Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

10 цікавих миттєвостей Першої Незалежності — до Дня Соборності України

10 cikavyh myttjevostej Peršoї Nezaležnosti — do Dnja Sobornosti Ukraїny

22 січня українці відзначають День Соборності та Свободи. Майже 100 років тому було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки
22 sičnja ukraїnci vidznačajuť Deń Sobornosti ta Svobody. Majže 100 rokiv tomu bulo progološeno Akt Zluky Ukraїnśkoї Narodnoї Respubliky j Zahidnoukraїnśkoї Narodnoї Respubliky
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Пропонуємо нашим читачам 5 цікавинок про столітні події в Україні, а також 10 унікальних тодішніх світлин. Режисером свята Соборності в центрі столиці у 1919 році був... артист. Софійська площа та сусідні вулиці 22 січня 1919 року були розкішно декоровані. Майоріли національні стрічки та прапори. Було у центрі столиці чимало і військових: об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди. Людей було стільки, що забиралися на дерева, аби краще бачити дійство. З численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: Слава українським Героям!. Потім надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков. Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці. В Центральній Раді були вихідці із Донбасу. На Донеччині та Луганщині на початку ХХ століття також спостерігалися  загальна демократизація, вибух громадянської активності. Утворювалися сотні партій та громадських організацій, відбуваються різноманітні ради та мітинги. Коли Центральна Рада своїм Третім Універсалом проголосила Українську Народну Республіку 1917 року, там було написано: вся Катеринославська губернія включно з Донецьком і Луганськом є частиною Української Народної Республіки. Історики наголошують, що нинішні Донеччина та Луганщина грали вирішальну роль 100 років тому під час підписання Акту Злуки. Так, серед членів Центральної Ради теж були вихідці з Донбасу, наприклад, Федір Малашко. Майбутнє України вирішувалося… на вокзалі. 1 грудня 1918 року був підписаний попередній договір про майбутнє об’єднання двох держав. Все відбувалося на вокзалі у Фастові: уповноважена делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали у Фастові Передвступний договір про злуку двох частин України в одне державне тіло. За задумом, збройні сили двох держав об’єднувалися, а всім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи. Було три версії Четвертого Універсалу. 9 січня розпочалося закрите засідання Малої Ради, на якому Михайло Грушевський, Володимир Винниченко та Микита Шаповал разом із Миколою Солтаном внесли три різні проекти Четвертого Універсалу. Проект Грушевського був найкоротшим. Український народ – ішлося у цьому проекті – після втрати своєї державності протягом цілих віків виявляв незламну волю до національного визволення, і що тепер настав час нарешті здійснити великий ідеал, яким є цілковита незалежність України та її державна самостійність. Два інші проекти представили Володимир Винниченко та Микита Шаповал разом із Миколою Солтаном. Обидва проекти дуже відрізнялися від запропонованого Грушевським. Окрім акту самостійності вони містили цілу картину перебудови української республіки. Результатом став компроміс. Текст, який був запропонований Грушевським, доповнили окремими положеннями інших двох проектів. Незалежну Україну підтримували європейські країни ще у 1917 році. УНР де-факто іноземні держави почали визнавати іще наприкінці 1917 року. Підставою для цього кроку був Третій Універсал, мотивом – ситуація на фронтах Першої світової війни.  на самому початку грудня французький генерал Табуї нав’язує стосунки із Генеральним Секретаріатом УНР та від імені Франції запитує щодо фінансової та технічної допомоги, яку союзники могли б дати Україні, щоб допомогти її велетенській роботі організації та відродження. Читайте також: 26 про 24 — знакові миттєвості Незалежності 29 грудня (11 січня) 1918 року Київ і Париж офіційно увійшли у дипломатичні стосунки. Слідом за Францією Україну визнала Велика Британія. У грудні українську делегацію на мирних переговорах в Бресті від імені усіх Чотирьох держав визнав  і австрійський міністр закордонних справ Австрії граф Чернін. Отже, представники Центральних держав, як і Франція з Англією, вже наприкінці грудня 1918 року сприймали Україну як самостійну державу. Чорно-біла історія: Акт Злуки у світлинах. Тут і далі використано світлини з архіву Історичної Правди. Урочисте проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві. Архів УІНП (Історична Правда) Українська маніфестація в Києві. Літо 1917 року. Архів УІНП (Історична Правда) Демонстрація на розі вулиці Хрещатик і Бібіковського (нині - Шевченка) бульвару в Києві. Березень 1917 р.. Архів УІНП (Історична Правда) Складання присяги членами Директорії УНР. Кам’янець-Подільський Серпень 1919 року: Архів УІНП (Історична Правда) Молебень на Софійській площі в Києві з нагоди проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. В центрі – Симон Петлюра та Володимир Винниченко. Архів УІНП (Історична Правда) Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року. Архів УІНП (Історична Правда) Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий Поштівка 1919 року. Архів УІНП (Історична Правда) Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі у Фастові після звільнення міста від більшовиків. Архів УІНП (Історична Правда) Святкування Дня Злуки УНР і ЗУНР в Калуші (нині — Івано-Франківщина). Архів УІНП (Історична Правда) Четвертий універсал Української Центральної Ради. Архів УІНП (Історична Правда)

Пропонуємо нашим читачам 5 цікавинок про столітні події в Україні, а також 10 унікальних тодішніх світлин.

Режисером свята Соборності в центрі столиці у 1919 році був... артист

Софійська площа та сусідні вулиці 22 січня 1919 року були розкішно декоровані. Майоріли національні стрічки та прапори. Було у центрі столиці чимало і військових: об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди. Людей було стільки, що забиралися на дерева, аби краще бачити дійство. З численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: «Слава українським Героям!».

Потім надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков. Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці.

В Центральній Раді були вихідці із Донбасу

На Донеччині та Луганщині на початку ХХ століття також спостерігалися  загальна демократизація, вибух громадянської активності. Утворювалися сотні партій та громадських організацій, відбуваються різноманітні ради та мітинги. Коли Центральна Рада своїм Третім Універсалом проголосила Українську Народну Республіку 1917 року, там було написано: вся Катеринославська губернія включно з Донецьком і Луганськом є частиною Української Народної Республіки.

Історики наголошують, що нинішні Донеччина та Луганщина грали вирішальну роль 100 років тому під час підписання Акту Злуки. Так, серед членів Центральної Ради теж були вихідці з Донбасу, наприклад, Федір Малашко.

Майбутнє України вирішувалося… на вокзалі

1 грудня 1918 року був підписаний попередній договір про майбутнє об’єднання двох держав. Все відбувалося на вокзалі у Фастові: уповноважена делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали у Фастові «Передвступний договір» про злуку двох частин України в «одне державне тіло». За задумом, збройні сили двох держав об’єднувалися, а всім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи.

Було три версії Четвертого Універсалу

9 січня розпочалося закрите засідання Малої Ради, на якому Михайло Грушевський, Володимир Винниченко та Микита Шаповал разом із Миколою Солтаном внесли три різні проекти Четвертого Універсалу. Проект Грушевського був найкоротшим. Український народ – ішлося у цьому проекті – після втрати своєї державності протягом цілих віків виявляв незламну волю до національного визволення, і що тепер настав час нарешті здійснити великий ідеал, яким є цілковита незалежність України та її державна самостійність. Два інші проекти представили Володимир Винниченко та Микита Шаповал разом із Миколою Солтаном.

Обидва проекти дуже відрізнялися від запропонованого Грушевським. Окрім акту самостійності вони містили цілу картину перебудови української республіки. Результатом став компроміс. Текст, який був запропонований Грушевським, доповнили окремими положеннями інших двох проектів.

Незалежну Україну підтримували європейські країни ще у 1917 році

УНР де-факто іноземні держави почали визнавати іще наприкінці 1917 року. Підставою для цього кроку був Третій Універсал, мотивом – ситуація на фронтах Першої світової війни.  на самому початку грудня французький генерал Табуї нав’язує стосунки із Генеральним Секретаріатом УНР та від імені Франції запитує щодо «фінансової та технічної допомоги, яку союзники могли б дати Україні, щоб допомогти її велетенській роботі організації та відродження».

Читайте також: 26 про «24» — знакові миттєвості Незалежності

29 грудня (11 січня) 1918 року Київ і Париж офіційно увійшли у дипломатичні стосунки. Слідом за Францією Україну визнала Велика Британія. У грудні українську делегацію на мирних переговорах в Бресті від імені усіх Чотирьох держав визнав  і австрійський міністр закордонних справ Австрії граф Чернін. Отже, представники Центральних держав, як і Франція з Англією, вже наприкінці грудня 1918 року сприймали Україну як самостійну державу.

Чорно-біла історія: Акт Злуки у світлинах

Тут і далі використано світлини з архіву «Історичної Правди».

Урочисте проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві

День Соборності: 5 цікавинок та 10 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Українська маніфестація в Києві. Літо 1917 року

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Демонстрація на розі вулиці Хрещатик і Бібіковського (нині - Шевченка) бульвару в Києві. Березень 1917 р.

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Складання присяги членами Директорії УНР. Кам’янець-Подільський

Серпень 1919 року:

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Молебень на Софійській площі в Києві з нагоди проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. В центрі – Симон Петлюра та Володимир Винниченко

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року

Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий

Архів УІНП («Історична Правда»)

Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий

Поштівка 1919 року

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі у Фастові після звільнення міста від більшовиків

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Святкування Дня Злуки УНР і ЗУНР в Калуші (нині — Івано-Франківщина)

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Четвертий універсал Української Центральної Ради

День Соборності: 5 цікавинок та 20 фото

Архів УІНП («Історична Правда»)

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: