Альона Дегрік
19 квітня на території відомого всім інноваційного парку UNIT.City
Український fintech — як UNIT.City та USAID бачать локальний ринок фінансових стартапів пройшов UNIT Fintech Forum 2018. Це — один з найбільш значущих івентів для українського fintech-кластеру. Його позиціонування ґрунтувалося на ідеї створення поля для дискусії та обговорення digital-трансформацій сучасних українських банків і fintech-компаній. Ідея ця виникла, тому що багато хто вважає, ніби fintech і банки — це неодмінно конкуренти. Звичайно ж, це не так, у чому івент, — я сподіваюся, — багатьох переконав.
Питання довіри та взаємодопомоги секторів
Раніше я писала про те, що інноваційні fintech-проекти підвищують
Як fintech-проекти підвищують залученість населення до фінансової системи залученість населення в фінансову систему і допомагають консервативній більшості не вбачати
Як зміниться прийом платежів у найближчі роки у безготівкових розрахунках та економіці чергову «схему». Але мало зробити акцент на «небанківському» відсотку українців. Потрібно переконати і на конкретних прикладах довести наступні тези: про довіру до банківської системи та про прозорість її роботи.
Банківській системі України можна довіряти. Довіра не обов’язково означає, що всі миттю повинні діставати заощадження і нести їх в депозити. Я говорю про активне використання можливостей онлайн-банкінгів:
- грошові перекази,
- оплата послуг,
- регулярні платежі.
Іншими словами, йдеться про переведення видаткової частини сімейного бюджету в безготівкову сферу.
Сплатити карткою чи електронним гаманцем в інтернеті не просто швидше, але і вигідніше, ніж в терміналі або в касі банку. До того ж, це повинно бути настільки ж просто і прозоро, як потрапляння реальної купюри в купюроприймач або касове віконце. Трохи художнього узагальнення: це повинно відчуватися, а не домислюватися.
Обидві тези прямо або побічно відкривають як вразливі місця українських банків, так і те, як ці уразливості можуть бути усунені завдяки ресурсам компаній, які працюють у електронному фінансовому секторі. З цим, певна річ, згодні представники останніх, адже це робить їхні послуги затребуваними. Сперечатися з цим складно – хороші українські інтернет-банкінги можна перелічити на пальцях однієї руки. А якість роботи служб підтримки і зручності процесу оплати для користувача в банках зустрічаються далеко не так часто. Банки «тримають дистанцію» з клієнтами, надають послуги у чітко визначений час, в той час як продукти fintech-компаній працюють у режимі 24/7.
Чи здатні банки виграти у цій «боротьбі»
Але є й інша думка, яка була висловлена на панельній дискусії – що банки виграють умовну боротьбу, адже мають відчутно більш серйозним запасом міцності. Бізнес-моделі фінтех-проектів побудовані навколо максимальної ефективності при мінімальних витратах на операційну діяльність. Відтак наша інноваційність є не трендом, а умовою роботи — причому ключовою. У той же час банки завжди можуть виграти за рахунок зниження комісії за послуги, за рахунок систем відділень та більшому бюджету на маркетинг.
Я вважаю, що успіх для всієї фінансової сфери України лежить в симбіозі, а не в антагонізмові. Fintech-компанії користуються послугами банків для своїх продуктів, але банки не так успішно створюють якісні бренди (за рідкісними винятками). У своїй доповіді Вікторія Тігіпко це позначила дуже вірно: існуючих в Україні ресурсів для запуску fintech-проекту найчастіше немає. Тому тут потрібен капітал іноземних венчурних фондів, який краще отримувати через співпрацю та спільні проекти банку та fintech-компанії.
UNIT Fintech Forum став важливим саме з цієї точки зору. Упродовж дня ми могли спілкуватися на теми, котрі важливі для fintech-сектору, та обмінятися досвідом із великою кількістю іноземних колег. Так і народжуються сервіси нового покоління.