Реклама

Як відбувається штучне створення потреб та психологічне «зараження» споживача

Однією з найпопулярніших маніпулятивних технологій є ефект «психологічного зараження». Ця техніка заснована на властивості людини переймати настрій інших. Про емпатію і дію «дзеркальних нейронів» можна детальніше дізнатися з досліджень Тетяни Чернігівської та Мартіна Ліндстрома
Čytaty latynkoju
Як відбувається штучне створення потреб та психологічне «зараження» споживача
  1. Головна
  2. Історії
  3. Як відбувається штучне створення потреб та психологічне «зараження» споживача
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Однією з найпопулярніших маніпулятивних технологій є ефект «психологічного зараження». Ця техніка заснована на властивості людини переймати настрій інших. Про емпатію і дію «дзеркальних нейронів» можна детальніше дізнатися з досліджень Тетяни Чернігівської та Мартіна Ліндстрома

Таке «психологічне зараження» емоційним станом відбувається не тільки традиційно при близькому знаходженні людини (смуток поруч з сумною людиною і позбавлення від сумних думок на енергійному рок-н-рольному концерті), але і за допомогою мас-медіа: ТБ, радіо, інтернету, преси.

Як діє психологічне «зараження»

Режисери комедійних серіалів і фан-шоу часто використовують ефект закадрового сміху для «розгойдування» глядачів. За результатами досліджень за допомогою МРТ і електроенцефалографії, дія «дзеркальних нейронів» змушує наслідувати поведінку інших людей. Таким чином, навіть коли ми спостерігаємо за діями та емоціями інших людей, наш мозок уявляє, що ми робимо те ж саме (ділянки мозку у пасивних спостерігачів активувалися аналогічні з людьми, які активно діяли).

Так люди «приміряють» на себе костюм колеги, радіють за улюблену футбольну команду, збуджуються під час переглядів еротичних фільмів, переживають почуття голоду в той момент, коли на екрані герой фільму сідає пообідати тощо.

Те ж стосується і реклами. Особи, що усміхаються нам з упаковки продуктів і з банерів, дитячий сміх в рекламних роликах, оптимізм лікарів (до речі — в Законі України «Про рекламу» заборонено використання образу лікаря і власне лікаря в промоції медичних препаратів) і доброзичливість менеджерів — неодмінні супутники рекламних повідомлень, які посилюють ефективність.

Що ще пливає на поведінку та вибір споживачів:

  • систематичне повторення ключових рекламних фраз, назв продуктів, прізвищ персон, номерів телефонів
  • прискорений темп мовлення (часто зустрічається в деяких відділах продажів інтернет-магазинах, колл-центрах, при озвучуванні застережень)
  • використання незрозумілих понять і термінів
  • замовчування і недомовки (в Законі України «Про рекламу» така реклама називається недобросовісною і передбачає відповідальність)
  • посилання на авторитети (нерідко вигадані)
  • іронія, сарказм або відкрита конфронтація в бік конкурентів
  • гра на стереотипах та ярликах
Читайте також: Що таке ASMR і до чого тут наука та реклама

Один з улюблених рекламних заголовків Девіда Огілві — «Надішліть нам долар, і ми вилікуємо ваш геморой, або залишайтеся зі своїм доларом і зі своїм гемороєм» — зазнав безлічі трансформацій і до сьогодніс використовується в рекламі різних продуктів та послуг.

В цьому випадку рекламний текст акцентує увагу на тому, що вам не вдавалося раніше і не вдасться зробити без допомоги певної послуги або якогось продукту: «Якщо Ви пропустите наш тренінг, то так і будете отримувати $100 на місяць», «Будете годувати аптеки і далі — або пройдете комплексне обстеження в нашій клініці за літніми знижками?», «Краса в будь-якому віці — результат Вашого рішення користуватися нашої революційної косметикою» тощо.

Ваші звички та світогляд  —  результат мас-медіа

З розвитком мас-медіа та технологічного прогресу психіка людини потерпає від змін: починаючи від різних властивостей сприйняття інформації (швидкості, глибини), її запам’ятовування, ретрансляції (відтворення) — і закінчуючи впливом цієї інформації на подальші емоції, дії, світогляд, звички.

Дізнатися більше про кліпове мислення і «контроль над розумом» можна від нашого співвітчизника Георгія Почепцова

Суспільство ХХІ століття — «суспільство спектаклю», яке швидко і поверхнево реагує на події. Зигмунд Бауман у своїй праці на тему наслідків глобалізації пише, що «Сучасний фільм повинен мати близько 40 трупів, аби бути цікавим … Статус новини повинен нести вищий градус». За цими сучасними «догмами» і формується стрічка новин, яка миготить емоційно насиченими подіями (причому негатив завжди заходить глибше у психіку, ніж позитив).

Інтенсифікація швидкості поглинання і переробки інформації поряд з поверховістю прийняття реальності віддалених подій ( «це десь і не з нами») відбувається і за рахунок масового спілкування за допомогою «емоджі». Досить клікнути на іконку «смайлика зі сльозою» під постом, який розповідає про катастрофу, і можна спуститися нижче стрічкою новин, щоби вже за кілька секунд поставити «лайк» під вдалим жартом незнайомої людини в онлайн-хроніці.

Сучасний медіаспоживач  — мандрівник у пустелі

Читайте також: Брендинг Євробачення отримав «Каннського Лева»

Середньостатистична сучасна людина не може бути інформаційно ізольованою. Однак складність не в тому, щоби роздобути інформацію (адже йде перенасичення нею), а в тому, аби визначити, яка інформація є дійсно необхідною. Один блоґер порівняв свої пошуки потрібної йому інформації в інтернеті з мандрами у пустелі, під час яких потрібно постійно захищати рота й очі від піску і шукати джерела з чистою водою.

Ніщо не минає безслідно

Тетяна Чернігівська говорить про те, що мозок чіпляється за будь-яку інформацію. Саме тому, на її думку, не варто дивитися неякісні фільми, потрапляти під вплив сильних стресів.

У нашому мозку знаходяться «гарячі точки» — соматичні маркери. У певні моменти вони «включаються» і підсвідомо впливають на наш вибір. Те, що люди думають говорять і роблять, — це три різних речі. Нам може здаватися, що деякі події з минулого давно пішли в небуття, але для підсвідомості немає минулого і забутого. Так, ваш вибір йогурту може здатися вам спонтанним, але при ретельному дослідженні є багато шансів розвитку подій, що рекламу саме цього йогурту ви часто бачили в дитинстві або колись давно вам його радила подруга.

Аналізуючи ці дані, можна прийти до двох крайнощів — кинути все на вітер, не піклуючись про свій інформаційний «раціон», або ж ізолювати себе від рекламних повідомлень, закриваючи очі на будь-які спроби рекламістів достукатися до вас як до свого споживача.

Закономірно, що, чим освіченішими стають медіа-споживачі, тим хитріші та могутніші з'являються маніпулятивні прийоми

Мартін Ліндстром у своїй книзі «Buyology» розповідає, як нейромаркетинг допомагає продавати

У магазинах спортивного взуття розпилюють аромат цитрусових; в алкогольних відділах включають аристократичну музику, і покупці вибирають дорожчі та вишуканіші сорти вина.

Ламінований папір завжди асоціювався з елітарністю і дорожнечею. Тому реклама продуктів «не для всіх», лакшері рівня і деякі групи товарів — такі як парфумерія, сигарети, алкогольні напої, шоколад, наручні годинники, сучасні гаджети тощо — друкується на щільному ламінованому папері, часто з використанням лакування, тиснення і 3D-ефекту, оксамитового покриття. Гортаючи журнал і на дотик (кінестетично) відчуваючи зміни в текстурі паперу, ви відчуваєте, буцімто він тримаєте в руках і сам продукт, що лише посилює бажання ним заволодіти. Сучасні технології доповненої (AR) і віртуальної (VR) реальностей набагато підсилюють ці відчуття.

Медіапсихологія. Штучне створення потреб та психологічне зараження

Сектанти бренду

Ліндстром наводить цікавий факт — лояльними споживачами стають ті люди, які схильні до забобонів, звикли починати день з читання свого гороскопу, шанують традиції, є представниками якоїсь релігії. Дослідник порівнює брендинг із релігією, а найбільші бренди із сектами, вказуючи на загальні риси:

  • обмеженість кола людей, які допускає в свій простір бренд ( «ті, хто не з нами — ті проти нас»)
  • віра в унікальність і велич свого улюбленого бренду
  • впливовість й авторитет бренду, що позначається на поведінці споживачів
  • зниження рівня критичності і зростання довіри, який може доходити до абсурдності, ірраціональності, фанатизму
  • наявність символіки бренду, амулетів, талісманів, логотипи, які поширюються на інші предмети, речі та навіть татуювання

Уявна захищеність, або вічний піддослідний кролик реклами

Здавалося, знаючи, що нами маніпулюють і навіть будучи обізнаними щодо найпоширеніших технологій впливу, можна зітхнути спокійно: «Ознайомлений — значить, озброєний». Однак небезпека в тому, що всі ці знання — зовсім не панацея. Часто відбувається так, що якийсь метод впливу — це всього лише один розгаданий вами пазл з великою картинки, яка ховається для споживачів за лаштунками. Багатошарові воронки продажів, як чорні діри, засмоктують споживачів — якщо не вийшло на одному рівні, вийде на іншому. Один гачок підміняє інший.

Рекламні повідомлення — часто прості і незграбні, над якими ми можемо навіть посміятися — лише приманки, які є небезпека проковтнути разом із закладеною в це повідомлення програмою з прихованим змістом, націленим на нашу підсвідомість.

Інформація проходить крізь наші фільтри логіки, але при цьому прямо і нахабно діє відразу на вразливу і відкриту підсвідомість

Приклади: ми можемо боятися темряви і логічно уникати небезпек, пов’язаних з темрявою, але при цьому будемо дивитися фільми жахів; або жінки критикувати жінок, що ходять у відвертих нарядах, при цьому крокуючи в магазин за коротенькій спідницею їм «назло». Так само як ми не можемо точно знати, що не закохаємося в якусь людину, які би внутрішні установки і блокування ми собі не давали. Все це підсвідоме і некероване.

Це як не курити, але постійно перебувати в приміщенні з табличкою «ТУТ ПАЛЯТЬ». Так чи інакше, але ми перебуваємо перебуваю під впливом — у задимленому приміщенні. «Хочете стати кращою коханкою?» ТАК. «Хочете більші груди?» ТАК. «Хочете мільйон?» ТАК. Свідомість чітко і ясно розуміє абсурдність рекламних повідомлень, тверезо виправляє граматичні та пунктуаційні помилки недбайливих рекламістів, а глибоке підсвідоме — бажає і запам’ятовує.

Чи є способи захиститися?

На кожну дію є протидія. Перш за все, головна порада медіаграмотності споживача — зайняти позицію інтерпретатора, що має на увазі не сприймати потік інформації «за чисту монету», а щоразу запитувати себе: «Що за цим стоїть? До чого мене схиляють? Кому це може бути потрібно, вигідно?»

6 стратегій психологічної броні від маніпуляцій

  1. Відходження — збільшення дистанції між собою і маніпулятором або його повідомленням, якщо відбувається офлайн — зміна теми розмови або переривання контакту
  2. Вигнання (наприклад, звільнення з роботи або, за прикладами історії, полювання на пропагандистів)
  3. Блокування — контроль над впливом, установка бар’єрів, ізоляція (наприклад, сучасні плагіни, що блокують онлайн-рекламу)
  4. Управління — підпорядкування маніпулятора собі за допомогою відповідних або випереджальних реакцій, наприклад, плач, крик, загроза, підкуп, шантаж, спроби об’єднатися)
  5. Завмирання — контроль інформації про суб’єкта, умисне перекручення, приховування емоцій
  6. Ігнорування — умисне неприйняття

Розкрити маніпулятивні наміри можна, вивчаючи попередні дії опонента, чужий досвід.

Що повинно вас насторожити у взаємовідносинах, комунікаціях, під час перемовин:

  • Дисбаланс у розподілі відповідальності за дії і рішення
  • Швидке зникнення ейфорії від дії — купівлі або рішення
  • Невідповідність інформації в різних джерелах
  • Прагнення адресата стереотипізувати поведінку, спростити, навісити ярлики («вони всі однакові і завжди так роблять», «як ми всі знаємо …»)
  • Дефіцит часу на прийняття рішення
  • Почуття применшення або, навпаки, перебільшення авторитету
  • Несподівана зміна фонових станів — штучно створені агресія, метушня, напруга або, навпаки, відчуття радощів і свята)

Подолати всі маніпуляції і розімкнути потужну систему — такої мети немає, адже світ постійно змінюється і розвивається, а разом з ним і ми, підлаштовуючись під швидкий темп життя. Але, захищати себе від маніпулятивного впливу медіа, безумовно, можливо і потрібно.

* У матеріалі представлені основні тези з наукової статті, опублікованій в 2016 році в збірнику IV Міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи» від БФ “Академія Української Преси” (с. 455-466)

Share
Написати коментар
loading...