Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Спікери iForum-2018 — про інноваційні технології в освіті та саморозвитку

Spikery iForum-2018 — pro innovacijni tehnologiї v osviti ta samorozvytku

Спікери iForum-2018 говорили про те, як технології уможливлюють розвиток сучасних освітніх платформ, яким чином розробники співпрацюють з лінгвістами та чи потрібні чат-боти українському бізнесу. Про це і не лише — у нашому репортажі
Spikery iForum-2018 govoryly pro te, jak tehnologiї umožlyvljujuť rozvytok sučasnyh osvitnih platform, jakym čynom rozrobnyky spivpracjujuť z lingvistamy ta čy potribni čat-boty ukraїnśkomu biznesu. Pro ce i ne lyše — u našomu reportaži
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Чому освітні методики кінця XX століття уже не працюють з нашими дітьми? Чому щасливі люди можуть більше? Який стосунок мають розробники українського софту до лінгвістики? На часі дізнатися про все це від спікерів iForum 2018. Іван Іванов — Upgrade онлайн-освіти: причини, ідеї, реалізація. Іван Іванов, піддавши сумнівам методику, за якою викладаються масові відкриті онлайн-курси, почав шукати новий формат навчання. Адже навряд чи можна розвинути навички креативності, комунікації з людьми переглянувши відеолекцію. Що не так з масовими відкритими курсами. На думку Іванова, масові відкриті курси повторюють те саме аудиторне навчання, яке є в нас ще з XIX століття. Перші курси почалися з того, що просто записували на відео лекції викладача, розміщували їх і казали вау, це інновація. В плані доступу — так, проте не в методиці. Лекція, навіть якщо вона порізано маленькими шматками по 7–10–15 хв не захопить всю вашу увагу, якщо, приміром, вам не подобається темп, манера викладу лектора на відео. Або ж половина з того, що він говорить вам не потрібно, а повинні слухати, бо не знаєте, де саме потрібно. Який формат намагався знайти і до чого врешті дійшов. 2 роки тому в Facebook була створена спільнота з Уміти вчити, яка наразі нараховує десь 93 тис учасників. Спільнота була створена, щоб освітяни обмінювалися досвідом, спілкувалися, дискутували. За словами Івана Іванова, наступним кроком було створення свого онлайн-, а також змішаного навчання: поєднати онлайн і офлайн. Так народилася платформа Уміти. На цій платформі наразі розміщують матеріали для вчителів. В майбутньому нею може користуватися будь-яка інша аудиторія, яка теж хоче щось уміти. Ідеї на прикладі платформи. В цій платформі та ідеї організації навчання довелося відмовитися і від відеолекцій, текстів, форуму та лінійності. Формула кожного міні-курсу одразу починається з практичного завдання. Немає жодного проходження тестів, набирання балів — лише основні 4 блоки, які допомагають втілити завдання: Перший блок — інноваційний досвід: це кейси. Другий — практичні поради: конкретні інструкції. Третій — інструменти: відеоуроки, які дійсно потрібні. Четвертий блок — спільні ідеї: те, чим замінили форум. — Ми не просто спілкуємося один з одним, а конкретно обмінюємося своїм досвідом, в кого що вийшло. Чому відсоток відгуку починається від 60%. По-перше, курс короткий — умовно, 6 годин. Єдина мета — виконати практичне завдання, яке сформульовано після заголовку курсу. Контент не напрягає тому, можна одразу подивитися потрібний матеріал, а не слухати, довго чекати, щоб вловити важливу інформацію. Матеріали відкриваються на 12 днів. Якщо ви встигли пройти міні-курс повністю, то доступ залишається назавжди. Доступ надається за підпискою, оскільки міні-курси можуть оновлюватися, туди можуть додавати нові матеріали, інструкції тощо. В кінці курсу вчителі отримують сертифікат. Алла Клименко. Альтернативна енергія: чому щасливі люди можуть більше. Вже 9 років Алла вивчає щастя та усе, що з ним пов’язано. Досліджує, як це — жити щасливим життям, і як навчитися це щасливе життя викладати іншим: — Багато хто з нас живе уявленням, що коли ми будемо успішними, тоді ми будемо і щасливими. Але помічаємо, що це в нашому житті так ніколи не наступає. Купуємо машину, досягаємо якихось висот, стаємо відомими, але довгоочікуване щастя так і не настає. З чого складається щастя. Читайте також: 10 тез про технології та бізнес від спікерів iForum-2017 Як пояснила спікер, 50% цього відчуття передається у спадок. Це певна межа щастя, поряд з якою постійно знаходиться людина. Як тільки ми з вами виходимо за цю межу протягом тривалого часу, знаходимося трохи більш щасливими ніж на цю половину, то починаємо думати: щось тут не те, щось має відбутися. Іноді, навіть самі себе тягнемо до низу, відчуваючи, що щось пішло не так. Усього лише 10% щастя, на думку Алли, залежить від зовнішніх обставин. Більшість людей живе в очікуванні того, що саме зовнішні обставини зроблять їх щасливішими: нова робота, машина, чоловік, дружина, діти. Ось-ось прийде хтось, хто почне людину кохати, цінувати, поважати і це зробить її щасливою. Але дослідження доводять, що це не так. Від наших думок залежить 40% щастя, переконана дослідниця. Саме завдяки тому, що ми думаємо про себе та про інших людей — формуюємо, таким чином, своє життя. Для когось куплений новенький автомобіль — це щось класне, круте. Через півроку — вже звичайний автомобіль. В психології це називається гедоністична адаптація. Наша задача навчитися працювати зі своїми думками так, щоб ми ще 40 % щастя могли додати. Моє улюблене визначення щастя звучить так: щастя — це задоволення зі змістом. Я маю на увазі те, що життя може бути наповнене і сенсом, і задоволенням одночасно в один момент. Але більшість з нас про це забуває. Є 4 найпоширеніші сценарія, за якими живе більшість людей. Це — щурячі перегони, нігілізм, гедонізм та істинне щастя. Зупинимося на останньому. Справжнє щастя — це коли люди отримують задоволення і разом з цим сенс. Коли вони щасливі і тепер, і в майбутньому. Не чекають чогось, що зробить їх щасливими потім, а радіють кожному моменту. Можуть робити те, що приносить задоволення зараз і так само займатися цим потім. Максим Роньшин. Нові технології в навчанні дітей. Досвід об’єднання цифрового і реального світу. Спікер розповів про досвіт доповненої реальності та про те, як зміг об’єднати світ фізичний і світ цифровий. Про комп’ютерні симуляції та застосування доповненої реальності в навчанні. Щоби було ефективне навчання, потрібно: Отримувати задоволення Навчатися у формі гри Об’єднувати деяке цифрове і реальне Як поєднати традиційну дитячу іграшку та новітні технології. Коли в Максима Роньшина з’явилися діти, він почав думати про те, як витягти їх з мобільного телефону чи з планшету. Але замість того, щоб забирати смартфон в дитини, поєднав досвід іграшки і досвід реального світу. Вирішив зробити продукт, який називається кубики-алфавіт, щоби дитина гралася кубиками і якийсь цифровий помічник підказував їй, як це робити. Таким помічником став смартфон та планшет. Їх можна було використовувати як магічну лінзу. Варто було просто навести телефон на кубик, як він миттєво показував як вимовляється буква. Через те, що навести фокус на кубик виявилося не так легко, це дало позитивний результат в ментальному розвитку дитини. Після кубиків створили іграшки для наймолодших дітей — пазли. Коли дитина збирала картинку, в кінці отримувала приз — віршик. Чи навпаки: відгадавши загадку, яку прочитав пристрій, вона складала пазли. Тобто, за словами спікера, складні дії, креативність, ментальність дуже сильно допомагали дитині в навчанні. — Ми намагалися вирішити фундаментальні проблем для дитини. Щоб не просто створити вау-ефект, а навчити дитину чомусь новому. Наступним винаходом стали мультимедійні книжки для дітей, які ще не вміли читати. Навівши мобільним телефоном на книжку, вона починала читати текст. Такий саме принцип заклали у вивчення англійської мови за допомогою карток Домана. — Якщо ви створюєте якісь продукти в сфері освіти, робіть дуже прості механіки. Я в них вірю. За всім цим стоїть дуже простий факт — просто грайтеся, грайтеся по життю, грайтеся із дітьми, спілкуйтеся з дітьми і використовуйте усі підручні засоби. Що нас чекає у майбутньому? Ми всі залишимося дітьми. Дмитро Чаплинський. Практичні кейси використання Natural Language Processing. У доповіді мова йшла про обробку природних мов засобами комп’ютера. Дмитро — співзасновник ініціативи Канцелярська сотня, котра побудована на основі відкритих даних. Проект працює над відкриттям даних, створенням на їх засадах безкоштовних продуктів чи інструментів: для активістів, для журналістів, навіть для правоохоронних органів. Одна з вищезгаданих ініціатив — проект Lang-uk — розбудовування інфраструктури для обробки української мови. Спікер поділився зі слухачами iForum трьома практичними кейсами, за допомогою яких довів, що можливо працювати з українськими текстами на світовому рівні. Що є головним: алгоритми чи дані? Дані для усіх проектів, що працюють з машинним навчанням — це наріжний камінь побудови будь-якого рішення. Джерел даних декілька, хтось має вкласти в їх обробку гроші та час. Перше джерело даних — академічне середовище. Зазвичай там не діляться даними, щоб ніхто не побудував на їх основі пракрасний стартап. Друга частина ландшафту даних — це бізнес. Там не відкривають дані, бо саме дані створюють вартість бізнесу. Третя частина — це волонтери, що роблять це інколи на високому професійному рівні. Про пошук у різних його сенсах. Читайте також: Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма Відкритий морфологічний словник, створений зусиллями волонтерів, містить 121 тис лем базових слів та більш ніж 5 млн словоформ. Він показує відповідність між лемою слова та усіма його формами. Що можна зробити з цією інформацією? Покращити пошук українською мовою. Коли ви шукаєте у тексті щось по співпадінню слів, такий пошук не враховує всі словозміни. Щоб змінити це, потрібно додати процес, коли при індексації тексту та в пошуковому запиті всі словоформи приводяться до лем. Пошук стає більш релевантним, не зацикленим на повних співпадіннях. Є пошук по 2,5 млн документів — деклараціям високопосадовців. Потрібно було природно покращити пошук для проектів. У підгрунті лежав пошук Elasticsearch, що побудований на основі бібліотеки пошуку Lucene. В пошук українською мовою було додано лематизацію, і розробники включили його в базовий пошук. Після цього усі продукти, побудовані на базі Lucene, отримали підтримку української мови. Українська Вікіпедія має свій пошук, який побудований на базі російського (з використанням російських словників). Рік тому Вікіпедія отримала новий пошук, що був заточений під українську мову. Про академічне середовище. Друга історія стосувалась того, як ми можемо перетворювати тексти на щось більш структуроване, витягати данні, факти, знання з текстів. Наприклад, текстів новин. На основі електронного морфологічного словника було розроблено сервіс, який дозволяє порівнювати дисертації на предмет подібних елементів. Ним активно користуються українські активісти. Незалежна експертиза, виконана за допомогою сервісу перевірки дисертацій підтверджує та доповнює висновки щодо наявності плагіату у дисертації Катерини Кириленко, Королеви лептонів. Про бенефіціарну власність. До певного часу форма з даними про бенефіціарного власника компанії заповнювалась вручну, а потім в процесі ручного розшифровування там з’являлися помилки. Коли ці дані з реєстру компаній були відкриті, Україна першою приєдналася до загального реєстру компаній з бенефіціарними власниками. Є одна проблема: у реєстрі є дуже багато помилок у написанні слів, дані в такому вигляді непридатні до використання. Тому було створено парсер для цих даних за допомогою алгоритму машинного навчання, котрий побудував модель обробки даних. Класифікатор натренували не тільки визначати українські імена, які мають визначені правила написання, але й працювати з іменами з інших країн. Віктор Ніколаєвич. Розробка чат-ботів для бізнесу: основні принципи, рішення, технології. Компанія Віктора займається виготовленням платіжних ботів, це і стало темою доповіді. Колись вони працювали з оплатою ігор в самих іграх: автоматизовували процес оплати, створивши бота, який запитував, яку суму клієнт хоче сплатити, та автоматично виставляв рахунок. Яку проблему вирішують чат-боти. Суть кожного бізнесу — зекономити кошти та заробити більше. Самі чат-боти на різних платформах — це тенденція заміни людей роботами та економія людських ресурсів. Віктор вказує на такі основні функції чатботів: Технічна підтримка для тисяч клієнтів та звернень та автоматизація відповідей клієнтам. Прийом замовлень та передача статусу замовлення в CRM (Приклад: Бронювання столиків в ресторані у месенджерах). Автоплатежі без виходу з чатбота. (Оплата інтернет-послуг та мобільного зв’язку). Оптимізація людського ресурсу (Персоналізація спілкування з клієнтом). Моніторинги бізнесу. За словами розробника найпопулярнішими чат-ботами в Україні: чатбот Facebook чатбот Telegram чатбот Viber Чат-боти Facebook. Переваги: Facebook прив’язує чатбота до вашої основної сторінки; можна відписувати навіть картинками зі слайдеру, підставляти кнопки шерінгу під кожен товар; класний інтерфейс для девелоперів, налаштування різних колбеків на різні сервери; прив’язка запасного чатбота до сторінки; крутий саппорт, найоперативніша відповідь серед усіх компаній. Недоліки: інтегроване меню Месенджера однакове для всіх користувачів; довгий процес модерації та інтенсивна перевірка. Чат-боти Telegram. Переваги: щоби створити бота, треба всього лиш написати про це основному боту Телеграма BotFather, вказати ім’я нового бота та необхідні деталі; всі боти одразу йдуть на продакшн і відображаються для користувачів; інтенсивна робота, швидкі колбеки на сервери; немає вимог до часу надання відповіді. Недолік: немає своїх інструментів тестування. Чат-боти Viber. Переваги: динамічне меню з основними командами; класне налаштування webview з платіжними формами тощо; слайдери. Недоліки: дуже довга та незручна модерація; необхідність написання пояснювальних листів про юзеркейси на окремі імейли; сира адмін-панель; немає аналітики; немає методів реклами; немає інструментів для тестування. Для власного бізнесу Віктор радить створювати чат-боти у кожному з вищезгаданих месенджерів.

Чому освітні методики кінця XX століття уже не працюють з нашими дітьми? Чому щасливі люди можуть більше? Який стосунок мають розробники українського софту до лінгвістики? На часі дізнатися про все це від спікерів iForum 2018.

Іван Іванов — Upgrade онлайн-освіти: причини, ідеї, реалізація

Іван Іванов, піддавши сумнівам методику, за якою викладаються масові відкриті онлайн-курси, почав шукати новий формат навчання. Адже навряд чи можна розвинути навички креативності, комунікації з людьми переглянувши відеолекцію.

Що не так з масовими відкритими курсами

На думку Іванова, масові відкриті курси повторюють те саме аудиторне навчання, яке є в нас ще з XIX століття. Перші курси почалися з того, що просто записували на відео лекції викладача, розміщували їх і казали «вау, це інновація». В плані доступу — так, проте не в методиці. Лекція, навіть якщо вона порізано маленькими шматками по 7–10–15 хв не захопить всю вашу увагу, якщо, приміром, вам не подобається темп, манера викладу лектора на відео. Або ж половина з того, що він говорить вам не потрібно, а повинні слухати, бо не знаєте, де саме потрібно.

Який формат намагався знайти і до чого врешті дійшов

2 роки тому в Facebook була створена спільнота з «Уміти вчити», яка наразі нараховує десь 93 тис учасників. Спільнота була створена, щоб освітяни обмінювалися досвідом, спілкувалися, дискутували. За словами Івана Іванова, наступним кроком було створення свого онлайн-, а також змішаного навчання: поєднати онлайн і офлайн. Так народилася платформа «Уміти». На цій платформі наразі розміщують матеріали для вчителів. В майбутньому нею може користуватися будь-яка інша аудиторія, яка теж хоче щось уміти.

Ідеї на прикладі платформи

В цій платформі та ідеї організації навчання довелося відмовитися і від відеолекцій, текстів, форуму та лінійності. Формула кожного міні-курсу одразу починається з практичного завдання. Немає жодного проходження тестів, набирання балів — лише основні 4 блоки, які допомагають втілити завдання:

  • Перший блок — інноваційний досвід: це кейси.
  • Другий — практичні поради: конкретні інструкції.
  • Третій — інструменти: відеоуроки, які дійсно потрібні.
  • Четвертий блок — спільні ідеї: те, чим замінили форум.

— Ми не просто спілкуємося один з одним, а конкретно обмінюємося своїм досвідом, в кого що вийшло.

Чому відсоток відгуку починається від 60%

По-перше, курс короткий — умовно, 6 годин. Єдина мета — виконати практичне завдання, яке сформульовано після заголовку курсу. Контент не «напрягає» тому, можна одразу подивитися потрібний матеріал, а не слухати, довго чекати, щоб вловити важливу інформацію. Матеріали відкриваються на 12 днів. Якщо ви встигли пройти міні-курс повністю, то доступ залишається назавжди. Доступ надається за підпискою, оскільки міні-курси можуть оновлюватися, туди можуть додавати нові матеріали, інструкції тощо. В кінці курсу вчителі отримують сертифікат.

Алла Клименко. Альтернативна енергія: чому щасливі люди можуть більше

Вже 9 років Алла вивчає щастя та усе, що з ним пов’язано. Досліджує, як це — жити щасливим життям, і як навчитися це щасливе життя викладати іншим:

— Багато хто з нас живе уявленням, що коли ми будемо успішними, тоді ми будемо і щасливими. Але помічаємо, що це в нашому житті так ніколи не наступає. Купуємо машину, досягаємо якихось висот, стаємо відомими, але довгоочікуване щастя так і не настає.

З чого складається щастя

Читайте також: 10 тез про технології та бізнес від спікерів iForum-2017

Як пояснила спікер, 50% цього відчуття передається у спадок. Це певна межа щастя, поряд з якою постійно знаходиться людина. Як тільки ми з вами виходимо за цю межу протягом тривалого часу, знаходимося трохи більш щасливими ніж на цю половину, то починаємо думати: «щось тут не те», «щось має відбутися». Іноді, навіть самі себе тягнемо до низу, відчуваючи, що щось пішло не так.

Усього лише 10% щастя, на думку Алли, залежить від зовнішніх обставин. Більшість людей живе в очікуванні того, що саме зовнішні обставини зроблять їх щасливішими: нова робота, машина, чоловік, дружина, діти. Ось-ось прийде хтось, хто почне людину кохати, цінувати, поважати і це зробить її щасливою. Але дослідження доводять, що це не так.

Від наших думок залежить 40% щастя, переконана дослідниця. Саме завдяки тому, що ми думаємо про себе та про інших людей — формуюємо, таким чином, своє життя. Для когось куплений новенький автомобіль — це щось класне, круте. Через півроку — вже звичайний автомобіль. В психології це називається гедоністична адаптація. Наша задача навчитися працювати зі своїми думками так, щоб ми ще 40 % щастя могли додати.

Моє улюблене визначення щастя звучить так: «щастя — це задоволення зі змістом». Я маю на увазі те, що життя може бути наповнене і сенсом, і задоволенням одночасно в один момент. Але більшість з нас про це забуває.

Є 4 найпоширеніші сценарія, за якими живе більшість людей. Це — «щурячі перегони», нігілізм, гедонізм та істинне щастя. Зупинимося на останньому. Справжнє щастя — це коли люди отримують задоволення і разом з цим сенс. Коли вони щасливі і тепер, і в майбутньому. Не чекають чогось, що зробить їх щасливими потім, а радіють кожному моменту. Можуть робити те, що приносить задоволення «зараз» і так само займатися цим «потім».

Максим Роньшин. Нові технології в навчанні дітей. Досвід об’єднання цифрового і реального світу

Спікер розповів про досвіт доповненої реальності та про те, як зміг об’єднати світ фізичний і світ цифровий. Про комп’ютерні симуляції та застосування доповненої реальності в навчанні.

Щоби було ефективне навчання, потрібно:

  • Отримувати задоволення
  • Навчатися у формі гри
  • Об’єднувати деяке цифрове і реальне

Як поєднати традиційну дитячу іграшку та новітні технології

Коли в Максима Роньшина з’явилися діти, він почав думати про те, як «витягти» їх з мобільного телефону чи з планшету. Але замість того, щоб забирати смартфон в дитини, поєднав досвід іграшки і досвід реального світу. Вирішив зробити продукт, який називається «кубики-алфавіт», щоби дитина гралася кубиками і якийсь цифровий помічник підказував їй, як це робити. Таким помічником став смартфон та планшет. Їх можна було використовувати як магічну лінзу. Варто було просто навести телефон на кубик, як він миттєво показував як вимовляється буква. Через те, що навести фокус на кубик виявилося не так легко, це дало позитивний результат в ментальному розвитку дитини.

Після кубиків створили іграшки для наймолодших дітей — пазли. Коли дитина збирала картинку, в кінці отримувала приз — віршик. Чи навпаки: відгадавши загадку, яку прочитав пристрій, вона складала пазли. Тобто, за словами спікера, складні дії, креативність, ментальність дуже сильно допомагали дитині в навчанні.

— Ми намагалися вирішити фундаментальні проблем для дитини. Щоб не просто створити «вау-ефект», а навчити дитину чомусь новому.

Наступним винаходом стали мультимедійні книжки для дітей, які ще не вміли читати. Навівши мобільним телефоном на книжку, вона починала читати текст. Такий саме принцип заклали у вивчення англійської мови за допомогою карток Домана.

— Якщо ви створюєте якісь продукти в сфері освіти, робіть дуже прості механіки. Я в них вірю. За всім цим стоїть дуже простий факт — просто грайтеся, грайтеся по життю, грайтеся із дітьми, спілкуйтеся з дітьми і використовуйте усі підручні засоби. Що нас чекає у майбутньому? Ми всі залишимося дітьми.

Дмитро Чаплинський. Практичні кейси використання Natural Language Processing

У доповіді мова йшла про обробку природних мов засобами комп’ютера.

Дмитро — співзасновник ініціативи «Канцелярська сотня», котра побудована на основі відкритих даних. Проект працює над відкриттям даних, створенням на їх засадах безкоштовних продуктів чи інструментів: для активістів, для журналістів, навіть для правоохоронних органів. Одна з вищезгаданих ініціатив — проект Lang-uk — розбудовування інфраструктури для обробки української мови.

Спікер поділився зі слухачами iForum трьома практичними кейсами, за допомогою яких довів, що можливо працювати з українськими текстами на світовому рівні.

Що є головним: алгоритми чи дані? Дані для усіх проектів, що працюють з машинним навчанням — це наріжний камінь побудови будь-якого рішення. Джерел даних декілька, хтось має вкласти в їх обробку гроші та час.

Перше джерело даних — академічне середовище. Зазвичай там не діляться даними, щоб ніхто не побудував на їх основі пракрасний стартап. Друга частина ландшафту даних — це бізнес. Там не відкривають дані, бо саме дані створюють вартість бізнесу. Третя частина — це волонтери, що роблять це інколи на високому професійному рівні.

Про пошук у різних його сенсах

Читайте також: Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма

Відкритий морфологічний словник, створений зусиллями волонтерів, містить 121 тис лем базових слів та більш ніж 5 млн словоформ. Він показує відповідність між лемою слова та усіма його формами.

Що можна зробити з цією інформацією? Покращити пошук українською мовою. Коли ви шукаєте у тексті щось по співпадінню слів, такий пошук не враховує всі словозміни. Щоб змінити це, потрібно додати процес, коли при індексації тексту та в пошуковому запиті всі словоформи приводяться до лем. Пошук стає більш релевантним, не зацикленим на «повних співпадіннях».

Є пошук по 2,5 млн документів — деклараціям високопосадовців. Потрібно було природно покращити пошук для проектів. У підгрунті лежав пошук Elasticsearch, що побудований на основі бібліотеки пошуку Lucene. В пошук українською мовою було додано лематизацію, і розробники включили його в базовий пошук. Після цього усі продукти, побудовані на базі Lucene, отримали підтримку української мови.

Українська Вікіпедія має свій пошук, який побудований на базі російського (з використанням російських словників). Рік тому Вікіпедія отримала новий пошук, що був заточений під українську мову.

Про академічне середовище

Друга історія стосувалась того, як ми можемо перетворювати тексти на щось більш структуроване, витягати данні, факти, знання з текстів. Наприклад, текстів новин.

На основі електронного морфологічного словника було розроблено сервіс, який дозволяє порівнювати дисертації на предмет подібних елементів. Ним активно користуються українські активісти. Незалежна експертиза, виконана за допомогою сервісу перевірки дисертацій підтверджує та доповнює висновки щодо наявності плагіату у дисертації Катерини Кириленко, «Королеви лептонів».

Про бенефіціарну власність

До певного часу форма з даними про бенефіціарного власника компанії заповнювалась вручну, а потім в процесі ручного розшифровування там з’являлися помилки. Коли ці дані з реєстру компаній були відкриті, Україна першою приєдналася до загального реєстру компаній з бенефіціарними власниками. Є одна проблема: у реєстрі є дуже багато помилок у написанні слів, дані в такому вигляді непридатні до використання.

Тому було створено парсер для цих даних за допомогою алгоритму машинного навчання, котрий побудував модель обробки даних. Класифікатор натренували не тільки визначати українські імена, які мають визначені правила написання, але й працювати з іменами з інших країн.

Віктор Ніколаєвич. Розробка чат-ботів для бізнесу: основні принципи, рішення, технології

Компанія Віктора займається виготовленням платіжних ботів, це і стало темою доповіді.

Колись вони працювали з оплатою ігор в самих іграх: автоматизовували процес оплати, створивши бота, який запитував, яку суму клієнт хоче сплатити, та автоматично виставляв рахунок.

Яку проблему вирішують чат-боти

Суть кожного бізнесу — зекономити кошти та заробити більше. Самі чат-боти на різних платформах — це тенденція заміни людей роботами та економія людських ресурсів.

Віктор вказує на такі основні функції чатботів:

  1. Технічна підтримка для тисяч клієнтів та звернень та автоматизація відповідей клієнтам.
  2. Прийом замовлень та передача статусу замовлення в CRM (Приклад: Бронювання столиків в ресторані у месенджерах).
  3. Автоплатежі без виходу з чатбота. (Оплата інтернет-послуг та мобільного зв’язку).
  4. Оптимізація людського ресурсу (Персоналізація спілкування з клієнтом).
  5. Моніторинги бізнесу.

За словами розробника найпопулярнішими чат-ботами в Україні:

  • чатбот Facebook
  • чатбот Telegram
  • чатбот Viber

Чат-боти Facebook

Переваги:

  • Facebook прив’язує чатбота до вашої основної сторінки;
  • можна відписувати навіть картинками зі слайдеру, підставляти кнопки шерінгу під кожен товар;
  • класний інтерфейс для девелоперів, налаштування різних колбеків на різні сервери;
  • прив’язка запасного чатбота до сторінки;
  • крутий саппорт, найоперативніша відповідь серед усіх компаній.

Недоліки:

  • інтегроване меню Месенджера однакове для всіх користувачів;
  • довгий процес модерації та інтенсивна перевірка.

Чат-боти Telegram

Переваги:

  • щоби створити бота, треба всього лиш написати про це основному боту Телеграма BotFather, вказати ім’я
  • нового бота та необхідні деталі;
  • всі боти одразу йдуть на продакшн і відображаються для користувачів;
  • інтенсивна робота, швидкі колбеки на сервери;
  • немає вимог до часу надання відповіді.

Недолік:

  • немає своїх інструментів тестування.

Чат-боти Viber

Переваги:

  • динамічне меню з основними командами;
  • класне налаштування webview з платіжними формами тощо;
  • слайдери.

Недоліки:

  • дуже довга та незручна модерація;
  • необхідність написання пояснювальних листів про юзеркейси на окремі імейли;
  • сира адмін-панель;
  • немає аналітики;
  • немає методів реклами;
  • немає інструментів для тестування.

Для власного бізнесу Віктор радить створювати чат-боти у кожному з вищезгаданих месенджерів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: