Ця дата — привід розповісти більше про діяльність міжнародних екологічних організацій та кліматичних угод, до яких входить Україна. А ще ми нагадуємо, що кожен із нас може щось змінити в своєму щоденному житті для того, щоби пластику на нашій планеті стало менше.

Як можна — і чи можна — боротися із засиллям пластику довкола нас?

Існує безліч способів боротьби з забрудненням пластиком — від заклику ресторанів відмовитися від використання пластикових трубочок до носіння з собою на роботу термо-кружки. Щоби люди могли ділитися своїми ідеями стосовно можливих шляхів подолання «пластикової» проблеми, в соціальних мережах запустили акцію під хештегом #BeatPlasticPollution і #БійЗабрудненнюПластиком.

У свою чергу редакція Na chasi у Всесвітній день навколишнього середовища вирішила згадати про важливу кліматичну угоду, до якої увійшла Україна, а також положення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в сфері екології.

Як працює Паризька кліматична угода?

Два роки тому в Парижі майже дві сотні країн уклали кліматичну угоду, яка прийшла на зміну Кіотському протоколу. Текст її був затверджений 12 грудня 2015 року в Парижі під час роботи 21-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Україна підписала угоду 22 квітня 2016 року.

Саме цей документ повинен зупинити глобальне потепління на Землі. Основна його мета — втримати підвищення середньої температури в світі в межах 2 ° С і спробувати скоротити його до 1,5 ° С. Він також зобов'язує країни скорочувати викиди парникових газів

Окрім цієї основної надважливої місії, угода має також інші ключові положення:

  • Почати в період з 2050-2100 рр обмежувати викид парникових газів, одержуваних в результаті промислової діяльності людини, до рівня, який дерева, грунт і Світовий океан можуть переробити природним чином.
  • Переглядати в бік збільшення кожні п’ять років внесок кожної окремої країни щодо зниження шкідливих викидів в атмосферу.
  • Розвинені країни повинні виділяти кошти в спеціальний кліматичний фонд для допомоги біднішим державами на боротьбу з наслідками кліматичних змін (наприклад, стихійні лиха або підйом рівня океану) і перехід на використання поновлюваних джерел енергії.

Варто відзначити, що лише окремі положення Паризької угоди є обов’язковими до виконання. Національні стратегії зі скорочення парникових газів діють на добровільній основі. Договір зобов’язує учасників переглянути досягнутий прогрес в 2018 році, а в подальшому проводити подібну оцінку кожні 5 років. На думку аналітиків, Паризька хартія — це тільки початковий етап до екологічно чистого майбутнього.

Які зобов’язання ставлять міжнародні кліматичні угоди перед Україною?

Основними джерелами викидів парникових газів в Україні є:

  • промисловість,
  • енергетика,
  • громадський та особистий транспорт на основі двигунів внутрішнього згоряння.

В пояснювальній записці документу йдеться про те, що Україна сама буде визначати для себе зобов’язання щодо рівня викидів парникових газів з урахуванням її соціально-економічного розвитку та фінансових можливостей.

Країна поставила за мету не перевищувати в 2030 році 60% викидів парникових газів від рівня таких викидів у 1990 році.

В рамках цієї угоди Україна не має фінансових зобов’язань. Однак передбачено, що розвинені країни повинні надавати фінансову допомогу іншим державам для запобігання кліматичним змінам.

Україна з моменту вступу в силу угоди повинна регулярно надавати інформацію щодо національного кадастру антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів. А ще потрібно надавати інформацію, необхідну для відстеження того, як ми дотримуємося заявлених зобов’язань. Йдеться про стеження за рівнем викидів парникових газів, а також надсилання інформації про вплив зміни клімату.

Як зафіксовано екологічні положення в Угоді про асоціацію з ЄС?

Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною набула чинності 1 вересня 2017 року. Проте прогрес України в екологічній сфері доволі скромний через низький пріоритет цих зобов’язань.

Угода про асоціацію містить положення не лише щодо співпраці України та ЄС у сфері довкілля, а й зобов’язання України здійснити певні кроки для вдосконалення екологічної політики і права найближчим часом.

Угода передбачає «поступове наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища».

Є 8 тематичних секторів, які законодавство України мають відповідати вимогам Угоди:

  • Управління довкіллям та інтеграція екологічної політики в інші галузеві політики;
  • Якість атмосферного повітря;
  • Управління відходами і ресурсами;
  • Якість води і управління водними ресурсами, включаючи морське середовище;
  • Охорона природи;
  • Промислове забруднення та техногенні загрози;
  • Зміна клімату та захист озонового шару;
  • Генетично модифіковані організми.

Як у нас практично реалізується екологічна складова Угоди про асоціацію?

Основу екологічної складової Угоди про асоціацію складає глава 6 «Навколишнє природне середовище» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво». Втілення в життя цієї глави головним чином полягає у питаннях адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

В аналітичному дослідженні «Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», яке провів Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», відмічають роботу над оновленням Стратегії національної екологічної політики. Її презентували громадськості в 2017 році. Із позитивних моментів:

  • включення 35 цільових індикаторів, багато з яких будуть не лише показниками досягнення цілей екологічної стратегії, але й практичної реалізації окремих директив і регламентів.

За даними дослідження, розпочалася реформа системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля. Вона передбачає ліквідацію Державної екологічної інспекції, та створення замість неї нової Державної природоохоронної служби України. Це – єдиний контролюючий органу в сфері довкілля та передачу йому всіх контрольних функцій, з врахуванням в його компетенції вимог Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря і чистіше повітря для Європи, а також функцій екологічного моніторингу.

Що стосується розвитку галузевих стратегій, то слід відзначити розробку проекту Національної стратегії поводження з відходами, морської стратегії, стратегії низьковуглецевого розвитку.