Реклама

Як розпочати навчальний рік без стресу — поради для студентів

Повертаються з канікул не лише школярі до шкіл — після літньої перерви беруться до граніту науки й студенти у вишах. Як зробити початок року менш стресовим та все встигати — пораду з нашої свіжої картки
Čytaty latynkoju
Як розпочати навчальний рік без стресу — поради для студентів
  1. Головна
  2. Історії
  3. Як розпочати навчальний рік без стресу — поради для студентів
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Повертаються з канікул не лише школярі до шкіл — після літньої перерви беруться до граніту науки й студенти у вишах. Як зробити початок року менш стресовим та все встигати — пораду з нашої свіжої картки

    Як запам’ятовувати великі обсяги нової інформації?

    Кожен навчальний рік починається з маси нових предметів, завдань, людей, змін розкладу та іншої вкрай важливої інформації. радимо все це не запам’ятовувати і навіть не магатаися це робити — звільніть голову. Людський мозок влаштовано так, що 3-4 завдання одночасно ми ще можемо запам’ятати та сфокусуватися на них, а більше — вже ні. Найкраща порада, яку можна дати — звикайте усе занотовувати (в телефон чи записник на папері). Нагадування + щоденні нотатки із переліком справ на день / тиждень / місяць = спокійне навчання та відсутність «провалів» у вашій пам’яті.

    Чи можна встигати усе?

    Поширений стереотип про можливість робити все й одночасно підсилюється напівлегендарними історіями про Цезаря, Македонського, Наполеона та Ейнштейна, які мовляв могли робити одночасно різні завдання. Проблема в тому, що ви — не Цезар, а обсягів інформації та завдань у сучасному світі трохи більше, аніж свого часу було у стародавніх римлян. Мозок людини — навіть сучасної та прогресивної — не влаштовано так, аби він працював у багатопоточному режимі. Тому виконуйте завдання та повсякденні справи послідовно, по черзі, а не одночасно. Встигати усе можливо, якщо не братися за усе одразу. Розподіляйте, делегуйте, діліть великі задачі на низку менших завдань.

    Що робити з невідкладними справами?

    Мабуть ви чули про методологію GTD. Але якщо для вас такий покроковий підхід надто складний, почніть з простого: «їжте жабу». Ні, не в буквальному сенсі. «Жабами називають дрібні завдання, які не вимагають більше декількох хвилин на їхнє виконання. На відміну від «слонів» (великих стратегічних завдань — як-то курсовий проект чи дипломна робота), такі «жаби» нам доводиться ловити та вирішувати щодня. Те, що можна зробити за 2 хвилини, робіть тут і зараз, а не відкладайте на спеціально відведений час.

    Як планувати день / тиждень?

    Щоби скласти покроковий (і головне — реалістичний) план дій на тиждень, слід виділити для цього окремий час. Планування і виконання роботи не можуть відбуватися паралельно. Тому виділіть щонайменше 40-50 хв раз на добу на планування подальших дій. Ще півтори години залиште наприкінці тижня на аналіз усього зробленого та невиконаного. Інвестуючи у час на планування, ви цим інвестуєте у власну продуктивність та здатність «усе встигати».

    Чи допоможуть мені технології або додатки?

    Існує чимало додатків для планування, самоконтролю та  проставляння дедлайнів. Проте жодні технології не можуть вам замінити техніку мислення. Неправильне використання сповіщень про завдання та зустрічі лише шкодитиме вашій продуктивності. Усі свої щоденні завдання поділіть на 2 простих переліки — термінові та не надто термінові справи. Планування дня має підкорятися справам із «термінового списку». Якщо термінових справ у цей конкретний день немає, переходьте до списку нетермінових завдань. Всі делеговані завдання чи спільні з кимось проекти слід зберігати в окремий список і відмічати там особу, яка відповідає за виконання цієї задачі.

    Важливим є розуміння того, що всі справи зробити неможливо. Можливість відкладати чи прискорювати терміни виконання окремих завдань залежно від ситуації — теж цінне вміння, яке слід опанувати на додачу до численних нагадувань у смартфоні чи системи контроль задач на папері.

    Як розподіляти час на навчання та відпочинок?

    Для ефективності вашому мозку потрібні фази напруження та розслаблення. Додатковим «бустом» для вашої продуктивності можуть стати короткий сон, заняття спортом, вміння зупинитися та приділити час читанню книги чи просто полежати і нічого не робити.

    Пам’ятайте, що якісний сон та фізичні вправи позитивно впливають на продуктивність. Також радимо позбавитися від «інфошуму» — вимкнути усі сповіщення із соцмереж та менше гортати стрічку Facebook чи переглядати сайти із «терміновими» новинами. Насправді у вашому житті є набагато більше цікавого і справді важливого за те, хто які фотографії опублікував чи що написав у статусі.

    Не працюйте більше 2/3 доби — це можна робити 1-2 рази, але хронічно у такому ритмі ви перейдете до хронічної втоми, проблем зі сном, пам’яттю та концентрацією. Відтак ваша робота ставатиме дедалі непродуктивнішою, а знання будуть погано засвоюватися.

    Що ще варто почитати для того, аби покращити свою продуктивність?

    Раніше наша редакція вже торкалася різних аспектів продуктивності в роботі та навчанні. Радимо вам переглянути такі матеріали:

    Share
    Написати коментар
    loading...