Людмила Кліщук
Ці 5 днів у прифронтовому Маріуполі втілювали задум сучасних українських митців щодо синтезу мистецтва та індастріалу. Організатори зібрали 20 театральних проектів у 5 локаціях, провели концерти у міському саду та просто на березі моря, вистави у місцевих будинках культури. На все це пішло чимало зусиль, грошей — але й цим експериментальним виїздом дітища команди однодумців Влада Троїцького усе не обмежилося. Є плани на майбутнє — але про це та про подальші перспективи розвитку ГогольFest у інших містах та регіонах України говоримо із директором маріупольського ГогольFest’у
ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі Максимом Демським.
Про місто мистецьких експериментів
Із 27 квітня по 1 травня 9 маріупольских локацій стали місцем проведення основних подій фестивалю:
- кінотеатр «Перемога»,
- Ляльковий театр,
- палаци культури «Молодіжний» та «Металургів»,
- сцени у міському парку та на березі моря (тут знаходилася нічна сцена, і виступи гуртів завершувалися подекуди о 5 ранку й навіть пізніше).
За словами директора фестивалю Максима Демського, мистецтву вдалося прижитися протягом цього часу в індустріальному місті, бо фестиваль спеціалізується саме на таких речах. Проте навіть бувалого організатора це східне місто зуміло здивувати:
— Я не очікував такого фідбеку від Маріуполя. Я закохався в це місто. Маріуполь продемонстрував, що він є містом, де можуть здійснюватись реально класні мистецькі експерименти. Але треба враховувати, що ці мистецькі експерименти несуть декілька месійних штук. Це — така собі культурна експансія, яка, на мою думку, є основою державності.
Земля індустріальних пейзажів | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to
Про те, навіщо потрібні такі події
Одна із цілей таких проектів у Маріуполі, вважає Демський, є створення таких подій на систематичній основі. Якщо це відбуватиметься, то у Маріуполя є всі шанси стати «культурною столицею Донбасу», підкреслює Максим.
На фестивалі поєдналися музичні хед-лайнерські події та низка освітніх речей, лекції авторитетних для всієї країни спікерів та навіть спеціальна дитяча програма. Декілька проектів, які привезли в Маріуполь, — справді міжнародного масштабу. Найперше до цього переліку належать проекти Влада Троїцького:
- вистава «Собача будка»,
- гурти Dakh Daughters, «Цешо» та «ДахаБраха».
Dakh Daughters | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to
Про команду фестивалю
Фестиваль створювали та організовували 5 осіб. Усього п’ятеро людей опікувалося усіма питаннями, починаючи від ідеї та концепції і аж до перемовин та світла, звуку й сцен. Під час самого фестивалю за перебігом заходу та тим, оби усе працювало як слід, вже стежила команда із близько 30 людей.
— Команда невелика, але, в принципі, більше й не треба. Нам вдалося зліпити з кількох одну монолітну потужну команду. Вона працювала під час фестивалю як годинник: як місцева, так і київська.
Максим Демський, директор фестивалю
Різна публіка: цивільна… | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to
… та військова | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to
Про плани «клонувати» проект для інших регіонів
У подальших планах творців не просто продовжувати «східний» напрямок. Їх цікавить організація фестивалів у різних точках України. За попередньою інформацією, до переліку заходів має увійти 5-10 фестивалів протягом року в різних українських містах. Максим Демський так змальовує подальші перспективи й задуми «гогольфестівців»:
— Маємо ідею перетворення великої частини міста в реальну артзону. Там буде задіяно не 8 майданчиків, а 20-30 із різними напрямками та стилістиками. З концептуальними рішеннями, обговореннями тощо. Важливо, щоб під час фестивалю генерувався продукт – це головна мета. Фест може залишатися в Маріуполі, може розповсюджуватися по країні із залученням міжнародних геніїв – це вже покаже час.
Демський тут же додає: вже у вересні 2018-го покажуть тизер аналогічного фестивалю на Поділлі. Його пропонують провести у Вінниці на одному із колишніх заводів, розташованих у міській промзоні. Поки що конкретних строків проведення немає: увесь процес перебуває на стадії перемовин із місцевою владою та співорганізаторами.
В очікуванні вистави | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to
Про гроші та бюджети
Нас цікавило, яким був кошторис масштабного 5-денного дійства для прифронтового міста. Проте поки що організатори підраховують загальну суму та утримуються від того, аби називати конкретні суми. Зазначили лише, що у відсотковому співвідношенні кошти розподілилися таким чином:
- міська рада Маріуполя надала на проведення фестивалю трохи більше 30% від загального бюджету фестивалю,
- американський урядовий грантодавець USAID – понад 50%,
- місцева організація «Фонд розвитку Маріуполя» — ще 10% кошторису.
За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю склали транспортні витрати, логістика, проживання, перельоти, машини для виконавців та персоналу й вантажівки для обладнання, світла, звуку та сцени. Чимало декорацій та обладнання також звозили із усієї території України.
Про майбутнє
За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Творці сучасного мистецтва обіцяють примножувати те, що вже вдалося створити й показати на вільній Донеччині. А вже днями читайте у Na chasi поради Влада Троїцького щодо розбудови культурного продукту та кроків, які слід зробити Маріуполю й іншим українським містам для розвитку.