Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

«Не знайомтеся з журналістами у вбиральні» — та ще 16 порад від світових медіа

«Ne znajomtesja z žurnalistamy u vbyraľni» — ta šče 16 porad vid svitovyh media

Як бізнесу презентувати себе так, щоб про нього захотіли написати журналісти зі світовими іменами? Редакція Na chasi відвідала Elevate Conference, аби занотувати золоті правила спілкування стартапів з медіа від журналістів Forbes, VentureBeat та TechCrunch і компанії Readdle
Jak biznesu prezentuvaty sebe tak, ščob pro ńogo zahotily napysaty žurnalisty zi svitovymy imenamy? Redakcija Na chasi vidvidala Elevate Conference, aby zanotuvaty zoloti pravyla spilkuvannja startapiv z media vid žurnalistiv Forbes, VentureBeat ta TechCrunch i kompaniї Readdle
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Як можна зацікавити журналіста та де не варто пітчити свій проект? Корисні поради для тих, хто намагається прокласти собі дорогу до онлайн-медіа, звучали зі сцени Elevate Conference. — Показником того, що публікації в медіа працюють, був той ранок, коли наші продажі раптом виросли на 800%. Тоді ми почали зясовувати, чому так сталося. Недовго довелося шукати: ми знайшли статтю на The Wall Street Journal про 10 додатків, які виправдовують високу вартість iPhone. І лише маленький абзац, де йшлося про Readdle, cтворив стрибок у наших продажах. Саме тоді ми вирішили використовувати цей канал на повну потужність. Продажі (див. приклад, наведений вище). Маркетинг. Йдеться про брендинг, створення іміджу, позиціонування в думках людей. За допомогою медіа можна направляти посил і контролювати меседж вашого продукту. Пошук кадрів та наймання працівників. Денис Жаданов зауважує: був випадок, коли стаття в TechCrunch стала причиною, через яку Террі Бланшар з Apple Mail захотів приєднатися до команди — І ми його взяли. Залучення інвесторів. Активні команди, про які написано кілька позитивних відгуків в пресі, завжди цікаві інвесторам. — Стань детективом. Треба стати трішки детективом і провести пошук: вивчити цільову аудиторію різних медіа і зрозуміти, де сидять ваші потенційні користувачі. Вам потрібно зясувати, хто є авторами у цьому виданні і яка специфікація у кожного з цих авторів. Будуй стосунки. Для цього краще звязуватися з журналістами через Twitter, бо там є жива дискусія. Залишаючи змістовні коментарі, ви виділяєтесь серед тисяч інших користувачів, які намагаються зробити пітч власного продукту. Саме через живе спілкування варто намагатися будувати стосунки, бо, на мою думку, точка зору “бізнес – це нічого особистого” вкрай неправильна. Ми всі люди і нам всім хочеться почувати себе значимими. Тож якщо вам вдасться побудувати теплі стосунки, то шанси, що про вас напишуть, зростають. На будь-якому заході, наприклад, на конференції, набираєшся сміливості, підходиш до інвестора і говориш: Привіт, Я –  Денис з компанії Readdle. Моя порада: краще не починати після знайомства розповідати про свою компанію, бо вони чують це кожного дня від різних людей. Найкращий спосіб – бути веселим, жартувати і запамятатися позитивно. Давай, а не проси. Пункт дуже важливий, бо ми всі чогось хочемо і постійно щось просимо в інших людей. А що буде, якщо ми повністю змінимо картинку і замість того, щоб просити, скажемо: В мене була колись подібна історія:  мені написав журналіст, який щойно почав працювати у The Wall Street Journal. Раніше він писав про пивну індустрію, але згодом  змінив специфіку і почав писати про технології. В процесі роботи він вийшов на мене. В  нас завязалася розмова. Я йому допомагав: підказував, з ким поспілкуватися, які тренди на ринку і що взагалі відбувається в цій сфері. І нічого в нього не просив. Між нами зявилася довіра і згодом він сам вирішив написати про наш проект. Розкажи класну історію. Мало хто вміє це робити в Україні, тому вчитися натхненно розповідати про свої плани та проекти з гордістю варто в американців (хоча і вони не без гріха –  люблять прикрашати розповіді). — Зрозумій мене. По-перше, аби розповісти цікаву історію, потрібно зрозуміти, як журналісти обирають історії серед десятків тих, що вони чують щодня. Наша професія —  розповідати не просто історії, а захопливі історії, тож оберіть саме ту, яка зможе захопити увагу читача. Заінтригуй мене. Я шукаю теми, які відповідають моїй спеціалізації, які дивують, показують новий кут огляду, новий факт, нове бачення — й які інтригують. Дозволь мені бути твоїм першим журналістом. Журналісту важливо бути першим, хто розповість цю історію. Його дратує, коли ви розповіли йому історію і в цей же день розіслали всім ЗМІ прес-релізи з цією ж інформацією. Та це зовсім не означає, що пропонувати історію можна лише одному журналісту. Кожному медіа можна подавати інформацію під різним соусом — чи то кут огляду на історію, чи то інші інсайти своєї розповіді. Дай мені унікальний погляд на вже відому тему. Покажи мені той аспект, про який ще не говорили інші або такий факт, про який не знають люди. Дай мені велику кількість читачів. Журналіст не любить розповідати історії, які ніхто не хоче слухати. Якщо ви генеруєте багато трафіку, то ймовірність, що про вас захоче написати решта журналістів, значно зростає. Будь простішим. Якщо треба висвітлити історію - візьми яскраві цифри (наприклад ті, що зображають, наскільки швидко зросла твоя компанія), кілька живих фото, емоційну історію, яку розповідає реальна людина, а не написана професійними PR-никами на замовлення. Будь суперечливим. Нудьга – це перший ворог медіа, бо вона не подобається читачам. Суперечності та контрасти надають тексту драматичних поворотів, які затягують. Дай мені доступ до цікавих цирф, які показують неймовірні сторони твоєї історії. Намагатися всунути гроші журналісту. Мої тексти – це моя душа, це творчість. В кожній моїй статті є частина мене. Вважати, що робиш послугу журналісту. Пітчити завжди і всюди, де тільки можна. Існує різниця між наполегливістю і впертістю, тому варто розуміти, наскільки доречний пітчинг в даний момент. За словами Майка Бутчера з TechCrunch, колись один стартапер наздогнав його просто у вбиральні під час конференції, аби там розповісти про свій проект. Казати провідна компанія. Бо абсолютно кожен стартап під час пітчу скаже про себе: Ми провідна компанія у галузі…. Казати про себе, як про провідну, було круто років 5 тому. Краще згадай щось таке, що дійсно відрізнить вас від сотень схожих стартапів. Вдавати з себе кращого друга для журналіста. Ми бачимо, коли хтось намагається нав’язатися. Краще допоможи журналісту у роботі, виділи на нього час і дай йому класну історію — тоді ви потоваришуєте.

Як можна зацікавити журналіста та де не варто пітчити свій проект? Корисні поради для тих, хто намагається «прокласти» собі дорогу до онлайн-медіа, звучали зі сцени Elevate Conference.

Як ми потрапили до світових ЗМІ — Денис Жаданов, Readdle

— Показником того, що публікації в медіа працюють, був той ранок, коли наші продажі раптом виросли на 800%. Тоді ми почали з’ясовувати, чому так сталося. Недовго довелося шукати: ми знайшли статтю на The Wall Street Journal про 10 додатків, які виправдовують високу вартість iPhone. І лише маленький абзац, де йшлося про Readdle, cтворив стрибок у наших продажах. Саме тоді ми вирішили використовувати цей канал на повну потужність.

То що ж дають публікації у медіа?

  • Продажі (див. приклад, наведений вище).
  • Маркетинг. Йдеться про брендинг, створення іміджу, позиціонування в думках людей. За допомогою медіа можна направляти посил і контролювати меседж вашого продукту.
  • Пошук кадрів та наймання працівників. Денис Жаданов зауважує: був випадок, коли стаття в TechCrunch стала причиною, через яку Террі Бланшар з Apple Mail захотів приєднатися до команди — «І ми його взяли».
  • Залучення інвесторів. Активні команди, про які написано кілька позитивних відгуків в пресі, завжди цікаві інвесторам.
«Не знайомтеся з журналістами у вбиральні» — та ще 16 порад від світових медіа 1
Мене часто питають: скільки ви заплатили за публікаціі в New York Times, Wired, USA Today? Відповідаю: ви можете отримати ці публікації абсолютно безкоштовно, якщо у вас є класна історія, класний продукт і ви вмієте донести до журналіста свої історії.

Що ми робили, щоб у The New York Times про нас написали

— Стань детективом. Треба стати трішки детективом і провести пошук: вивчити цільову аудиторію різних медіа і зрозуміти, де сидять ваші потенційні користувачі. Вам потрібно з’ясувати, хто є авторами у цьому виданні і яка специфікація у кожного з цих авторів.

Будуй стосунки. Для цього краще зв’язуватися з журналістами через Twitter, бо там є жива дискусія. Залишаючи змістовні коментарі, ви виділяєтесь серед тисяч інших користувачів, які намагаються зробити пітч власного продукту. Саме через живе спілкування варто намагатися будувати стосунки, бо, на мою думку, точка зору “бізнес – це нічого особистого” вкрай неправильна. Ми всі люди і нам всім хочеться почувати себе значимими. Тож якщо вам вдасться побудувати теплі стосунки, то шанси, що про вас напишуть, зростають.

На будь-якому заході, наприклад, на конференції, набираєшся сміливості, підходиш до інвестора і говориш: «Привіт, Я –  Денис з компанії Readdle». Моя порада: краще не починати після знайомства розповідати про свою компанію, бо вони чують це кожного дня від різних людей. Найкращий спосіб – бути веселим, жартувати і запам’ятатися позитивно.

Давай, а не проси. Пункт дуже важливий, бо ми всі чогось хочемо і постійно щось просимо в інших людей. А що буде, якщо ми повністю змінимо картинку і замість того, щоб просити, скажемо:

— Мені нічого не потрібно. А як я можу вам допомогти?

В мене була колись подібна історія:  мені написав журналіст, який щойно почав працювати у The Wall Street Journal. Раніше він писав про пивну індустрію, але згодом  змінив специфіку і почав писати про технології. В процесі роботи він вийшов на мене. В  нас зав’язалася розмова. Я йому допомагав: підказував, з ким поспілкуватися, які тренди на ринку і що взагалі відбувається в цій сфері. І нічого в нього не просив. Між нами з’явилася довіра і згодом він сам вирішив написати про наш проект.

Розкажи класну історію. Мало хто вміє це робити в Україні, тому вчитися натхненно розповідати про свої плани та проекти з гордістю варто в американців (хоча і вони не без гріха –  люблять прикрашати розповіді).

«Не знайомтеся з журналістами у вбиральні» — та ще 16 порад від світових медіа 2

Але де взяти класну історію? Радить Джон Коетсир, журналіст Forbes, Tune та Inc.

Зрозумій мене. По-перше, аби розповісти цікаву історію, потрібно зрозуміти, як журналісти обирають історії серед десятків тих, що вони чують щодня. Наша професія —  розповідати не просто історії, а захопливі історії, тож оберіть саме ту, яка зможе захопити увагу читача.

Заінтригуй мене. Я шукаю теми, які відповідають моїй спеціалізації, які дивують, показують новий кут огляду, новий факт, нове бачення — й які інтригують.

Дозволь мені бути твоїм першим журналістом. Журналісту важливо бути першим, хто розповість цю історію. Його дратує, коли ви розповіли йому історію і в цей же день розіслали всім ЗМІ прес-релізи з цією ж інформацією. Та це зовсім не означає, що пропонувати історію можна лише одному журналісту. Кожному медіа можна подавати інформацію під різним «соусом» — чи то кут огляду на історію, чи то інші інсайти своєї розповіді.

Дай мені унікальний погляд на вже відому тему. Покажи мені той аспект, про який ще не говорили інші або такий факт, про який не знають люди.

Дай мені велику кількість читачів. Журналіст не любить розповідати історії, які ніхто не хоче слухати. Якщо ви генеруєте багато трафіку, то ймовірність, що про вас захоче написати решта журналістів, значно зростає.

Що потрібно робити

Будь простішим. Якщо треба висвітлити історію – візьми яскраві цифри (наприклад ті, що зображають, наскільки швидко зросла твоя компанія), кілька живих фото, емоційну історію, яку розповідає реальна людина, а не написана професійними PR-никами на замовлення.

Будь суперечливим. Нудьга – це перший ворог медіа, бо вона не подобається читачам. Суперечності та контрасти надають тексту драматичних поворотів, які затягують.

Дай мені доступ до цікавих цирф, які показують неймовірні сторони твоєї історії.

«Не знайомтеся з журналістами у вбиральні» — та ще 16 порад від світових медіа 4
За словами Стюарта Роджерса з VentureBeat, якщо у вас є дані – ваші партнери і клієнти сприйматимуть вас як експерта. А люди купують у тих, кого вважають експертом.

Що не потрібно робити

  • Намагатися «всунути» гроші журналісту. Мої тексти – це моя душа, це творчість. В кожній моїй статті є частина мене.
  • Вважати, що робиш послугу журналісту.
  • Пітчити завжди і всюди, де тільки можна. Існує різниця між наполегливістю і впертістю, тому варто розуміти, наскільки доречний пітчинг в даний момент. За словами Майка Бутчера з TechCrunch, колись один стартапер наздогнав його просто у вбиральні під час конференції, аби там розповісти про свій проект.
  • Казати «провідна компанія». Бо абсолютно кожен стартап під час пітчу скаже про себе: «Ми провідна компанія у галузі…». Казати про себе, як про провідну, було круто років 5 тому. Краще згадай щось таке, що дійсно відрізнить вас від сотень схожих стартапів.
  • Вдавати з себе кращого друга для журналіста. Ми бачимо, коли хтось намагається нав’язатися. Краще допоможи журналісту у роботі, виділи на нього час і дай йому класну історію — тоді ви потоваришуєте.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: