Реклама

Наші кольори: Візуальний код українських міст у 9 символах

Попри те, що у загальновідомій «кричалці» українських вболівальників наші кольори виключно жовто-блакитні, насправді палітра міст України та візуальних символів, що асоціюються із певними кольорами, є набагато ширшою
Čytaty latynkoju
Наші кольори: Візуальний код українських міст у 9 символах
  1. Головна
  2. Історії
  3. Наші кольори: Візуальний код українських міст у 9 символах
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Попри те, що у загальновідомій «кричалці» українських вболівальників наші кольори виключно жовто-блакитні, насправді палітра міст України та візуальних символів, що асоціюються із певними кольорами, є набагато ширшою

Напередодні Дня Конституції України — у якій і закріплено «жовто-блакитні наші кольори» — разом із вами ми спробуємо поглянути на те, з якими кольорами асоціюються певні візуальні символи міст та подій, знайомі кожному (або майже кожному) українцеві.

Жовтий — та автобуси «Богдан»

«Богдан»

Читайте також: Маршрутки в Києві просять замінити автобусами

Корпорація-тезка гетьмана Хмельницького створила не менш контраверсійний спадок, — аніж згаданий гетьман, — який точно посяде десь окреме місце у підручниках. Прямокутні, жовті та геть не пристосовані для руху на великі відстані — але надзвичайно популярні, упізнавані та завішані рекламою вперемішку з образками, календарями та попередженнями про сплату за проїзд водію, автобуси «Богдан» давно вже вросли у візуальний код міської та приміської території, позначаючи собою Мандрівку, Пригоду, Транспорт та Філософію Життя одночасно.

Насправді, ви не бачили транспортних реалій України, якщо ніколи о сьомій ранку не рушали приміським жовтим «Богданом» крізь куряву далеких від ідеалу, але таких «своїх» доріг десь в українській провінції. Жодні історії про каучсьорфінґ у Берліні чи блукання вуличками якого-небудь Амстердаму не йдуть у порівняння із жовтою (як сонце або жовток домашніх яєць, переданих дбайливою бабусею своїм онукам у «передачці» через водія) — жовтою романтикою жорсткого салону, гучною музикою зі збірника «Весілля-2007» та розмовами сусідів, котрих одночасно поєднує та роз’єднує усе: від політичних уподобань до перемоги (чи програшу) футбольного клубу чи вартості цигарок цього місяця. Тут всі «свої» — навіть оті двоє дядьків, які гучно матюкаються на весь салон у задньому ряду.

Білий і синій — та «Динамо»

«Динамо»

Читайте також: Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС

«Біло-синій самий сильний» — хто не чув цієї фрази, той насправді ніколи не вболівав на стадіоні чи поза ним. До речі, однойменний стадіон із «зими, що нас змінила»26 про «24» — знакові миттєвості Незалежності асоціюється тепер не лише із футболом, але й з першими трагічним смертями і з ультрасами клубу, які були готові йти до кінця (на відміну від багатьох політиків із їхніми гучними заявами).

Білий та синій — не лише на «розах» динамівських уболівальників, але й на палубах пароплавів та катерів на Дніпрі. А ще — як небо над українською столицею (принаймні там, де його не затуляють «висотки» чергових елітних ЖК, яких у тій же таки столиці за минулі років 5 істотно побільшало). Тут щокою редактора мала би скотится скупа патріотична сльоза, та для пафосних фраз ще добре придасться наступне поєднання кольорів.

Червоний та чорний — від вишиванки до бойового стягу

Від вишиванки до бойового стягу

Читайте також: Історія «Пласту» з’явилася у вигляді Facebook-сторінки

Як ви знаєте, «червоне — то любов, а чорне — то хіпхоп». Вишиванка (хай би що там не казали адепти «какой-разніци» та білінгвальні гіпстери) — це модний аксесуар, трендовий одяг (який можна поєднати практично будь-із яким сучасним одягом, якщо тільки змахнути зі своїх плечей стереотипний тягар уявлень про бабусину хату та краєзнавчі музеї) та один із найпотужніших візуальних кодів, якими ми володіємо у сучасних містах. Невипадково в останні дні проукраїнських мітингів у Донецьку та Луганську навесні 2014-го майже усі їхні учасники були у вишиванках — так, хоч і ризикуючи власною безпекою, можна було безпомилково упізнати своїх.

Інший візуальний символ, що увібрав у себе червоне та чорне, довгий час асоціювався лише з малочисельними групами містян навіть у західних регіонах нашої країни — та вже із все того ж важкого 2014-го став символом оборонців і людей, що й досі стоять поблизу Східного кордону (хай би де той кордон нині не проходив). Стяг над позиціями «своїх» — завжди або жовто-блакитний, або червоно-чорний. Ще один візуальний код там, де ідентифікувати «свого» інколи означає зберегти собі життя.

Сріблястий — та монумент Батьківщині-Матері

Монумент «Батьківщина-Мати»

Читайте також: «Прогулянка з батьком» — український DJ запустив серію аудіоекскурсій Києвом

Міський фольклор стверджує, що монумент навмисно розвернутий щитом та мечем у бік північно-східного сусіда, тому навіть здобув у народі прізвисько, що вказує на тих, хто «не пройде» в наш бік. Жарт чи історичний тролінг виявився вписаним у історичний контекст із 2014-го гостріше, аніж будь-коли. «Батьківщина-Мати» — наочний доказ того, що інколи навіть тоталітарне мистецтвоАгітки, Яблонська та феномен Білокур: чим цікаве українське мистецтво 1940-х з часом може набувати зовсім інших рис та акцентів, про які навіть не здогадувалися його творці. Дзеркально-срібний монумент височіє на київських пагорбах як нагадування про те, що усі війни рано чи пізно закінчуються — проте щит та меч далеко заховувати не варто.

Два прапори двох народів

Два прапори двох народів

Читайте також: У Facebook запустили фото-флешмоб «Мій прапор»

Можливо, ви так само, як й автор цих рядків, ніколи раніше не помічали, що прапор кримських татар та українців мають блакитні кольори. Два народи, що жили поруч протягом століть, згодом опинилися штучно розділеними, потім — не менш штучно поєднаними і знову штучно розрізненими. Крим, який — визнаймо чесно — ми не надто любили за курортний ажіотаж, надмірні ціни та засилля у ньому аж ніяк не кримських татар, але людей із ростовським та пітерським акцентом, вже 4 роки нагадує нам: у нас є спільний колір. Добре також пам’ятати й про інші спільні риси, які нам ще знадобляться для побудови тих міст та селищ Криму, над якими будуть обидва стяги.

Вежа ДАП

Вежа ДАП

Читайте також: «Кропива», «Мисливець» та імітація війни – якими технологіями озброїли ЗСУ

Сірий колір як бетон багатоповерхівок на околицях Донецька, як злітна смуга аеропорту ім. Прокофьєва — і як вежа ДАП, що на довгі майже 250 днів стала символом консолідації думок, прагнень, побажань, розмов у компаніях тих, кому не однаково, що буде з країною (чи то в окопах та БТРах, чи то в пабах за сотні й тисячі кілометрів від «нуля»). Зрештою, вони витримали, а бетон — ні. Інфраструктурний об’єкт, що у нього було вкладено мільйони, котрий символізував нову й відкриту світові Україну в руках у тоталітарного та корумпованого керівника (який парадокс), було знищено тими ж, хто цього керівника підтримував. Коло людської байдужості та недалекоглядності до власних можливостей через вузькопартійні інтереси замкнулося — і залишився лише символ стійкості тих, завдяки кому «нуль» не проходить по Дніпру.

Київські каштани

Київські каштани

Читайте також: Киянам пропонують озеленення із «Посади дерево»

Меломани зі стажем загадають київську реп-групу початку «нульових» зі схожою назвою — але на щастя, мова не про неї. Під ними закохуються, відзначають весілля, випуски, бігають щороку, влаштовують веломарафони і навіть мітинги та паради. Хоча час не щадить нікого й нічого, ці дерева залишаються символом української сучасної столиці поруч із київським тортом та однойменним тістечком — і навіть мають маленький вуличний пам’ятникВ українській столиці почали з’являтися міні-скульптури із символами Києва, хай непомітний, проте знаковий у контексті цього міста.

Знову цвітуть каштани, хвиля Дніпрова б’є — і вам час до столиці. А восени вони товчуть по машинам лунко та дзвінко. Хоча каштани є у багатьох українських містах, стійкої асоціації за лінією «дерево — символ» там вони чомусь не набули.

Революція, жилети комунальників і один футбольний клуб

Революція, жилети комунальників і один футбольний клуб

Читайте також: У Києві пропонують безкоштовне житло для футбольних фанів

Цікавий факт — 14 років тому прихильники шаликів цього кольору та футбольного клубу з цим кольором в емблемі були здебільшого запеклими антагоністами на вулицях українських міст. З тих пір суспільство пережило чимало змін, ще одну революцію, проголошення фанатського перемир’я та майже цілковите забуття Помаранчевої революції як маскульт-явища. Кольори «Шахтаря», що завжди асоціювалися з Донецьком, поступилися у загальній свідомості в силу подій іншим, не настільки позитивним символам та кольорам.

Проте помаранчевого кольору українські міста не позбулися. Дитячі майданчики, дорожні жилети комунальників і святкові кульки під час міських урочистостей досі виграють усіма відтінками цього сонячного деполітизованого кольору. Інколи вміння забувати та йти далі працює краще, аніж вміння аналізувати й розбиратися у першопричинах. З цим кольором на вулицях наших міст сталося саме так.

Кава

Кава

Читайте також: Співзасновник Coffee Brew Bike: «Кава —  це синонім до слова “маржинальність”»

Чорний, темно-коричневий, усі відтінки цього спектру — не лише у горнятках чи меблях кав’ярень, але й на вивісках та в одязі. Україна переживає кавовий бум — кількість нових закладів стрімко зростає, люди нарешті починають розбиратися у тонкощах смаку; вроджений снобізм Галицького П’ємонту поступається підприємницькій жилці та здатності швидко вчитися на помилках — і от уже добрі бариста з’являються не лише у Львові, а легенда про Кульчицького йде поступово у минули на користь нових, сучасних легенд та традицій кавової культури в українських містах. Що чекає на нас далі — блакитний океан можливостей для шанувальників ароматного напою, без якого більшість містян уже не уявляють свій ранок, чи багряний конкуренції закладів, котрим важливо додати «зірочку» у рейтингах чи пару цифр у фінансовому звіті? Побачимо вже незабаром.

Share
Написати коментар
loading...