fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Від бабусь-підприємиць з любов’ю: як шиють сумочки та чохли Gudzyk

Vid babuś-pidpryjemyć z ljubov'ju: jak šyjuť sumočky ta čohly Gudzyk

Gudzyk — це соціальний бізнес, заснований одеськими студентами для пенсіонерів: тут вони шиють з фетру чохли для ґаджетів та сумки. Засновниця проекту Юля Котюк та її колега Юра Гринкевич розповідають не лише про успіхи, а й про невдачі, які трапляються під часи роботи з бабусями — і про перші успіхи підприємства, що складається з 5 швачок
Gudzyk — ce sociaľnyj biznes, zasnovanyj odeśkymy studentamy dlja pensioneriv: tut vony šyjuť z fetru čohly dlja ğadžetiv ta sumky. Zasnovnycja proektu Julja Kotjuk ta її kolega Jura Grynkevyč rozpovidajuť ne lyše pro uspihy, a j pro nevdači, jaki trapljajuťsja pid časy roboty z babusjamy — i pro perši uspihy pidpryjemstva, ščo skladajeťsja z 5 švačok
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Ця ідея зявилися завдяки рідній бабусі засновниці проекту: Приїхавши вкотре до своєї бабусі, я попросила: Бабусю, а давай зробимо сумку?. Тоді я зрозуміла, що вона вміє виробляти такі продукти, не маючи фахової освіти. Водночас мене наздігнало інше питання: А чому б не спробувати з іншими бабусями? Тим паче, що проблему матеріальної забезпеченості українських пенсіонерів можна навіть не описувати —  все й так зрозуміло, — розповідає Юля. За словами засновниці, коли команда проаналізувала ринок, стало зрозуміло, що для пенсіонерів в Україні досить розвинена сфера розважальних та інших курсів. Проте з іншого боку, їх не вчать, як можна заробляти зі своїми вміннями в сучасному світі. Юра Гринкевич, учасник команди Gudzyk, пояснює: Історично так склалося, що наші бабусі протягом життя отримали купу навичок. Шиття було одним з основних саме тому, що купити щось на свій смак, а не те, що шите за однією викрійкою на всю комуністичну державу, було складно. Тому нинінші пенсіонери у минулому масово вчилися шити, аби власними зусиллями створювати вироби для себе. Сьогодні проекту Gudzyk лише півроку: продажі сумок стартували в на їхній сторінці в Instagram 22 грудня 2017 року. А почалося створення проекту так: у жовтні 2017-го на хакатоні Enactus ONU —  організації, яка підпорядкована Одеському Національному університетові, —  учасники були в пошуку ідеї, що матиме значну соціальну вагу. Проект мав бути саме соціальним, бо такою є мета організації Enactus ONU: вирішувати економічні, екологічні та соціальні проблеми. Юля згадує: Коли я розповіла про цю ідею, одразу 5 учасників Enactus ONU  захотіли приєднатися до Gudzyk. Сьогодні у команді 6 студентів, між якими розподілені обов’язки: Юрій, наприклад, займається фінансами, Олександра відповідає за PR, Аня працює із цільовою аудиторією, Жора приймає корпоративні замовлення. Усім їм —  трохи більше 20 років, тому проект Gudzyk для них — надзвичайна можливість навчатися підприємництву, кажуть учасники команди. На одному з хакатонів новоствореній команді Gudzyk поставили завдання: провести опитування цільової аудиторії (тобто бабусь): Завдяки організації Добрий обід в Одесі Gudzyk таки знайшли майстринь. Місія Доброго обіду —  безкоштовно годувати щодня усіх тих, чий заробіток сягає максимум 2,5 тис грн, а вік — понад 55 років: Вони створили таку спільноту навколо себе, де пенсіонери почуваються вільно, вони дуже відкриті. Це —  якраз наша цільова аудиторія. Зараз в Gudzyk — 5 швачок, усі вони працюють вдома. Ті бабусі, які пускають нас у свій будинок, коли ми приносимо їм матеріали й особисто розмовляємо з ними, в основному відкриті до спілкування, — діляться враженнями підприємці. Кожна працівниця отримує за певний виріб фіксовану суму. Приміром, за чохол вона заробить 100 грн, витративши на нього кілька годин. А от за більший продукт, наприклад, сумку — 150 грн. “ — Ми хочемо зробити так, щоби кожна майстриня заробляла приблизно однаково. Решту прибутку ми вкладаємо в рекламу. Окрім цього, покращуємо наше виробництво, — розповідає Юля. Сьогодні команда Gudzyk на цьому проекті жодних грошей не заробляє, всі учасники — волонтери. За словами співзасновниці, станом на травень 2018 року всі продажі йдуть через Instagram. Було вирішено зосередитися на цій платформі після того як  одна блогерка купила у команди сумочку за власні кошти: Вона залишила позитивний відгук на своїй сторінці, де сотні підписників, і наші замовлення вмить зросли. Тоді ми зрозуміли: в Instagram є попит і споживач. — Бо так можна шити сумочки, не маючи жодного спеціального обладнання. Якщо шкіру, не маючи навичок, легко порізати не вийде, то з фетром проблем не виникає. Якщо зробив помилку — це не біда: розпоров і без проблем переробив. На цьому матеріалі можна вчитися. Якщо бабуся лише вчиться робити сумки, то 3 год на день їй вистачає. Якщо вона вже набила руку, на все йде година-дві, розповідає Юля. Деякі з виробів, — як-от чохли для ґаджетів, — виготовляються під індивідуальні  параметри кожного клієнта. Часто з цим виникають труднощі: потрібно пояснити майстрині, які параметри чохла, де потрібно залишити запас, а також потрібно, щоби вона всю цю інформацію не забула, записала і не загубила папірець з нотатками. Юля зауважує: Нам пощастило, що наш споживач дуже лояльний до помилок —  розуміє, що ми працюємо з бабусями. Від редакції: раніше ми писали й про інші українські соціальні підприємства, як Bread From Good People, Емаус-Оселю та Горіховий Дім.
24.05.2018,09:45
0
Вікторія Золотова; Gudzyk

«—Бабусю, зробимо сумку?»

Ця ідея з’явилися завдяки рідній бабусі засновниці проекту: «Приїхавши вкотре до своєї бабусі, я попросила: “Бабусю, а давай зробимо сумку?”. Тоді я зрозуміла, що вона вміє виробляти такі продукти, не маючи фахової освіти. Водночас мене наздігнало інше питання: “А чому б не спробувати з іншими бабусями?” Тим паче, що проблему матеріальної забезпеченості українських пенсіонерів можна навіть не описувати —  все й так зрозуміло», — розповідає Юля.

Пенсіонерки, що вміють заробляти

За словами засновниці, коли команда проаналізувала ринок, стало зрозуміло, що для пенсіонерів в Україні досить розвинена сфера розважальних та інших курсів. Проте з іншого боку, їх не вчать, як можна заробляти зі своїми вміннями в сучасному світі.

Юра Гринкевич, учасник команди Gudzyk, пояснює: «Історично так склалося, що наші бабусі протягом життя отримали купу навичок. Шиття було одним з основних саме тому, що купити щось на свій смак, а не те, що шите за однією викрійкою на всю комуністичну державу, було складно. Тому нинінші пенсіонери у минулому масово вчилися шити, аби власними зусиллями створювати вироби для себе».

Як 20-річні студенти заснували соціальне підприємство

Сьогодні проекту Gudzyk лише півроку: продажі сумок стартували в на їхній сторінці в Instagram 22 грудня 2017 року.

А почалося створення проекту так: у жовтні 2017-го на хакатоні Enactus ONU —  організації, яка підпорядкована Одеському Національному університетові, —  учасники були в пошуку ідеї, що матиме значну соціальну вагу. Проект мав бути саме соціальним, бо такою є мета організації Enactus ONU: вирішувати економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Юля згадує: «Коли я розповіла про цю ідею, одразу 5 учасників Enactus ONU  захотіли приєднатися до Gudzyk». Сьогодні у команді 6 студентів, між якими розподілені обов’язки:

  • Юрій, наприклад, займається фінансами,
  • Олександра відповідає за PR,
  • Аня працює із цільовою аудиторією,
  • Жора приймає корпоративні замовлення.

Усім їм —  трохи більше 20 років, тому проект Gudzyk для них — надзвичайна можливість навчатися підприємництву, кажуть учасники команди.

Від бабусь-підприємиць з любов'ю: як шиють сумочки та чохли Gudzyk

Юля та Юра

Як вдалося знайти бізнес-бабусь

На одному з хакатонів новоствореній команді Gudzyk поставили завдання: провести опитування цільової аудиторії (тобто бабусь):

—Тоді ми зіткнулися із тим, що пенсіонери нам не довіряють. Ми не знали, де шукати людей, що могли би впустити нас у свій дім та не думали би, що наша мета — їх пограбувати

Завдяки організації «Добрий обід» в Одесі Gudzyk таки знайшли майстринь. Місія «Доброго обіду» —  безкоштовно годувати щодня усіх тих, чий заробіток сягає максимум 2,5 тис грн, а вік — понад 55 років: «Вони створили таку спільноту навколо себе, де пенсіонери почуваються вільно, вони дуже відкриті. Це —  якраз наша цільова аудиторія».

Зараз в Gudzyk — 5 швачок, усі вони працюють вдома. «Ті бабусі, які пускають нас у свій будинок, коли ми приносимо їм матеріали й особисто розмовляємо з ними, в основному відкриті до спілкування», — діляться враженнями підприємці.

Як відбувається розподіл зароблених грошей

Кожна працівниця отримує за певний виріб фіксовану суму. Приміром, за чохол вона заробить 100 грн, витративши на нього кілька годин. А от за більший продукт, наприклад, сумку — 150 грн. “

— Ми хочемо зробити так, щоби кожна майстриня заробляла приблизно однаково. Решту прибутку ми вкладаємо в рекламу. Окрім цього, покращуємо наше виробництво, — розповідає Юля. Сьогодні команда Gudzyk на цьому проекті жодних грошей не заробляє, всі учасники — волонтери.

За словами співзасновниці, станом на травень 2018 року всі продажі йдуть через Instagram. Було вирішено зосередитися на цій платформі після того як  одна блогерка купила у команди сумочку за власні кошти: «Вона залишила позитивний відгук на своїй сторінці, де сотні підписників, і наші замовлення вмить зросли. Тоді ми зрозуміли: в Instagram є попит і споживач».

Від бабусь-підприємиць з любов'ю: як шиють сумочки та чохли Gudzyk

Великий фетровий чохол для ноутбука коштує 480 грн. Маленький на планшет — 240 грн. Сумочка стандартна — 420 грн. Візитниця — 79 грн. Для чоловіків також планують шити сумки та чохли

Чому роблять сумки саме з фетру, а не зі шкіри

— Бо так можна шити сумочки, не маючи жодного спеціального обладнання. Якщо шкіру, не маючи навичок, легко порізати не вийде, то з фетром проблем не виникає. Якщо зробив помилку — це не біда: розпоров і без проблем переробив. На цьому матеріалі можна вчитися.

Завдання, що вдаються працівницям геть непросто

Якщо бабуся лише вчиться робити сумки, то 3 год на день їй вистачає. Якщо вона вже «набила руку», на все йде година-дві, розповідає Юля.

Деякі з виробів, — як-от чохли для ґаджетів, — виготовляються під індивідуальні  параметри кожного клієнта. Часто з цим виникають труднощі: потрібно пояснити майстрині, які параметри чохла, де потрібно залишити запас, а також потрібно, щоби вона всю цю інформацію не забула, записала і не загубила папірець з нотатками.

Юля зауважує: «Нам пощастило, що наш споживач дуже лояльний до помилок —  розуміє, що ми працюємо з бабусями».

Від редакції: раніше ми писали й про інші українські соціальні підприємства, як Bread From Good PeopleЕмаус-Оселю та Горіховий Дім.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: