Що сталося?

Двоє українських нардепів вирішили вкотре «побороти корупцію». Щоправда робити вони це планують шляхом скасування III групи спрощеного оподаткування та внесенням змін до низки інших податкових ставок, а не боротьбою із хабарниками. Законопроект, який вони подали на розгляд профільного комітету в українському парламенті, називається «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики». Ознайомится з повним текстом можна за посиланням.

Якщо коротше — народні депутати Верховної Ради із партії БПП Андрій Шинькович та Геннадій Чекіта пропонують повністю скасувати III групу оподаткування за спрощеною системою. Вона дуже популярне серед фрілансерів, програмістів, журналістів та розробників в Україні. Ставка єдиного податку у ній складає 5%.

Що пропонують змінити депутати?

Скасувати III групу (саме те, що озвучував очільник ДФС наприкінці 2017-го) — і змінити II групу спрощеного оподаткування. Автори проекту у доповідній записці звинувачують платників цих двох груп у тому, що вони використовуються для повсюдної мінімізації сплати податків до бюджету. Цим самим вони ігнорують один із ключових принципів права, за яким «усе, що не заборонене — дозволене».

Натомість нардепи оригінально вирішують побороти корупцію та мінімізацію податків, Вони пропонують заборонити продавцям, які задіяні у оптовій торгівлі, використання II та I груп, а для II групи обмежити право використання в разі задіяння їх у сфері послуг, у торгівлі на окремих місцях на ринках, у дистанційній торгівлі (включаючи інтернет-магазини), у торгівлі електронікою, ліками, ювелірними виробами. Те, наскільки при цьому нехтують навіть нормами Конституції та Податкового Кодексу, до уваги автори законопроекту брати не стали.

Що буде відбуватися насправді, якщо цей законопроект буде проголосований?

Беремо схему, яку озвучують депутати у доповідній записці. Порівнюємо механізм, який є законним, та той, до якого вдаватимуться компанії і підприємці, укладаючи договори із контрактниками після прийняття закону Чекіти-Шеньковича.

Законна схема:

  • 10 тис грн на руки ФОП — податок і платежі до бюджету складають 1267 грн (13%),
  • 10 тис грн на руки для найманого працівника — податок і платежі до бюджету 4150 грн (41,5%).

Схема, яка запанує після запровадження змін законопроекту:

  • «Мінімалка» на руки + «конверт». Розшифровуємо: 3200 грн прожиткового мінімуму на руки з податком 41,5% від цієї суми + 5% за обготівковування залишку зарплати через фірми-«одноденки» (або ФОП II групи). У підсумку, держава отримає 1328 грн, а фіктивний чи підставний ФОП II групи — 5% заробітку на операції, а решта грошей підуть взагалі повз бюджет.

Помножте ці суми на 10, 20 або 100 (якщо йдеться про велику кількість контрактних працівників). Недоотримані надходження в бюджет — «заслуга» авторів законопроекту.

Яка ймовірність того, що поправки до порядку оподаткування таки приймуть?

Навесні 2018-го стартує висування кандидатів та початок «перегонів популізму» — адже за рік, у травні 2019-го, мають відбутися спочатку президентські, а потім — парламентські вибори та вибори до місцевих рад і громад. На тлі потреби утримати виборця «біля себе» чинна провладна більшість може опинитися у вкрай невигідному становищі, якщо «вдарить» по III групі. Річ у тім, що чимала кількість фрілансерів та індивідуальних підприємців, а також контрактних працівників великих IT-компаній в Україні зареєстровані саме як платники єдиного податку II та III груп. «Вдарити» по ним скасуванням цих груп означатиме остаточно втратити підтримку середнього класу виборців.

З іншого боку — західні партнери, США та представники Міжнародного валютного фонду та Єврокомісії постійно дорікають українській владі, що вона недостатньо системно бореться із корупцією. В якості середньої з «двох кривд» владні фракції можуть намагатися запропонувати закордонним моніторинговим місіям цей законопроект як відволікаючий маневр. Не забуваймо і про те, що економічний популізм довгий час «витягував» до українського парламенту навіть найбільш непрохідні партії, але ситуація суттєво змінилася від початку війни на Сході.

Чи переможе здоровий ґлузд, математика та інстинкт самозбереження — ми побачимо вже до кінця весни, коли законопроект або повернуть на доопрацювання, або з популістичних міркувань просуватимуть далі (тим самим зменшуючи шанси влади виграти на виборах).

Спроби скасувати «спрощенку» почалися ще 2010-го, за часів уряду Миколи Азарова. Однак тоді це призвело до так званого «податкового Майдану» — і влада, побоюючись масових виступів та різкої втрати рейтингів, відступила. Вже після падіння режиму Януковича 2015-го та 2017-го очільники Державної фіскальної служби висловлювали думку про потребу скасувати спрощену систему оподаткування взагалі, мотивуючи це вимогами європейського законодавства. Проте далі декларативних заяв справа так і не пішла.

Як виглядають податкові декларації «борців зі спрощенцями»?

Ми вирішили поглянути, які статки мають запеклі борці з корупцією, яким муляє «схема мінімізації податків» у IT чи іншому секторі. У відкритому реєстрі декларацій знайшлися статки обох нардепів від партії «Блок Петра Порошенка».

Чекіта Геннадій Леонідович — виторг на тендерах компаній, в яких він є бенефіціаром, за 2016 рік склав понад 38 млн грн. Також він задекларував майно себе і сина, серед якого — дорогі годинники, колекційні легкові автівки, колекція античних та арабських монет, медалей і значків, корпоративні права та цінні папери (частина цих усіх статків записано на сина народного депутата — що теж є свого роду податковою оптимізацією, яку дозволяє чинне законодавство; але саме проти цього явища і бореться народний депутат).

Шинькович Андрій Васильович — цей народний депутат живе скромніше. У його статках фігурують лише нерухомість у Болгарії вартістю в 290 тис грн, 2 офіси, 4 квартири, (в тому числі — записаних на інших людей, чиї дані не розкриваються), низка автомобілів (частина записана на дружину) та паркувальних місць до них, грошові активи та інші надходження.