Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

22 поради для тих, хто боїться починати і постійно зазнає невдач — книга «Start!»

22 porady dlja tyh, hto boїťsja počynaty i postijno zaznaje nevdač — knyga «Start!»

Книга Йона Ейкаффа «Почни!» (Start!) не надто відома в Україні — а даремно. Для тих, хто ще не читав її в оригіналі, пропонуємо невеликий список порад, котрий зробить продуктивним не лише ваш понеділок, але й будь-який день тижня
Knyga Jona Ejkaffa «Počny!» (Start!) ne nadto vidoma v Ukraїni — a daremno. Dlja tyh, hto šče ne čytav її v oryginali, proponujemo nevelykyj spysok porad, kotryj zrobyť produktyvnym ne lyše vaš ponedilok, ale j buď-jakyj deń tyžnja
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Про що ця книга загалом. Почни! Ейкаффа — це поради для тих, кого спіткав ступор інноватора. У вас в голові безліч ідей, але в пошуку доцільного способу та часу для їхньої реалізації ви навіть не можете виклати їх бодай на папері, не те що перейти до їхньої реалізації на практиці. Відтак виникає відчуття, що ви ніколи нічого не зможете, і приречені на вічні невдачі. Що цікаво, таке може статися навіть із доволі досвіченим підприємцем чи менеджером проекту — просто має співпасти декілька негативних факторів, і от ви вже не можете нічого почати. Ця книга покликана дати відповіді на те, в чому причини вашого гальмування і як вибратися із пастки невдач та самокритики. Кому варто читати. Малим підприємцям — щоби подолати страх, особливо якщо ви рушаєте не в блакитний, а в багряний океан. Представникам креативних індустрій — для подолання особистісної кризи. Менеджерам та представникам великого бізнесу — для переосмислення цінностей та усвідомлення, що жодні бонуси та можливості насправді не компенсують забивання на себе та свої прагнення; Усім, хто хоче відновити баланс життя та роботи і почати щось нове (необов’язково у бізнесі, але почати бігати, почати більше часи проводити із родиною чи малювати на дозвіллі картини). Головні поради, які дає Ейкафф читачам. За словами автора, загальна структура людського життєвого шляху виглядає наступним чином: Навчання (до віку 20-30 років) Редагування (вік у 30-40 років) Майстерність (40-50 років) Збирання плодів (50-60 років) Передавання досвіду (60+ років) Читайте також: Хто такі міленіали та як з ними працювати Одразу слід зазначити, що запропонована Ейкаффом траекторія розвитку особистості та розподілу вікових періодів найбільше актуальна для західного суспільства, і для українських реалій здебільшого її застосувати не вийде без застережень. Попри вузькі місця у такій життєвій карті для українців, подібні поради однаково слід враховувати з огляду на глобалізацію ринку праці та посилення впливу західної культури менеджменту (як мінімум). Тому й діяти слід відповідно до кожного з періодів, аби не надто застрягнути на якомусь одному з етапів. Немає сенсу чекати на зрілість, аби щось зробити чи змінити у власному житті, зауважує автор. Зрілість біологічна чи вікова необов’язково означатиме вашу готовність до передачі досвіду чи створення справи усього життя. Зворотнє твердження теж має рацію. Індустрії посередників мають короткий життєвий цикл. Тому якщо зараз ви займаєтесь чимось, що робить вас посередником між тими, хто створює, та тими, хто споживає, зважайте на ймовірність зникнення потреби у ваших послугах вже у найближчій перспективі. Якщо ваш фах передбачає посередницькі функції, вам доведеться адаптовуватися до змін швидше за інших. Почуття гумору може врятувати навіть доволі посередню історію. Якщо у вас бракує яскравих прикладів під час виступу чи гарної інформації для пітчу перед інвесторами, вміння влучно і доречно жартувати та не боятися видатися смішним доволі часто рятує ситуацію. Виступи перед публікою Ейкафф радить розпочинати з цікавих та на перший погляд нерелевантних оповідок. Глядач чи слухач таким чином розслабляється і починає сприймати вас у першу чергу як особистість, як людину, а не як представника компанії чи постать у костюмі. Оптимізм — гарна штука, випромінювати яку нас вчать з дитинства. Проте саме оптимісти здаються і помирають першими (і в переносному, і в буквальному сенсах). У книзі Ейкаффа є приклад історії полонений американської армії під час війни у В’єтнамі. Ті, хто постійно випромінював оптимізм незабаром нас обміняють, скоро нас звільнять, зіткнувшись із реаліями, коли уряд не поспішав їх визволяти, і полон замість місяців розтягнувся на роки, зрештою здалися, почали хворіти, шукати способів вкоротити собі віку чи й просто померли з туги. Ті, хто не плекав особливих райдужних сподівань на звільнення, натомість призвичаївся до монотонного повсякдення і не підганяв події у власній уяві, переносили полон та його наслідки значно краще — і зрештою вижили та повернулися до своїх родин. У бізнесі вміння зберігати тверезий погляд на речі та не плекати ілюзій так само цінне, як і для полонених під час великої війни. Хоча мотиваційна література здебільшого містить поради знайти мету свого життя, на думку Ейкаффа, куди важливіше жити з метою, а не стрімко шукати її. Процес пошуку мети та прийняття її у ваше життя та роботу не стається миттєво. Немає чарівної години X, в яку до вас прийде прозріння. Всі, хто запевняє вас у можливості подібного явища, як мінімум лукавлять. Один із секретів успіху — починати раніше за інших. Ті, хто почав роботу над стартапами чи технологіями ще на першому курсі чи в останніх класах школи, стали мільярдерами. Ймовірність того, що ви досягнете гучного прориву після 30 чи 40 років, значном менша. Читайте також: Робота як задоволення — поради українських топ-менеджерів та творчих людей Сучасні технології дають нам можливість збирати врожай з полів, які ми не засівали. На відміну від наших попередників, нам не треба винаходити електрику, телеграф, лазер, комп’ютер, запис інформації на змінні носії чи інтернет і месенджери, щоби стати успішними. Шлях до успіху значно скоротився — проте й частота комерційного та життєвого досягнення вершин стала меншою, аніж раніше, коли всі технології були новими та доступними лише обмеженому колу людей. Ейкафф справедливо зауважує, через надлишок скептицизму довкола нас та іфнормаційного шуму психічно здоровим сучасникам бракує позитивного внутрішнього голосу. Ми рідко хвалимо самих себе і все частіше захоплюємося самокритикою чи очікуванням підходящого моменту для того, аби змінити щось у своєму житті. Зрештою, так ніколи нічого й не починаємо. Крім того, не слід забувати, що брехня ненавидить яскраве світло. Це стосується і внутрішнього голосу, який найчастіше переконує нас, що нічого не вийде. Для продуктивної роботи та збереження високого рівня мотивації автор книги Почни! рекомендує застосовувати правило SWORD: Serve (про необхідність служіння меті та ідеалам) Worship (про необхідність схвалювати та визнавати досягнення — як свої, так і чужі, що не залежать від вас) Order (про необхідність керувати всім, що відбувається зі вами та у ваших проектах) Rest (про важливість відпочинку) Dance (про необхідність інколи божевільних та пустотливих виявіві, котрі зроблять вас живим, а не затягнутим у корпоративні норми чи правила) Різні системи та стимули самоконтролю використовують спільний ресурс завжди — і цей ресурс міститься всередині вас. Немає іншого способу вирішити все, окрім як бути уважним та розважливим і дослухатися до самого себе. Цінність — це не щось безумовне, нав’язане нам згори. Ейкафф радить скористатися механізмом атрибуції для того, аби вибудовувати власну систему цінностей. Атрибуція надає цінності певним речам та явищам, які для нас важливі та якими ми захоплюємося. Майстерність досягається через повторення. Правило 10 тис годин і справді працює, це не міф. Не можна стати майстром за 1 вдалі перемовини, за 1 вдалий стартап чи за 1 успішну угоду. Читайте також: Спільна робота, мотивація, ієрархія — найцінніші поради з книги Rework Варто ігнорувати можливість взяти до рук мегафона на самому початку шляху. Чимала кількість підприємців, отримавши перші успіхи, підпадають під солодкі чари перемоги та починають проповідувати рецепти, якими вони начебто оволоділи. Так легко перетворитися на фахового виступальника на конференціях, натомість занедбавши власну справу та фахове й особистісне зростання. Ейкафф наполегливо радить не піддаватися цій спокусі бути відомим завдяки виступам, а не справам. Не кожна критика у ваш бік потребує реакції. Шукати компроміс та реагувати інколи просто не варто. Ігнорувати запеклих критиків — це нормально, стверджує автор книги. Не витрачайте свій час на тих, кого однаково не зможете переконати навіть за допомогою найраціональніших аргументів. Посеред гамірливого та перенаселеного Нью-Йорку є величезний шмат вкритого деревами Центрального Парку — абсолютно непрактичного і на перший погляд непотрібного місця, без якого однак не можна собі уявити цього центру ділової культури планети. У просторі справ кожному слід створити власний Центральний Парк — місце, де можна зупинитися, подумати, перепочити, не поспішати. Відчуття радості — неймовірно потужний будильник. Якщо зранку ви перестали відчувати радість від того, що сьогодні доведеться чимось займатися — вам настав час змінити сферу діяльності та спробувати щось нове. На вимогу Більше! слід завжди відповідати одним питанням: Навіщо? Яка користь від кількісного збільшення, від перепрацювання, від додаткових годин в офісі чи додаткових виступів перед громадою — якщо відповідей на ці запитання у вас немає або вони неоднозначні, нічого більшого вам робити не слід. Не існує універсального методу передачі досвіду іншим людям. Кожен фахівець по-своєму інтерпретує та передає свої напрацювання. Інколи це може відбуватися у доволі непрактичний чи повільний спосіб — але це так лише здається стороннім спостерігачам. Оберіть свій шлях передачі досвіду підлеглим, учням чи партнерам — а не той, до якого вас схиляють книжки чи мудрі сторонні радники. | Придбати книгу

Про що ця книга загалом

«Почни!» Ейкаффа — це поради для тих, кого спіткав «ступор інноватора». У вас в голові безліч ідей, але в пошуку доцільного способу та часу для їхньої реалізації ви навіть не можете виклати їх бодай на папері, не те що перейти до їхньої реалізації на практиці. Відтак виникає відчуття, що ви ніколи нічого не зможете, і приречені на вічні невдачі. Що цікаво, таке може статися навіть із доволі досвіченим підприємцем чи менеджером проекту — просто має співпасти декілька негативних факторів, і от ви вже не можете нічого почати. Ця книга покликана дати відповіді на те, в чому причини вашого «гальмування» і як вибратися із пастки «невдач» та самокритики.

Кому варто читати

  • Малим підприємцям — щоби подолати страх, особливо якщо ви рушаєте не в «блакитний», а в «багряний океан».
    Представникам креативних індустрій — для подолання особистісної кризи.
  • Менеджерам та представникам великого бізнесу — для переосмислення цінностей та усвідомлення, що жодні бонуси та можливості насправді не компенсують «забивання» на себе та свої прагнення;
  • Усім, хто хоче відновити баланс життя та роботи і почати щось нове (необов’язково у бізнесі, але почати бігати, почати більше часи проводити із родиною чи малювати на дозвіллі картини).

Головні поради, які дає Ейкафф читачам

За словами автора, загальна структура людського життєвого шляху виглядає наступним чином:

  • Навчання (до віку 20-30 років)
  • Редагування (вік у 30-40 років)
  • Майстерність (40-50 років)
  • Збирання плодів (50-60 років)
  • Передавання досвіду (60+ років)
Читайте також: Хто такі міленіали та як з ними працювати

Одразу слід зазначити, що запропонована Ейкаффом траекторія розвитку особистості та розподілу вікових періодів найбільше актуальна для західного суспільства, і для українських реалій здебільшого її застосувати не вийде без застережень. Попри «вузькі місця» у такій життєвій карті для українців, подібні поради однаково слід враховувати з огляду на глобалізацію ринку праці та посилення впливу західної культури менеджменту (як мінімум). Тому й діяти слід відповідно до кожного з періодів, аби не надто «застрягнути» на якомусь одному з етапів.

Немає сенсу чекати на зрілість, аби щось зробити чи змінити у власному житті, зауважує автор. Зрілість біологічна чи вікова необов’язково означатиме вашу готовність до передачі досвіду чи створення справи усього життя. Зворотнє твердження теж має рацію.

Індустрії посередників мають короткий життєвий цикл. Тому якщо зараз ви займаєтесь чимось, що робить вас посередником між тими, хто створює, та тими, хто споживає, зважайте на ймовірність зникнення потреби у ваших послугах вже у найближчій перспективі. Якщо ваш фах передбачає посередницькі функції, вам доведеться адаптовуватися до змін швидше за інших.

Почуття гумору може врятувати навіть доволі посередню історію. Якщо у вас бракує яскравих прикладів під час виступу чи гарної інформації для пітчу перед інвесторами, вміння влучно і доречно жартувати та не боятися видатися смішним доволі часто рятує ситуацію.

Виступи перед публікою Ейкафф радить розпочинати з цікавих та на перший погляд нерелевантних оповідок. Глядач чи слухач таким чином розслабляється і починає сприймати вас у першу чергу як особистість, як людину, а не як представника компанії чи постать у костюмі.

22 поради для тих, хто боїться починати і постійно зазнає невдач — книга «Start!»

Оптимізм — гарна штука, випромінювати яку нас вчать з дитинства. Проте саме оптимісти здаються і помирають першими (і в переносному, і в буквальному сенсах). У книзі Ейкаффа є приклад історії полонений американської армії під час війни у В’єтнамі. Ті, хто постійно випромінював оптимізм «незабаром нас обміняють», «скоро нас звільнять», зіткнувшись із реаліями, коли уряд не поспішав їх визволяти, і полон замість місяців розтягнувся на роки, зрештою здалися, почали хворіти, шукати способів вкоротити собі віку чи й просто померли з туги. Ті, хто не плекав особливих райдужних сподівань на звільнення, натомість призвичаївся до монотонного повсякдення і не підганяв події у власній уяві, переносили полон та його наслідки значно краще — і зрештою вижили та повернулися до своїх родин. У бізнесі вміння зберігати тверезий погляд на речі та не плекати ілюзій так само цінне, як і для полонених під час великої війни.

Хоча мотиваційна література здебільшого містить поради знайти мету свого життя, на думку Ейкаффа, куди важливіше жити з метою, а не стрімко шукати її. Процес пошуку мети та прийняття її у ваше життя та роботу не стається миттєво. Немає чарівної «години X», в яку до вас прийде прозріння. Всі, хто запевняє вас у можливості подібного явища, як мінімум лукавлять.

Один із секретів успіху — починати раніше за інших. Ті, хто почав роботу над стартапами чи технологіями ще на першому курсі чи в останніх класах школи, стали мільярдерами. Ймовірність того, що ви досягнете гучного прориву після 30 чи 40 років, значном менша.

Читайте також: Робота як задоволення — поради українських топ-менеджерів та творчих людей

Сучасні технології дають нам можливість «збирати врожай з полів, які ми не засівали». На відміну від наших попередників, нам не треба винаходити електрику, телеграф, лазер, комп’ютер, запис інформації на змінні носії чи інтернет і месенджери, щоби стати успішними. Шлях до успіху значно скоротився — проте й частота комерційного та життєвого досягнення вершин стала меншою, аніж раніше, коли всі технології були новими та доступними лише обмеженому колу людей.

Ейкафф справедливо зауважує, через надлишок скептицизму довкола нас та іфнормаційного шуму психічно здоровим сучасникам бракує позитивного внутрішнього голосу. Ми рідко хвалимо самих себе і все частіше захоплюємося самокритикою чи очікуванням «підходящого» моменту для того, аби змінити щось у своєму житті. Зрештою, так ніколи нічого й не починаємо. Крім того, не слід забувати, що «брехня ненавидить яскраве світло». Це стосується і внутрішнього голосу, який найчастіше переконує нас, що нічого не вийде.

22 поради для тих, хто боїться починати і постійно зазнає невдач — книга «Start!»

Для продуктивної роботи та збереження високого рівня мотивації автор книги «Почни!» рекомендує застосовувати правило SWORD:

  • Serve (про необхідність служіння меті та ідеалам)
  • Worship (про необхідність схвалювати та визнавати досягнення — як свої, так і чужі, що не залежать від вас)
  • Order (про необхідність керувати всім, що відбувається зі вами та у ваших проектах)
  • Rest (про важливість відпочинку)
  • Dance (про необхідність інколи божевільних та пустотливих виявіві, котрі зроблять вас живим, а не затягнутим у корпоративні норми чи правила)

Різні системи та стимули самоконтролю використовують спільний ресурс завжди — і цей ресурс міститься всередині вас. Немає іншого способу вирішити все, окрім як бути уважним та розважливим і дослухатися до самого себе.

Цінність — це не щось безумовне, нав’язане нам згори. Ейкафф радить скористатися механізмом атрибуції для того, аби вибудовувати власну систему цінностей. Атрибуція надає цінності певним речам та явищам, які для нас важливі та якими ми захоплюємося.

Майстерність досягається через повторення. Правило «10 тис годин» і справді працює, це не міф. Не можна стати майстром за 1 вдалі перемовини, за 1 вдалий стартап чи за 1 успішну угоду.

Читайте також: Спільна робота, мотивація, ієрархія — найцінніші поради з книги Rework

Варто ігнорувати можливість «взяти до рук мегафона» на самому початку шляху. Чимала кількість підприємців, отримавши перші успіхи, підпадають під солодкі чари перемоги та починають «проповідувати» рецепти, якими вони начебто оволоділи. Так легко перетворитися на фахового «виступальника» на конференціях, натомість занедбавши власну справу та фахове й особистісне зростання. Ейкафф наполегливо радить не піддаватися цій спокусі «бути відомим» завдяки виступам, а не справам.

Не кожна критика у ваш бік потребує реакції. Шукати компроміс та реагувати інколи просто не варто. Ігнорувати запеклих критиків — це нормально, стверджує автор книги. Не витрачайте свій час на тих, кого однаково не зможете переконати навіть за допомогою найраціональніших аргументів.

Посеред гамірливого та перенаселеного Нью-Йорку є величезний шмат вкритого деревами Центрального Парку — абсолютно непрактичного і на перший погляд непотрібного місця, без якого однак не можна собі уявити цього центру ділової культури планети. У просторі справ кожному слід створити власний Центральний Парк — місце, де можна зупинитися, подумати, перепочити, не поспішати.

Відчуття радості — неймовірно потужний будильник. Якщо зранку ви перестали відчувати радість від того, що сьогодні доведеться чимось займатися — вам настав час змінити сферу діяльності та спробувати щось нове.

На вимогу «Більше!» слід завжди відповідати одним питанням: «Навіщо?» Яка користь від кількісного збільшення, від перепрацювання, від додаткових годин в офісі чи додаткових виступів перед громадою — якщо відповідей на ці запитання у вас немає або вони неоднозначні, нічого «більшого» вам робити не слід.

Не існує універсального методу передачі досвіду іншим людям. Кожен фахівець по-своєму інтерпретує та передає свої напрацювання. Інколи це може відбуватися у доволі непрактичний чи повільний спосіб — але це так лише здається стороннім спостерігачам. Оберіть свій шлях передачі досвіду підлеглим, учням чи партнерам — а не той, до якого вас схиляють книжки чи мудрі сторонні радники. | Придбати книгу

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: