Безконтактні платежі перевищать позначку в $1 трлн вже в 2018 році (приблизно одночасно з $1 трлн капіталізації Apple – збіг?). Раніше аналітики припускали, що це станеться не раніше середини 2019-го.

Що ми знаємо про безконтактні платежі в Україні?

По-перше, серед них домінують банківські картки, переважно емітовані «ПриватБанком», на базі міжнародної платіжної системи Mastercard. Згідно з останньою статистикою НБУ, за останній рік кількість безконтактних карток збільшилася на 37,8% – до 2,7 млн шт. Це особливо актуально для Києва – проїзд в метро, якісне покриття POS-терміналами з можливістю оплати PayPass/PayWave, численні фестивалі з cashles-only зонами тощо. Не забуваємо і про прихід Apple Pay в Україну, про який я писала раніше. Ми тут абсолютно в тренді країн ЄС, а в дечому навіть йдемо попереду багатьох країн-членів єврозони.

Однак безконтактні платіжні карти є найпоширенішими серед клієнтів країн Азійсько-Тихоокеанського регіону – на них припадає майже 55% світових безконтактних транзакцій.

Що стосується мобільних гаманців в Україні (без урахування Apple Pay/Google Pay), то тут ситуація сумна. Всі серйозні гравці родом з РФ потрапили під санкції регулятора, тому український користувач масово перейшов до банків – або ж залишився в дуже незручному і невигідному підпіллі. І поки якісного мобільного гаманця з можливістю NFC-платежів в Україні немає. Ключове слово тут «поки» – адже коли тенденцію бачить один учасник ринку, цій компанії не варто не забувати, що подібне не бачать й інші.

Що відбувається з безконтактом у світі?

Оскільки платіжний ринок України потроху глобалізується, повернемося до загальносвітових тенденцій. Аналітики у більшості своїй сходяться на думці, що ринок мобільних безконтактних платежів контролюватимуть Apple Pay, Samsung Pay, Google Pay. Загальна кількість їхніх користувачів перевалить за 450 млн до 2020 року. При цьому рішення Apple становитиме 50% від цієї аудиторії. Хто там казав, що Samsung переможе, адже 2018 року обігнав Apple у рентабельності?

Як застосовуватимуть такі платежі?

Все це змушує задуматися про сферу, в якій можуть застосовуватися ці платежі. В першу чергу слід враховувати розширення тих ніш, де PayPass вже сильний – наприклад, в невеликих «швидких» транзакціях. Знову повернемося до київського метро з його безконтактною оплатою. Практика оплати безконтактною карткою у громадському транспорті обласних центрів України зростає щомісяця. До Києва, з його велетенською маршрутною системою і небажанням окремих чиновників щось змінювати, це прийде не одразу – але прийде. У швидких і зручних оплатах за прозорою схемою і з адекватними тарифами зацікавлені в першу чергу жителі мегаполісу. Бізнес, в свою чергу, зацікавлений у тому, щоби задовольнити такий інтерес, а тому буде більш активно лобіювати зміни.

Серед інших галузей я бачу все більш активне використання безконтактних оплат в супермаркетах (де цього ще немає), кафе, ресторанах – аж до повного покриття великих ТРЦ cashless-зонами (все-таки це епіцентри користувальницьких витрат «на все підряд»): спочатку карта, потім смартфон та інші «розумні девайси».