Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Олександр Ольшанський, Internet Invest: «Це питання Цукербергу не ставлять, а даремно»

Oleksandr Oľšanśkyj, Internet Invest: «Ce pytannja Cukerbergu ne stavljať, a daremno»

25 квітня у Києві відбувся iForum-2018. Це — найбільший одноденний захід у Східній Європі у сфері інновацій та технологій. Конференція цьогоріч зібрала понад 12 тис відвідувачів. Відкривав її вже традиційно співорганізатор та Голова оргкомітету iForum Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest
25 kvitnja u Kyjevi vidbuvsja iForum-2018. Ce — najbiľšyj odnodennyj zahid u Shidnij Jevropi u sferi innovacij ta tehnologij. Konferencija ćogorič zibrala ponad 12 tys vidviduvačiv. Vidkryvav її vže tradycijno spivorganizator ta Golova orgkomitetu iForum Oleksandr Oľšanśkyj, prezydent holdyngu Internet Invest
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  У своєму вступному слові Олександр Ольшанський торкнувся важливої теми: безпеки наших даних та того, як соцмережі формують реальність і точку зору на ті події, які відбуваються навколо. Наводимо основні тези його виступу. Про викривлення реальності крізь призму Facebook. Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство На думку Ольшанського, історія із розслідуванням щодо витоку даних у Facebook та допит Марка Цукерберга у Сенаті та Конгресі має сильний вплив на подальше майбутнє соцмереж. Проте станеться цей вплив не у тому контексті, про який питали сенатори та конгресмени: — Ми дивимося на світ крізь призму пошукових систем та соцмереж. Якщо про це не пишуть в інтернеті, цього не існує — такі реалії 2018-го. Інтернет став засобом віддаленого доступу до будь-яких новин та складових життя. Основна проблема із цим була помітна ще з часів відключення ВКонтакті та Яндекса. З останнім хоча би все було зрозуміло: під час протестів 2014-го [у Києві, у лютому, коли влада застосувала силу та вогнепальну зброю проти мітингувальників — прим.ред.] Яндекс сповіщав про 9-бальні затори. Він писав, що мости Києва перекриті, хоча насправді ніякого перекриття не було. Так компанія спотворювала реальність. А основна претензія до Цукерберга — він недостатньо добре викривлює реальність. Олександр Ольшанський зауважує: з одного боку суспільство не хоче поширення контенту 18+, роликів із насильством чи інформації про самогубства і злочини проти військовополонених у відкритому доступі. Але таким чином — як не дивно — ми теж викривлюємо реальність: У 700 км від Києва йде війна. Але у Facebook ми не можемо публікувати сцени насильства, жорстокості та брутальності цих подій. Сформувалося покоління людей, які вважають, що ця війна виглядає так, як зазвичай виглядають війни у комп’ютерній грі. Це — на думку Голови оргкомітету iForum — і є викривлення реальності: — Дедалі більше наша реальність буде залежати від того, як формується наша стрічка у Facebook. Про питання, яке досі ніхто так і не поставив ані CEO Facebook, ані керівникові жодної іншої соціальної мережі. — Основна претензія до компанії Cambridge Analytica — вони викривляли реальність особливим чином для кожного окремного користувача. Вони діяли, вивчаючи нашу психологію та уподобання, і цим вплинули на результати виборів президента у США. Переглянувши увесь допит Цукерберга, я побачив: його питали про що завгодно. Проте ніхто з сенаторів не запитав Марка Цукерберга найважливіше: чи має право Facebook та інші соцмережі — які керують нашою увагою, — спотворювати нашу реальність та сприйняття світу? Правильна відповідь лише одна: так, соцмережа має право це робити, рішенням суду заздалегідь повідомивши про це. — Ми давно знаємо, що Google блокує низку посилань, і це видається нам нормальною ситуацією. Про парадокси заборонених тем у соцмережах. — Нещодавно Facebook та Google заявили, що вони боротимуться із рекламою криптовалют. Чи є криптовалюти вселенським злом? Ні. Чому це роблять компанії? Стаття мого авторства про криптовалюти не відображається у стрічці наших читачів, бо Facebook песимізуав видачу. Соцмережа викривила реальність — тому що так вирішила його адміністрація. Чи готові ми давати будь-якому сервісу в руки інструмент тотального контролю за інформацією? Марка Цукерберга звинувачують не у тому, що його компанія викривлює реальність. Його звинувачують, що створений ним інструмент потрапив не у ті руки та використовувався не з тими цілями. Є інший приклад: я — активний учасник Української Асоціації власників зброї. Люди володіють зброєю тисячі років. Але Facebook вирішив, що зброя — це погано. Конституція США декларує, що володіння зброєю та поширення інформації про неї — це нормально, а Цукерберг — що не зовсім. Хто на вашу думку важливіший: Цукерберг чи Конституція США? В реальному житті — як ми бачимо — Цукерберг виходить важливіший за Конституцію навіть у США. Про здатність ботів сформувати правду. Читайте також: Як розпізнати фейкові новини та статті — Масовані бот-атаки з РФ і блокування українських сторінок й акаунтів за скаргою сотень та тисяч ботів — це теж усе відбувалося. Як нам бути далі? За 3-5 років ми можемо опинитися у ситуації, коли результат виборів у певній країні визначатиметься не програмою кандидата чи його якостями. Перемогу визначатимуть 3-4 інформаційних ресурси, які формують нашу точку зору на світ та події у ньому. Інформацію про уряд та чиновників ми бачимо значною мірою завдяки Facebook. Подивіться на те, як дискутують люди довкола діяльності МОЗ та медичної реформи. Уявіть, що завтра хтось — домовившись із Facebook чи користуючись тими ж механізмами, що й Cambridge Analytica, — і почне ховати медичну реформу завдяки маніпуляціям громадською думкою за допомогою соцмереж. Це — колосальний ресурс, який не варто недооцінювати. Це — набагато важливіша проблема, аніж нам здається зараз. Про те, як інтернет стає новим радіо — і це не дуже добре. Ольшанський нагадав: усі тоталітарні режими XX століття були побудовані на радіо. Коли радіостанції та радіоприймачі стали масовими, а в людей ще не було звички перевіряти інформацію, з’явилася можливість маніпулювати думкою людей. За словами Олександра Ольшанського, саме так у 1930 — 1950-ті роки постала низка тоталітарних режимів та правителів (від Гітлера до Мао): — Сьогодні інтернет дає владу, в сотні разів більшу, аніж та, що була у людей, які контролювали радіо. Запровадити думку про те, що Земля пласка, не так вже й складно. І дивно, що ніхто не запитав: чи має право велике соцмедіа спотворювати реальність — і якщо так, то яким способом? Чи можна обмежувати рекламу напоїв із цукром, бо це погано для здоров’я? Чи можна обмежувати таку рекламу зараз, а чи шкода від замінників цукру не виявиться більшою за шкоду від цукру? Хто відповідатиме тоді за це? Наше майбутнє залежатиме від медіа та соцмереж. Ми — те в що ми віримо, а віримо ми у те, що ми бачимо навколо. А навколо ми все частіше бачимо життя через призму соцмереж.

У своєму вступному слові Олександр Ольшанський торкнувся важливої теми: безпеки наших даних та того, як соцмережі формують реальність і точку зору на ті події, які відбуваються навколо. Наводимо основні тези його виступу.

Про викривлення реальності крізь призму Facebook

Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

На думку Ольшанського, історія із розслідуванням щодо витоку даних у Facebook та допит Марка Цукерберга у Сенаті та Конгресі має сильний вплив на подальше майбутнє соцмереж. Проте станеться цей вплив не у тому контексті, про який питали сенатори та конгресмени:

— Ми дивимося на світ крізь призму пошукових систем та соцмереж. Якщо про це не пишуть в інтернеті, цього не існує — такі реалії 2018-го. Інтернет став засобом віддаленого доступу до будь-яких новин та складових життя. Основна проблема із цим була помітна ще з часів відключення «ВКонтакті» та «Яндекса». З останнім хоча би все було зрозуміло: під час протестів 2014-го [у Києві, у лютому, коли влада застосувала силу та вогнепальну зброю проти мітингувальників — прим.ред.] «Яндекс» сповіщав про 9-бальні затори. Він писав, що мости Києва перекриті, хоча насправді ніякого перекриття не було. Так компанія спотворювала реальність. А основна претензія до Цукерберга — він недостатньо добре викривлює реальність.

Олександр Ольшанський зауважує: з одного боку суспільство не хоче поширення контенту «18+», роликів із насильством чи інформації про самогубства і злочини проти військовополонених у відкритому доступі. Але таким чином — як не дивно — ми теж викривлюємо реальність: «У 700 км від Києва йде війна. Але у Facebook ми не можемо публікувати сцени насильства, жорстокості та брутальності цих подій. Сформувалося покоління людей, які вважають, що ця війна виглядає так, як зазвичай виглядають війни у комп’ютерній грі». Це — на думку Голови оргкомітету iForum — і є викривлення реальності:

— Дедалі більше наша реальність буде залежати від того, як формується наша стрічка у Facebook.

Про питання, яке досі ніхто так і не поставив ані CEO Facebook, ані керівникові жодної іншої соціальної мережі

— Основна претензія до компанії Cambridge Analytica — вони викривляли реальність особливим чином для кожного окремного користувача. Вони діяли, вивчаючи нашу психологію та уподобання, і цим вплинули на результати виборів президента у США. Переглянувши увесь допит Цукерберга, я побачив: його питали про що завгодно. Проте ніхто з сенаторів не запитав Марка Цукерберга найважливіше: чи має право Facebook та інші соцмережі — які керують нашою увагою, — спотворювати нашу реальність та сприйняття світу? Правильна відповідь лише одна: так, соцмережа має право це робити, рішенням суду заздалегідь повідомивши про це.

— Ми давно знаємо, що Google блокує низку посилань, і це видається нам нормальною ситуацією.

Про парадокси «заборонених» тем у соцмережах

— Нещодавно Facebook та Google заявили, що вони боротимуться із рекламою криптовалют. Чи є криптовалюти вселенським злом? Ні. Чому це роблять компанії? Стаття мого авторства про криптовалюти не відображається у стрічці наших читачів, бо Facebook песимізуав видачу. Соцмережа викривила реальність — тому що так вирішила його адміністрація.

Чи готові ми давати будь-якому сервісу в руки інструмент тотального контролю за інформацією? Марка Цукерберга звинувачують не у тому, що його компанія викривлює реальність. Його звинувачують, що створений ним інструмент потрапив «не у ті руки» та використовувався «не з тими цілями».

Є інший приклад: я — активний учасник Української Асоціації власників зброї. Люди володіють зброєю тисячі років. Але Facebook вирішив, що зброя — це погано. Конституція США декларує, що володіння зброєю та поширення інформації про неї — це нормально, а Цукерберг — що не зовсім. Хто на вашу думку важливіший: Цукерберг чи Конституція США? В реальному житті — як ми бачимо — Цукерберг виходить важливіший за Конституцію навіть у США.

Про здатність ботів «сформувати правду»

Читайте також: Як розпізнати фейкові новини та статті

— Масовані бот-атаки з РФ і блокування українських сторінок й акаунтів за скаргою сотень та тисяч ботів — це теж усе відбувалося. Як нам бути далі? За 3-5 років ми можемо опинитися у ситуації, коли результат виборів у певній країні визначатиметься не програмою кандидата чи його якостями. Перемогу визначатимуть 3-4 інформаційних ресурси, які формують нашу точку зору на світ та події у ньому.

Інформацію про уряд та чиновників ми бачимо значною мірою завдяки Facebook. Подивіться на те, як дискутують люди довкола діяльності МОЗ та медичної реформи. Уявіть, що завтра хтось — домовившись із Facebook чи користуючись тими ж механізмами, що й Cambridge Analytica, — і почне «ховати» медичну реформу завдяки маніпуляціям громадською думкою за допомогою соцмереж. Це — колосальний ресурс, який не варто недооцінювати. Це — набагато важливіша проблема, аніж нам здається зараз.

Про те, як інтернет «стає новим радіо» — і це не дуже добре

Ольшанський нагадав: усі тоталітарні режими XX століття були побудовані на радіо. Коли радіостанції та радіоприймачі стали масовими, а в людей ще не було звички перевіряти інформацію, з’явилася можливість маніпулювати думкою людей. За словами Олександра Ольшанського, саме так у 1930 — 1950-ті роки постала низка тоталітарних режимів та правителів (від Гітлера до Мао):

— Сьогодні інтернет дає владу, в сотні разів більшу, аніж та, що була у людей, які контролювали радіо. Запровадити думку про те, що Земля пласка, не так вже й складно. І дивно, що ніхто не запитав: чи має право велике соцмедіа спотворювати реальність — і якщо так, то яким способом? Чи можна обмежувати рекламу напоїв із цукром, бо це погано для здоров’я? Чи можна обмежувати таку рекламу зараз, а чи шкода від замінників цукру не виявиться більшою за шкоду від цукру? Хто відповідатиме тоді за це?

Наше майбутнє залежатиме від медіа та соцмереж. Ми — те в що ми віримо, а віримо ми у те, що ми бачимо навколо. А навколо ми все частіше бачимо життя через призму соцмереж.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: