Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

«Майбутнє — це не покращений iPhone» — Андрій Длігач про банки майбутнього

«Majbutnje — ce ne pokraščenyj iPhone» — Andrij Dligač pro banky majbutńogo

«Дякую, що прийшли особисто, а не прислали свої голограми. Я займаюся стратегіями для бізнесу, тому майбутнє — частина моєї роботи», — так розпочав свій виступ на iForum-2018 Андрій Длігач. Він — футуролог, доктор економічних наук та генеральний директор групи компаній Advanter Group
«Djakuju, ščo pryjšly osobysto, a ne pryslaly svoї gologramy. Ja zajmajusja strategijamy dlja biznesu, tomu majbutnje — častyna mojeї roboty», — tak rozpočav svij vystup na iForum-2018 Andrij Dligač. Vin — futurolog, doktor ekonomičnyh nauk ta generaľnyj dyrektor grupy kompanij Advanter Group
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  На часі дізнатися, як виглядатимуть банки у 2030 році, які будуть принципи безпеки та якою валютою ми користуватимемося. Майбутнє — картинка з постапокаліпсису чи просто інші реалії?. Ми уявляємо майбутнє як трейлер до фільму: зомбі і катастрофи. Саме таку картинку нам малюють, — каже Длігач і малює іншу картинку:  в нього зазвичай все оптимістично. Майбутнє не є продовженням минулого. Здається, що майбутнє – це блукання лабіринтами і долання перешкод. І в цьому нам, звісно ж, обов’язково допомагатимуть високі технології. Насправді ж, майбутнє –  це про інші цінності та принципи, вважає Андрій Длігач. Ми знаходимося у перехідній фазі, тому суспільству зараз важливо переглянути свої бізнесові та комунікаційні технології, в тому числі – освіту. Ті технології, які прийдуть до нас у майбутньому, можливо, буде навіть неможливо описати за допомогою тієї мови, якою ми зараз користуємося. Що буде за точкою переходу в майбутнє – ми не знаємо. Можемо лише фантазувати.  Але справа в тому, що, скоріш за все, після точки переходу в майбутнє ми не зможемо взяти з собою криптовалюти, тому що ніхто не гарантує, що там буде хоча б енергопостачання. Туди ми зможемо взяти тільки одне єдине: свої форми мислення. Але в майбутнє, звісно, перейдуть не всі: за соціологічними даними, в майбутнє готові перейти приблизно 4% українців. Саме ця частина займатиметься осягненням людини, відкриттям інших світів і колонізацією Марса. Решта української спільноти  орієнтована на добробут, справедливість і необхідність контролю – це ті цінності, які тримають нас у минулому, заважають нам готуватися до майбутнього і приймати нове, наголошує футуролог: — Monobank та blockchain – це лише перехідні технології економіки та спільноти майбутнього. Поки blockchain існує тільки як технологія, бо й досі не виникло соціального консенсусу, що це – щось корисне для людства. Blockchain не стає проривом, поки немає критичної маси. Так було на початку 2000-х із доткомами, і так буде ще багато разів аж до 2030–2035-го. — До довшої перспективи, аніж найближчі три роки, ми не готові з однієї простої причини: українцям дуже комфортно в цій картинці світу, яка сформувалася Банки майбутнього – які вони. Читайте також: 7 тез про майбутнє — до чого ми йдемо – Майбутній світ – це не покращений iPhone і не світ прискореної комунікації та швидших черг у банках. Коли банкіри питають мене, як виглядатимуть банки, під цим питанням вони мають на увазі зовнішній вигляд відділення. Просторе приміщення з модерним дизайном – такі байки про майбутнє їм подобається. Та хочу вас розчарувати: банк буде без офісів. Зараз стає зрозуміло, що банкам варто перебудовувати свою структуру. За останній рік кількість відвідувачів знизилася з 7% населення світу до 3% Банки не матимуть продуктів.  Який сенс розробляти банківські продукти, якщо банк знає про людину чи бізнес все, а, отже, може зробити персоніфіковану пропозицію: клієнту – під весілля чи рибалку, бізнесу – під новий проект чи ICO. В банку майбутнього не буде людей, які приймають рішення. Перевірка клієнтів перед видачею кредитів буде побудована на аналізі даних поведінки з Facebook та покупок у Google. Таким чином зрозуміти, чи варто давати людині кредит, буде набагато простіше, аніж дивитися на підроблені папірці, на який  знайомий бухгалтер позичальника поставив штамп усе гаразд. У банку майбутнього не буде грошей. В економіці дарування не потрібен еквівалент обміну. Та в нашій картині світу еквівалент обміну обов’язково бути повинен, саме тому ми вважаємо хайпом криптовалюти.Тому ми перейдемо до іншого еквіваленту, що буде еталоном оцінки: ресторани будуть отримувати Джоулі або, наприклад, щастя. Як тільки ми перейдемо до щастя як до мірила, ми зрозуміємо, що його не треба давати в такому ж обємі, як ми отримали. Тоді економіка зміниться кардинально Банк майбутнього буде побудований на принципах іншої безпеки. Безпека не посилюватиметься, а навпаки: дані стануть відкритими. Публікуючи свої дані відкрито, ми перестанемо боятися, що їх вкрадуть. Банк майбутнього – це технології відкриття, а не приховування. Банк майбутнього –  центр довіри. Скоріш за все, банк виглядатиме як технологія транзитивності –  передача з точки A в точку B: оскільки я довіряю Петрові, як банку, а Петро довіряє Васі, я можу довіряти Васі теж. Всі ці базові цінності покладені в основу всіх тих проривних проектів, які зараз народжуються в Західній Європі та Сполучених Штатах,  в Японії та Східній Азії. Що варто взяти з собою у світ нових форм мислення. Читайте також: Крокуємо в Європу — майбутнє електронних сервісів в Україні На думку Андрія Длігача, у завтра слід взяти із собою не просто речі чи технології, а сукупність рис та здатностей. Ними стануть: Рефлексивне мислення. Здатність зупинити дію, перестати метушитися та вийти у простір сенсів, як казав Жванецький. Так ми можемо подивитися збоку на картинку повному її обсязі і вже тоді діяти інакше. Критичне мислення. Здатність не приймати на віру навіть сказане найбільшими авторитетами спільнот чи галузей. Креативність. Йти на курси малювання не для того, щоб стати великим художником,  а щоб дозволити собі робити те, чого ти не робив досі. Вміння формувати довіру та управляти репутацією. Здатність до сумісного творіння. Не так, як зараз: Я знаю, що він планує мене кинути. Треба кинути його першим. На місце цього має прийти партнерство, де люди матимуть спільне уявлення про проект.

На часі дізнатися, як виглядатимуть банки у 2030 році, які будуть принципи безпеки та якою валютою ми користуватимемося.

Майбутнє — картинка з постапокаліпсису чи просто інші реалії?

«Ми уявляємо майбутнє як трейлер до фільму: зомбі і катастрофи. Саме таку картинку нам малюють», — каже Длігач і малює іншу картинку:  в нього зазвичай все оптимістично.

Майбутнє не є продовженням минулого. Здається, що майбутнє – це блукання лабіринтами і долання перешкод. І в цьому нам, звісно ж, обов’язково допомагатимуть високі технології. Насправді ж, майбутнє –  це про інші цінності та принципи, вважає Андрій Длігач.

Ми знаходимося у перехідній фазі, тому суспільству зараз важливо переглянути свої бізнесові та комунікаційні технології, в тому числі – освіту. Ті технології, які прийдуть до нас у майбутньому, можливо, буде навіть неможливо описати за допомогою тієї мови, якою ми зараз користуємося. Що буде за точкою переходу в майбутнє – ми не знаємо. Можемо лише фантазувати.  Але справа в тому, що, скоріш за все, після точки переходу в майбутнє ми не зможемо взяти з собою криптовалюти, тому що ніхто не гарантує, що там буде хоча б енергопостачання. Туди ми зможемо взяти тільки одне єдине: свої форми мислення.

Але в майбутнє, звісно, перейдуть не всі: за соціологічними даними, в майбутнє готові перейти приблизно 4% українців. Саме ця частина займатиметься осягненням людини, відкриттям інших світів і колонізацією Марса. Решта української спільноти  орієнтована на добробут, справедливість і необхідність контролю – це ті цінності, які тримають нас у минулому, заважають нам готуватися до майбутнього і приймати нове, наголошує футуролог:

«— Monobank та blockchain – це лише перехідні технології економіки та спільноти майбутнього. Поки blockchain існує тільки як технологія, бо й досі не виникло соціального консенсусу, що це – щось корисне для людства. Blockchain не стає проривом, поки немає критичної маси. Так було на початку 2000-х із «доткомами», і так буде ще багато разів аж до 2030–2035-го».

— До довшої перспективи, аніж найближчі три роки, ми не готові з однієї простої причини: українцям дуже комфортно в цій картинці світу, яка сформувалася

Банки майбутнього – які вони

Читайте також: 7 тез про майбутнє — до чого ми йдемо

– Майбутній світ – це не покращений iPhone і не світ прискореної комунікації та швидших черг у банках. Коли банкіри питають мене, як виглядатимуть банки, під цим питанням вони мають на увазі зовнішній вигляд відділення. Просторе приміщення з модерним дизайном – такі байки про майбутнє їм подобається. Та хочу вас розчарувати: банк буде без офісів.

Зараз стає зрозуміло, що банкам варто перебудовувати свою структуру. За останній рік кількість відвідувачів знизилася з 7% населення світу до 3%

Банки не матимуть продуктів.  Який сенс розробляти банківські продукти, якщо банк знає про людину чи бізнес все, а, отже, може зробити персоніфіковану пропозицію:

  • клієнту – під весілля чи рибалку,
  • бізнесу – під новий проект чи ICO.

В банку майбутнього не буде людей, які приймають рішення. Перевірка клієнтів перед видачею кредитів буде побудована на аналізі даних поведінки з Facebook та покупок у Google. Таким чином зрозуміти, чи варто давати людині кредит, буде набагато простіше, аніж дивитися на підроблені папірці, на який  знайомий бухгалтер позичальника поставив штамп «усе гаразд».

У банку майбутнього не буде грошей. В економіці дарування не потрібен еквівалент обміну. Та в нашій картині світу еквівалент обміну обов’язково бути повинен, саме тому ми вважаємо хайпом криптовалюти.Тому ми перейдемо до іншого еквіваленту, що буде еталоном оцінки: ресторани будуть отримувати Джоулі або, наприклад, щастя.

Як тільки ми перейдемо до щастя як до мірила, ми зрозуміємо, що його не треба давати в такому ж об'ємі, як ми отримали. Тоді економіка зміниться кардинально

Банк майбутнього буде побудований на принципах іншої безпеки. Безпека не посилюватиметься, а навпаки: дані стануть відкритими. Публікуючи свої дані відкрито, ми перестанемо боятися, що їх вкрадуть. Банк майбутнього – це технології відкриття, а не приховування.

Банк майбутнього –  центр довіри. Скоріш за все, банк виглядатиме як технологія транзитивності –  передача з точки A в точку B: оскільки я довіряю Петрові, як банку, а Петро довіряє Васі, я можу довіряти Васі теж.

Всі ці базові цінності покладені в основу всіх тих проривних проектів, які зараз народжуються в Західній Європі та Сполучених Штатах,  в Японії та Східній Азії.

Що варто взяти з собою у світ нових форм мислення

Читайте також: Крокуємо в Європу — майбутнє електронних сервісів в Україні

На думку Андрія Длігача, у «завтра» слід взяти із собою не просто речі чи технології, а сукупність рис та здатностей. Ними стануть:

  • Рефлексивне мислення. Здатність зупинити дію, перестати метушитися та вийти у простір сенсів, як казав Жванецький. Так ми можемо подивитися збоку на картинку повному її обсязі і вже тоді діяти інакше.
  • Критичне мислення. Здатність не приймати «на віру» навіть сказане найбільшими авторитетами спільнот чи галузей.
  • Креативність. Йти на курси малювання не для того, щоб стати великим художником,  а щоб дозволити собі робити те, чого ти не робив досі.
  • Вміння формувати довіру та управляти репутацією.
  • Здатність до сумісного творіння. Не так, як зараз: «Я знаю, що він планує мене кинути. Треба кинути його першим». На місце цього має прийти партнерство, де люди матимуть спільне уявлення про проект.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: