У двох словах — що таке відкриті дані?

Відкриті дані (або open data) — підхід до зберігання інформації, згідно з яким набір даних має бути у вільному доступі, вільно використовуватися та розповсюджуватися. При цьому такі дані можуть використовувати як неприбуткові організації, так і комерційні установи. Використання відкритих даних із комерційною метою не є забороненим. Їхня особливість — викладення у вільний доступ на основі ліцензії Creative Commons чи аналогічної.

Чому слід використовувати відкриті дані?

Відкриті дані можуть слугувати першочерговим інструментом для творення інформаційного суспільства. За їхньою допомоги можна швидко отримувати першочергову інформацію про важливі аспекти життя суспільства. Відтак рішення компаній та громадян будуть ґрунтуватися на достовірній інформації з першоджерел (а не на суб’єктивній оцінці експертів, ЗМІ чи компаній). Основний результат використання таких даних — прозорість процесів у суспільстві.

Використання також можливе лише за умови, що саме суспільство прагне до відкритості. Поширення та використання open data неможливе виключно в директивному порядку. Завданням керівних державних органів є створення відповідних інструментів, таких як:

  • законодавча база;
  • інфраструктура різного рівня складності та захищеності;
  • публічні онлайн- та офлайн-сервіси, що надають доступ до таких даних.

Як урегульоване використання відкритих даних в Україні?

Робота з відкритими даними на українському ринку базується на декількох законодавчих актах:

  • закон України «Про доступ до публічної інформації»,
  • постанова Кабінету Міністрів України № 835 «Про затвердження Положеня про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»,
  • Міжнародна хартія відкритих даних,
  •  Дорожня Карта розвитку відкритих даних, прийнята 2017 року.

Які основні міжнародні вимоги до відкритих даних?

Читайте також: Як підприємцям можна використати відкриті дані

До відкритих даних мають застосовуватися в обов’язковому порядку такі параметри:

  • постійна доступність онлайн у цілодобовому режимі;
  • відсутність паролів чи інших обмежень на рівні доступу;
  • безкоштовність та анонімність надання й використання;
  • можливість завантажувати у популярних форматах, що є універсальними (.doc, .pdf, .jpg, .jpeg);
  • доступність API для поширення й використання на сторонніх платформах;
  • отримання виключно з офіційних ресурсів.

У яких форматах мають зберігатися та надаватися відкриті дані?

Основний критерій для цих даних — це доступність їх для машинної обробки без участі людини. До переліку таких універсальних форматів входять:

  • JSON
  • XML/RDF
  • TXT/CSV/Markdown

Чи можна надавати звіти та статистичні зведення у форматах .doc, .pdf, .html?

Ні, не можна. Річ у тім, що HTML, PDF та Word — це формати, які не є універсальними. Програмні продукти та бібліотеки не можуть їх розпізнавати та декодувати. Тому надані таким чином звіти, статистичні зведення чи результати досліджень до відкритих даних не належать.

Де шукати відкриті дані?

Серед джерел, у яких слід шукати відкриті дані:

  • онлайн-представництва та електронні сховища державних установ. Там оприлюднюються дані від міністерств. відомств, державних органів та установ на рівні міст. До числа таких ресурсів належить data.gov.ua),
  • комерційні підприємства та організації,
  • соціальні мережі та платформи.

З ким Україна співпрацює у сфері відкритих даних?

Україна станом на 2018 рік має різні формати співпраці щодо відкритих даних із декількома організаціями. До їхнього переліку входять:

    • Open Data Institute — організація, що розвиває відкриті дані в усьому світі на основі єдиних стандартів;
  • Open Knowledge Foundation — опікується громадськими інституціями, які розвивають відкриті дані, то допомагає створювати онлайн-портали із такими даними;
  • Open Data for Development — міжнародні ініціативи з відкритих даних.

Як дізнатися, як правильно формувати та обробляти відкриті дані?

Для роботи слід скористатися такими орієнтирами: