fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як канатна дорога може змінити можливості міста — німецький досвід для Львова

Jak kanatna doroga može zminyty možlyvosti mista — nimećkyj dosvid dlja Lvova

В українських містах звикли говорити про громадський транспорт як про трамвай, тролейбус, автобуси чи маршрутні таксі. Проте вкрай рідко можна почути про такий вид пересування містом, як канатну дорогу. Саме цей різновид громадського транспорту пропонують запровадити у Львові — а в якості зразка хочуть використати німецький досвід. Чи можливо це?
V ukraїnśkyh mistah zvykly govoryty pro gromadśkyj transport jak pro tramvaj, trolejbus, avtobusy čy maršrutni taksi. Prote vkraj ridko možna počuty pro takyj vyd peresuvannja mistom, jak kanatnu dorogu. Same cej riznovyd gromadśkogo transportu proponujuť zaprovadyty u Lvovi — a v jakosti zrazka hočuť vykorystaty nimećkyj dosvid. Čy možlyvo ce?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Наприкінці 2017-го — на початку 2018-го тому Львівська міська рада затвердила містобудівні умови та обмеження для будівництва канатної дороги на Високий Замок. Як розповідають журналісти видання TvoeMisto, архітектори з Укрдизайнгруп при створенні цього проекту взяли за основу канатну дорогу через Рейн, що розташована у німецькому місті Кобленц. Чи можна використати цей досвід? Як на життя німців в місті, що наоежить до спадщини ЮНЕСКО, вплинула канатна дорога? Відповіді на ці питання у липні 2018-го давав екс-мер Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ, який має бути серед консультантів міської влади Львова щодо реалізації амбітного проекту. Кобленц розташоване на заході Німеччини неподалік Кельна та Франкфурта-на-Майні. Подібність до Львова — у значній кількості історичних памяток, серед яких чимало обєктів та й саме місто входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ідея збудувати канатну дорогу виникла тут 7 років тому. Справа в тому, що 2011-го до міста мали прибути 2+ млн гостей — причиною ажіотажу стала велика виставка садівництва. Транспортувати автобусами таку кількість пасажирів з одного берегу Рейна на інший було би просто нереальним завданням, пригадує колишній міський голова Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ. Втім, просто взяти і спорудити було неможливо — знадобився спеціальний дозвіл від ЮНЕСКО. Він спочатку діяв обмежений час — лише 3 роки. Канатна дорога викликала перестороги не лише у представників цієї міжнародної організації. Чимало мешканців міста теж були занепокоєні. Нижня станція цієї дороги мала розташовуватися поблизу католицької базиліки Святого Кастора. Після завершення будівництва споруда могла перекрити звичний краєвид із храмом та рікою — а ще довелося спиляти низку дерев. На деякий час розгорнулося навіть протистояння із залученням еко-активістів. ТА у підсумку 105 тис мешканців міста висловилися у петиції на підтримку спорудження канатної дороги. За 3 роки роботи представники ЮНЕСКо видали подовжений дозвіл — тепер дорога працюватиме щонайменше до 2026 року. Відкриття канатки було більш ніж вчасним рішенням для туристичної привабливості міста. Ту виставку відвідало не 2 млн, а 3,6 млн гостей. Мешканці цього німецького міста планують повторити туристичний рекорд — нещодавно влада подала заявку на продовження строку експлуатації нового виду громадського транспорту до 2031 року, адже виставка садівництва відбудеться там ще раз. 7 років роботи повітряних міських перевезень допомогли збільшити туристичний потік. Якщо до побудови канатки у Кобленці бувало 100-200 тис туристів, то тепер — 650-700 тис щорічно. Історичні обєкти музейного значення відвідує більше людей — а це значить, дорога допомагає продавати більше квитків. Все це разом допомагає залучати кошти в економіку міста, на реставрацію памяток та розвиток туристичної інфраструктури. Канатну дорогу в Кобленці було побудовано силами компанії Doppelmayr. Вона також виступила інвестором проекту. Коштів з міського бюджету не вкладали, а прибутковість проекту виявилася значною. Doppelmayr натомість інвестувала в обєкт 13 млн євро. При цьому було закладено строк окупності у 8 років. Проте насправді новий вид транспорту окупився за перші декілкьа років роботи. Проїхатися над Рейном 10,9 євро за квиток в обидва боки. Для активних туристів також пропонують річний абонемент за 105 євро. Крім користування канаткою, у його вартість включено відвідування замку Еренбрайтштайн — головної історичної памятки цього німецького міста. За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, які навели у виданні TvoeMisto, Йоахіма Гофмана запросили як адвоката Львова у ЮНЕСКО. Під час літнього круглого столу в Україні сторони домовилися про підготовку пакету необхідних документів до ЮНЕСКО, яке має рекомендувати Львову такий проект. Наступним кроком має стати позитивне рішення від Міністерства культури. Вже на попередньому етапі підрахували, що для Львова подібний інфраструктурний обєкт обійдеться принаймні втричі дешевше за його німецький аналог. Початкову станцію львівської канатки пропонують заснувати у сквері На валах. За словами Юліана Чаплінського, процедура погодження нового будівництва з ЮНЕСКО може тривати від кількох місяців і до року. Крім цього, у міськраді шукають підтримки від іноземних експертів, які б консультували місто у роботі з ЮНЕСКО. Над українською канатною дорогою попрацювали в архітектурній компанії Укрдизайнгруп. У ньому передбачені можливості вільного пересування для людей з інвалідністю. Розглядають також варіант прокладання другої лінії — із Замку до вулиці Богдана Хмельницького. Такий варіант міг би стати альтернативою для звичного львівянам наземного громадського транспорту.

Наприкінці 2017-го — на початку 2018-го тому Львівська міська рада затвердила містобудівні умови та обмеження для будівництва канатної дороги на Високий Замок. Як розповідають журналісти видання TvoeMisto, архітектори з «Укрдизайнгруп» при створенні цього проекту взяли за основу канатну дорогу через Рейн, що розташована у німецькому місті Кобленц. Чи можна використати цей досвід? Як на життя німців в місті, що наоежить до спадщини ЮНЕСКО, вплинула канатна дорога? Відповіді на ці питання у липні 2018-го давав екс-мер Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ, який має бути серед консультантів міської влади Львова щодо реалізації амбітного проекту.

Подібності та відмінності

Кобленц розташоване на заході Німеччини неподалік Кельна та Франкфурта-на-Майні. Подібність до Львова — у значній кількості історичних пам’яток, серед яких чимало об’єктів та й саме місто входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ідея збудувати канатну дорогу виникла тут 7 років тому. Справа в тому, що 2011-го до міста мали прибути 2+ млн гостей — причиною ажіотажу стала велика виставка садівництва. Транспортувати автобусами таку кількість пасажирів з одного берегу Рейна на інший було би просто нереальним завданням, пригадує колишній міський голова Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ. Втім, просто взяти і спорудити було неможливо — знадобився спеціальний дозвіл від ЮНЕСКО. Він спочатку діяв обмежений час — лише 3 роки. Канатна дорога викликала перестороги не лише у представників цієї міжнародної організації.

Чимало мешканців міста теж були занепокоєні. Нижня станція цієї дороги мала розташовуватися поблизу католицької базиліки Святого Кастора. Після завершення будівництва споруда могла перекрити звичний краєвид із храмом та рікою — а ще довелося спиляти низку дерев. На деякий час розгорнулося навіть протистояння із залученням еко-активістів. ТА у підсумку 105 тис мешканців міста висловилися у петиції на підтримку спорудження канатної дороги. За 3 роки роботи представники ЮНЕСКо видали подовжений дозвіл — тепер дорога працюватиме щонайменше до 2026 року.

Результати впровадження

Читайте також: Чи готова українська інфраструктура до «буму» електромобілів?

Відкриття «канатки» було більш ніж вчасним рішенням для туристичної привабливості міста. Ту виставку відвідало не 2 млн, а 3,6 млн гостей. Мешканці цього німецького міста планують повторити туристичний рекорд — нещодавно влада подала заявку на продовження строку експлуатації нового виду громадського транспорту до 2031 року, адже виставка садівництва відбудеться там ще раз.

7 років роботи повітряних міських перевезень допомогли збільшити туристичний потік. Якщо до побудови «канатки» у Кобленці бувало 100-200 тис туристів, то тепер — 650-700 тис щорічно. Історичні об’єкти музейного значення відвідує більше людей — а це значить, дорога допомагає продавати більше квитків. Все це разом допомагає залучати кошти в економіку міста, на реставрацію пам’яток та розвиток туристичної інфраструктури.

Канатну дорогу в Кобленці було побудовано силами компанії Doppelmayr. Вона також виступила інвестором проекту. Коштів з міського бюджету не вкладали, а прибутковість проекту виявилася значною. Doppelmayr натомість інвестувала в об’єкт 13 млн євро. При цьому було закладено строк окупності у 8 років. Проте насправді новий вид транспорту окупився за перші декілкьа років роботи.

Проїхатися над Рейном 10,9 євро за квиток в обидва боки. Для активних туристів також пропонують річний абонемент за 105 євро. Крім користування «канаткою», у його вартість включено відвідування замку Еренбрайтштайн — головної історичної пам’ятки цього німецького міста.

Чи можна повторити німецький досвід у Львові

Читайте також: Головний архітектор Львова — про історію будівництва міста, невдалі споруди сучасників та бруківку

За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, які навели у виданні TvoeMisto, Йоахіма Гофмана запросили як «адвоката» Львова у ЮНЕСКО. Під час літнього круглого столу в Україні сторони домовилися про підготовку пакету необхідних документів до ЮНЕСКО, яке має рекомендувати Львову такий проект. Наступним кроком має стати позитивне рішення від Міністерства культури.

Вже на попередньому етапі підрахували, що для Львова подібний інфраструктурний об’єкт обійдеться принаймні втричі дешевше за його німецький аналог. Початкову станцію львівської «канатки» пропонують заснувати у сквері «На валах». За словами Юліана Чаплінського, процедура погодження нового будівництва з ЮНЕСКО може тривати від кількох місяців і до року. Крім цього, у міськраді шукають підтримки від іноземних експертів, які б консультували місто у роботі з ЮНЕСКО. Над українською канатною дорогою попрацювали в архітектурній компанії «Укрдизайнгруп». У ньому передбачені можливості вільного пересування для людей з інвалідністю. Розглядають також варіант прокладання другої лінії — із Замку до вулиці Богдана Хмельницького. Такий варіант міг би стати альтернативою для звичного львів’янам наземного громадського транспорту.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: