Реклама

Діджиталізація державних послуг на прикладі Польщі

Замість епіграфу: «Інтернет змінює спосіб роботи, спілкування, створення та обміну інформацією, а також організації людей, ідей та речей по всьому світу. Проте масштаби цієї трансформації все ще недооцінюються» — Джеймс Манікі та Чарльз Роксбург, Глобальний Інститут МакКінзі
Čytaty latynkoju
Діджиталізація державних послуг на прикладі Польщі
  1. Головна
  2. Техно
  3. Діджиталізація державних послуг на прикладі Польщі
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Замість епіграфу: «Інтернет змінює спосіб роботи, спілкування, створення та обміну інформацією, а також організації людей, ідей та речей по всьому світу. Проте масштаби цієї трансформації все ще недооцінюються» — Джеймс Манікі та Чарльз Роксбург, Глобальний Інститут МакКінзі

Ми живемо під час великих перезавантажень та глобалізації. Рух даних через кордон зростає. Цифрові потоки зараз відіграють більшу роль у зростанні світового ВВП, аніж торгівля традиційними товарами. Автоматизація, штучний інтелект, інтернет речей та бізнес-моделі, — такі як економіка спільного користування — змінюють способи ведення бізнесу та нашого життя.

Держава та послуги не можуть бути «в хвості», якщо мова йде про такі глобальні процеси. Оскільки наші західні сусіди — не виключення в цьому глобальному процесі діджиталізації, хотіли би звернути вашу увагу на зміни, які відбулися останнім часом в Польщі.

Ще зовсім недавно, за Індексом цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index — DESI) Польща знаходилась на 23 місці у рейтингах із 28 країн Європейського Союзу, що звичайно не є добрим результатом.

Польські кроки на шляху до діджиталізації

В Польщі впроваджувати IT-рішення в сфері обслуговування громадян розпочали ще в 1990-х роках від впровадження проекту PESEL — центрального реєстру номерів, що обов’язково надається всім полякам.

Номер використовується в онлайн-реєстрах та допомагає ідентифікувати людину, починаючи від відвідування лікаря та закінчуючи перенесенням номеру до іншого мобільного оператора.

Принести надрукований оригінал номеру на папірці в Польщі не просять. PESEL скоріше нагадує американський Social Security number — номер соціального страхування, що дозволяє йому набагато ефективніше виконувати свою функцію, аніж схожий ідентифікаційний код в Україні.

Створення більш амбітних проектів на той час не дозволяв частково рівень комп’ютерізації в тій частині Європи, але й стан економіки польської держави. Саме це і може пояснювати така низька позиція  в рейтингу DESI.

У зв’язку з цим була прийнята програма «Цифрова Польща» (Program Operacyjny Polska Cyfrowa 2014 – 2020). Метою програми є зміцнення цифрових фондів для національного розвитку:

  • загальний доступ до високошвидкісного інтернету,
  • ефективні та зручні публічні електронні послуги,
  • рівень цифрової компетентності громадян й урядовців, що постійно зростає.

Діджиталізація послуг на прикладі Польщі

Сьогодні в Польщі існує спеціальне міністерство (Міністерство цифровізації або діджиталізації — Ministerstwo Cyfryzacji), діяльність якого присвячена виключно впровадженню сучасних технологій з метою спрощення:

Цифрова епоха для послуг

Починаючи з 2015 року, усі реформи, прийняті в рамках «Цифрової Польщі» рухаються в напрямку повної діджиталізації послуг.

Тепер, навіть популярний у Польщі державний проект 500+ (соціальні виплати для дітей, ними, до речі, можуть скористатися навіть емігранти), також передбачає онлайн-подачу заявки. Це можна зробити через свій онлайн-банкінг — жодної потреби стояти у чергах.

Таким же чином через онлайн-банкінг, можна створити для себе так званий довіренний профіль eGO, який існує в рамках польської системи ePUAP.

ePUAP — електронна платформа служб державного управління. Це система, що дозволяє публічним установам надавати громадськості адміністративні послуги через електронні засоби комунікації. Зокрема, в рамках такої платформи, є можливість:

  • прописатися в новому помешканні онлайн;
  • зареєструвати фірму онлайн;
  • зареєструвати запрошення для іноземного працівника онлайн та інше.

У напрямку повного «оцифровування» йде й процес контролю та прозорості державних установ та урядовців, що сприяє участі громадян в управлінні та аналізі прийнятих рішень.

Наприклад, створення єдиного державного сервісу DanePubliczne.pl надало можливість полякам контролювати всі дані, що знаходяться у публічному доступі в рамках однієї платформи. Звіт про виконання бюджету? Будь-ласка. Хочеш перевірити, чи твій депутат ходить на засідання ради міста? Ось інформація.

Розвиток таких рішень дозволив створити так звану єдину точку контакту для громадян (Single Point of Contact) — проект Obywatel, де кожен мешканець може поспілкуватися з держустановою, надати запит й перевірити все, що його цікавить:

  • історія вживаного транспортного засобу;
  • сумніви щодо бюджету політичної партії;
  • борги своєї ґміни (регіону);
  • перевірка, чи автобус, що везе твою дитину до школи, безпечний та має дійсну страховку.

Цифрові технології дають змогу полякам обрати, як вони хочуть отримати інформацію — «старим» способом чи вже новим. Хочеш перевірити скільки в тебе пунктів (за порушення ПДР) на права — можеш йти в комісаріат поліції, але можеш перевірити це онлайн, сидячі на дивані.

Сьогодні, один з найважливіших проектів, який розвиває міністерство це — проект mObywatel, та його два підпроекти:

  • mDokumenty – які дозволяють мати в смартфоні водійські права та особисте посвідчення  (ID-карту) – українським аналогом є внутрішній паспорт.
  • mWeryfikator – який дозволяє перевіряти такі електронні документи та їх чинність, в тих же управліннях, в поліції та навіть в готелях.

В рамках цих платформ створюється можливість зберігати, передавати та підтверджувати свої приватні данні на екрані телефону. Послуга на цьому етапі звичайно добровільна – більша частина населення може надавати перевагу традиційним пластиковим посвідченням, які з часом зникнуть. Тобто у найближчому майбутньому поляки зможуть не носити з собою оригінали документів, наприклад при відкритті рахунку в банку, при голосуванні, в органах реєстрації актів цивільного стану. Пілотний проект успішно стартував у 2017 році та чекає загального впровадження по всій території Польщі.

IT на службі польского бізнесу

Подібну єдину точку контакту створили й для іноземців, які хочуть вести бізнес у Польщі — biznes.gov.pl. На платформі іноземці можуть отримати всю необхідну інформацію, починаючи від допомоги з підбором типу діяльності та закінчуючи онлайн реєстрацією необхідних документів. Саме такі рішення, окрім прозорості ведення бізнесу та низької корупції, збільшують інвестиції в державу. Тепер щоби відкрити бізнес не обов’язково оббивати пороги різних установ. Якщо людина, іноземець чи поляк володіє профілем в рамках раніше згаданого вже проекту ePUAP, то все можна зробити, сидячи у себе вдома на кухні.

За допомогою двох платформ, що обслуговують такі профілі є можливість:

  • запустити бізнес в форматі ФОП,
  • відкрити підприємство, підібрати вид діяльності і навіть створити установчий договір — і все це теж онлайн.

Це відбувається в рамках Центрального реєстру інформації про підприємницьку діяльність та Платформи S24 Міністерства Юстиції.

Впроваджується полегшення й для тих, хто фірму вже відкрив. Наприклад, проект JPK дозволить пришвидшити «спілкування» з податковими органами та зовнішніми аудиторами.

JPK (Jednolity Plik Kontrolny) — Cтандартний Контрольний Файл) — польський відповідник міжнародного стандарту (SAF-T, Standard Audit File for Tax) для електронного обміну даними. Запровадження цього міжнародного стандарту передбачає, що платники податків за допомогою комп’ютерних програм будуть подавати бухгалтерські книги та звіти у вигляді файлів структурованого формату для подальшого автоматичного управління та інспекції. Раніше подібні рішення були впроваджені Німеччиною. Францією, Австрією.

Для тих, хто хоче відкрити бізнес в Польщі треба розуміти, що цифровізація буде стосуватися й відносин між тими, хто надає послуги та тим, хто їх отримує. Найбільш у Польщі це видно при оплаті за послуги, де вимоги покупців щораз більші. Зараз в гаманцях поляків знаходиться близько 36,9 млн платіжних карток, а понад 20% усіх транзакцій – безготівкові. Ще 10 років тому ця кількість складала всього 2%. А наприклад, системою Android Pay користувалося в жовтні 2017 року вже 150 тис поляків.

Досить багато бізнесів були неготові на такі швидкі радикальні зміни звичаїв польских покупців. Щоби підприємці не відчули на собі відтік клієнтів, був створений фонд «Безготівкова Польща», який фінансує закупівлю терміналів обслуговування платіжних карток і може навіть протягом року оплачувати всі кошти підприємців пов’язані з обслуговуванням платіжних терміналів.

Заплатити картою або телефоном — це право кожного з нас

Тадеуш Косцінський, віце-міністр економічного розвитку Республіки Польща

Діджиталізація послуг на прикладі Польщі

Хоча у Польщі відсутня національна стратегія Industry 4.0, вона в даний час працює над стратегією цифрової економіки, що стоїть перед проблемами цифрової трансформації.

Industry 4.0

Industry 4.0  призначена для розвитку інтелектуального виробництва, що використовує кіберфізичні системи (CPS) та інтернет речей (IoT) для досягнення високої адаптивності та ефективності використання ресурсів, часу та енергії. Industry 4.0 обмінюється даними про технології виробництва за допомогою хмарних обчислень, трансформації енергії та автоматизації робочої сили.

Читайте також: Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році

Польща є однією з найбільш швидкозростаючих ринків для автоматизації виробництва. Проте все ще є необхідність у  підвищенні конкурентоспроможності промисловості. Багато компаній все ще перебувають на рівні промисловості 2.0. Лише 15% фабрик повністю автоматизовані, 76% частково автоматизовані, а решта все ще виготовляють та обробляють компоненти продукції вручну.

Польські менеджери великих компаній усвідомлюють переваги рішень запропонованих Industry 4.0. Роль уряду — заохотити їх інвестувати в такі рішення з урахуванням аналізу витрат і вигод. Ще більш складною задачею є заохочення малого бізнесу.

У 2018 році стартує польська платформа Industry 4.0. Законопроект про створення Платформи вже був схвалений керівництвом Міністерства Розвитку. Платформа об’єднає постачальників технологій, одержувачів технологій, а також освітніх та наукових центрів. ЇЇ завданням буде активізація поширення знань, навичок, технічних та управлінських стандартів, які є основою для успішного переходу до Industry 4.0.

Діджиталізація послуг на прикладі Польщі

Share
Написати коментар
loading...