них, заснованих у 2000-х, припадають на Азію та США, а от частка Європи є суттєво меншою:
| Регіон | Сукупна оцінка | Світовий % |
|---|---|---|
| Європа | $240 млрд | 17 |
| Азія | $675 млрд | 35 |
| США | $1,370 млрд | 48 |
| Джерело: GP Bullhound |
Ця різниця є тим більше помітною, бо європейська економіка ємністю в $17 трлн більша за китайську та порівнюється із американською. Відтак неочевидні причини, чому стартапів та інновацій тут менше — бо й кадрів тут не бракує: саме з країн Європи походить чимало топових математиків, комп’ютерних науковців та розробників програмного забезпечення.
Гіганти можливі лише серед по-справжньому великого капіталу
Однією з найбільших причин, через яку Європа відстає від решти країн світу, — обсяг фінансування, за словами Маніша Мадвані, керуючого партнера у GP Bullhound. Можливість залучати великий обсяг капіталу дозволяє молодим компаніям швидко об’єднати всі складові бізнесу, необхідні їм, щоби встигати за конкурентами. Найбільші американські та азіатські технічні компанії, створені з 2000 року, залучили в середньому близько $7,3 млрд, а європейський еквівалент склав $1,6 млрд: «Без збільшення розміру раундів Європа ніколи не наздожене американських та азійських конкурентів».
Втім, є компанії, які трохи відрізняються за обсягами залучених коштів. 9 з них, включаючи TransferWise та Klarna, залучили $200 млн або більше за 2017 рік. згідно з даними аналітиків із GP Bullhound. У 2013-му таких було лише 2 — одна із них Spotify. Тепер зросла кількість потенційних претендентів на оцінку в $50 млрд чи більше, та європейському капіталові все ще бракує сталості та обсягів для окремих раундів:
| Назва | Рік заснування | Сума залученого капіталу ($ млрд) | Оцінка бізнесу ($ млрд) |
|---|---|---|---|
| Spotify | 2006 | 2,3 | 28,8 |
| Zalando | 2008 | 1 | 12,8 |
| Yandex | 2000 | 1 | 10,9 |
| Delivery Hero | 2011 | 2,9 | 8,8 |
| Just Eat | 2001 | 1 | 7,2 |
| Джерело: GP Bullhound |
Любити платити — не очікуючи нічого взамін
Інша причина — у культурі Кремнієвої Долини, котра передбачає менторство, підтримку та розвиток наставництва і можливостей отримати поради від «старожилів». У Європі поки що прикладів подібного менторства не так багато. Перші спроби є у Лондоні та Парижі. Технологічні компанії почали запускати менторські та акселераційні програми, які допомагають стимулювати топові ідеї та залучати нові перспективні проекти до співпраці.
Уміння розділяти ризики та винагороду
На думку Мадвані, європейцям також бракує розуміння, що участь працівників у майбутньому прибутку компанії через опціони чи акції — це потужний стимул для збереження лояльності та подальшого примноження здобутків стартапу. Перспектива отримати фінансову винагороду в разі, коли стартап перетвориться на компанію та вийде на біржу, утримує талановитих розробників та менеджерів у компанії достатньо довго, аби вони нарешті побачили результати своєї праці. Фонд Index Ventures навіть випустив добірку порад для засновників європейських стартапів щодо опціонів та акцій у стартапах та компаніях для 30 різних країн.
Зараз ризиків побільшало. Частково це сталося через запровадження GDPR, частково — через посилення конкуренції з американськими та китайськими компаніями. Є також думка, що офіційні посадовці у Брюсселі часто взагалі воліють не бачити жодних технологічних гігантів — адже ними складно маніпулювати чи затискати їх обмеженнями регуляторних норм.