Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як це — виховувати дитину із РАС, або «Аутизм — інша операційна система»

Jak ce — vyhovuvaty dytynu iz RAS, abo «Autyzm — inša operacijna systema»

Львів'янка Марія Гайда близько року тому стала матір'ю для дівчинки з аутизмом. Про навчання Тетянки з використанням цифрових технологій та свій досвід материнства Марія розповіла до Всесвітнього дня поширення інформації про проблеми аутизму
Lviv'janka Marija Gajda blyźko roku tomu stala matir'ju dlja divčynky z autyzmom. Pro navčannja Tetjanky z vykorystannjam cyfrovyh tehnologij ta svij dosvid materynstva Marija rozpovila do Vsesvitńogo dnja pošyrennja informaciї pro problemy autyzmu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Щорічно 2 квітня присвячують поширенню інформації про аутизм. Історія Марії Гайди зі Львова дає змогу дізнатися більше про виховання дітей з особливими освітніми потребами. Про себе. — У мене прийомна донька Таня, їй 9 років. У Тані — РАС (розлади аутичного спектру). Ми майже рік разом, за цей час у нашому житті відбулося багато позитивних змін. Це був свідомий крок. Я багато читала і вивчала інформації про аутизм. Чи стало у нагоді це на практиці? Не можу відповісти однозначно, і тут не про плани, очікування чи корекцію життя. Вочевидь, що маю змогу спілкуватися з фахівцями з діагностики, терапії і корекції на їх рівні. Щодо Тані і її аутизму, то не бачу потреби в класифікації й означенні відмінностей у щоденній взаємодії. У нашому житті аутизм — радше інша операційна система, як у різних гаджетів, і ми щодня вчимося взаємодіяти одна з одною. Для прикладу, Тані дуже подобається ходити в великі супермаркети і проводити там якийсь час. Мені, навпаки, більше подобаються прогулянки на природі. Ми можемо піти в супермаркет через парк або навпаки. Завжди можна знайти компроміс — і це стосується не лише аутизму. Як користування цифровими пристроями впливає на дитину чи підлітка з аутизмом. Марія та Тетянка — Таня зараз мало розмовляє, але навчилася писати. Це стало головною системою нашої комунікації. Щодо різних цифрових пристроїв, то протягом майже півроку вони були повністю вилучені з її побуту. Була встановлена заборона на перегляд відео, користування ноутбуком, телефоном чи планшетом згідно з рекомендаціями фахівця з терапії. Причина в тому, що у доньки, — як і у багатьох людей з аутизмом — дуже швидко перевантажуються сенсорне сприйняття. Особливо те, котре вона отримує через візуальний канал. На цей момент, коли сенсорні проблеми потроху почали збалансовуватися, ми відновили перегляд навчального візуального матеріалу та коротких анімаційних фільмів. Однак цей процес обмежений — сумарно не більше 20 хвилин на день. Потрохи час контакту з цифровим пристроями буде збільшуватися, пропорційно зменшенню сенсорної чутливості. Та це буде не більше, ніж півтори години на день. Як цифрові пристрої можуть допомогти або нашкодити у процесі навчання. —  Цифрові пристрої як і будь-який інший інструмент в процесі навчання можуть приносити користь або шкоду. Все залежить від методів їх використання. І це стосується не тільки дітей і підлітків з аутизмом, але й усіх інших. Щодо безпосереднього використання цифрових пристроїв для дітей і осіб з РАС, то слід звернути увагу на ті аспекти, що допоможуть зменшити навантаження на сенсорну систему. Це — налаштування мінімальної контрастності екрану електронного пристрою. У деяких випадках можливе навіть переведення телефону чи планшета у режим чорно-білого екрану. Про вплив кольорової гами сайтів. — Щодо навігації і дизайну сайтів дуже важливо мінімізувати появу гіфок, рекламних банерів, спливаючих вікон, що відкриваються. Вони створюють додаткове візуальне навантаження. Вигляд сайту має бути простим й інтуїтивно доступним без надлишків крикливого строкатого дизайну. Діти і особи з аутизмом у деяких випадках використовують для комунікації карточки PEX. Якщо спілкування здійснюється за допомогою засобів електронної комунікації, то зображення символів повинні бути максимально доступними для сприйняття і розуміння. З Танею ми якийсь час гралися таким чином набором піктограм в повідомленнях у Facebook, використовуючи їх як замінник друкованих зображень. Але оскільки кожна дитина і людина з аутизмом має свої особливості сприйняття, то не існує якогось одного конкретно оптимального варіанту. Є дуже багато шаблонів у сприйнятті аутизму. Саме трактування терміну out — відсутній. Дуже часто вдавана відсутність для зовнішнього світу є присутністю всередині великого космосу окремої нової планети. Потрібно тільки спробувати налагодити зв’язок. Про проблему онлайн-доступності. Слід зазначити, що діючий стандарт веб-доступності WCAG 2.0, затверджений World Wide Web Consorcium (W3C), враховує в першу чергу вимоги доступності веб-сайтів для незрячих та слабозорих користувачів, але також і потреби інших категорій людей з інвалідністю. Стандарт тою чи іншою мірою рекомендує уникати випадків некерованістю сайтом. Але є певний конфлікт між вимогами щодо високої контрастності сайтів для зручності слабозорих користувачів та інтересами людей, яким така контрасність шкодить ефективному сприйняттю сайту. Тому ми рекомендуємо серед трьох рівнів доступності (від базового до найбільш просунутого) брати за основу середній — WCAG Level AA. Низка проектів щодо онлайн-доступності сьогодні функціонує в Україні. Зокрема, навчання та адвокація веб-доступності в рамках Inclusive IT проводиться Інститутом українських студій за підтримки Управління інформаційних технологій Львівської міської ради.

Щорічно 2 квітня присвячують поширенню інформації про аутизм. Історія Марії Гайди зі Львова дає змогу дізнатися більше про виховання дітей з особливими освітніми потребами.

Про себе

— У мене прийомна донька Таня, їй 9 років. У Тані — РАС (розлади аутичного спектру). Ми майже рік разом, за цей час у нашому житті відбулося багато позитивних змін. Це був свідомий крок. Я багато читала і вивчала інформації про аутизм. Чи стало у нагоді це на практиці? Не можу відповісти однозначно, і тут не про плани, очікування чи корекцію життя. Вочевидь, що маю змогу спілкуватися з фахівцями з діагностики, терапії і корекції на їх рівні.

Щодо Тані і її аутизму, то не бачу потреби в класифікації й означенні відмінностей у щоденній взаємодії. У нашому житті аутизм — радше інша операційна система, як у різних гаджетів, і ми щодня вчимося взаємодіяти одна з одною. Для прикладу, Тані дуже подобається ходити в великі супермаркети і проводити там якийсь час. Мені, навпаки, більше подобаються прогулянки на природі. Ми можемо піти в супермаркет через парк або навпаки. Завжди можна знайти компроміс — і це стосується не лише аутизму.

Як користування цифровими пристроями впливає на дитину чи підлітка з аутизмом

Марія та Тетянка

— Таня зараз мало розмовляє, але навчилася писати. Це стало головною системою нашої комунікації. Щодо різних цифрових пристроїв, то протягом майже півроку вони були повністю вилучені з її побуту. Була встановлена заборона на перегляд відео, користування ноутбуком, телефоном чи планшетом згідно з рекомендаціями фахівця з терапії. Причина в тому, що у доньки, — як і у багатьох людей з аутизмом — дуже швидко перевантажуються сенсорне сприйняття. Особливо те, котре вона отримує через візуальний канал.

На цей момент, коли сенсорні проблеми потроху почали збалансовуватися, ми відновили перегляд навчального візуального матеріалу та коротких анімаційних фільмів. Однак цей процес обмежений — сумарно не більше 20 хвилин на день. Потрохи час контакту з цифровим пристроями буде збільшуватися, пропорційно зменшенню сенсорної чутливості. Та це буде не більше, ніж півтори години на день.

Як цифрові пристрої можуть допомогти або нашкодити у процесі навчання

—  Цифрові пристрої як і будь-який інший інструмент в процесі навчання можуть приносити користь або шкоду. Все залежить від методів їх використання. І це стосується не тільки дітей і підлітків з аутизмом, але й усіх інших.

Щодо безпосереднього використання цифрових пристроїв для дітей і осіб з РАС, то слід звернути увагу на ті аспекти, що допоможуть зменшити навантаження на сенсорну систему. Це — налаштування мінімальної контрастності екрану електронного пристрою. У деяких випадках можливе навіть переведення телефону чи планшета у режим чорно-білого екрану.

Про вплив кольорової гами сайтів

— Щодо навігації і дизайну сайтів дуже важливо мінімізувати появу гіфок, рекламних банерів, спливаючих вікон, що відкриваються. Вони створюють додаткове візуальне навантаження. Вигляд сайту має бути простим й інтуїтивно доступним без надлишків крикливого строкатого дизайну. Діти і особи з аутизмом у деяких випадках використовують для комунікації карточки PEX.

Якщо спілкування здійснюється за допомогою засобів електронної комунікації, то зображення символів повинні бути максимально доступними для сприйняття і розуміння.

З Танею ми якийсь час гралися таким чином набором піктограм в повідомленнях у Facebook, використовуючи їх як замінник друкованих зображень. Але оскільки кожна дитина і людина з аутизмом має свої особливості сприйняття, то не існує якогось одного конкретно оптимального варіанту.

Є дуже багато шаблонів у сприйнятті аутизму. Саме трактування терміну out — «відсутній». Дуже часто вдавана відсутність для зовнішнього світу є присутністю всередині великого космосу окремої нової планети. Потрібно тільки спробувати налагодити зв’язок.

Про проблему онлайн-доступності

Слід зазначити, що діючий стандарт веб-доступності WCAG 2.0, затверджений World Wide Web Consorcium (W3C), враховує в першу чергу вимоги доступності веб-сайтів для незрячих та слабозорих користувачів, але також і потреби інших категорій людей з інвалідністю. Стандарт тою чи іншою мірою рекомендує уникати випадків некерованістю сайтом.

Але є певний конфлікт між вимогами щодо високої контрастності сайтів для зручності слабозорих користувачів та інтересами людей, яким така контрасність шкодить ефективному сприйняттю сайту. Тому ми рекомендуємо серед трьох рівнів доступності (від базового до найбільш просунутого) брати за основу середній — WCAG Level AA.

Низка проектів щодо онлайн-доступності сьогодні функціонує в Україні. Зокрема, навчання та адвокація веб-доступності в рамках «Inclusive IT» проводиться «Інститутом українських студій» за підтримки Управління інформаційних технологій Львівської міської ради.

Роман Боренько

Співзасновник Inclusive IT

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: