Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Медіапсихологія — як працюють маніпуляції у медіасередовищі на прикладах реклами

Mediapsyhologija — jak pracjujuť manipuljaciї u mediaseredovyšči na prykladah reklamy

Засоби масової інформації (ЗМІ) як потужні інструменти впливу проникли в усі сфери сучасного життя. Численні фахівці та практики в галузі соціальних комунікацій та інших гуманітарних наук постійно нагадують про те, що нас оточують безперестанні маніпуляції і пропаганда. Чи відповідає це дійсності?
Zasoby masovoї informaciї (ZMI) jak potužni instrumenty vplyvu pronykly v usi sfery sučasnogo žyttja. Čyslenni fahivci ta praktyky v galuzi sociaľnyh komunikacij ta inšyh gumanitarnyh nauk postijno nagadujuť pro te, ščo nas otočujuť bezperestanni manipuljaciї i propaganda. Čy vidpovidaje ce dijsnosti?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Експерименти показують, що люди, які вважають себе невразливими до подібних маніпулятивних технологій, найбільш часто потрапляють на гачок маніпуляції у медіасередовищі. Але, скоріше, правильно було б сказати: якщо ви думаєте, що вами не маніпулюють, ви — у руках професіонала. Функції маніпуляцій та пропаганди. нав’язування певних думок, ідеологій, цінностей, норм; штучне створення образів ворога і героя, почуттів ненависті або обожнювання до потрібних об’єктів; поширення вигідних стереотипів, стигм, ярликів, бар’єрів в інформаційному просторі. Медіа є не тільки засобами впливу, а й величезними бізнес-центрами, що лише підсилють маніпуляційний алгоритм поведінки з кінцевою метою збільшення прибутку. Тисячі компаній по всьому світу ретельно досліджують свою цільову аудиторію — найдрібніші аспекти — страхи, бажання, турботи людей. Спираючись на такі великі дані з подробицями людських життів, скласти концепцію впливу стає набагато ефективніше. Нейропсихологія в цих реаліях вивчає: методологію феноменів і закономірностей психологічного впливу медіасередовища як на людину окремо, так і на громадськість цілком; застарілі і вже недіючі на мозок з інформаційним імунітетом сучасних людей аспекти маніпуляцій; проблематику впливу на людську підсвідомість медіасередовища, що мутує. Знання  —  не завжди світло. В якісь моменти це знання може і засліпити. Медіасередовище стає все більш агресивним, потоки новинної, рекламної, маніпуляційної інформації відрізняються інтенсивністю і мобільністю. Перевірено ефективний метод змусити людину щось зробити — викликати сильне бажання, перетворити його в жагу та необхідність, обернувши на яскраву емоцію. Комунікація на рівні підсвідомого. Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство Всі людські потреби можна поділити на першорядні і другорядні, а також на раціональні та емоційні. Якщо раніше основний акцент робився на емоції (особливо розважальною індустрією), то зараз можна вдало переконувати і за допомогою сильних (бодай і псевдонаукових або алогічних) аргументів. Людина споживаюча. Олена Іванова пише про те, що людство було завжди в ролі споживачів, і суспільство з владними структурами постійно стимулює до безперервного збуту, диктуючи поведінку купити! взяти! придбати за будь-яку ціну! накопичити, відкласти, позичити… Цим пояснюється і маркетинговий прийом регулярного старіння із закономірним омолодженням продукції. Новинки! та почуття Я вже не у тренді змушує купувати знову і знову. Адже як можна залишатися в минулому з мобільним пристроєм, який не вміщає в себе нові функції та оновлений дизайн? А як можна не спробувати нову помаду, яка, як переконують нас з екранів люди в білих халатах, стала революцією у світі косметології? Унікальні торгові пропозиції (УТП) покликані посилити пропозиції: акції, знижки, розіграші змінюють одні одних, не даючи перевести дух людині споживаючій і людині, якій властиво бути не до кінця задоволеною тим, що вона має. Обмеження у часі придбання і в кількості продукції — універсальні золоті рецепти сильної пропозиції, як стверджують маркетологи та як підтверджує практика. Психологічні прийоми для штучного створення потреб з метою пропаганди або збільшення збуту продукції: апелювання до фізіологічних потреб (що може втамувати спрагу і голод, убезпечити життя і здоров’я, задовольнити інстинкт розмноження) відсилання до почуття безпеки (штучно поширені страх, ілюзія небезпеки або її перебільшення, хвилювання і почуття хисткості положення) зачіпання страху самотності, критичних моментів в житті людини потреба людини в повазі (задоволення людського его) необхідність в позитивних емоціях, захист від стресу, прагнення до щастя, веселощів, краси апелювання до необхідності самореалізації, успішності Читайте також: Як захиститися від реклами в інтернеті — пропозиція із Принстона Бренди часто грають з образами ідеальності: ідеальна сім’я, ідеальна зовнішність, робота і машина мрії, подорожі тощо. Про розвиток глибинних комплексів і почуття неповноцінності, запуск щурячих перегонів сказано вже чимало колегами по рекламній індустрії. Тому останнім часом багато брендів запустили в своїх PR-кампаніях зворотний процес — презентація справжнього обличчя. Відвертість, природність якою б вона не була, чесність і прозорість — ось на чому тепер грають бренди. Використання фотографій моделей без Photoshop, презентація купальників на жінках різного віку, зовнішностей, національностей, соціальних шарів, руйнування стереотипів про представників різних країн — сучасний світ все частіше транслює так чесності через рупор піарників, рекламістів, бренд-амбасадорів, маркетерів-стратегів. Купуємо — потім думаємо. Філос і Фобос. Любов до чого-небудь і страх чого-небудь. На цих пластах будується більшість стратегій і рекламних кампаній. Само собою, складно уявити середньостатистичну людину, яка сідає за стіл, аби обміркувати, які ж її слабкості використовують соціальні структури (влада, бізнес, громадські організації), щоби домогтися бажаного від неї як від споживача та громадянина. Найчастіше, якщо ми і помічаємо в своєму емоційному тлі сумління і невпевненість у правильності своєї покупки, то вже з продуктом у руці або з підписаним договором. Емоції мої — вороги мої?. Так чи інакше, який би рівень емоційного інтелекту не був у людини, маніпулятивні технології налаштовані і впливають на всіх з різною силою. Вони побудовані на людських слабкостях: цікавість, очікування розв’язки інтриги схильність до сугестивного впливу (тобто піддатливість до навіювання) честолюбство, жадібність, заздрість, его, азарт і почуття неповноцінності нездатність швидко приймати (правильні) рішення — у момент, коли від людини вимагається прийняти швидке рішення, вона часто губиться і швидше погоджується (маркетинговий прийом в інтернет-магазинах у такому роді: При оформленні замовлення протягом 5 хвилин, даруємо знижку 70% на другу річ тощо). Далі буде

Експерименти показують, що люди, які вважають себе невразливими до подібних маніпулятивних технологій, найбільш часто потрапляють «на гачок» маніпуляції у медіасередовищі. Але, скоріше, правильно було б сказати: якщо ви думаєте, що вами не маніпулюють, ви — у руках професіонала.

Функції маніпуляцій та пропаганди

  • нав’язування певних думок, ідеологій, цінностей, норм;
  • штучне створення образів ворога і героя, почуттів ненависті або обожнювання до потрібних об’єктів;
  • поширення вигідних стереотипів, стигм, ярликів, бар’єрів в інформаційному просторі.

Медіа є не тільки засобами впливу, а й величезними бізнес-центрами, що лише підсилють маніпуляційний алгоритм поведінки з кінцевою метою збільшення прибутку. Тисячі компаній по всьому світу ретельно досліджують свою цільову аудиторію — найдрібніші аспекти — страхи, бажання, турботи людей. Спираючись на такі «великі дані» з подробицями людських життів, скласти концепцію впливу стає набагато ефективніше. Нейропсихологія в цих реаліях вивчає:

  • методологію феноменів і закономірностей психологічного впливу медіасередовища як на людину окремо, так і на громадськість цілком;
  • застарілі і вже недіючі на «мозок з інформаційним імунітетом» сучасних людей аспекти маніпуляцій;
  • проблематику впливу на людську підсвідомість медіасередовища, що «мутує».

Знання  —  не завжди світло

В якісь моменти це знання може і засліпити. Медіасередовище стає все більш агресивним, потоки новинної, рекламної, маніпуляційної інформації відрізняються інтенсивністю і мобільністю. Перевірено ефективний метод змусити людину щось зробити — викликати сильне бажання, перетворити його в жагу та необхідність, обернувши на яскраву емоцію.

Комунікація на рівні підсвідомого

Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

Всі людські потреби можна поділити на першорядні і другорядні, а також на раціональні та емоційні. Якщо раніше основний акцент робився на емоції (особливо розважальною індустрією), то зараз можна вдало переконувати і за допомогою сильних (бодай і псевдонаукових або алогічних) аргументів.

Людина споживаюча

Олена Іванова пише про те, що людство було завжди в ролі споживачів, і суспільство з владними структурами постійно стимулює до безперервного збуту, диктуючи поведінку «купити! взяти! придбати за будь-яку ціну! накопичити, відкласти, позичити…»

Цим пояснюється і маркетинговий прийом регулярного «старіння» із закономірним «омолодженням» продукції. «Новинки!» та почуття «Я вже не у тренді» змушує купувати знову і знову. Адже як можна залишатися в минулому з мобільним пристроєм, який не вміщає в себе нові функції та оновлений дизайн? А як можна не спробувати нову помаду, яка, як переконують нас з екранів люди в білих халатах, стала революцією у світі косметології?

Унікальні торгові пропозиції (УТП) покликані посилити пропозиції: акції, знижки, розіграші змінюють одні одних, не даючи перевести дух «людині споживаючій» і людині, якій властиво бути не до кінця задоволеною тим, що вона має.

Обмеження у часі придбання і в кількості продукції — універсальні «золоті рецепти» сильної пропозиції, як стверджують маркетологи та як підтверджує практика.

Психологічні прийоми для штучного створення потреб з метою пропаганди або збільшення збуту продукції:

  • апелювання до фізіологічних потреб (що може втамувати спрагу і голод, убезпечити життя і здоров’я, задовольнити інстинкт розмноження)
  • відсилання до почуття безпеки (штучно поширені страх, ілюзія небезпеки або її перебільшення, хвилювання і почуття хисткості положення)
  • зачіпання страху самотності, критичних моментів в житті людини
  • потреба людини в повазі (задоволення людського его)
  • необхідність в позитивних емоціях, захист від стресу, прагнення до щастя, веселощів, краси
  • апелювання до необхідності самореалізації, успішності
Читайте також: Як захиститися від реклами в інтернеті — пропозиція із Принстона

Бренди часто грають з образами «ідеальності»: ідеальна сім’я, ідеальна зовнішність, робота і машина мрії, подорожі тощо. Про розвиток глибинних комплексів і почуття неповноцінності, запуск «щурячих перегонів» сказано вже чимало колегами по рекламній індустрії. Тому останнім часом багато брендів запустили в своїх PR-кампаніях зворотний процес — презентація справжнього обличчя. Відвертість, природність якою б вона не була, чесність і прозорість — ось на чому тепер грають бренди.

Використання фотографій моделей без Photoshop, презентація купальників на жінках різного віку, зовнішностей, національностей, соціальних шарів, руйнування стереотипів про представників різних країн — сучасний світ все частіше транслює «так» чесності через рупор піарників, рекламістів, бренд-амбасадорів, маркетерів-стратегів.

Купуємо — потім думаємо

Філос і Фобос. Любов до чого-небудь і страх чого-небудь. На цих пластах будується більшість стратегій і рекламних кампаній. Само собою, складно уявити середньостатистичну людину, яка сідає за стіл, аби обміркувати, які ж її слабкості використовують соціальні структури (влада, бізнес, громадські організації), щоби домогтися бажаного від неї як від споживача та громадянина. Найчастіше, якщо ми і помічаємо в своєму емоційному тлі сумління і невпевненість у правильності своєї покупки, то вже з продуктом у руці або з підписаним договором.

Емоції мої — вороги мої?

Так чи інакше, який би рівень емоційного інтелекту не був у людини, маніпулятивні технології налаштовані і впливають на всіх з різною силою.

Вони побудовані на людських слабкостях:

  • цікавість, очікування розв’язки інтриги
  • схильність до сугестивного впливу (тобто піддатливість до навіювання)
  • честолюбство, жадібність, заздрість, его, азарт і почуття неповноцінності
  • нездатність швидко приймати (правильні) рішення — у момент, коли від людини вимагається прийняти швидке рішення, вона часто губиться і швидше погоджується (маркетинговий прийом в інтернет-магазинах у такому роді: «При оформленні замовлення протягом 5 хвилин, даруємо знижку 70% на другу річ» тощо).

Далі буде

Наталія Бурило

Фахівчиня з PR і реклами, тренерка з медіаграмотності

Інші дописи автора:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: