Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

De jure: про одруження, розлучення і НАТО — правові новини тижня

De jure: pro odružennja, rozlučennja i NATO — pravovi novyny tyžnja

На календарі четвер, а отже на часі дізнатися, якими були новини зі світу законодавства за останні 7 днів. Розповідаємо про головні правові здобутки тижня, що минає, у традиційні добірці від Na chasi
Na kalendari četver, a otže na časi diznatysja, jakymy buly novyny zi svitu zakonodavstva za ostanni 7 dniv. Rozpovidajemo pro golovni pravovi zdobutky tyžnja, ščo mynaje, u tradycijni dobirci vid Na chasi
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Як українці на День святого Валентина реєстрували шлюби, які тепер можна розірвати за допомогою чат-бота, а також про шлях України до НАТО та інші важливі новини законодавства — дізнавайтеся зі щотижневої добірки De jure від Na chasi. В Україні створили Раду з питань інтелектуальної власності. Нещодавно за ініціативи Мінекономрозвитку Уряд ухвалив рішення про створення Ради з питань інтелектуальної власності. Відповідний орган здійснюватиме  координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Як працюватиме Рада з питань інтелектуальної власності. Планується, що Рада діятиме як тимчасовий дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. Очолить Раду Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів. Створення Ради є черговим важливим кроком до розбудови системи інтелектуальної власності в Україні, що є важливим пріоритетом роботи Уряду. Це також відповідає зобов’язанням України у рамках міжнародних угод, які є частиною світової системи охорони прав інтелектуальної власності. Степан Кубів Відповідно до положень щодо діяльності Ради, її основними завданнями є: координація взаємодії органів виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності; визначення шляхів та механізмів розв’язання проблемних питань, що виникають під час формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; розробка пропозицій у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо розвитку цієї сфери, забезпечення інтеграції України у міжнародний та європейський інтелектуальний простір з урахуванням національних інтересів, розвитку і реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності тощо. За словами заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайла Тітарчука, Рада з питань інтелектуальної власності стане надійним майданчиком для формування та координації політики у сфері захисту інтелектуальної власності з урахуванням експертної думки представників органів державної влади, бізнесу та громадського сектору. Це, у свою чергу, сприятиме ефективності реформи захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Уряд затвердив Річну національну програму Україна-НАТО. Кабмін затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018-й, а також схвалив відповідний проект Указу Президента України з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави. Що потрібно знати про програму Україна-НАТО. РНП є головним програмним документом, що спрямовує та регулює весь комплекс питань співробітництва з НАТО. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації. Програма Україна-НАТО є основним стратегічним документом планування внутрішньодержавних реформ у контексті взаємодії України з Північноатлантичним Альянсом. Мета цієї взаємодії – підготовка до набуття членства у НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-премєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Віце-прем’єр-міністр також повідомила, що вже ближчими днями розпочнеться підготовка РНП на 2019 рік, яка буде поєднана з підготовкою державного бюджету на 2019 рік. У ЄС скасовують банківську таємницю. Тепер про новини європейського масштабу. Нещодавно ЄС ухвалив рішення про скасавання банківської таємниці. Єврокомісар з економіки та фінансів П’єр Московісі заявив про фактичне скасування банківської таємниці в Європі. Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам. З банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Пєр Московісі, Єврокомісар з економіки та фінансів Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС. Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Перехідний період для імплементації мовної статті ЗУ Про освіту продовжили до 2023-го. Уряд проголосував за проект закону, що має збільшити перехідний період для імплементації мовної статті ЗУ Про освіту до 2023 року. Ми вже всім зацікавленим сторонам представили Дорожню карту імплементації мовної статті Закону Про освіту та докладно прописали необхідні для цього кроки — від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в ході прийняття Закону Про освіту ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України Міністерка додала, що днями також стартували перемовини з іншими національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини. Ми демонструємо максимальну відкритість і готовність до переговорів. Ми розуміємо всі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, угорська та румунська громади в Україні під час переходу на часткове навчання українською. Саме тому ми робимо все, щоб впровадження відповідних змін і самі зміни були виваженими та педагогічно правильними, зазначила Міністер освіти й науки України. У День святого Валентина в Україні одружилися близько 2,4 тис пар. Перейдемо до більш романтичної новини. У День усіх закоханих в Україні одружилися 2393 пари. У тому числі 349 пар скористалися послугою Мін’юсту Шлюб за добу. 14 лютого в Україні стало на 2393 подружжя більше. Рекордсменом за кількістю шлюбів стала столиця — у Києві одружилося 216 пар. Далі — Дніпропетровська область, де одружилося 197 пар, та Львівська область, де шлюб взяли 152 пари. Найменше пар одружилося в Луганській області — всього 24. Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Як стверджують у міністерстві, це свято є доволі популярним днем для проведення весілля. Так, одна пара з Києва, щоб одружитися, у день Святого Валентина, подала документи ще 21 червня 2017 року, — сказала заступниця Міністра юстиції. Задля більшої зручності для молодят Мін’юст на вчорашнє свято запровадив акцію Кохання поза часом: 58 відділів ДРАЦСу по всій Україні працювали з 8 ранку і до півночі. Перший шлюб 14 лютого було зареєстровано о 8:13 ранку в Запорізькій області, а останній — о 23:55 на Черкащині, — повідомила Олена Сукманова. В Україні запустили бота, що допомагає оформити розлучення. Від одруження до розлучення один бот. Українська юридична компанія Юскутум оголосила про нову розробку — чат-бота для Facebook під назвою SudoBot, який допомагає парам оформити розлучення. Як чат-бот організовує розлучення. Зокрема, бот допоможе скласти і подати заяву на розлучення, оплатити послугу і запросити сторони до суду. В компанії наголошують, що звернення до бота позбавить користувача необхідності йти в суд для того, щоб подавати позовну заяву. Крім того, сама процедура обійдеться дешевше. Наприклад, бот зареєструє ваш позов за 950 грн, а оформлення розлучення в суді коштує близько 1500 грн,— зазначають юристи. Щоб скористатися послугами бота, потрібно зайти на його сторінку, написати повідомлення і почати розмову. У діалозі потрібно надати відомості про чоловіка або дружину, в результаті бот складе готову заяву. Його підписують адвокати Юскутум і воно відправляється в суд. Бот також може давати поради про те, як вести себе в суді, і що робити, коли прийде повістка. В Україні послуги бота вже випробували: 24 cічня суд прийняв перше рішення про розірвання шлюбу, оформлене за допомогою SudoBot. Держенергоефективності та Держрезерв співпрацюватимуть у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Держенергоефективності та Держрезерв підписали Меморандум про співпрацю щодо стимулювання впровадження проектів з енергоефективності та використання чистих джерел енергії на підприємствах та організаціях системи державного резерву. На що спрямована співпраця. Держрезерв — один з перших центральних органів виконавчої влади, який активно зацікавився можливостями відновлюваної енергетики та вже має досвід встановлення сонячної станції на ДП Златодар. Це показовий приклад впровадження зелених проектів на державних підприємствах, для яких питання зменшення та заміщення споживання традиційних енергоресурсів особливо актуальні. Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності Очільник Держрезерву зазначив, що минулого року на підприємствах та організаціях системи було впроваджено ряд енергоефективних заходів, які сприяли значній економії коштів. Це, зокрема, запуск сонячної електростанції на ДП Златодар, скорочення споживання енергоносіїв на 10%, повна відмова від газу та встановлення твердопаливних котлів, перехід на LED-освітлення тощо. Співпраця Держрезерву з Держенергоефективності покликана розширити можливості щодо реалізації й інших проектів. Крім цього, сторони розглянуть шляхи використання ЕСКО-механізму для підвищення енергоефективності об’єктів Держрезерву. Також планується провести спеціалізований семінар з цього питання для представників підприємств Держрезерву. Іноземцям спростять вивезення культурних цінностей з України. Іноземці не хочуть зв’язуватися з українським мистецтвом, бо їх обтяжує процедура вивезення культурних цінностей. Тож нещодавно ВР вирішила посприяти спрощенню вимог. Як зазначається у пояснювальній записці до проекту закону Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей (№8021), в Європі для вивезення цінності достатньо мати інвойс аукціонного дому або чек з галереї, щоб перетнути кордон. Натомість, аби вивезти з України картину 1949 року вартістю $500, треба отримати експертний висновок в музеї, а потім дозвіл Міністерства культури. Та й митники надто прискіпливо оглядатимуть такий твір. Які зміни пропонують внести. Пропонується законодавчо запровадити систему із 3 свідоцтв та визначити повний перелік документів, строків та підстав для відмови в їх видачі. Крім того, до проведення експертизи культурних цінностей передбачається залучати й приватних осіб. Усі свідоцтва потраплятимуть в систему електронного обліку, що прискорить проходження і митного оформлення. Як наслідок, дедалі більше творів українського мистецтва потраплятиме до музейних та приватних колекцій за кордоном. А це, як зазначають автори, формуватиме уявлення про культурне надбання нашої держави. Втім, невідомо, яким воно буде, якщо іноземці дивитимуться на 70-річну картину ціною лише у $500. Звісно, якщо це не буде лише її експертна вартість для вивезення за кордон. Законодавчі новини про боржників, аудиторів і ВПО за 1-8 лютого читайте за посиланням.

Як українці на День святого Валентина реєстрували шлюби, які тепер можна розірвати за допомогою чат-бота, а також про шлях України до НАТО та інші важливі новини законодавства — дізнавайтеся зі щотижневої добірки De jure від Na chasi.

В Україні створили Раду з питань інтелектуальної власності

Нещодавно за ініціативи Мінекономрозвитку Уряд ухвалив рішення про створення Ради з питань інтелектуальної власності. Відповідний орган здійснюватиме  координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Як працюватиме Рада з питань інтелектуальної власності

Планується, що Рада діятиме як тимчасовий дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. Очолить Раду Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Створення Ради є черговим важливим кроком до розбудови системи інтелектуальної власності в Україні, що є важливим пріоритетом роботи Уряду. Це також відповідає зобов’язанням України у рамках міжнародних угод, які є частиною світової системи охорони прав інтелектуальної власності.

Степан Кубів

Відповідно до положень щодо діяльності Ради, її основними завданнями є:

  • координація взаємодії органів виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності;
  • визначення шляхів та механізмів розв’язання проблемних питань, що виникають під час формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;
  • розробка пропозицій у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо розвитку цієї сфери, забезпечення інтеграції України у міжнародний та європейський інтелектуальний простір з урахуванням національних інтересів, розвитку і реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності тощо.

За словами заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайла Тітарчука, Рада з питань інтелектуальної власності стане надійним майданчиком для формування та координації політики у сфері захисту інтелектуальної власності з урахуванням експертної думки представників органів державної влади, бізнесу та громадського сектору. Це, у свою чергу, сприятиме ефективності реформи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Уряд затвердив Річну національну програму Україна-НАТО

Кабмін затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018-й, а також схвалив відповідний проект Указу Президента України з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

Що потрібно знати про програму Україна-НАТО

РНП є головним програмним документом, що спрямовує та регулює весь комплекс питань співробітництва з НАТО. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації.

Програма Україна-НАТО є основним стратегічним документом планування внутрішньодержавних реформ у контексті взаємодії України з Північноатлантичним Альянсом. Мета цієї взаємодії – підготовка до набуття членства у НАТО.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Віце-прем’єр-міністр також повідомила, що вже ближчими днями розпочнеться підготовка РНП на 2019 рік, яка буде поєднана з підготовкою державного бюджету на 2019 рік.

У ЄС скасовують банківську таємницю

Тепер про новини європейського масштабу. Нещодавно ЄС ухвалив рішення про скасавання банківської таємниці. Єврокомісар з економіки та фінансів П’єр Московісі заявив про фактичне скасування банківської таємниці в Європі. Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.

З банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією.

П'єр Московісі, Єврокомісар з економіки та фінансів

Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС. Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року.

Перехідний період для імплементації мовної статті ЗУ «Про освіту» продовжили до 2023-го

Уряд проголосував за проект закону, що має збільшити перехідний період для імплементації мовної статті ЗУ «Про освіту» до 2023 року.

Ми вже всім зацікавленим сторонам представили «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» та докладно прописали необхідні для цього кроки — від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в ході прийняття Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни.

Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України

Міністерка додала, що днями також стартували перемовини з іншими національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.

«Ми демонструємо максимальну відкритість і готовність до переговорів. Ми розуміємо всі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, угорська та румунська громади в Україні під час переходу на часткове навчання українською. Саме тому ми робимо все, щоб впровадження відповідних змін і самі зміни були виваженими та педагогічно правильними», зазначила Міністер освіти й науки України.

У День святого Валентина в Україні одружилися близько 2,4 тис пар

Перейдемо до більш романтичної новини. У День усіх закоханих в Україні одружилися 2393 пари. У тому числі 349 пар скористалися послугою Мін’юсту «Шлюб за добу».

14 лютого в Україні стало на 2393 подружжя більше. Рекордсменом за кількістю шлюбів стала столиця — у Києві одружилося 216 пар. Далі — Дніпропетровська область, де одружилося 197 пар, та Львівська область, де шлюб взяли 152 пари. Найменше пар одружилося в Луганській області — всього 24.

Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації

Як стверджують у міністерстві, це свято є доволі популярним днем для проведення весілля. «Так, одна пара з Києва, щоб одружитися, у день Святого Валентина, подала документи ще 21 червня 2017 року», — сказала заступниця Міністра юстиції.

Задля більшої зручності для молодят Мін’юст на вчорашнє свято запровадив акцію «Кохання поза часом»: 58 відділів ДРАЦСу по всій Україні працювали з 8 ранку і до півночі. «Перший шлюб 14 лютого було зареєстровано о 8:13 ранку в Запорізькій області, а останній — о 23:55 на Черкащині», — повідомила Олена Сукманова.

В Україні запустили бота, що допомагає оформити розлучення

Від одруження до розлучення один бот. Українська юридична компанія «Юскутум» оголосила про нову розробку — чат-бота для Facebook під назвою SudoBot, який допомагає парам оформити розлучення.

Як чат-бот організовує розлучення

Зокрема, бот допоможе скласти і подати заяву на розлучення, оплатити послугу і запросити сторони до суду. В компанії наголошують, що звернення до бота позбавить користувача необхідності йти в суд для того, щоб подавати позовну заяву. Крім того, сама процедура обійдеться дешевше.

Наприклад, бот зареєструє ваш позов за 950 грн, а оформлення розлучення в суді коштує близько 1500 грн,— зазначають юристи.

Щоб скористатися послугами бота, потрібно зайти на його сторінку, написати повідомлення і почати розмову. У діалозі потрібно надати відомості про чоловіка або дружину, в результаті бот складе готову заяву. Його підписують адвокати «Юскутум» і воно відправляється в суд. Бот також може давати поради про те, як вести себе в суді, і що робити, коли прийде повістка.

В Україні послуги бота вже випробували: 24 cічня суд прийняв перше рішення про розірвання шлюбу, оформлене за допомогою SudoBot.

Держенергоефективності та Держрезерв співпрацюватимуть у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики

Держенергоефективності та Держрезерв підписали Меморандум про співпрацю щодо стимулювання впровадження проектів з енергоефективності та використання «чистих» джерел енергії на підприємствах та організаціях системи державного резерву.

На що спрямована співпраця

Держрезерв — один з перших центральних органів виконавчої влади, який активно зацікавився можливостями відновлюваної енергетики та вже має досвід встановлення сонячної станції на ДП «Златодар». Це показовий приклад впровадження «зелених» проектів на державних підприємствах, для яких питання зменшення та заміщення споживання традиційних енергоресурсів особливо актуальні.

Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності

Очільник Держрезерву зазначив, що минулого року на підприємствах та організаціях системи було впроваджено ряд енергоефективних заходів, які сприяли значній економії коштів. Це, зокрема, запуск сонячної електростанції на ДП «Златодар», скорочення споживання енергоносіїв на 10%, повна відмова від газу та встановлення твердопаливних котлів, перехід на LED-освітлення тощо.

Співпраця Держрезерву з Держенергоефективності покликана розширити можливості щодо реалізації й інших проектів. Крім цього, сторони розглянуть шляхи використання ЕСКО-механізму для підвищення енергоефективності об’єктів Держрезерву. Також планується провести спеціалізований семінар з цього питання для представників підприємств Держрезерву.

Іноземцям спростять вивезення культурних цінностей з України

Іноземці не хочуть зв’язуватися з українським мистецтвом, бо їх обтяжує процедура вивезення культурних цінностей. Тож нещодавно ВР вирішила посприяти спрощенню вимог.

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту закону «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (№8021), в Європі для вивезення цінності достатньо мати інвойс аукціонного дому або чек з галереї, щоб перетнути кордон. Натомість, аби вивезти з України картину 1949 року вартістю $500, треба отримати експертний висновок в музеї, а потім дозвіл Міністерства культури. Та й митники надто прискіпливо оглядатимуть такий твір.

Які зміни пропонують внести

Пропонується законодавчо запровадити систему із 3 свідоцтв та визначити повний перелік документів, строків та підстав для відмови в їх видачі. Крім того, до проведення експертизи культурних цінностей передбачається залучати й приватних осіб.

Усі свідоцтва потраплятимуть в систему електронного обліку, що прискорить проходження і митного оформлення. Як наслідок, дедалі більше творів українського мистецтва потраплятиме до музейних та приватних колекцій за кордоном. А це, як зазначають автори, формуватиме уявлення про культурне надбання нашої держави. Втім, невідомо, яким воно буде, якщо іноземці дивитимуться на 70-річну картину ціною лише у $500. Звісно, якщо це не буде лише її «експертна» вартість для вивезення за кордон.

Законодавчі новини про боржників, аудиторів і ВПО за 1-8 лютого читайте за посиланням.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: