Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

De jure: від 5-гривневих монет до виведення майнінгу з тіні

De jure: vid 5-gryvnevyh monet do vyvedennja majningu z tini

Протягом останніх 7 днів відбулася ціла низка законодавчих змін, що стосуються як економіки, так і суспільства. Про 9 найбільш вагомих нововведень у сфері законодавства України розповідаємо у щотижневій добірці юридичних новин
Protjagom ostannih 7 dniv vidbulasja cila nyzka zakonodavčyh zmin, ščo stosujuťsja jak ekonomiky, tak i suspiľstva. Pro 9 najbiľš vagomyh novovvedeń u sferi zakonodavstva Ukraїny rozpovidajemo u ščotyžnevij dobirci jurydyčnyh novyn
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Головними законодавчими новинами у минулій юридичній добірці були протидія фейкам, ґендерна рівність у ЗСУ і боротьба з кіберзлочинцями. Час дізнатися, які законодавчі нововведення принесли Україні останні 7 днів. Кабмін розпочав роботу Ради інновацій, яка має стати ефективним інструментом взаємодії уряду, бізнесу та представників наукових кіл, а також майданчиком напрацювання важливих рішень у цій сфері. Як відбуватиметься підтримка інновацій. Цього року в Україні працюватиме Фонд підтримки інновацій та стартапів. Його бюджет становить близько 50 млн грн. За оцінкою Кабінету Міністрів ці кошти можуть профінансувати близько 80 найбільш перспективних проектів. Окрім того, є велике прагнення допомогти науковцям – з огляду на ухвалення необхідних регуляторних рішень, які поліпшать ситуацію і дозволять всім задіяним сторонам співпрацювати більш конструктивно. За підсумками засідання, координатором роботи Ради інновацій призначили міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнка. У Національному банку України відбулася презентація нових обігових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень. Про причини та переваги. Яків Смолій пояснив, що заміна банкнот на монети дасть можливість досягти оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду. Близько 1 млрд гривень зможе заощадити державі така заміна з урахуванням строку служби монет. Адже тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу у середньому близько одного року. Досвід свідчить, що таке заміщення відбувається поступово, тож споживачі не відчувають незручностей. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40 %) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень. Крім того, заміна банкнот низьких номіналів на монети наблизить Україну до практики Європейського Союзу, де існують монети номіналом 1 та 2 євро. Урядовий комітет під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва доручив низці державних органів напрацювати необхідні документи, щоб внести діяльність з майнінгу до Національного класифікатора Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Україна посідає впевнені позиції у світовому криптопросторі, входить до ТОП-14 країн з розвитку криптоекономіки і впровадження проектів, заснованих на блокчейн. За словами міністра Степана Кубіва, українське законодавство у вказаній сфері не є досконалим. Тому варто розпочати з того, аби внести майнінг у класифікатор та таким чином вивести цей вид із тіні, у якій вона перебуває. Як називатиметься новий КВЕД. Внесення пункту щодо діяльності з майнінгу до Класифікатора діяльності з підтримки функціонування розподіленої бази даних має відбуватися у класі 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність. Це пов’язано з тим, що майнінг передбачає послуги з підтримки та забезпечення функціонування розподілених реєстрів даних. Тут йдеться і про використання технології блокчейн та оброблення даних та смарт-контрактів у розподілених блокчейн-реєстрах. Запровадження електронного арешту коштів, які містяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах, є одним із пріоритетних кроків реформи примусового виконання рішень й інших органів, адже Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом щодо прийняття закону, який автоматизує процес збирання та примусово стягнення боргу. Як це працює зараз і на кого слід рівнятися. Нині інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до Державної фіскальної служби України. Однак ці дані стосуються лише юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отримати інформацію про рахунки громадян можливо лише направивши запити до всіх банківських установ країни поштою. На практиці боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи постанова взагалі губиться і не надходить до банку. З метою підготовки відповідного законопроекту група українських фахівців під керівництвом Міністерства юстиції у листопаді минулого року здійснила візит до Хорватії. У цій країні електронний арешт коштів боржників, які містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA) запроваджено з 2011 року. На сьогодні агентство володіє інформацією про всі рахунки як юридичних, так і фізичних осіб, яка оновлюється щодня. Це гарантує блокування грошових коштів на банківських рахунках впродовж кількох хвилин. Завдяки запровадженню новацій Хорватія за оцінками, складеними для доповіді Світового банку Ведення бізнесу-2017, піднялася з 52 місця на 7 місце. Окрім того, у лютому 2018 року делегація Мін’юсту відвідала Португалію. Процес запровадження електронного арешту коштів у Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. Цьому передувало внесення відповідних змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів. До запровадження нової системи порядок арешту коштів боржника був схожий та той, який наразі існує в Україні. Досвід Хорваті і Португалії свідчить про велику ефективність запровадження системи електронного арешту коштів на банківських рахунках при виконанні судових рішень. Україні з метою підвищення рівня виконання судових рішень варто розпочати здійснювати реальні кроки у переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках. При цьому варто звертати увагу на готовність зовнішніх донорів суттєво сприяти цьому процесу, надаючи для цього необхідну технічну допомогу. Як зазначив президент, законопроект розроблено за його проханням керівництвом НБУ та великою кількістю експертів. Цього тижня Верховна Рада ухвалила в першому читанні ініційовані Мінекономрозвитку законопроекти у сфері захисту прав інтелектуальної власності, а саме: щодо охорони географічних зазначень, щодо охорони прав на конфігурації елементів мікросхем (компонування напівропровідників), щодо боротьби із шахрайством у сфері розповсюдження об’єктів авторського та суміжних прав на матеріальних носіях. Які саме зміни запровадять. Законопроект щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень визначає новий порядок захисту географічних зазначень товарів і послуг та його узгодження із вимогами законодавства ЄС. Згідно з проектом закону, географічне зазначення — це географічне найменування місця (регіону або населеного пункту), з якого походить товар. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію чи будь-які інші характеристики, зумовлені головним чином географічним походженням. При цьому хоча б один із етапів виробництва, або переробки товару здійснюється на визначеній географічній території. Назви таких товарів захищаються законом в системах національного та міжнародного права. Всесвітньо відомими назвами, які захищені, зокрема, і правом ЄС є шампанське (ігристе вино, вироблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) або коньяк (бренді з білих сортів винограду, який виробляється у французькому муніципалітеті Коньяк, регіон Нова Аквітанія) та інші. Мінекономрозвитку пропонує: уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в надані такої охорони, уточнити коло осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення, удосконалити порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення, визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється зазначення. Законопроект щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів дозволить українським виробникам, IT-спеціалістам, науковцям ефективно захищати авторські права на власні розробки в електротехнічній галузі. Ухвалення законопроекту також передбачає узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом ЄС. Задля досягнення відповідної мети, законопроектом передбачено зокрема: уточнений строк чинності прав інтелектуальної власності (спливає через 10 років, що відліковуються від найбільш ранньої з таких дат: кінець календарного року, в якому компонування було вперше використане або кінець календарного року, в якому подана заявка); можливість подання заявки в електронній формі; переглянуті вимоги до заявки на реєстрацію; удосконалений порядок проведення експертизи заявок; уточнений перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу. Законопроект про внесення змін до  Закону України Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних має на меті удосконалення процесу маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних. Завдяки підвищенню прозорості процесу маркування правовласники зможуть ефективно контролювати процес видачі марок і вчасно протидіяти шахрайству і незаконному використанню цих захисних елементів. Уряд ухвалив ініційований Мінекономрозвитку проект Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства. Документом передбачено створення умов для захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках. Що це дасть Україні. За словами  заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі — Торгового представника України Наталії Микольської, після аналізу чинного Закону та в процесі підготовки установчих документів та правил діяльності, спільно з експертами було виявлено ряд норм у Законі, які потребують вдосконалення. Торговий представник також зазначила, що законопроект було обговорено на засіданні Урядового комітету, а також Мінекономрозвитку має намір напрацювати з цього питання спільну узгоджену позицію з народними депутатами, з якими є постійний діалог з даного питання. Законопроектом передбачено розширення сфер підтримки експорту, узгодження принципів корпоративного управління із чинним законодавством, приведення термінів у відповідності з Директивою ЄС 98/29, відмову від кредитів з держбюджету як неефективного інструменту. Крім того, в документі уточнено низку норм Закону з метою усунення різночитання, уточнено строки створення ЕКА, передбачено приєднання до рамкової домовленості та робочої групи ОЕСР у відповідності з міжнародною практикою. Як відомо, Експортно-кредитне агентство є інструментом реалізації Експортної стратегії України на найближчі 4 роки, прийнятої Урядом у грудні минулого року. Міністр юстиції Павло Петренко підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки впровадження ініціативи зі співробітництва у галузі захисту прав дітей. Документ, під яким також поставили підписи представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Програми USAID Нове правосуддя та Координаційного центру з надання правової допомоги, покликаний запровадити нові практики відновного правосуддя та медіації серед неповнолітніх. Про що йдеться в меморандумі. Він наголосив: міжнародні стандарти вимагають не лише скасування перешкод на шляху до альтернативних способів вирішення конфліктів, а й стимулювання застосування таких альтернатив з боку держави. Слідчий, прокурор чи суддя повинні отримати можливість направляти справу на медіацію та якомога частіше використовувати інші способи покарання, які не передбачають ізоляцію неповнолітніх від суспільства. Крім того, співробітники відповідних органів мають отримати методичні рекомендації щодо того, як відбирати справи для медіації і як створювати умови, які дають змогу вирішити таку справу поза судом, — зауважив Павло Петренко. Міністр юстиції нагадав, що в державі запроваджується системний підхід до питань розвитку дитини. Вже діють новації у сфері захисту дитини від економічного насильства. Окрім цього, Уряд готує програму Відповідальне батьківство, яка стимулюватиме батьків і державні інституції вкладати кошти в розвиток і виховання дітей. За словами керівника відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Томаса Вайта, захист прав дітей є вкрай важливим, адже вони є однією з найбільш вразливих верств суспільства. Тому, надзвичайно важливо, щоб закони та політика у сфері захисту прав дітей повністю відповідали конкретним потребам підлітків. Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко наголосила, що співпраця з Міністерством юстиції є надзвичайно плідною. До зустрічі у наступній добірці вже наступного четверга!
Реклама 👇 Замовити

Головними законодавчими новинами у минулій юридичній добірці були протидія фейкам, ґендерна рівність у ЗСУ і боротьба з кіберзлочинцями. Час дізнатися, які законодавчі нововведення принесли Україні останні 7 днів.

В Україні запрацювала Рада інновацій

Кабмін розпочав роботу Ради інновацій, яка має стати ефективним інструментом взаємодії уряду, бізнесу та представників наукових кіл, а також майданчиком напрацювання важливих рішень у цій сфері.

Як відбуватиметься підтримка інновацій

Цього року в Україні працюватиме Фонд підтримки інновацій та стартапів. Його бюджет становить близько 50 млн грн. За оцінкою Кабінету Міністрів ці кошти можуть профінансувати близько 80 найбільш перспективних проектів. Окрім того, є велике прагнення допомогти науковцям – з огляду на ухвалення необхідних регуляторних рішень, які поліпшать ситуацію і дозволять всім задіяним сторонам співпрацювати більш конструктивно. За підсумками засідання, координатором роботи Ради інновацій призначили міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнка.

Презентували обігові монети вартістю 1, 2, 5 та 10 грн

У Національному банку України відбулася презентація нових обігових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.

Про причини та переваги

Національний банк України відповідає за емісію національної валюти та організовує готівковий обіг. Це положення Закону про Національний банк. Частиною цього завдання є оптимізація готівкового обігу, спрямована на підвищення зручності та скорочення суспільних витрат на його реалізацію.

Яків Смолій, в. о. Голови Національного банку України

Яків Смолій пояснив, що заміна банкнот на монети дасть можливість досягти оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду.

De jure: від 5-гривневих монет до виведення майнінгу з тіні 1

Близько 1 млрд гривень зможе заощадити державі така заміна з урахуванням строку служби монет. Адже тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу у середньому близько одного року.

До цього рішення нас стимулює і розвиток безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна — не виняток.

Досвід свідчить, що таке заміщення відбувається поступово, тож споживачі не відчувають незручностей. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40 %) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень.

Крім того, заміна банкнот низьких номіналів на монети наблизить Україну до практики Європейського Союзу, де існують монети номіналом 1 та 2 євро.

В Україні планують визнати майнінг як вид економічної дільності

Урядовий комітет під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва доручив низці державних органів напрацювати необхідні документи, щоб внести діяльність з майнінгу до Національного класифікатора «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД).

Україна посідає впевнені позиції у світовому криптопросторі, входить до ТОП-14 країн з розвитку криптоекономіки і впровадження проектів, заснованих на блокчейн. За словами міністра Степана Кубіва, українське законодавство у вказаній сфері не є досконалим. Тому варто розпочати з того, аби внести майнінг у класифікатор та таким чином вивести цей вид із «тіні», у якій вона перебуває.

Як називатиметься новий КВЕД

Внесення пункту щодо діяльності з майнінгу до Класифікатора діяльності з підтримки функціонування розподіленої бази даних має відбуватися у класі 63.11 «оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність». Це пов’язано з тим, що майнінг передбачає послуги з підтримки та забезпечення функціонування розподілених реєстрів даних. Тут йдеться і про використання технології блокчейн та оброблення даних та смарт-контрактів у розподілених блокчейн-реєстрах.

Мін'юст запровадить систему автоматизованого арешту коштів боржників

Запровадження електронного арешту коштів, які містяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах, є одним із пріоритетних кроків реформи примусового виконання рішень й інших органів, адже Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом щодо прийняття закону, який автоматизує процес збирання та примусово стягнення боргу.

Як це працює зараз і на кого слід рівнятися

Нині інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до Державної фіскальної служби України. Однак ці дані стосуються лише юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отримати інформацію про рахунки громадян можливо лише направивши запити до всіх банківських установ країни поштою. На практиці боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи постанова взагалі губиться і не надходить до банку.

З метою підготовки відповідного законопроекту група українських фахівців під керівництвом Міністерства юстиції у листопаді минулого року здійснила візит до Хорватії. У цій країні електронний арешт коштів боржників, які містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA) запроваджено з 2011 року.

На сьогодні агентство володіє інформацією про всі рахунки як юридичних, так і фізичних осіб, яка оновлюється щодня. Це гарантує блокування грошових коштів на банківських рахунках впродовж кількох хвилин. Завдяки запровадженню новацій Хорватія за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», піднялася з 52 місця на 7 місце.

Окрім того, у лютому 2018 року делегація Мін’юсту відвідала Португалію. Процес запровадження електронного арешту коштів у Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. Цьому передувало внесення відповідних змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів. До запровадження нової системи порядок арешту коштів боржника був схожий та той, який наразі існує в Україні.

Досвід Хорваті і Португалії свідчить про велику ефективність запровадження системи електронного арешту коштів на банківських рахунках при виконанні судових рішень. Україні з метою підвищення рівня виконання судових рішень варто розпочати здійснювати реальні кроки у переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках. При цьому варто звертати увагу на готовність зовнішніх донорів суттєво сприяти цьому процесу, надаючи для цього необхідну технічну допомогу.

Президент підписав законопроект «Про валюту»

Як зазначив президент, законопроект розроблено за його проханням керівництвом НБУ та великою кількістю експертів.

У ньому дозволено все, що прямо не заборонено. Це змінює логіку процесів.

De jure: від 5-гривневих монет до виведення майнінгу з тіні 2

Головне про законопроект

ВР ухвалила законопроекти для посилення захисту прав інтелектуальної власності

Цього тижня Верховна Рада ухвалила в першому читанні ініційовані Мінекономрозвитку законопроекти у сфері захисту прав інтелектуальної власності, а саме:

  • щодо охорони географічних зазначень,
  • щодо охорони прав на конфігурації елементів мікросхем (компонування напівропровідників),
  • щодо боротьби із шахрайством у сфері розповсюдження об’єктів авторського та суміжних прав на матеріальних носіях.

Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності і наближення її до стандартів ЄС — одна із суттєвих вимог, що висуваються до України в контексті імплементації Угоди про асоціацію із ЄС. Що не менш важливо, ухвалення відповідних документів сприятиме поліпшенню позицій України у щорічному Звіті «Спеціальна доповідь 301» Офісу торговельного представника США і дозволить зберегти ряд торговельних преференцій для українських експортерів на ринку США.

Михайло Тітарчук, Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України

Які саме зміни запровадять

Законопроект щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень визначає новий порядок захисту географічних зазначень товарів і послуг та його узгодження із вимогами законодавства ЄС.

Згідно з проектом закону, географічне зазначення — це географічне найменування місця (регіону або населеного пункту), з якого походить товар. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію чи будь-які інші характеристики, зумовлені головним чином географічним походженням. При цьому хоча б один із етапів виробництва, або переробки товару здійснюється на визначеній географічній території. Назви таких товарів захищаються законом в системах національного та міжнародного права.

Всесвітньо відомими назвами, які захищені, зокрема, і правом ЄС є «шампанське» (ігристе вино, вироблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) або «коньяк» (бренді з білих сортів винограду, який виробляється у французькому муніципалітеті Коньяк, регіон Нова Аквітанія) та інші.

Мінекономрозвитку пропонує:

  • уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в надані такої охорони,
  • уточнити коло осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення,
  • удосконалити порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення,
  • визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється зазначення.

Законопроект щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів дозволить українським виробникам, IT-спеціалістам, науковцям ефективно захищати авторські права на власні розробки в електротехнічній галузі. Ухвалення законопроекту також передбачає узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом ЄС.

Задля досягнення відповідної мети, законопроектом передбачено зокрема:

  • уточнений строк чинності прав інтелектуальної власності (спливає через 10 років, що відліковуються від найбільш ранньої з таких дат: кінець календарного року, в якому компонування було вперше використане або кінець календарного року, в якому подана заявка);
  • можливість подання заявки в електронній формі;
  • переглянуті вимоги до заявки на реєстрацію;
  • удосконалений порядок проведення експертизи заявок;
  • уточнений перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу.

Законопроект про внесення змін до  Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» має на меті удосконалення процесу маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Завдяки підвищенню прозорості процесу маркування правовласники зможуть ефективно контролювати процес видачі марок і вчасно протидіяти шахрайству і незаконному використанню цих захисних елементів.

Уряд прийняв зміни до Закону про Експортно-кредитне агентство

Уряд ухвалив ініційований Мінекономрозвитку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства». Документом передбачено створення умов для захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках.

Що це дасть Україні

Ці зміни поліпшать можливості для наших експортерів та, зокрема, розширять перелік українських товарів з високою доданою вартістю, яка отримає додатковий захист від фінансових ризиків. Це підтримка зміни експорту з сировинного типу до експорту високотехнологічної продукції. Ці та інші можливості ЕКА є важливим інструментом підвищення конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.

Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України

За словами  заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі — Торгового представника України Наталії Микольської, після аналізу чинного Закону та в процесі підготовки установчих документів та правил діяльності, спільно з експертами було виявлено ряд норм у Законі, які потребують вдосконалення.

Торговий представник також зазначила, що законопроект було обговорено на засіданні Урядового комітету, а також Мінекономрозвитку має намір напрацювати з цього питання спільну узгоджену позицію з народними депутатами, з якими є постійний діалог з даного питання.

Законопроектом передбачено розширення сфер підтримки експорту, узгодження принципів корпоративного управління із чинним законодавством, приведення термінів у відповідності з Директивою ЄС 98/29, відмову від кредитів з держбюджету як неефективного інструменту. Крім того, в документі уточнено низку норм Закону з метою усунення різночитання, уточнено строки створення ЕКА, передбачено приєднання до рамкової домовленості та робочої групи ОЕСР у відповідності з міжнародною практикою.

Як відомо, Експортно-кредитне агентство є інструментом реалізації Експортної стратегії України на найближчі 4 роки, прийнятої Урядом у грудні минулого року.

Павло Петренко підписав меморандум з питань правосуддя для неповнолітніх

Міністр юстиції Павло Петренко підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки впровадження ініціативи зі співробітництва у галузі захисту прав дітей. Документ, під яким також поставили підписи представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Програми USAID «Нове правосуддя» та Координаційного центру з надання правової допомоги, покликаний запровадити нові практики відновного правосуддя та медіації серед неповнолітніх.

Про що йдеться в меморандумі

Український Уряд, Парламент і Президент приділяють комплексну увагу питанням захисту прав дитини. Сьогодні ми підписуємо меморандум і запускаємо перші практичні ініціативи із медіації серед неповнолітніх, а також навчання адвокатів, які працюють в системі БПД у напрямку роботи з дітьми.

Він наголосив: міжнародні стандарти вимагають не лише скасування перешкод на шляху до альтернативних способів вирішення конфліктів, а й стимулювання застосування таких альтернатив з боку держави.

«Слідчий, прокурор чи суддя повинні отримати можливість направляти справу на медіацію та якомога частіше використовувати інші способи покарання, які не передбачають ізоляцію неповнолітніх від суспільства. Крім того, співробітники відповідних органів мають отримати методичні рекомендації щодо того, як відбирати справи для медіації і як створювати умови, які дають змогу вирішити таку справу поза судом», — зауважив Павло Петренко.

Міністр юстиції нагадав, що в державі запроваджується системний підхід до питань розвитку дитини. Вже діють новації у сфері захисту дитини від економічного насильства. Окрім цього, Уряд готує програму «Відповідальне батьківство», яка стимулюватиме батьків і державні інституції вкладати кошти в розвиток і виховання дітей.

За словами керівника відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Томаса Вайта, захист прав дітей є вкрай важливим, адже вони є однією з найбільш вразливих верств суспільства. Тому, надзвичайно важливо, щоб закони та політика у сфері захисту прав дітей повністю відповідали конкретним потребам підлітків.

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко наголосила, що співпраця з Міністерством юстиції є надзвичайно плідною.

Завдяки нашій спільній роботі з-під пера Мін’юсту вийшов резонансний закон про посилення відповідальності неплатників аліментів. Ми пишаємося цим законом. А сьогодні парламент прийняв закон, який визначає вік сексуальної зрілості дитини. Ми плануємо разом з Мін’юстом співпрацювати з Радою Європи з приводу створення скандинавської моделі роботи з дитиною-жертвою.

Ірина Луценко

До зустрічі у наступній добірці вже наступного четверга!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: