Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Олександр Ольшанський, Internet Invest — про демонополізацію та технології

Oleksandr Oľšanśkyj, Internet Invest — pro demonopolizaciju ta tehnologiї

Нещодавно наша редакція поспілкувалася із Олександром Ольшанським — президентом холдингу Internet Invest та співзасновником найбільшої технологічної конференції України iForum
Neščodavno naša redakcija pospilkuvalasja iz Oleksandrom Oľšanśkym — prezydentom holdyngu Internet Invest ta spivzasnovnykom najbiľšoї tehnologičnoї konferenciї Ukraїny iForum
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Олександр Ольшанський оцінив події 2017-го в сфері технологій не надто втішно: держава вперто не хоче робити висновки та створювати сприятливе середовище для нових явищ, таких як криптовалюти чи децентралізація електронних сервісів. — Якихось глобальних змін я не бачу. Хоча можу сказати, що на горизонті в нас — законопроект про перехід з податку на прибуток на податок на виведений капітал.  Це, мабуть, найсерйозніша зміна у податковому законодавстві України за минулих 25 років. Якщо це станеться і законопроект стане законом — матимемо серйозний стимул для розвитку бізнесу. Другий підсумок року — це те, що збереглися проблеми із безкінечними обшуками технологічних компаній. Прийнято закон про заборону вилучення техніки, це може стати позитивним сигналом — але поки реальних змін у цьому напрямку я не бачу. Хоча закон і підписано і він набув чинності, побачимо, якими будуть реальні дії та його виконання у 2018 році. — За підсумками масштабних кібератак минулого року — WannaCry, NotPetya, BadRabbit — я поки не бачу, що цей урок держава засвоїла. На мій погляд, висновок із цієї ситуації полягає у тому, що ми маємо використовувати децентралізовані структури. Причина проста: вони стійкіші у сучасному світі. Але на жаль, я спостерігаю зворотні процеси. Компанії, які надають програмне забезпечення для взаємодії з податковою службою (так сталося під час атаки віруса NotPetya, коли одна і та ж компанія паралельно писала шлюз для ДФС і програмне забезпечення для доступу до цього шлюзу)  — продемонстрували, що саме може статися з комунікаційними системами, якщо монополізм на цьому ринку збережеться й надалі. Демонополізація має відбуватися скрізь, де це тільки можливо. Інтернет так влаштовано, що децентралізовані сервіси завжди більш стійкі та безпечні. По-хорошому, реакція на ті кібератаки мала бути такою: Державна фіскальна служба мала би опублікувати відкритий API після тих подій. І кожен би зміг здавати свою звітність так, як це зручно йому. Створив скрипт, нехай і не найбільш комерційно вдалий — і здаєш. І було би таких розробників, наприклад, 200 по всій країні — от і спробуй зламай 200 розробників. Відкриті дані, API та інтерфейси — в цей бік треба рухатися. А не в напрямку створення монопольних закритих структур. Зараз я чую, як під час засідань РНБО знову говорять про створення єдиної суперзахищеної мережі для державних установ. Які ризики є у такому рішенні? Якщо цю систему зламають — в цей момент буде паралізовано абсолютно усі процеси документообігу чи зберігання даних в таких установах. Стереотип про єдину мережу є вкрай небезпечним. — Питання оцінки штучного інтелекту — це питання навіть не на докторську дисертацію, а на Нобелівську премію, і в 5-хвилинній розмові цю тему не розкриєш. Проте я приєднаюся в цьому плані до Ілона Маска. Я вважаю, що штучний інтелект — небезпечна штука. І це дуже велика помилка, що дослідження в цій сфері не були вчасно поставлені під контроль. — Суттєвих змін на доменному ринку за 2017 рік не було. Причина — сам по собі цей ринок та пов’язана із ним інфраструктура доволі великі. Там є чимало стандартів, які змінюються та впроваджуються за певним планом, але вони цікаві хіба що вузькій фаховій аудиторії. Специфіка ринку доменів — різких змін там немає, і чекати на них не варто, адже будь-яка різка зміна там матиме катастрофічні наслідки. У 2018-му зберігатиметься планомірний розвиток та впровадження нових технологій та протоколів. — Як ви бачите із ситуації з Forklog, держава не до кінця розуміє, що робити з криптовалютами (редакція інтернет-видання Forklog, яке базується в Україні, пише про криптовалюти та пов’язані з ними технології, в грудні 2017-го пережила обшук та звинуватила співробітників СБУ у вилученні матеріальних цінностей та незаконне спустошення особистих криптовалютних гаманців засновника компанії — прим. ред.). Цей ринок має ще більш екстериторіальний характер, аніж будь-який інший. Він 1 кліком мишки може переїхати спокійно в іншу країну та юрисдикцію. Зважаючи на поточні реалії, можемо сказати, що цивілізованого ринку криптовалют зараз в Україні немає. Спроби домашнього майнінгу не мають сенсу, бо у нас електроенергія дорога, а в умовній Ісландії — дешева, і перевести туди потужності для видобутку криптовалют набагато простіше та безпечніше. Мій прогноз на 2018-й не надто оптимістичний. Я бачу ознаки того, що Україна втратить цей ринок. Попри прес-реліз НБУ та Міністерства фінансів, представники силових структур наполягають на тому, що прес-реліз — це не закон, а в законі статус криптовалют як законного засобу платежу не визначено. І вони трактують законодавство, як їм заманеться. Криптовалюти — це велетенський ринок, великі можливості для нашої країни, які ми втрачаємо вже. І втратимо, якщо нічого не зміниться. А поки ми в питанні правового статусу криптовалют на повній швидкості летимо в стіну. І це вкрай небезпечно, бо  ми навіть не можемо уявити, які це будуть втрати для нашої країни.
Реклама 👇 Замовити

Олександр Ольшанський оцінив події 2017-го в сфері технологій не надто втішно: держава вперто не хоче робити висновки та створювати сприятливе середовище для нових явищ, таких як криптовалюти чи децентралізація електронних сервісів.

Про зміни в сфері бізнесу та IT за підсумками 2017-го

— Якихось глобальних змін я не бачу. Хоча можу сказати, що на горизонті в нас — законопроект про перехід з податку на прибуток на податок на виведений капітал.  Це, мабуть, найсерйозніша зміна у податковому законодавстві України за минулих 25 років. Якщо це станеться і законопроект стане законом — матимемо серйозний стимул для розвитку бізнесу.

Другий підсумок року — це те, що збереглися проблеми із безкінечними обшуками технологічних компаній. Прийнято закон про заборону вилучення техніки, це може стати позитивним сигналом — але поки реальних змін у цьому напрямку я не бачу. Хоча закон і підписано і він набув чинності, побачимо, якими будуть реальні дії та його виконання у 2018 році.

Кібератаки у 2017 році та що з ними варто робити далі

— За підсумками масштабних кібератак минулого року — WannaCry, NotPetya, BadRabbit — я поки не бачу, що цей «урок» держава засвоїла. На мій погляд, висновок із цієї ситуації полягає у тому, що ми маємо використовувати децентралізовані структури. Причина проста: вони стійкіші у сучасному світі. Але на жаль, я спостерігаю зворотні процеси. Компанії, які надають програмне забезпечення для взаємодії з податковою службою (так сталося під час атаки віруса NotPetya, коли одна і та ж компанія паралельно писала шлюз для ДФС і програмне забезпечення для доступу до цього шлюзу)  — продемонстрували, що саме може статися з комунікаційними системами, якщо монополізм на цьому ринку збережеться й надалі.

Олександр Ольшанський, Internet Invest — про демонополізацію та технології 1
Якщо одна компанія «пише» всі компоненти системи документообігу, то виникає монополізація. А монополізація призводить до того, що коли компанію «ламають» хакери, то падає уся система, створена нею

Демонополізація має відбуватися скрізь, де це тільки можливо. Інтернет так влаштовано, що децентралізовані сервіси завжди більш стійкі та безпечні. По-хорошому, реакція на ті кібератаки мала бути такою: Державна фіскальна служба мала би опублікувати відкритий API після тих подій. І кожен би зміг здавати свою звітність так, як це зручно йому. Створив скрипт, нехай і не найбільш комерційно вдалий — і здаєш. І було би таких розробників, наприклад, 200 по всій країні — от і спробуй зламай 200 розробників.

Читайте також: 7 тез про підприємництво від Олександра Ольшанського, Internet Invest

Відкриті дані, API та інтерфейси — в цей бік треба рухатися. А не в напрямку створення монопольних закритих структур. Зараз я чую, як під час засідань РНБО знову говорять про створення єдиної суперзахищеної мережі для державних установ. Які ризики є у такому рішенні? Якщо цю систему зламають — в цей момент буде паралізовано абсолютно усі процеси документообігу чи зберігання даних в таких установах. Стереотип про «єдину мережу» є вкрай небезпечним.

Про штучний інтелект

— Питання оцінки штучного інтелекту — це питання навіть не на докторську дисертацію, а на Нобелівську премію, і в 5-хвилинній розмові цю тему не розкриєш. Проте я приєднаюся в цьому плані до Ілона Маска. Я вважаю, що штучний інтелект — небезпечна штука. І це дуже велика помилка, що дослідження в цій сфері не були вчасно поставлені під контроль.

Про ринок доменів

— Суттєвих змін на доменному ринку за 2017 рік не було. Причина — сам по собі цей ринок та пов’язана із ним інфраструктура доволі великі. Там є чимало стандартів, які змінюються та впроваджуються за певним планом, але вони цікаві хіба що вузькій фаховій аудиторії. Специфіка ринку доменів — різких змін там немає, і чекати на них не варто, адже будь-яка різка зміна там матиме катастрофічні наслідки. У 2018-му зберігатиметься планомірний розвиток та впровадження нових технологій та протоколів.

Про криптовалюти та чинне українське законодавство

— Як ви бачите із ситуації з Forklog, держава не до кінця розуміє, що робити з криптовалютами (редакція інтернет-видання Forklog, яке базується в Україні, пише про криптовалюти та пов’язані з ними технології, в грудні 2017-го пережила обшук та звинуватила співробітників СБУ у вилученні матеріальних цінностей та незаконне спустошення особистих криптовалютних гаманців засновника компанії — прим. ред.). Цей ринок має ще більш екстериторіальний характер, аніж будь-який інший. Він 1 кліком мишки може «переїхати» спокійно в іншу країну та юрисдикцію.

Зважаючи на поточні реалії, можемо сказати, що цивілізованого ринку криптовалют зараз в Україні немає. Спроби «домашнього» майнінгу не мають сенсу, бо у нас електроенергія дорога, а в умовній Ісландії — дешева, і перевести туди потужності для видобутку криптовалют набагато простіше та безпечніше.

Мій прогноз на 2018-й не надто оптимістичний. Я бачу ознаки того, що Україна втратить цей ринок. Попри прес-реліз НБУ та Міністерства фінансів, представники силових структур наполягають на тому, що прес-реліз — це не закон, а в законі статус криптовалют як законного засобу платежу не визначено. І вони трактують законодавство, як їм заманеться. Криптовалюти — це велетенський ринок, великі можливості для нашої країни, які ми втрачаємо вже. І втратимо, якщо нічого не зміниться. А поки ми в питанні правового статусу криптовалют на повній швидкості «летимо в стіну». І це вкрай небезпечно, бо  ми навіть не можемо уявити, які це будуть втрати для нашої країни.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: