Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Вітамінна легенда: Чи варто витрачати гроші на «вітаміни» з аптек

Vitaminna legenda: Čy varto vytračaty groši na «vitaminy» z aptek

Матуся купувала вам вітаміни в аптеці, тренер у спортивній секції ДЮСШ радив вам вітамінні комплекси, а в дорослому житті подруга чи знайомий постійно розповідають про диво-мультивітаміни, які «ставлять їх на ноги» після затяжної зими. Однак правда полягає у тому, що вітамінна індустрія експлуатує фейкові переконання, яким вже більше 70 років — твердить авторка книги про справжню сутність цих кольорових таблеток
Matusja kupuvala vam vitaminy v apteci, trener u sportyvnij sekciї DJuSŠ radyv vam vitaminni kompleksy, a v doroslomu žytti podruga čy znajomyj postijno rozpovidajuť pro dyvo-muľtyvitaminy, jaki «stavljať їh na nogy» pislja zatjažnoї zymy. Odnak pravda poljagaje u tomu, ščo vitaminna industrija ekspluatuje fejkovi perekonannja, jakym vže biľše 70 rokiv — tverdyť avtorka knygy pro spravžnju sutnisť cyh koľorovyh tabletok
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  У 1941 році президент Сполучених Штатів Франклін Делано Рузвельт викликав сотні вчених, лікарів та виробників продуктів харчування до Вашингтона, щоб обговорити зброю, яка допоможе США перемогти у Другій Світовій війні. Ні, не атомну бомбу чи підводний човен. Йшлося про круглі невеличкі таблетки — ми знаємо їх тепер як вітаміни. Все почалося з ідеї оптимізації. Що нам потрібно зробити, щоб оптимізувати здоров’я американців, щоб переконатись, що ми маємо достатньо сил і зусиль, щоб нас пройти через цю війну? — приблизно таке питання, поставив очільник США толішнім науковцям, стверджує Кетрін Прайс, авторка книги Вітаманія. За її словами, ажіотаж довкола вітамінів підігрівали ще й чутки, що Третій Райх штучно обмежує видачу вітамінів у єжі на завойованих територіях, натомість додаючи в раціон німецької молоді надзвичайну кількість вітамінних домішок. Науковці порадилися із виробниками харчів — і запропонували американському президентові декілька ідей. Одна — створити рекомендований раціон щоденного харчування, де прописати усі поживні речовини та їхню кількість для щоденного споживання. Інша — збагачувати борошно вітамінами та мінеральними речовинами, зокрема, тіаміном (або вітаміном B1). За словами дослідниці, доходило до абсурду, мовляв, американським підліткам та дорослим бракує тіаміну, і без нього у війні не перемогти. Легенда про нацистів, які використовували вітаміни для таємної підготовки супер-солдатів. Третя ідея не була новою, проте саме тоді вкотре здобула нову хвилю прихильників серед американських урядовців. Йшлося про те, що вітаміни не просто корисні для здоров’я — вони допомагають організму формувати надзвичайні фізіологічні показники, лікують органи, що мали захворювання чи ураження. І попри те, що з часів Другої Світової технологія виготовлення ліків пішла вперед, доказова медицина засвідчила відсутність підтверджень того, що вітамінні добавки надають будь-яку помітну користь, — але все-таки близько половини американців приймають вітаміни регулярно. Разом з іншими дієтичними добавками вони користуються репутацією харчового підсилювача, — репутацією, яка часто перевищує реальні можливості вітамінних комплексів. У випадку релігії ми покладаємо нашу віру на богів. А в харчуванні у нас цю роль відіграють вітаміни, — наголошує Прайс. Причому попри розмаїття мікроелементів та хімічних речовин, особливою повагою у нас користуються лише 13 обраних. Від часів легенди про те, що солдати армії нацистів харчувалися самими вітамінними пігулками, аби бути витривалими та дужими, віра у чудодійні таблетки нікуди не зникла Що таке вітамін і чим він відрізняється від харчової добавки. Кетрін Прайс уточнює — загалом людям в організмі потрібні лише 13 вітамінів: A, D, E, K, C та 8 вітамінів групи B. Але коли ми використовуємо слово вітамін у нашому повсякденному мовленні, ми схильні шукати ознаки вітамінів і в дієтичних домішках — від риб’ячогой жиру до рослинних продуктів та гомеопатичних препаратів. З точки зору хімічного визначення вітаміну, насправді це — не один окремий елемент. Більшість з цих 13 були виявлені приблизно в той же час, коли й виник цей термін. Тож коли навіть науковці з’ясували, що не всі вітаміни належать за хімічним складом до однієї родини, термін уже прижився. В цілому це — речовина, що вам потрібна у надзвичайно невеликій кількості та, як правило, запобігає певному дефіциту. Читайте також: Як українська родина вчителів урятувала Нобелівського лауреата з хімії За словами Прайс, низка вітамінів та потреба людського організму у їхньому споживанні були виявлені через хвороби дефіциту, такі як цинга (дефіцит вітаміну С) або рахіт (нестача вітаміну D) чи берібері (хвороба через нестачу  вітаміну В1). Вітаміни були виявлені через цей процес визнання хвороби як недостатності певної речовини. Для свого часу, зауважує Прайс, це була справжня революція, Науковці започаткували гіпотезу на початку 1900-х років, що в їжі існує група хімічних сполук, яка запобігає низці захворювань. У 1911 році польський біохімік Казимир Функ запропонував їх назвати вітамінами. Як наука віднаходила практичну цінність вітамінів. Прайс нагадує: перший вітамін було виокремлено як елемент за межами їжі у 1926 році — і це був тіамін, B1. Люди підозрювали про існування вітамінів і раніше, але ніколи не відокремлювали їх цілком від їжі. Починаючи з кінця 1910-х і на початку 1920-х років продавці продуктів харчування почали наголошувати на понятті вітамін. Термін поєднував у собі латинське слово vita (життя) та amine (амін, хімічна структура певного типу). Згодом було доведено, що не всі вітаміни мають аміни у своєму складі, але термін прижився. Продавці харчових продуктів визнали, що це був блискучий термін, і вони почали використовувати його для маркетингу. На руку їм грав і той факт, що тогочасні технології ніяк не дозволяли точно виміряти склад та вміст вітамінів у їжі — відтак, вітаміни стали неймовірно корисною маркетинговою ідеєю та свого роду ідеологією здорового способу життя. Їхній брак став навпаки — жахалкою для усіх, хто не стежить за собою та не приділяє належної уваги своєму здоров’ю. Вітаміни — не ліки, але й не харчові добавки. Прайс говорить про те, що агресивна реклама та статті ранніх дослідників вітамінів, які фактично залякували людей наслідками нестачі певних речовин для організму, відграли неабияку роль не просто у популяризації вітамінів як синоніму здоров’я. Надмірне вживання пігулок та домішок почало символізувати собою створення людини-супергероя. За словами Кетрін Прайс, вітаміни більше, ніж будь-які інші дієтичні речовини, дійсно встановили своєрідні двосторонні відносини із людьми. Ми керуємося як страхом, так і сподіваннями, що станемо надлюдьми, зможемо оптимізувати себе, свій ритм життя та самопочуття, якщо постійно вживатимемо правильні таблетки. Все це почалося задовго до епохи біохакерів. Хоча й нині більшість дорослих американців не вживають достатньої кількості вітаміну C у їжі, у них чомусь не розвивається цинга. Але стереотип вже було створено майже 80 років тому — і позбутися його не так вже й просто. Як вітаміни стали синонімом здоровя. Прайс підкреслює: навіть Казимир Функ, який придумав це слово, вважав його блискучим терміном, котрий привертає увагу. Були в ті часи й інші точки зору: низка досліжників пропонували називати нові речовини факторами додавання цінності до їжі або харчовими гормонами. Уявіть, що ми би називали 13 вітамінів не вітамінами, а складовими для харчових добавок. Чи багато охочих було би купувати такі штуки? Напевно, сміється Прайс, набагато менше батьків були би в захваті від ідеї годувати своїх дітей добавками чи ще якимись не-модними пігулками. Наступною поворотною точкою стала можливість виготовляти синтетичні вітаміни, які ви могли би додати до їжі. Штучні процеси давали змогу посилити кількість певних речовин у єжі або взагалі закладати туди мікроелементи, яких першопочатково там не було. Наприклад, вітамін D, який ви знаходите в молоці у магазині, є синтетичним доповненням. Поява його у пляшках із молоком до 1930-х була неможлива, бо не було можливості синтезувати вітаміни штучно у промислових кількостях. Як тільки у 1930-х роках це стало можливим — вітаміни стали додатковим фактором для здорожчання здорових продуктів. Вітаміни як база для стереотипу про надлюдські можливості — і запорука успіху БАДів. На думку Прайс, вітаміни не лише продали самі себе як легенду про надлишок здоров’я та модний компонент. Поява синтетичних вітамінів та вітамінних додатків до продуктів харчування збіглася із стрімким зростанням популярності харчових супермаркетів. Розширення сучасної обробленої харчової промисловості та розвиток сучасного супермаркету вимагали наявності продуктів, які можуть бути стабільними тривалий час і здатні транспортуватися усією країною. Читайте також: 7 ресурсів, що допоможуть українським медикам вдосконалити знання англійської Основний виклик полягав у тому, що зберігання продукту на полиці супермаркету вимагає чималої обробки, і це руйнує низку харчових вітамінів та мікроелементів. Отже, якщо у вас немає способу додати їх назад, ви не зможете продавати ці продукти в якості наріжного каменю для харчування населення. Стрибок попиту на синтетичні вітаміни почався у 1920-х. У 2011 році видання Diet провело дослідження, за яким виявилося, що значний відсоток американців споживають вітаміни виключно із синтетичних джерел та домішок. Майже 70 років західна цивілізація існує в реаліях, коли вітаміни — це пігулки у яскравих пакуваннях, а не продукти, які містять певні хімічні речовини. Як вважає Прайс, популярність біологічно активних добавок (БАДів) та вітамінів є взаємопов’язаними явищами. Коли індустрія харчових добавок переживала бум у 1960-х і 1970-х роках, вони почали використовувати слово вітамін для PR-просування, щоб описати свою продукцію. Зрештою, такий рекламний трюк призвів до того, що вітамінами почали називати будь-яку речовину, яку ви використовуєте як таблетку для доповнення вашої дієти. Індустрія БАДів зуміла запустити надзвичайно успішну кампанію в 1990-х роках, коли FDA (Федеральна адміністрація по контролю за препаратами, наглядовий орган за ринком медпрепаратів та харчових додатків у США — прим.ред.) намагався виробити нові правила регулювання. Кампанія відбувалася під гаслом Не дозволяйте уряду відбирати вітаміни — і вітамінами вони називали всі ці рослинні речовини та амінокислоти й інші харчові домішки. Вітаміни та харчові добавки регулюються інакше, ніж харчові та фармацевтичні препарати — і за словами Прайс, це відувається частково через спробу великої індустрії з виробництва вітамінів показати їх як абсолютно безпечні речі для повсякденного вжитку. У 1994 році у Сполучених Штатах було прийнято Закон про охорону здоров’я та дієтичного харчування, який розділив спосіб регулювання додатків від регулювання харчових продуктів, фармацевтичних препаратів та безрецептурних препаратів. Для безрецептурних та фармацевтичних препаратів вам потрібно довести безпеку та ефективність, перш ніж продати що-небудь. Для домішок та додатків таких вимог немає. Аргумент авторів законопроекту частково полягав у тому, що оскільки вітаміни знаходяться в їжі, вітаміни повинні регулюватися більше як їжа, яка має нижчі стандарти доказової медичної бази перед початком масових продажів. Проте класичні вітаміни (навіть у пігулках) відрізняються від гінкго білоба або сусла чи порошку для бодібілдингу. Тому, наголошує Прайс, досить дивно, що подібні продукти без жодних ознак вітамінів повинні регулюватися як продукти харчування. Чи варто настільки вшановувати вітаміни. Кетрін Прайс однозначно твердить: нам потрібні ці 13 вітамінів, згадані вище. Якщо у вас їх недостатньо, ви помрете — часто у досить жахливий спосіб. У в світі є багато людей, які не мають доступу до вітамінів у належній кількості: Остання оцінка, яку я прочитала, — це 2 млрд осіб на пленті. Якщо ви даєте комусь вітамін А, а ця людина страждає від побічної сліпоти, яка є стадією дефіциту вітаміну А, вона відновить свій зір, часто  —протягом декількох днів. Проте це аж ніяк не означатиме, що 17-кратне вживання вітаміну Aдасть вам змогу бачити у цілковитій темряві як сова. Реклама, маркетинг, численні (часто неверифіковані) дослідження призвели до уявлення, що чим більше вживати вітамінів, тим більше можливостей у людського організму. Кетрін Прайс наводить цікавий приклад: тіамін [вітамін B1] був надзвичайно модним у 1920-х роках і аж до 1940-х років. Почалося все із цілком достовірних речей щодо життєдайного впливу цього вітаміну — а потім все перейшло на абсурдні заяви на кшталт випуску збагачених тіаміном коржиків із дріжджевого тіста, які начебто могли відновлювати здатність людини ходити. Є так багато речей стосовно нашого здоров’я та життя, котрі нас лякають — особливо, якщо йдеться про невіликовне захворювання чи ризик передчасної смерті. Ми прагнемо мати запобіжник проти такої невизначеності, і вітаміни дійсно допомагають зіграти цю роль. Звісно, короткочасний надлишок чи дефіцит вітаміну (за винятком вітаміну A) не зроблять вас інвалідом і не вб’ють — але слід бути розважливішим у вживанні цих пігулок, — нагадує дослідниця історії вітамінів у США.

У 1941 році президент Сполучених Штатів Франклін Делано Рузвельт викликав сотні вчених, лікарів та виробників продуктів харчування до Вашингтона, щоб обговорити зброю, яка допоможе США перемогти у Другій Світовій війні. Ні, не атомну бомбу чи підводний човен. Йшлося про круглі невеличкі таблетки — ми знаємо їх тепер як вітаміни.

Все почалося з ідеї оптимізації

«Що нам потрібно зробити, щоб оптимізувати здоров’я американців, щоб переконатись, що ми маємо достатньо сил і зусиль, щоб нас пройти через цю війну?» — приблизно таке питання, поставив очільник США толішнім науковцям, стверджує Кетрін Прайс, авторка книги «Вітаманія». За її словами, ажіотаж довкола вітамінів підігрівали ще й чутки, що Третій Райх штучно обмежує видачу вітамінів у єжі на завойованих територіях, натомість додаючи в раціон німецької молоді надзвичайну кількість вітамінних домішок.

Науковці порадилися із виробниками харчів — і запропонували американському президентові декілька ідей. Одна — створити рекомендований раціон щоденного харчування, де прописати усі поживні речовини та їхню кількість для щоденного споживання. Інша — збагачувати борошно вітамінами та мінеральними речовинами, зокрема, тіаміном (або вітаміном B1). За словами дослідниці, доходило до абсурду, мовляв, американським підліткам та дорослим бракує тіаміну, і без нього у війні не перемогти.

Легенда про нацистів, які використовували вітаміни для таємної підготовки супер-солдатів

Третя ідея не була новою, проте саме тоді вкотре здобула нову хвилю прихильників серед американських урядовців. Йшлося про те, що вітаміни не просто корисні для здоров’я — вони допомагають організму формувати надзвичайні фізіологічні показники, лікують органи, що мали захворювання чи ураження. І попри те, що з часів Другої Світової технологія виготовлення ліків пішла вперед, доказова медицина засвідчила відсутність підтверджень того, що вітамінні добавки надають будь-яку помітну користь, — але все-таки близько половини американців приймають вітаміни регулярно. Разом з іншими дієтичними добавками вони користуються репутацією «харчового підсилювача», — репутацією, яка часто перевищує реальні можливості вітамінних комплексів.

«У випадку релігії ми покладаємо нашу віру на богів. А в харчуванні у нас цю роль відіграють вітаміни», — наголошує Прайс. Причому попри розмаїття мікроелементів та хімічних речовин, особливою повагою у нас користуються лише 13 обраних.

Від часів легенди про те, що солдати армії нацистів харчувалися самими вітамінними пігулками, аби бути витривалими та дужими, віра у чудодійні таблетки нікуди не зникла

Що таке вітамін і чим він відрізняється від харчової добавки

Кетрін Прайс уточнює — загалом людям в організмі потрібні лише 13 вітамінів: A, D, E, K, C та 8 вітамінів групи B. Але коли ми використовуємо слово «вітамін» у нашому повсякденному мовленні, ми схильні шукати ознаки вітамінів і в дієтичних домішках — від риб’ячогой жиру до рослинних продуктів та гомеопатичних препаратів.

З точки зору хімічного визначення вітаміну, насправді це — не один окремий елемент. Більшість з цих 13 були виявлені приблизно в той же час, коли й виник цей термін. Тож коли навіть науковці з’ясували, що не всі вітаміни належать за хімічним складом до однієї «родини», термін уже прижився. В цілому це — речовина, що вам потрібна у надзвичайно невеликій кількості та, як правило, запобігає певному дефіциту.

Читайте також: Як українська родина вчителів урятувала Нобелівського лауреата з хімії

За словами Прайс, низка вітамінів та потреба людського організму у їхньому споживанні були виявлені через хвороби дефіциту, такі як цинга (дефіцит вітаміну С) або рахіт (нестача вітаміну D) чи берібері (хвороба через нестачу  вітаміну В1). Вітаміни були виявлені через цей процес визнання хвороби як недостатності певної речовини. Для свого часу, зауважує Прайс, це була справжня революція, Науковці започаткували гіпотезу на початку 1900-х років, що в їжі існує група хімічних сполук, яка запобігає низці захворювань.

У 1911 році польський біохімік Казимир Функ запропонував їх назвати вітамінами.

Як наука віднаходила практичну цінність вітамінів

Прайс нагадує: перший вітамін було виокремлено як елемент за межами їжі у 1926 році — і це був тіамін, B1. Люди підозрювали про існування вітамінів і раніше, але ніколи не відокремлювали їх цілком від їжі. Починаючи з кінця 1910-х і на початку 1920-х років продавці продуктів харчування почали наголошувати на понятті «вітамін». Термін поєднував у собі латинське слово vita («життя») та amine («амін», хімічна структура певного типу). Згодом було доведено, що не всі вітаміни мають аміни у своєму складі, але термін прижився.

Продавці харчових продуктів визнали, що це був блискучий термін, і вони почали використовувати його для маркетингу. На руку їм грав і той факт, що тогочасні технології ніяк не дозволяли точно виміряти склад та вміст вітамінів у їжі — відтак, вітаміни стали неймовірно корисною маркетинговою ідеєю та свого роду ідеологією «здорового способу життя». Їхній брак став навпаки — «жахалкою» для усіх, хто не стежить за собою та не приділяє належної уваги своєму здоров’ю.

Вітаміни — не ліки, але й не харчові добавки

Прайс говорить про те, що агресивна реклама та статті ранніх дослідників вітамінів, які фактично залякували людей наслідками нестачі певних речовин для організму, відграли неабияку роль не просто у популяризації вітамінів як синоніму здоров’я. Надмірне вживання пігулок та домішок почало символізувати собою створення людини-супергероя. За словами Кетрін Прайс, вітаміни більше, ніж будь-які інші дієтичні речовини, дійсно встановили своєрідні двосторонні відносини із людьми. Ми керуємося як страхом, так і сподіваннями, що станемо надлюдьми, зможемо оптимізувати себе, свій ритм життя та самопочуття, якщо постійно вживатимемо «правильні» таблетки. Все це почалося задовго до епохи біохакерів. Хоча й нині більшість дорослих американців не вживають достатньої кількості вітаміну C у їжі, у них чомусь не розвивається цинга. Але стереотип вже було створено майже 80 років тому — і позбутися його не так вже й просто.

Як «вітаміни» стали синонімом «здоров'я»

Прайс підкреслює: навіть Казимир Функ, який придумав це слово, вважав його блискучим терміном, котрий привертає увагу. Були в ті часи й інші точки зору: низка досліжників пропонували називати нові речовини «факторами додавання цінності до їжі» або «харчовими гормонами». Уявіть, що ми би називали 13 вітамінів не вітамінами, а «складовими для харчових добавок». Чи багато охочих було би купувати такі штуки? Напевно, сміється Прайс, набагато менше батьків були би в захваті від ідеї годувати своїх дітей «добавками» чи ще якимись «не-модними» пігулками.

Наступною поворотною точкою стала можливість виготовляти синтетичні вітаміни, які ви могли би додати до їжі. Штучні процеси давали змогу посилити кількість певних речовин у єжі або взагалі закладати туди мікроелементи, яких першопочатково там не було. Наприклад, вітамін D, який ви знаходите в молоці у магазині, є синтетичним доповненням. Поява його у пляшках із молоком до 1930-х була неможлива, бо не було можливості синтезувати вітаміни штучно у промислових кількостях. Як тільки у 1930-х роках це стало можливим — вітаміни стали додатковим фактором для здорожчання «здорових» продуктів.

Вітаміни як база для стереотипу про «надлюдські» можливості — і запорука успіху БАДів

На думку Прайс, вітаміни не лише «продали» самі себе як легенду про надлишок здоров’я та «модний» компонент. Поява синтетичних вітамінів та вітамінних додатків до продуктів харчування збіглася із стрімким зростанням популярності харчових супермаркетів. Розширення сучасної обробленої харчової промисловості та розвиток сучасного супермаркету вимагали наявності продуктів, які можуть бути стабільними тривалий час і здатні транспортуватися усією країною.

Читайте також: 7 ресурсів, що допоможуть українським медикам вдосконалити знання англійської

Основний виклик полягав у тому, що зберігання продукту на полиці супермаркету вимагає чималої обробки, і це руйнує низку харчових вітамінів та мікроелементів. Отже, якщо у вас немає способу додати їх назад, ви не зможете продавати ці продукти в якості «наріжного каменю» для харчування населення. Стрибок попиту на синтетичні вітаміни почався у 1920-х. У 2011 році видання Diet провело дослідження, за яким виявилося, що значний відсоток американців споживають вітаміни виключно із синтетичних джерел та домішок. Майже 70 років західна цивілізація існує в реаліях, коли вітаміни — це пігулки у яскравих пакуваннях, а не продукти, які містять певні хімічні речовини.

Як вважає Прайс, популярність біологічно активних добавок (БАДів) та вітамінів є взаємопов’язаними явищами. Коли індустрія харчових добавок переживала «бум» у 1960-х і 1970-х роках, вони почали використовувати слово «вітамін» для PR-просування, щоб описати свою продукцію. Зрештою, такий рекламний трюк призвів до того, що «вітамінами» почали називати будь-яку речовину, яку ви використовуєте як таблетку для доповнення вашої дієти. Індустрія БАДів зуміла запустити надзвичайно успішну кампанію в 1990-х роках, коли FDA (Федеральна адміністрація по контролю за препаратами, наглядовий орган за ринком медпрепаратів та харчових додатків у США — прим.ред.) намагався виробити нові правила регулювання. Кампанія відбувалася під гаслом «Не дозволяйте уряду відбирати вітаміни» — і вітамінами вони називали всі ці рослинні речовини та амінокислоти й інші харчові домішки.

Вітаміни та харчові добавки регулюються інакше, ніж харчові та фармацевтичні препарати — і за словами Прайс, це відувається частково через спробу великої індустрії з виробництва вітамінів показати їх як абсолютно безпечні речі для повсякденного вжитку. У 1994 році у Сполучених Штатах було прийнято Закон про охорону здоров’я та дієтичного харчування, який розділив спосіб регулювання додатків від регулювання харчових продуктів, фармацевтичних препаратів та безрецептурних препаратів. Для безрецептурних та фармацевтичних препаратів вам потрібно довести безпеку та ефективність, перш ніж продати що-небудь. Для домішок та додатків таких вимог немає. Аргумент авторів законопроекту частково полягав у тому, що оскільки вітаміни знаходяться в їжі, вітаміни повинні регулюватися більше як їжа, яка має нижчі стандарти доказової медичної бази перед початком масових продажів.

Проте класичні вітаміни (навіть у пігулках) відрізняються від гінкго білоба або сусла чи порошку для бодібілдингу. Тому, наголошує Прайс, досить дивно, що подібні продукти без жодних ознак вітамінів повинні регулюватися як продукти харчування.

Чи варто настільки вшановувати вітаміни

Кетрін Прайс однозначно твердить: нам потрібні ці 13 вітамінів, згадані вище. Якщо у вас їх недостатньо, ви помрете — часто у досить жахливий спосіб. У в світі є багато людей, які не мають доступу до вітамінів у належній кількості: «Остання оцінка, яку я прочитала, — це 2 млрд осіб на пленті. Якщо ви даєте комусь вітамін А, а ця людина страждає від побічної сліпоти, яка є стадією дефіциту вітаміну А, вона відновить свій зір, часто  —протягом декількох днів. Проте це аж ніяк не означатиме, що 17-кратне вживання вітаміну Aдасть вам змогу бачити у цілковитій темряві як сова».

Реклама, маркетинг, численні (часто неверифіковані) «дослідження» призвели до уявлення, що чим більше вживати вітамінів, тим більше можливостей у людського організму. Кетрін Прайс наводить цікавий приклад: тіамін [вітамін B1] був надзвичайно модним у 1920-х роках і аж до 1940-х років. Почалося все із цілком достовірних речей щодо життєдайного впливу цього вітаміну — а потім все перейшло на абсурдні заяви на кшталт випуску збагачених тіаміном коржиків із дріжджевого тіста, які начебто могли відновлювати здатність людини ходити.

«Є так багато речей стосовно нашого здоров’я та життя, котрі нас лякають — особливо, якщо йдеться про невіликовне захворювання чи ризик передчасної смерті. Ми прагнемо мати запобіжник проти такої невизначеності, і вітаміни дійсно допомагають зіграти цю роль. Звісно, короткочасний надлишок чи дефіцит вітаміну (за винятком вітаміну A) не зроблять вас інвалідом і не вб’ють — але слід бути розважливішим у вживанні цих пігулок», — нагадує дослідниця історії вітамінів у США.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: