Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики

Jak pracjuje media-ketčinğ i ščo robyty iz jakistju žurnalistyky

В Україні все ще налічується близько 700 державних видань, понад 100 телеканалів та 5 тис «живих» ЗМІ. Співзасновниця Deadline.com.ua Олександра Стельмахова пояснила, як змінюється ринок медіа в Україні та що очікувати цій сфері у 2018-2019 роках
V Ukraїni vse šče naličujeťsja blyźko 700 deržavnyh vydań, ponad 100 telekanaliv ta 5 tys «žyvyh» ZMI. Spivzasnovnycja Deadline.com.ua Oleksandra Steľmahova pojasnyla, jak zminjujeťsja rynok media v Ukraїni ta ščo očikuvaty cij sferi u 2018-2019 rokah
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  В Україні триває серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн-видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях. Що змінилось у медіа України за 30 років. На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції, розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок медіа в Україні 30 років тому, то з формату телефонних інтерв’ю кореспонденти перейшли до використання Facebook. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину — для більшості означає писати цікаві репортажі. Але експерти Research & Branding Group з’ясували, що довіряють суспільно політичної інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в Україні. Якщо намагатися виділити загальний тренд, я би сказала що в медіа нескінченна кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів. Ледь виживають в Україні регіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Частина суспільства користується інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому? Причин декілька: Немає компетенції як робити медіа Немає достатньої нішевої аудиторії по темі Одна й та ж людина читає одночасно 5–10 видань За данними НСЖУ, низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу та вартість поширення. Країна Кількість ЗМІ* (друковані та онлайн) Населення, тис Кількість ЗМІ на тис населення Франція Газети друковані та електронні — 480. Журнали—  280 67 000 0, 01 США 20 тис періодичних видань, із них 1,3 тис — друкованих ЗМІ, 7,3 тис журналів 326 000 0, 06 Німеччина 349 газет, 1590 журналів 83 000 0, 02 Італія 800 журналів, 80 газет 60 000 0, 014 Швейцарія 300 газет та журналів 8 000 0, 037 Україна Газети друковані та електронні (в т.ч. інформаційні агенції) — не менше 6 тис 42 000 0, 14 * Приблизні дані трендів За даними Statista, ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротився з 1750 редакцій до 1300 (тобто на 25%) та продовжує падіння приблизно на 8% у рік. Але з 2004 року по теперішній час кількість журналів зберігається приблизно на однаковому рівні. Кількість ЗМІ в Україні перевищує показник США вдвічі, Франції — вдесятеро Формування нового ринку. Часи цифрової журналістики вже настали в Україні.  Все більше стираються межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію. У справі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль сторожового пса суспільства — і тому їхня діяльність є такою ж важливою, як і діяльність преси. Це твердження поширюється й на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів. Він буквально зазначив наступне: У світі інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй. Що ж до журналістської освіти в Україні, то є популярна думка, що факультети журналістики не можуть дати сьогодні тих знань і навичок, які потрібні для роботи у полі Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні, яке ГО Детектор медіа провела у 2016 році, — коментує координаторка медіа проектів ГО Детектор медіа, старша викладачка Могилянської Школи Журналістики Олена Демченко. Згідно дослідження, загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі: Високий рівень незадоволення якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників вишів. У багатьох вишах присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес. У переважній більшості університетів спостерігається невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання. Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін ні про що у низці вишів. Філологічний напрямок освіти замість журналістської. Погана технічна база. Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн. Студенти більшості вишів вже з 2–3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок у стінах університету. Інтелект як бізнес. Теорія ігор й так званий медіа-кетчинґ все ширше проникають в практику економічних рішень і досліджень, в т.ч. — завдяки Deadline. За півроку існування проекту експертами надано понад 1,2 тис коментарів у ЗМІ. Середній час для надання короткого коментаря чи репортажу становить 2–3 дні. Це можна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень. Медіаменеджерам слід пам’ятати, що читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. При цьому читач став уважнішим. Найефективніші канали комунікацій — це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг.

В Україні триває серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн-видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях.

Що змінилось у медіа України за 30 років

На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції, розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок медіа в Україні 30 років тому, то з формату телефонних інтерв’ю кореспонденти перейшли до використання Facebook. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину — для більшості означає писати цікаві репортажі. Але експерти Research & Branding Group з’ясували, що довіряють суспільно політичної інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в Україні. Якщо намагатися виділити загальний тренд, я би сказала що в медіа нескінченна кількість коротких «хайпів» замість поступово наростаючих трендів.

Ледь виживають в Україні регіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Частина суспільства користується інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому? Причин декілька:

  • Немає компетенції як робити медіа
  • Немає достатньої «нішевої» аудиторії по темі
  • Одна й та ж людина читає одночасно 5–10 видань

За данними НСЖУ, низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу та вартість поширення.

Країна Кількість ЗМІ* (друковані та онлайн) Населення, тис Кількість ЗМІ на тис населення
Франція Газети друковані та електронні — 480. Журнали—  280 67 000 0, 01
США 20 тис періодичних видань, із них 1,3 тис — друкованих ЗМІ, 7,3 тис журналів 326 000 0, 06
Німеччина 349 газет, 1590 журналів 83 000 0, 02
Італія 800 журналів, 80 газет 60 000 0, 014
Швейцарія 300 газет та журналів 8 000 0, 037
Україна Газети друковані та електронні (в т.ч. інформаційні агенції) — не менше 6 тис 42 000 0, 14

* Приблизні дані трендів

За даними Statista, ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротився з 1750 редакцій до 1300 (тобто на 25%) та продовжує падіння приблизно на 8% у рік. Але з 2004 року по теперішній час кількість журналів зберігається приблизно на однаковому рівні.

Як працює медіа-кетчинг

Кількість ЗМІ в Україні перевищує показник США вдвічі, Франції — вдесятеро

Формування нового ринку

Часи цифрової журналістики вже настали в Україні.  Все більше стираються межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію.

У справі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль «сторожового пса суспільства» — і тому їхня діяльність є такою ж важливою, як і діяльність преси. Це твердження поширюється й на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів. Він буквально зазначив наступне: «У світі інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй».

Що ж до журналістської освіти в Україні, то є популярна думка, що факультети журналістики не можуть дати сьогодні тих знань і навичок, які потрібні для роботи у «полі»

«Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні», яке ГО «Детектор медіа» провела у 2016 році», — коментує координаторка медіа проектів ГО «Детектор медіа», старша викладачка Могилянської Школи Журналістики Олена Демченко.

Згідно дослідження, загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі:

  • Високий рівень незадоволення якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників вишів.
  • У багатьох вишах присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес.
  • У переважній більшості університетів спостерігається невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання.
  • Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін «ні про що» у низці вишів.
  • Філологічний напрямок освіти замість журналістської.
  • Погана технічна база.
  • Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн.
  • Студенти більшості вишів вже з 2–3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок у стінах університету.

Інтелект як бізнес

Теорія ігор й так званий «медіа-кетчинґ» все ширше проникають в практику економічних рішень і досліджень, в т.ч. — завдяки Deadline. За півроку існування проекту експертами надано понад 1,2 тис коментарів у ЗМІ. Середній час для надання короткого коментаря чи репортажу становить 2–3 дні. Це можна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень. Медіаменеджерам слід пам’ятати, що читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. При цьому читач став уважнішим. Найефективніші канали комунікацій — це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: