Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Співзасновниці Creative Management Camp — про навчання для культурних проектів

Spivzasnovnyci Creative Management Camp — pro navčannja dlja kuľturnyh proektiv

Нещодавно розпочався VI практикум для організаторів та менеджерів Creative Management Camp. Освітня програма існує вже 3 роки і покликана розповісти, як створювати проекти в сфері культури від тих, хто їх організовує
Neščodavno rozpočavsja VI praktykum dlja organizatoriv ta menedžeriv Creative Management Camp. Osvitnja programa isnuje vže 3 roky i poklykana rozpovisty, jak stvorjuvaty proekty v sferi kuľtury vid tyh, hto їh organizovuje
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Із березня 2018-го учасники програми працюють над ідеями та кейсами зі сфери мистецтва, музики, кіно, театру, з галузі масових заходів, освіти та соціальних ініціатив. Курс складається з 10 тижнів-модулів. Ментори Creative Management Camp допомагають розібратись, що таке бізнес-моделювання, маркетинг-стратегія та ефективний PR, фандрайзинг та планування. Про програму, її розробку та основні ідеї ми поспілкувалися з засновницями курсу Тамарою Лазаренко та Аріанною Хмельнюк. Як усе почалося. Тамара: — 4 роки тому ми познайомилися з Аріанною під час ГОГОЛЬFEST. Кожна з нас проводила свій освітній проект. Це була своєрідна платформа, на якій можна було спробувати створити власний проект. Аріанна: — Тоді мене не цікавив сам менеджмент, а швидше культура в чистому вигляді. Ми зайняли декілька локацій і робили воркшопи та лекторії, пов’язані з інді-видавництвом українських художників, фотографів і ілюстраторів, які раніше не публікувалися. Тамара: — Я ж тоді проводила пробний проект з Міжнародним інститутом менеджменту (MIM-Kyiv) та Києво-Могилянською бізнес-школою. Мала на меті забезпечити фестиваль кадрами, які могли б займатися менеджментом в дитячих, арт-програмах, кіно-програмах. Але фестиваль закінчився, а хотілося би продовжити цю ініціативу. Вона була потрібна менеджерам культури. Під час літньої резиденції фестивалю у 2014 році було створено Школу арт-менеджменту. Ми набрали 50 осіб на 8-тижневий курс, у якому викладачі МІМ-Kyiv та kmbs навчали проектному менеджменту та підприємництву. Після закінчення фестивалю шкода було кидати ідею, тим більше, що попит на таку освітню ініціативу був досить високим Зовсім випадково (як це буває при організації проектів) я познайомилася з Аріанною і сказала, що у мене є ідея далі продовжувати на комерційній основі проект для менеджерів культури. Хотіла, аби він стосувався не конкретних напрямків, а включав би весь комплекс соціокультурної діяльності. Тоді вже півроку існував Арт-завод Платформа, де якраз концентрувалась наша аудіторія. Тож ми стартували саме там. Крім того, нас інвестиційно підтримала команда майданчику. Перший раз набрали 35 осіб з різних напрямків: маркетологів, піарників та кураторів, журналістів, дизайнерів і фотографів. Про курс для менеджерів культури. Аріанна: — Будь-яка фестивальна активність — це коли все мчить галопом і люди рандомно рухаються. Під час фестивалю фактично немає контакту з конкретною аудиторією. А ще багато спікерів говорять такою корпоративним мовою. У Creative Management Camp практично ніхто не працює на якусь інституцію. В цілому всі студенти хочуть зробити щось своє: розпочати бізнес, творити, креативити, реалізуватися як особистість. І це також може проявлятися різними способами. Наше завдання — допомогти у тому, аби розкрити цей потенціал. 01/ 03 За роботою Коли ми з Томою зважилися робити цю школу, я вже працювала на Арт-заводі Платформа і розробляла для них воркшоп-програми. Ми почали думати про те, як зробити проект довгостроковим та спланованим і це не повинні були бути одноразові акції. Жодну Школу чи Академію ми не планували робити і не хотілося навіть мати прив’язки до локації та працювати з усіма, з ким тільки можливо. Оскільки Платформа тоді тільки відкрилася, вони були дуже лояльними. Це допомогло нам стартувати — але ми не готові були штампувати ці проекти, тому пішли звідти. Ми знали, скільки має коштувати промо і все інше, тому позичили грошей. А потім з проектів, які окуповувалися, вже закладали фонд для наступного набору. Зараз вже 6-й курс зібрали. Очевидно, що людям це потрібно. Наші конкуренти або інші інституції просто не можуть собі дозволити подібний курс, тому що це не вигідно. А для нас найважливіше — це самоокупність і існування майбутнього бізнесу В цілому діапазон вікових груп тих, хто приходить на курс — від 25 до 45. На цьому моменті розумієш, що у більшості з них є сім’ї, діти, але вони наважуються на 2-3 місяці влаштувати собі просто пекло. Протягом курсу ми збираємося щосуботи, а потім ще двічі-тричі на тиждень після робочого дня. Звичайно, ми намагаємося урізноманітнити наші курси, але навчання вимагає зусиль. До речі, часто так буває, що після того, як ми відвідаємо якесь цікаве місце в контексті навчання, люди залишаються потім там працювати і цим кардинально змінюють свою сферу діяльності. Нам не цікаво робити копії курсів просто, щоби вийти на окупність. Поки що нам вдається бути вільними і працювати з партнерами на рівних. Про роботу з грантодавцями. Тамара: — У нас був досвід роботи з грантами. Одразу поясню, чим відрізняється звичайний курс від грантового. Ми працювали з USAID: реалізовували освітню програму для людей зі східних регіонів України. Це були активісти, організатори фестивалів, коворкінгів, нішевих ініціатив. Особливість грантових проектів в тому, що ти не можеш взяти на навчання тих, у кого ідея ще досить сира. Ти не можеш працювати з тими, хто тільки хоче себе знайти в культурному менеджменті. Ми могли займатися тільки з тими, у кого проект на стадії запуску, але його потрібно покращувати. Плюс гранти — це своєрідне замовлення, адже у них є конкретна місія та напрямки. Але я знаю багато організацій, які наймають спеціальних людей, робота яких — писати заявки на гранти. Такі гроші закінчуються, тому структура дуже тендітна — і ти заздалегідь знаєш, що така робота має тимчасовий характер. 01/ 03 Студенти кемпу Аріанна: — Складно порівняти грантовий проект і нашу програму, коли реально ментори особисто консультують кожного студента. Ми проводимо величезну кількість студіо-візій, і реально контактних годин на місяць в негрантових проектах більше. Важливо мати можливість зустрітися з людиною і запитати все, що незрозуміло. USAID до нас звернулися самі, хоча ми говорили, що наш проект в такому масштабі фізично не може переїхати на Схід України. Ми продовжуємо працювати з грантовими проектами. Проте ще жодного разу не подавалися самі нікуди, тому що просто немає на це часу. Поки тільки кличемо до себе спікерів, людей, які мають гарний досвід в пошуку грошей для різних проектів. Вони дають навчальні сесії для наших студентів. Про локальну привязку курсу. Тамара: — На кожному курсі у нас є 2-3 людини, які спеціально приїжджають навчатися до Києва. У нас були учасники з Одеси, Харкова, Маріуполя, Львова. У них є величезне бажання запустити власний проект в своєму місті, але там немає таких навчальних можливостей. Іноді буває, що людина в Донецьку мала свій арт-простір, але через російсько-терористичну агресію втратила свій бізнес. Щоби почати все спочатку, вона приходить до нас і ділиться своїм досвідом, — а ми, відповідно, своїм. Аріанна: — Ми розуміємо, що в такому навчальному діапазоні, ця програма може бути реалізована тільки у столиці України. Домовляємося з партнерами про певні знижки, щоби навчання обходилося дешевше і його могли собі дозволити люди з інших міст. 01/ 03 Про напрямки освітніх проектів. Читайте також: Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні Тамара: — Під час перших двох курсів були дуже популярні фестивалі, арт-простори, організація заходів. Зараз ми бачимо, що людей цікавлять соціальні й освітні проекти. Тенденція стала такою, що учасники бачать соціальні проблеми і намагаються за рахунок культурних й освітніх проектів їх вирішити. Аріанна: — Все ж є відсоток людей, які генерують не найбільш адекватні ідеї. Вони виходять з дуже особистої пристрасті до чогось, але не розуміють, що це мало кому необхідно. За допомогою спілкування з менторами, тестів, ігрових моментів з’ясовується, що таку ідею складно продати. Перевага процесу — в тому, що студенти в принципі вчаться розповідати і продавати те, що виникає в думках. Ми вчимо, як не опускати руки, не розгубитися у величезній кількості планування, навчитися долати невдачі. Також у нас стоїть завдання створити спільноту — коли люди з різних сфер об’єднуються і формують систему. Про новий курс для менеджерів культури. Тамара: — По-перше, це — практичніший курс. Він орієнтований на те, щоби людина засвоїла менеджерські інструменти: розробку маркетингу, бюджетування та написання стратегії, ведення PR-кампанії. Студентам допомагають ментори з різних сфер культури, підприємці та досвідчені активісти. По-друге, це — формат студіо-візитів (відвідання локацій організаторів з метою вивчення робочих процесів та концепту). Це допомагає зрозуміти, як проект заробляє і яка команда потрібна для його реалізації. Також у нас є формат групових проектів, коли студенти об’єднуються і намагаються реалізувати проект тут і зараз: виставку, вечірку або, наприклад, лекторій. Таким чином вони вчаться практично залучати аудиторію, складати план заходу. В результаті курсу група захищає свій проект. Є також формат пітчингу для тих, хто прийшов перевірити свою ідею або зрозуміти, яка модель може працювати. Аріанна: — У нас курс завжди редагується та змінюється. Ми намагаємося, щоби він трохи відрізнявся. Також є ще бонусна опція спілкування з менторами в межах приватних сесій. Після проходження курсу ми надаємо будь-який контакт або необхідну допомогу. Таким чином намагаємося побудувати спільноту, учасники якої будуть один одного рекомендувати, працювати разом.

Із березня 2018-го учасники програми працюють над ідеями та кейсами зі сфери мистецтва, музики, кіно, театру, з галузі масових заходів, освіти та соціальних ініціатив. Курс складається з 10 тижнів-модулів. Ментори Creative Management Camp допомагають розібратись, що таке бізнес-моделювання, маркетинг-стратегія та ефективний PR, фандрайзинг та планування.

Про програму, її розробку та основні ідеї ми поспілкувалися з засновницями курсу Тамарою Лазаренко та Аріанною Хмельнюк.

Як усе почалося

Тамара: — 4 роки тому ми познайомилися з Аріанною під час ГОГОЛЬFEST. Кожна з нас проводила свій освітній проект. Це була своєрідна платформа, на якій можна було спробувати створити власний проект.

Аріанна: — Тоді мене не цікавив сам менеджмент, а швидше культура в чистому вигляді. Ми зайняли декілька локацій і робили воркшопи та лекторії, пов’язані з інді-видавництвом українських художників, фотографів і ілюстраторів, які раніше не публікувалися.

Тамара: — Я ж тоді проводила пробний проект з Міжнародним інститутом менеджменту (MIM-Kyiv) та Києво-Могилянською бізнес-школою. Мала на меті забезпечити фестиваль кадрами, які могли б займатися менеджментом в дитячих, арт-програмах, кіно-програмах. Але фестиваль закінчився, а хотілося би продовжити цю ініціативу. Вона була потрібна менеджерам культури. Під час літньої резиденції фестивалю у 2014 році було створено Школу арт-менеджменту.

Ми набрали 50 осіб на 8-тижневий курс, у якому викладачі МІМ-Kyiv та kmbs навчали проектному менеджменту та підприємництву. Після закінчення фестивалю шкода було кидати ідею, тим більше, що попит на таку освітню ініціативу був досить високим

Зовсім випадково (як це буває при організації проектів) я познайомилася з Аріанною і сказала, що у мене є ідея далі продовжувати на комерційній основі проект для менеджерів культури. Хотіла, аби він стосувався не конкретних напрямків, а включав би весь комплекс соціокультурної діяльності. Тоді вже півроку існував Арт-завод Платформа, де якраз концентрувалась наша аудіторія. Тож ми стартували саме там. Крім того, нас інвестиційно підтримала команда майданчику. Перший раз набрали 35 осіб з різних напрямків: маркетологів, піарників та кураторів, журналістів, дизайнерів і фотографів.

Про курс для менеджерів культури

Аріанна: — Будь-яка фестивальна активність — це коли все мчить галопом і люди рандомно рухаються. Під час фестивалю фактично немає контакту з конкретною аудиторією. А ще багато спікерів говорять такою «корпоративним мовою».

У Creative Management Camp практично ніхто не працює на якусь інституцію. В цілому всі студенти хочуть зробити щось своє: розпочати бізнес, творити, креативити, реалізуватися як особистість. І це також може проявлятися різними способами. Наше завдання — допомогти у тому, аби розкрити цей потенціал.

01/ 03
За роботою

Коли ми з Томою зважилися робити цю школу, я вже працювала на «Арт-заводі Платформа» і розробляла для них воркшоп-програми. Ми почали думати про те, як зробити проект довгостроковим та спланованим і це не повинні були бути одноразові акції.

Жодну «Школу» чи «Академію» ми не планували робити і не хотілося навіть мати прив’язки до локації та працювати з усіма, з ким тільки можливо. Оскільки «Платформа» тоді тільки відкрилася, вони були дуже лояльними. Це допомогло нам стартувати — але ми не готові були штампувати ці проекти, тому пішли звідти. Ми знали, скільки має коштувати промо і все інше, тому позичили грошей. А потім з проектів, які окуповувалися, вже закладали фонд для наступного набору. Зараз вже 6-й курс зібрали. Очевидно, що людям це потрібно.

Наші конкуренти або інші інституції просто не можуть собі дозволити подібний курс, тому що це не вигідно. А для нас найважливіше — це самоокупність і існування майбутнього бізнесу

В цілому діапазон вікових груп тих, хто приходить на курс — від 25 до 45. На цьому моменті розумієш, що у більшості з них є сім’ї, діти, але вони наважуються на 2-3 місяці влаштувати собі просто пекло.

Протягом курсу ми збираємося щосуботи, а потім ще двічі-тричі на тиждень після робочого дня. Звичайно, ми намагаємося урізноманітнити наші курси, але навчання вимагає зусиль. До речі, часто так буває, що після того, як ми відвідаємо якесь цікаве місце в контексті навчання, люди залишаються потім там працювати і цим кардинально змінюють свою сферу діяльності. Нам не цікаво робити копії курсів просто, щоби вийти на окупність. Поки що нам вдається бути вільними і працювати з партнерами на рівних.

Про роботу з грантодавцями

Тамара: — У нас був досвід роботи з грантами. Одразу поясню, чим відрізняється звичайний курс від грантового. Ми працювали з USAID: реалізовували освітню програму для людей зі східних регіонів України. Це були активісти, організатори фестивалів, коворкінгів, нішевих ініціатив. Особливість грантових проектів в тому, що ти не можеш взяти на навчання тих, у кого ідея ще досить «сира».

Ти не можеш працювати з тими, хто тільки хоче себе знайти в культурному менеджменті. Ми могли займатися тільки з тими, у кого проект на стадії запуску, але його потрібно покращувати. Плюс гранти — це своєрідне замовлення, адже у них є конкретна місія та напрямки. Але я знаю багато організацій, які наймають спеціальних людей, робота яких — писати заявки на гранти. Такі гроші закінчуються, тому структура дуже тендітна — і ти заздалегідь знаєш, що така робота має тимчасовий характер.

01/ 03
Студенти «кемпу»

Аріанна: — Складно порівняти грантовий проект і нашу програму, коли реально ментори особисто консультують кожного студента. Ми проводимо величезну кількість студіо-візій, і реально контактних годин на місяць в негрантових проектах більше. Важливо мати можливість зустрітися з людиною і запитати все, що незрозуміло. USAID до нас звернулися самі, хоча ми говорили, що наш проект в такому масштабі фізично не може переїхати на Схід України.

Ми продовжуємо працювати з грантовими проектами. Проте ще жодного разу не подавалися самі нікуди, тому що просто немає на це часу. Поки тільки кличемо до себе спікерів, людей, які мають гарний досвід в пошуку грошей для різних проектів. Вони дають навчальні сесії для наших студентів.

Про локальну прив'язку курсу

Тамара: — На кожному курсі у нас є 2-3 людини, які спеціально приїжджають навчатися до Києва. У нас були учасники з Одеси, Харкова, Маріуполя, Львова. У них є величезне бажання запустити власний проект в своєму місті, але там немає таких навчальних можливостей. Іноді буває, що людина в Донецьку мала свій арт-простір, але через російсько-терористичну агресію втратила свій бізнес. Щоби почати все спочатку, вона приходить до нас і ділиться своїм досвідом, — а ми, відповідно, своїм.

Аріанна: — Ми розуміємо, що в такому навчальному діапазоні, ця програма може бути реалізована тільки у столиці України. Домовляємося з партнерами про певні знижки, щоби навчання обходилося дешевше і його могли собі дозволити люди з інших міст.

01/ 03

Про напрямки освітніх проектів

Читайте також: Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

Тамара: — Під час перших двох курсів були дуже популярні фестивалі, арт-простори, організація заходів. Зараз ми бачимо, що людей цікавлять соціальні й освітні проекти. Тенденція стала такою, що учасники бачать соціальні проблеми і намагаються за рахунок культурних й освітніх проектів їх вирішити.

Аріанна: — Все ж є відсоток людей, які генерують не найбільш адекватні ідеї. Вони виходять з дуже особистої пристрасті до чогось, але не розуміють, що це мало кому необхідно. За допомогою спілкування з менторами, тестів, ігрових моментів з’ясовується, що таку ідею складно «продати». Перевага процесу — в тому, що студенти в принципі вчаться розповідати і «продавати» те, що виникає в думках.

Ми вчимо, як не опускати руки, не розгубитися у величезній кількості планування, навчитися долати невдачі. Також у нас стоїть завдання створити спільноту — коли люди з різних сфер об’єднуються і формують систему.

Про новий курс для менеджерів культури

Тамара: — По-перше, це — практичніший курс. Він орієнтований на те, щоби людина засвоїла менеджерські інструменти:

  • розробку маркетингу,
  • бюджетування та написання стратегії,
  • ведення PR-кампанії.

Студентам допомагають ментори з різних сфер культури, підприємці та досвідчені активісти.

По-друге, це — формат студіо-візитів (відвідання локацій організаторів з метою вивчення робочих процесів та концепту). Це допомагає зрозуміти, як проект заробляє і яка команда потрібна для його реалізації. Також у нас є формат групових проектів, коли студенти об’єднуються і намагаються реалізувати проект «тут і зараз»: виставку, вечірку або, наприклад, лекторій. Таким чином вони вчаться практично залучати аудиторію, складати план заходу. В результаті курсу група захищає свій проект. Є також формат пітчингу для тих, хто прийшов перевірити свою ідею або зрозуміти, яка модель може працювати.

Аріанна: — У нас курс завжди редагується та змінюється. Ми намагаємося, щоби він трохи відрізнявся. Також є ще бонусна опція спілкування з менторами в межах приватних сесій. Після проходження курсу ми надаємо будь-який контакт або необхідну допомогу. Таким чином намагаємося побудувати спільноту, учасники якої будуть один одного рекомендувати, працювати разом.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: