Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Артем Михайлюк, CEO HELSI.me: «Наша позиція — впроваджувати якісно»

Artem Myhajljuk, CEO HELSI.me: «Naša pozycija — vprovadžuvaty jakisno»

Той, хто принаймні раз витрачав день на візит до лікаря, неодмінно ловив себе на думці «українська медицина потребує змін». Редакція Na chasi поспілкувалася з очільником HELSI.me про те, як впровадження електронних медичних сервісів полегшує надання та отримання послуг у лікарнях
Toj, hto prynajmni raz vytračav deń na vizyt do likarja, neodminno lovyv sebe na dumci «ukraїnśka medycyna potrebuje zmin». Redakcija Na chasi pospilkuvalasja z očiľnykom HELSI.me pro te, jak vprovadžennja elektronnyh medyčnyh servisiv polegšuje nadannja ta otrymannja poslug u likarnjah
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  В Україні невпинно зростає кількість електронних сервісів у різних сферах, які покликані спростити процес надання та отримання послуг. Артем Михайлюк розповів редакції Na chasi про сучасну електронну медичну систему HELSI.me, яку розробила його команда. Як Helsi співпрацює з МОЗ, які стереотипи руйнує та які можливості відкриває — дізнаємося від очільника компанії. Про зміни у сфері електронної медицини в Україні. — Минулі 10 років переважно приватні медичні заклади для автоматизації своєї діяльності і поточної роботи використовують різні медичні інформаційні системи. В Україні медичними інформаційними система користувалися переважно приватні клініки. За останні 15 років таких систем зявилося близько 30. Проте із розвитком Інтернет-технологій почало розроблятися безліч інших сервісів, що стають у нагоді лікарям та пацієнтам. Приблизно в цей же час з’явилася з боку нової команди Міністерства охорони здоров’я ініціатива побудувати систему, яка би дозволяла отримувати реальну статистику, бо всі розуміють, що наявна статистика є нереальною. Бувають історії, коли МОЗ закуповує ліки, розподіляє їх, а потім в одних областях вони недовикористовуються, а в інших їх не вистачає. Зокрема, МОЗ однією з реформ визначили гроші йдуть за пацієнтом, і почало реалізовувати її на рівні сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Проте сьогодні завдяки команді МОЗ автоматизація та використання медичних інформаційних систем стало можливим і для державних медичних закладів в рамках розвитку eHealth та реформи МОЗ. Саме це дозволить отримувати не тільки правильну статистику, але й реалізувати новий принцип фінансування – гроші йдуть за пацієнтом. Тобто лікар отримує заробітню плату залежно від кількості пацієнтів, які з ним підписали декларацію. Чим більше пацієнтів – тим більша оплата. В одній із європейських країн, де реформу проводили без електронної складової, в кінці року з’ясувалося, що пацієнтів приписалося вдвічі більше, ніж реального населення країни. І тоді було вирішено втілювати реформу в електронному форматі. Артем Михайлюк, CEO HELSI.me Роботу над повноцінною розробкою eHealth розпочали з MPI (Master Patient Index) — реєстру пацієнтів і закріплення сімейних лікарів за пацієнтами. Крім медичних інформаційних систем, орієнтованих на роботу всередині лікарні, як більшість приватних лікарень має такі системи. Деякі державні лікарні мають подібне рішення. З’являються інші різні сервіси. Зокрема ті, які дають можливість обрати пацієнту лікаря, записатися до лікаря на прийом тощо. І з’явилася ініціатива eHealth, яка на сьогоднішній день, є першим кроком, який дає можливість пацієнту обрати лікаря. Ти — хороший лікар, тебе обирають більше пацієнтів — заробляй, будь ласка, більше. Про спосіб реалізації. CEO HELSI.me Артем Михайлюк та CTO Євгеній Михайлюк — Ми над медично-інформаційними системами працюємо вже понад 4 роки, додаючи функціональність. По-перше, це — хмарне рішення. Медичному закладу не потрібно встановлювати якісь сервери, йому потрібно мати комп’ютери. Цей інструмент працює безпосередньо в браузері, для лікаря не принципово яка в нього операційна система, який це комп’ютер: Windows, Linux, MacOS чи будь-яка інша ОС. Головне, щоби в лікаря був сучасний браузер останньої версії. Тепер про модулі — їх є багато. Насправді, це сервісно орієнтована архітектура, яка дозволяє ці модулі постійно додавати і розвивати. Зокрема є модулі, які забезпечують весь цикл електронного запису. Артем Михайлюк Є робоче місце співробітника відділу кадрів, який формує графік роботи лікаря, його лікарняні тощо. Це — робоче місце реєстратора, керівників реєстратури чи медичного закладу, лікаря, медичної сестри, що дозволяє запустити повний цикл. Починаючи з того, що кадровик вніс графік лікаря, пацієнт зайшов і знайшов відповідного лікаря, і закінчуючи тим, що лікар бачить, хто до нього записався. Хочу звернути увагу, що це — не електронна черга. Це — запис на конкретний час. Друга велика складова — це електронна медична картка. Це — інтерфейс лікаря, медичної сестри, лаборанта, співробітника діагностичного відділення, які вносять у систему медичні дані. Наприклад, в кабінеті вакцинації, медична сестра, яка робить щеплення, вона теж у системі робить відповідні відмітки про те, що вона зробила певному пацієнту певне щеплення, його дозу і так далі. Причому в HELSI.me є так зване електронне направлення від лікаря, який перевірив пацієнта і написав, що можна робити щеплення. Система електронних направлень дозволяє лікарю, який прийняв пацієнта і направляє його до іншого вузькопрофільного спеціаліста, не займатися пошуком конкретного лікаря. Медик, просто наповнюючи план лікування, який є в системі, направляє до певного фахівця. А далі пацієнт може записатися до конкретного лікаря, звернувшись в реєстратуру, чи в себе в кабінеті пацієнта. Додаткові можливості HELSI.me. — Ще один модуль — це статистика, формування всіх форм звітності. Інший великий модуль HELSI.me — складське управління препаратами. За допомогою цієї функції можна відслідковувати закупівлю лікарських засобів і товарів медичного призначення, їхню передачу з центрального складу поліклініки на склади відділень, амбулаторій, кабінетів. І головне — що до кожної послуги прив’язується технічна картка послуги, яка проводить управлінське списання медичного препарату під час її надання. Читайте також: Юрій Бугай, eHealth: Ця система потрібна усім громадянам Крім того, є кабінет пацієнта, де пацієнт може зайти й подивитися, до кого він записався, які були зроблені призначення тощо. І окремий модуль взаємодії з центральним компонентом eHealth, через який лікар може підписати з пацієнтом декларацію. Зараз система запущена в 3 містах: Київ, Дніпро, Одеса. У Києві система працює у 8 з 10 районів міста. Сьогодні ми працюємо в 68 медичних закладах, у системі працює 4,5 тис лікарів, у цих 68 медичних закладах — це понад 150 реєстратур. Щобудня через HELSI.me до лікаря записуються 7 тис пацієнтів. Цей показник постійно зростає. Хочу зауважити, що 52% тих людей, які записуються до лікаря, роблять це через інтернет. Інші записуються або через колл-центр — це приблизно чверть. Є також ті, що використовують послуги реєстратури — це теж приблизно чверть. З цих 52%, які записуються через інтернет, половина записуються зі смартфонів. Як HELSI.me планує здійснювати вихід в інші регіони і що для цього потрібно. — Усіх завжди лякає, що ми надаємо систему безкоштовно. Чому? По-перше, для нас це так званий шоурум для комерційних закладів. Коли ми з першою версією нашого програмного продукту звернулися до приватних клінік, вони подивилися і сказали: Наче добре, але покажіть де воно працює на велику кількість лікарів. Тому перша ідея піти в комунальний сегмент була з метою надати продукт безкоштовно, аби вони подивилися, почали працювати і ми мали робочі приклади. Наразі, так воно і працює. Раніше ми ходили до приватних клінік. Тепер клініки просять подивитися, як воно працює в державних і вирішити — підходить їм таке чи не зовсім. Друга причина у тому, що ми бачимо інші моделі монетизації. Ми не хочемо брати гроші з держави за це з декількох міркувань. Одне з них — що це достатньо корупційна історія. Бо я був у 6 обласних центрах, спілкувався на різних рівнях з керівництвом міст. І у 2 містах — Дніпрі й Одесі — почувши про безкоштовну систему, сказали це дуже добре, давайте безкоштовну систему з розумінням, як зекономлені гроші будуть направлені на закупівлю комп’ютерів, локальних мереж тощо. Наша позиція — впроваджувати якісно, ми не можемо сказати ось програма, ось логін і пароль головного лікаря, хоча в принципі цього було би достатньо. Досвід показав, що поки наш консультант не приїде в заклад, всіх не навчить і процес не організує — нічого не працює. Тому наш пріоритет — починати з великих міст. Для того, щоби виходити в інші міста, а ми хочемо це робити якісно, потрібна команда впровадження, яка туди виїжджатиме. Сьогодні, крім цих трьох великих міст, є ще декілька маленьких. Є плани й перемовини з кількома великими містами. Про основні труднощі. — На сьогоднішній день я бачу три проблеми впровадження системи в державних установах. Перша проблема — відсутність комп’ютерів, і вона вирішується. Друга — відсутність локальних мереж, вона поки вирішується гірше, тобто гроші на закупівлю комп’ютерів виділяють, але для локальних мереж — ні. Тому комп’ютери стають безхозними. І третє — це не володіння певною системою, а саме низька комп’ютерна грамотність лікарів. Бо досвід показує, що навчити лікаря комп’ютерній грамотності — це два-три тижні занять по дві години. А навчити комп’ютерно грамотного лікаря роботи з нашою системою — це 5–10 двогодинних занять. Були й випадки, коли лікар виділяв собі цілий день, і за день ми навчили його працювати з системою. Ми намагаємось систему зробити максимально простою і зручною. За мету ми поставили собі, що Helsi.me має бути не складнішою, ніж Facebook. Як я казав, у 2 містах  із 6 погодились, а в решта на словах безкоштовна система я бачив, як з облич чиновників зникала зацікавленість. Тому, наприклад, якщо ми говоримо про Київ, то у 8 районах підключені всі реєстратури. Ми допомагаємо, де потрібно, провести інтернет. Пацієнт може записатися, але через те, що не в усіх лікарів є комп’ютери, не всі ведуть електронну медичну картку. Тобто деяким районам поталанило більше, а деяким — менше. Але в КМДА є план до кінця наступного року зробити, щоб в усіх лікарів були не тільки комп’ютери, але й локальні мережі для повноцінної роботи. Ми на це дуже сподіваємося. Які ще моделі монетизації дозволяють надавати систему клінікам безкоштовно?. — Ми знаємо, що серед тих, хто записується, приблизно 25% — з мобільних пристроїв. Це означає, що пацієнт, йдучи від лікаря, який заповнив йому електронну медичну картку, може дістати свій смартфон і подивитися призначення. Не на папірчику, що лікар написав нерозбірливим почерком, а подивитися на телефоні. І в цей момент ми можемо пацієнту підказати найближчу аптеку, найдешевшу аптеку, дати можливість замовити ліки додому тощо. Читайте також: 7 ресурсів, що допоможуть українським медикам вдосконалити знання англійської На сьогоднішній момент аптеки у вартість ліків закладають 3–15% на залучення клієнтів. І аптеки готові ці гроші віддавати тим, хто приведе їм клієнта. Ми не хочемо показувати клієнтові якусь рекламу препаратів і не будемо цього робити. Ми будемо підказувати, де знаходиться найближча аптека. Якщо йому, наприклад, виписали направлення на УЗД, то він зможе побачити не тільки де він може це зробити в державній поліклініці через місяць, а де ще він може зробити завтра у приватній клініці. І пацієнт далі обере: або запишеться в державну через місяць, або запишеться в приватну. І приватний діагностичний центр звісно за це нам заплатить певний відсоток. То цих невеликих коштів разом буде більше, ніж якщо продавати систему державним закладам. Це умовно кажучи, як пацієнт щось шукає в Google і отримує контекстну рекламу. Може клікнути, може й не клікнути. Google бере гроші за кліки. Ось приблизно така модель монетизації дозволяє не брати гроші з державних клінік. Звісно, для приватних клінік у нас є різні пакети, є фінансові умови і з приватних клінік ми гроші беремо. В епоху big data основне питання — це безпека. Як забезпечуєте захист даних від несанкціонованого втручання, якими технологіями для цього послуговуєтеся?. — Питання безпеки для нас дуже важливе. Бо якщо станеться щось не те, це суттєво вплине на репутацію. Тому в HELSI.me використовуємо на практиці кращі міжнародні стандарти. Тобто сайт наш працює тільки по https, за ним стоїть AES шифрування, яке використовується при всіх банківських оплатах. Це стандартна міжнародна практика, всі дані, які передаються, шифруються. Дані зберігаються в Україні, в одному з трьох українських data-центрів, які мають так званий атестат відповідності КСЗІ (Комплексна система захисту інформації). Звісно, є ще багато різних пунктів. Наприклад, кожний лікар, який підключається до нашої системи, підписує зобов’язання на зберігання факторів доступу. Це— інструкція, що можна і не можна робити лікарю. Ми спеціально зробили таке допрацювання, щоби не давати можливість браузеру зберегти пароль. Усе це — задля максимальної безпеки даних. Коли пацієнт заходить у свій кабінет, йому приходить SMS-повідомлення, і він вводить код. Якщо вдаватися в технічні деталі, то це не просто якийсь сервер, на якому працює система, а ціла система зі шлюзами, фаєрволами, з обмеженням доступу до медичних частин. Розкажіть детальніше про юридичну складову впровадження системи. — Ми робимо все необхідне з юридичної точки зору. Щоби не порушувати закон, ми в кожного пацієнта беремо згоду на обробку персональних даних. Є один випадок, коли не потрібно брати згоди. Це коли дані оброблюються прямо в медичному закладі, не виходячи за його межі, і оброблює їх тільки медичний представник. Але ми живемо з вами в 2017 році, коли ніхто не робить своїх маленьких серверних, а використовує сучасні потужні data-центри. Більше того, якщо згадати вірус Petya, то можна чітко промоніторити: ті, хто зберігали свої дані у хмарних data-центрах, не мали проблем. Ті ж, хто робили власні маленькі сервери, мали труднощі, втрачали дані тощо. Тому треба використовувати надійні операційні системи. Повертаючись до юридичної складової, — HELSI.me виконує всі вимоги закону, знайомимо пацієнта з усіма його правами. У згоді чітко зазначається, хто отримує доступ до даних і кому вони можуть бути передані. Медичні дані можуть передаватися іншим медичним закладам у разі звернення туди пацієнта, і можуть передаватися в Міністерство охорони здоров’я. Ми докладаємо максимальних зусиль, щоби відповідати міжнародним стандартам, формально відповідати українським стандартам. Хоч вони є дуже застарілими, але формально ми мусимо їм теж відповідати. По співпраці з Проектним офісом та МОЗ — які напрямки співпраці зараз і які результати за 2017-й рік? Що плануєте на 2018-й?. — Команда HELSI.me була в числі ініціаторів змін після того, як в МОЗ прийшли нові фахівці. Бо сьогодні є проблеми, є відсутність інтероперабельності — це можливість передачі медичних даних з системи в систему. Навіть, якщо це вирішити, то завжди виникає питання, наскільки можна довіряти тим даним, які передали. Це вирішується масовим впровадженням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Читайте також: Майбутнє мотивує — 10 медичних інновацій сучасної України Зараз МОЗ зобов’язав усіх лікарів первинної ланки обслуговування отримати ЕЦП для роботи з eHealth. І ми це дуже вітаємо. Бо якщо в лікарів є електронний цифровий підпис, ми отримуємо не просто дані в програмі — а повноцінний медичний документ, який має юридичні наслідки. Наша команда це підтримала. Також лікарі безпосередньо працюють через медичні інформаційні системи або сервіси. Ми були першими, хто допрацювали свою функціональність і пройшли технічне тестування. Відповідно, й першими дали можливість підключати пацієнтів, медичні заклади, лікарів, підписувати декларації. Ми готові далі йти в бік реімбурсації. Це передбачає електронний рецепт, який виписує лікар, на підставі чого пацієнт отримує або безкоштовні ліки, або з великою знижкою. І всі інші кроки, які будуть робитися з боку МОЗ в eHealth, ми підтримаємо. Наскільки дорогою є процедура автоматизації окремої лікарні чи санаторію? Який порядок коштів і скільки часу на це йде. — Автоматизація складається з кількох частин. Перша — це інфраструктура. Тобто, по-перше, в медичних працівників мають бути комп’ютери. По-друге, має бути локальна мережа, підведена до кожного комп’ютера. По-третє, ця локальна мережа має вихід або в інтернет, або якимось каналом зв’язку ще до чогось підключатися. І медпрацівники мають бути комп’ютерно грамотними — це четверте. Відповідно, це окремі статті витрат. Не треба дуже потужних комп’ютерів, потрібно просто купувати з розумом. Наприклад, можна придбати великий жорсткий диск, а можна невеличкий, але швидкий SSD-диск. Оскільки все одно всі дані зберігаються на серверах, то не треба великої потужності диску. Можна купувати комп’ютери з платною ОС Windows. А можна — з безкоштовною або досить дешевою ліцензією на Linux. Причому ми знаємо, що лікарі працюють із нашою системою, але ми навіть не підозрювали, що вони працюють на Linux. Тому що Linux має багато Windows-подібних інтерфейсів. Це не дуже дорогий процес, якщо його впроваджувати правильно. Навчання медпрацівників потрібно проводити без відриву від виробництва. Артем Михайлюк Ми свого часу відкрили у Києві декілька комп’ютерних класів прямо на території поліклінік. Так ми навчили понад 2 тис медпрацівників комп’ютерної грамотності. Якщо це робити зручно для них, якщо перше заняття присвятити їхній мотивації і зробити це не обов’язком, а зацікавити їх — все пройде успішно. Після наявності всього цього можна впроваджувати систему. Наш досвід показав, що впровадження HELSI.me в одній поліклініці займає до 2 міс. Протягом цього часу проходить навчання роботи з системою, занесення первинних даних, коригування бізнес-процесів тощо. У нас був досвід, коли ми підключили поліклініку за 2 тижні. Не завжди у лікаря чи медсестри є комп’ютер, але завжди є смартфон або планшет. Чи є можливість вносити певні дані за допомогою таких гаджетів, якщо це терміново необхідно. — За допомогою планшета така можливість є. Окремо ми плануємо розробити якусь дуже спрощену версію для телефона. Медпрацівник не зможе в телефоні повноцінно заповнювати електронну медичну картку, але якісь мінімальні дії зможе зробити навіть з телефона. А пацієнти вже зараз можуть заходити в систему HELSI.me з телефона, переглядати медичні дані, які зробив лікар. Уявімо ситуацію: нашу розмову читає головний лікар якоїсь лікарні і хоче долучитися до HELSI.me. Що для цього йому потрібно зробити?. — До нас звертається багато головних лікарів. Їх насправді в першу чергу більше цікавить підключення до eHealth. Вони телефонують нам. Деякі навіть не телефонують, а заходять прямо на сайт і без проблем реєструють свій заклад в eHealth, заводять туди лікарів. І так само вже лікарі підписують декларації з пацієнтами. Тобто ми відслідковують по системі, що лікарні, з якими ми ніколи не спілкувалися. Читайте також: Українські Збройні Сили отримають електронну медицину У деякі лікарні ми телефонуємо, спілкуємося, але насправді система дуже проста. На сайті є інструкції. Якщо лікаря цікавить просто модуль eHealth, це він може зробити прямо сьогодні. Головне, щоби в нього було бажання це робити і комп’ютери з доступом до інтернету. Якщо ж казати про повноцінну систему, в якій є електронна реєстратура, електронний кабінет лікаря, електронні медичні картки, статистика тощо — то він нам пише листа або телефонує. І вже ми домовляємося, коли ми готові приступити до впровадження. Для нас в пріоритеті великі міста із населенням 100 тис+. Ми готові активно співпрацювати з ними і впроваджувати нашу систему. Три ваших поради тим, хто розвиває власні сервіси у сфері електронної демократії в Україні. — Стосовно медичних сервісів, тут достатньо непрості бізнес-процеси. Наприклад, в один із днів щотижня педіатри приймають тільки немовлят. Це треба врахувати, щоби на цей день не записували дорослих пацієнтів. Чи, наприклад, запис на комп’ютерну томографію з контрастом. Щоби зробити цю діагностику, треба попередньо здати аналіз на креатинін. І все це система має вираховувати. Якщо в системі немає аналізу на креатинін, вона не має пацієнта допускати до запису на КТ з контрастом. Це достатньо складна система. І виходячи з цього, перша порада — мати в команді того, хто дуже добре тямить у предметній площині, знає всі медичні нюанси. Це не лікар, який знає, як добре лікувати. А людина, яка розуміється в організації процесу. Головний лікар або хтось, хто розуміє всі ці процеси. Друга порада така: треба розраховувати власні сили. Я знаю приклади кількох якісних з точки зору функціональності сервісів. Та вони не стали масовими. Якщо б наша компанія не мала потужності й можливості впроваджуватися масово в комунальні заклади, ми б і не отримали такої кількості пацієнтів, які б почали користуватися нашою системою. Третя порада — зрозуміти, в чому особливість вашого сервісу. Медичних сервісів і систем багато, близько 30. Хтось пропонує просто електронну чергу, хтось — зберігання рентген-знімків, хтось — зберігання результатів аналізів. Відповідно потрібно знайти власну нішу, в якій є попит і немає ще рішення. І працювати там, де є так званий блакитний океан, де можна зробити щось нове і корисне. Насправді, ця робота водночас дуже цікава і складна. Нагадаємо, раніше ми спілкувалися з очільником проектного офісу eHealth. Юрій Бугай розповів про можливості та перспективи електронних сервісів в Україні.

В Україні невпинно зростає кількість електронних сервісів у різних сферах, які покликані спростити процес надання та отримання послуг. Артем Михайлюк розповів редакції Na chasi про сучасну електронну медичну систему HELSI.me, яку розробила його команда. Як Helsi співпрацює з МОЗ, які стереотипи руйнує та які можливості відкриває — дізнаємося від очільника компанії.

Про зміни у сфері електронної медицини в Україні

— Минулі 10 років переважно приватні медичні заклади для автоматизації своєї діяльності і поточної роботи використовують різні медичні інформаційні системи. В Україні медичними інформаційними система користувалися переважно приватні клініки. За останні 15 років таких систем зявилося близько 30. Проте із розвитком Інтернет-технологій почало розроблятися безліч інших сервісів, що стають у нагоді лікарям та пацієнтам.

Приблизно в цей же час з’явилася з боку нової команди Міністерства охорони здоров’я ініціатива побудувати систему, яка би дозволяла отримувати реальну статистику, бо всі розуміють, що наявна статистика є нереальною. Бувають історії, коли МОЗ закуповує ліки, розподіляє їх, а потім в одних областях вони недовикористовуються, а в інших їх не вистачає. Зокрема, МОЗ однією з реформ визначили «гроші йдуть за пацієнтом», і почало реалізовувати її на рівні сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Проте сьогодні завдяки команді МОЗ автоматизація та використання медичних інформаційних систем стало можливим і для державних медичних закладів в рамках розвитку eHealth та реформи МОЗ. Саме це дозволить отримувати не тільки правильну статистику, але й реалізувати новий принцип фінансування – «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто лікар отримує заробітню плату залежно від кількості пацієнтів, які з ним підписали декларацію. Чим більше пацієнтів – тим більша оплата.

В одній із європейських країн, де реформу проводили без електронної складової, в кінці року з’ясувалося, що пацієнтів приписалося вдвічі більше, ніж реального населення країни. І тоді було вирішено втілювати реформу в електронному форматі.

Артем Михайлюк, CEO HELSI.me

Роботу над повноцінною розробкою eHealth розпочали з MPI (Master Patient Index) — реєстру пацієнтів і закріплення сімейних лікарів за пацієнтами. Крім медичних інформаційних систем, орієнтованих на роботу всередині лікарні, як більшість приватних лікарень має такі системи. Деякі державні лікарні мають подібне рішення. З’являються інші різні сервіси. Зокрема ті, які дають можливість обрати пацієнту лікаря, записатися до лікаря на прийом тощо. І з’явилася ініціатива eHealth, яка на сьогоднішній день, є першим кроком, який дає можливість пацієнту обрати лікаря. Ти — хороший лікар, тебе обирають більше пацієнтів — заробляй, будь ласка, більше.

Про спосіб реалізації

CEO HELSI.me Артем Михайлюк та CTO Євгеній Михайлюк

— Ми над медично-інформаційними системами працюємо вже понад 4 роки, додаючи функціональність. По-перше, це — хмарне рішення. Медичному закладу не потрібно встановлювати якісь сервери, йому потрібно мати комп’ютери. Цей інструмент працює безпосередньо в браузері, для лікаря не принципово яка в нього операційна система, який це комп’ютер: Windows, Linux, MacOS чи будь-яка інша ОС. Головне, щоби в лікаря був сучасний браузер останньої версії. Тепер про модулі — їх є багато.

Насправді, це сервісно орієнтована архітектура, яка дозволяє ці модулі постійно додавати і розвивати. Зокрема є модулі, які забезпечують весь цикл електронного запису.

Артем Михайлюк

Є робоче місце співробітника відділу кадрів, який формує графік роботи лікаря, його лікарняні тощо. Це — робоче місце реєстратора, керівників реєстратури чи медичного закладу, лікаря, медичної сестри, що дозволяє запустити повний цикл. Починаючи з того, що кадровик вніс графік лікаря, пацієнт зайшов і знайшов відповідного лікаря, і закінчуючи тим, що лікар бачить, хто до нього записався. Хочу звернути увагу, що це — не електронна черга. Це — запис на конкретний час.

Друга велика складова — це електронна медична картка. Це — інтерфейс лікаря, медичної сестри, лаборанта, співробітника діагностичного відділення, які вносять у систему медичні дані. Наприклад, в кабінеті вакцинації, медична сестра, яка робить щеплення, вона теж у системі робить відповідні відмітки про те, що вона зробила певному пацієнту певне щеплення, його дозу і так далі. Причому в HELSI.me є так зване електронне направлення від лікаря, який перевірив пацієнта і написав, що можна робити щеплення. Система електронних направлень дозволяє лікарю, який прийняв пацієнта і направляє його до іншого вузькопрофільного спеціаліста, не займатися пошуком конкретного лікаря. Медик, просто наповнюючи план лікування, який є в системі, направляє до певного фахівця. А далі пацієнт може записатися до конкретного лікаря, звернувшись в реєстратуру, чи в себе в кабінеті пацієнта.

Додаткові можливості HELSI.me

— Ще один модуль — це статистика, формування всіх форм звітності. Інший великий модуль HELSI.me — складське управління препаратами. За допомогою цієї функції можна відслідковувати закупівлю лікарських засобів і товарів медичного призначення, їхню передачу з центрального складу поліклініки на склади відділень, амбулаторій, кабінетів. І головне — що до кожної послуги прив’язується технічна картка послуги, яка проводить управлінське списання медичного препарату під час її надання.

Читайте також: Юрій Бугай, eHealth: «Ця система потрібна усім громадянам»

Крім того, є кабінет пацієнта, де пацієнт може зайти й подивитися, до кого він записався, які були зроблені призначення тощо. І окремий модуль взаємодії з центральним компонентом eHealth, через який лікар може підписати з пацієнтом декларацію.

Зараз система запущена в 3 містах: Київ, Дніпро, Одеса. У Києві система працює у 8 з 10 районів міста. Сьогодні ми працюємо в 68 медичних закладах, у системі працює 4,5 тис лікарів, у цих 68 медичних закладах — це понад 150 реєстратур. Щобудня через HELSI.me до лікаря записуються 7 тис пацієнтів. Цей показник постійно зростає. Хочу зауважити, що 52% тих людей, які записуються до лікаря, роблять це через інтернет. Інші записуються або через колл-центр — це приблизно чверть. Є також ті, що використовують послуги реєстратури — це теж приблизно чверть. З цих 52%, які записуються через інтернет, половина записуються зі смартфонів.

Як HELSI.me планує здійснювати вихід в інші регіони і що для цього потрібно

— Усіх завжди лякає, що ми надаємо систему безкоштовно. Чому? По-перше, для нас це так званий шоурум для комерційних закладів. Коли ми з першою версією нашого програмного продукту звернулися до приватних клінік, вони подивилися і сказали: «Наче добре, але покажіть де воно працює на велику кількість лікарів». Тому перша ідея піти в комунальний сегмент була з метою надати продукт безкоштовно, аби вони подивилися, почали працювати і ми мали робочі приклади. Наразі, так воно і працює.

Раніше ми ходили до приватних клінік. Тепер клініки просять подивитися, як воно працює в державних і вирішити — підходить їм таке чи не зовсім.

Друга причина у тому, що ми бачимо інші моделі монетизації. Ми не хочемо брати гроші з держави за це з декількох міркувань. Одне з них — що це достатньо корупційна історія. Бо я був у 6 обласних центрах, спілкувався на різних рівнях з керівництвом міст. І у 2 містах — Дніпрі й Одесі — почувши про безкоштовну систему, сказали «це дуже добре, давайте безкоштовну систему» з розумінням, як зекономлені гроші будуть направлені на закупівлю комп’ютерів, локальних мереж тощо.

Наша позиція — впроваджувати якісно, ми не можемо сказати «ось програма, ось логін і пароль головного лікаря», хоча в принципі цього було би достатньо. Досвід показав, що поки наш консультант не приїде в заклад, всіх не навчить і процес не організує — нічого не працює. Тому наш пріоритет — починати з великих міст. Для того, щоби виходити в інші міста, а ми хочемо це робити якісно, потрібна команда впровадження, яка туди виїжджатиме. Сьогодні, крім цих трьох великих міст, є ще декілька маленьких. Є плани й перемовини з кількома великими містами.

Про основні труднощі

— На сьогоднішній день я бачу три проблеми впровадження системи в державних установах. Перша проблема — відсутність комп’ютерів, і вона вирішується. Друга — відсутність локальних мереж, вона поки вирішується гірше, тобто гроші на закупівлю комп’ютерів виділяють, але для локальних мереж — ні. Тому комп’ютери стають безхозними. І третє — це не володіння певною системою, а саме низька комп’ютерна грамотність лікарів. Бо досвід показує, що навчити лікаря комп’ютерній грамотності — це два-три тижні занять по дві години. А навчити комп’ютерно грамотного лікаря роботи з нашою системою — це 5–10 двогодинних занять. Були й випадки, коли лікар виділяв собі цілий день, і за день ми навчили його працювати з системою.

Ми намагаємось систему зробити максимально простою і зручною. За мету ми поставили собі, що Helsi.me має бути не складнішою, ніж Facebook. Як я казав, у 2 містах  із 6 погодились, а в решта на словах «безкоштовна система» я бачив, як з облич чиновників зникала зацікавленість. Тому, наприклад, якщо ми говоримо про Київ, то у 8 районах підключені всі реєстратури. Ми допомагаємо, де потрібно, провести інтернет. Пацієнт може записатися, але через те, що не в усіх лікарів є комп’ютери, не всі ведуть електронну медичну картку. Тобто деяким районам поталанило більше, а деяким — менше. Але в КМДА є план до кінця наступного року зробити, щоб в усіх лікарів були не тільки комп’ютери, але й локальні мережі для повноцінної роботи. Ми на це дуже сподіваємося.

Які ще моделі монетизації дозволяють надавати систему клінікам безкоштовно?

— Ми знаємо, що серед тих, хто записується, приблизно 25% — з мобільних пристроїв. Це означає, що пацієнт, йдучи від лікаря, який заповнив йому електронну медичну картку, може дістати свій смартфон і подивитися призначення. Не на папірчику, що лікар написав нерозбірливим почерком, а подивитися на телефоні. І в цей момент ми можемо пацієнту підказати найближчу аптеку, найдешевшу аптеку, дати можливість замовити ліки додому тощо.

Читайте також: 7 ресурсів, що допоможуть українським медикам вдосконалити знання англійської

На сьогоднішній момент аптеки у вартість ліків закладають 3–15% на залучення клієнтів. І аптеки готові ці гроші віддавати тим, хто приведе їм клієнта. Ми не хочемо показувати клієнтові якусь рекламу препаратів і не будемо цього робити. Ми будемо підказувати, де знаходиться найближча аптека. Якщо йому, наприклад, виписали направлення на УЗД, то він зможе побачити не тільки де він може це зробити в державній поліклініці через місяць, а де ще він може зробити завтра у приватній клініці. І пацієнт далі обере: або запишеться в державну через місяць, або запишеться в приватну. І приватний діагностичний центр звісно за це нам заплатить певний відсоток. То цих невеликих коштів разом буде більше, ніж якщо продавати систему державним закладам. Це умовно кажучи, як пацієнт щось шукає в Google і отримує контекстну рекламу. Може клікнути, може й не клікнути. Google бере гроші за кліки. Ось приблизно така модель монетизації дозволяє не брати гроші з державних клінік. Звісно, для приватних клінік у нас є різні пакети, є фінансові умови і з приватних клінік ми гроші беремо.

В епоху big data основне питання — це безпека. Як забезпечуєте захист даних від несанкціонованого втручання, якими технологіями для цього послуговуєтеся?

— Питання безпеки для нас дуже важливе. Бо якщо станеться щось не те, це суттєво вплине на репутацію. Тому в HELSI.me використовуємо на практиці кращі міжнародні стандарти. Тобто сайт наш працює тільки по https, за ним стоїть AES шифрування, яке використовується при всіх банківських оплатах. Це стандартна міжнародна практика, всі дані, які передаються, шифруються. Дані зберігаються в Україні, в одному з трьох українських data-центрів, які мають так званий атестат відповідності КСЗІ (Комплексна система захисту інформації). Звісно, є ще багато різних пунктів. Наприклад, кожний лікар, який підключається до нашої системи, підписує зобов’язання на зберігання факторів доступу. Це— інструкція, що можна і не можна робити лікарю. Ми спеціально зробили таке допрацювання, щоби не давати можливість браузеру зберегти пароль. Усе це — задля максимальної безпеки даних. Коли пацієнт заходить у свій кабінет, йому приходить SMS-повідомлення, і він вводить код. Якщо вдаватися в технічні деталі, то це не просто якийсь сервер, на якому працює система, а ціла система зі шлюзами, фаєрволами, з обмеженням доступу до медичних частин.

Розкажіть детальніше про юридичну складову впровадження системи

— Ми робимо все необхідне з юридичної точки зору. Щоби не порушувати закон, ми в кожного пацієнта беремо згоду на обробку персональних даних. Є один випадок, коли не потрібно брати згоди. Це коли дані оброблюються прямо в медичному закладі, не виходячи за його межі, і оброблює їх тільки медичний представник. Але ми живемо з вами в 2017 році, коли ніхто не робить своїх маленьких серверних, а використовує сучасні потужні data-центри.

Більше того, якщо згадати вірус Petya, то можна чітко промоніторити: ті, хто зберігали свої дані у хмарних data-центрах, не мали проблем. Ті ж, хто робили власні маленькі сервери, мали труднощі, втрачали дані тощо. Тому треба використовувати надійні операційні системи.

Повертаючись до юридичної складової, — HELSI.me виконує всі вимоги закону, знайомимо пацієнта з усіма його правами. У згоді чітко зазначається, хто отримує доступ до даних і кому вони можуть бути передані. Медичні дані можуть передаватися іншим медичним закладам у разі звернення туди пацієнта, і можуть передаватися в Міністерство охорони здоров’я. Ми докладаємо максимальних зусиль, щоби відповідати міжнародним стандартам, формально відповідати українським стандартам. Хоч вони є дуже застарілими, але формально ми мусимо їм теж відповідати.

По співпраці з Проектним офісом та МОЗ — які напрямки співпраці зараз і які результати за 2017-й рік? Що плануєте на 2018-й?

— Команда HELSI.me була в числі ініціаторів змін після того, як в МОЗ прийшли нові фахівці. Бо сьогодні є проблеми, є відсутність інтероперабельності — це можливість передачі медичних даних з системи в систему. Навіть, якщо це вирішити, то завжди виникає питання, наскільки можна довіряти тим даним, які передали. Це вирішується масовим впровадженням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Читайте також: Майбутнє мотивує — 10 медичних інновацій сучасної України

Зараз МОЗ зобов’язав усіх лікарів первинної ланки обслуговування отримати ЕЦП для роботи з eHealth. І ми це дуже вітаємо. Бо якщо в лікарів є електронний цифровий підпис, ми отримуємо не просто дані в програмі — а повноцінний медичний документ, який має юридичні наслідки. Наша команда це підтримала. Також лікарі безпосередньо працюють через медичні інформаційні системи або сервіси. Ми були першими, хто допрацювали свою функціональність і пройшли технічне тестування. Відповідно, й першими дали можливість підключати пацієнтів, медичні заклади, лікарів, підписувати декларації.

Ми готові далі йти в бік реімбурсації. Це передбачає електронний рецепт, який виписує лікар, на підставі чого пацієнт отримує або безкоштовні ліки, або з великою знижкою. І всі інші кроки, які будуть робитися з боку МОЗ в eHealth, ми підтримаємо.

Наскільки дорогою є процедура автоматизації окремої лікарні чи санаторію? Який порядок коштів і скільки часу на це йде

— Автоматизація складається з кількох частин. Перша — це інфраструктура. Тобто, по-перше, в медичних працівників мають бути комп’ютери. По-друге, має бути локальна мережа, підведена до кожного комп’ютера. По-третє, ця локальна мережа має вихід або в інтернет, або якимось каналом зв’язку ще до чогось підключатися. І медпрацівники мають бути комп’ютерно грамотними — це четверте. Відповідно, це окремі статті витрат. Не треба дуже потужних комп’ютерів, потрібно просто купувати з розумом. Наприклад, можна придбати великий жорсткий диск, а можна невеличкий, але швидкий SSD-диск. Оскільки все одно всі дані зберігаються на серверах, то не треба великої потужності диску. Можна купувати комп’ютери з платною ОС Windows. А можна — з безкоштовною або досить дешевою ліцензією на Linux. Причому ми знаємо, що лікарі працюють із нашою системою, але ми навіть не підозрювали, що вони працюють на Linux. Тому що Linux має багато Windows-подібних інтерфейсів.

Це не дуже дорогий процес, якщо його впроваджувати правильно. Навчання медпрацівників потрібно проводити без відриву від виробництва.

Артем Михайлюк

Ми свого часу відкрили у Києві декілька комп’ютерних класів прямо на території поліклінік. Так ми навчили понад 2 тис медпрацівників комп’ютерної грамотності. Якщо це робити зручно для них, якщо перше заняття присвятити їхній мотивації і зробити це не обов’язком, а зацікавити їх — все пройде успішно. Після наявності всього цього можна впроваджувати систему.

Наш досвід показав, що впровадження HELSI.me в одній поліклініці займає до 2 міс. Протягом цього часу проходить навчання роботи з системою, занесення первинних даних, коригування бізнес-процесів тощо. У нас був досвід, коли ми підключили поліклініку за 2 тижні.

Не завжди у лікаря чи медсестри є комп’ютер, але завжди є смартфон або планшет. Чи є можливість вносити певні дані за допомогою таких гаджетів, якщо це терміново необхідно

— За допомогою планшета така можливість є. Окремо ми плануємо розробити якусь дуже спрощену версію для телефона. Медпрацівник не зможе в телефоні повноцінно заповнювати електронну медичну картку, але якісь мінімальні дії зможе зробити навіть з телефона. А пацієнти вже зараз можуть заходити в систему HELSI.me з телефона, переглядати медичні дані, які зробив лікар.

Уявімо ситуацію: нашу розмову читає головний лікар якоїсь лікарні і хоче долучитися до HELSI.me. Що для цього йому потрібно зробити?

— До нас звертається багато головних лікарів. Їх насправді в першу чергу більше цікавить підключення до eHealth. Вони телефонують нам. Деякі навіть не телефонують, а заходять прямо на сайт і без проблем реєструють свій заклад в eHealth, заводять туди лікарів. І так само вже лікарі підписують декларації з пацієнтами. Тобто ми відслідковують по системі, що лікарні, з якими ми ніколи не спілкувалися.

Читайте також: Українські Збройні Сили отримають електронну медицину

У деякі лікарні ми телефонуємо, спілкуємося, але насправді система дуже проста. На сайті є інструкції. Якщо лікаря цікавить просто модуль eHealth, це він може зробити прямо сьогодні. Головне, щоби в нього було бажання це робити і комп’ютери з доступом до інтернету. Якщо ж казати про повноцінну систему, в якій є електронна реєстратура, електронний кабінет лікаря, електронні медичні картки, статистика тощо — то він нам пише листа або телефонує. І вже ми домовляємося, коли ми готові приступити до впровадження. Для нас в пріоритеті великі міста із населенням 100 тис+. Ми готові активно співпрацювати з ними і впроваджувати нашу систему.

Три ваших поради тим, хто розвиває власні сервіси у сфері електронної демократії в Україні

— Стосовно медичних сервісів, тут достатньо непрості бізнес-процеси. Наприклад, в один із днів щотижня педіатри приймають тільки немовлят. Це треба врахувати, щоби на цей день не записували дорослих пацієнтів. Чи, наприклад, запис на комп’ютерну томографію з контрастом. Щоби зробити цю діагностику, треба попередньо здати аналіз на креатинін. І все це система має вираховувати. Якщо в системі немає аналізу на креатинін, вона не має пацієнта допускати до запису на КТ з контрастом. Це достатньо складна система. І виходячи з цього, перша порада — мати в команді того, хто дуже добре тямить у предметній площині, знає всі медичні нюанси. Це не лікар, який знає, як добре лікувати. А людина, яка розуміється в організації процесу. Головний лікар або хтось, хто розуміє всі ці процеси.

Друга порада така: треба розраховувати власні сили. Я знаю приклади кількох якісних з точки зору функціональності сервісів. Та вони не стали масовими. Якщо б наша компанія не мала потужності й можливості впроваджуватися масово в комунальні заклади, ми б і не отримали такої кількості пацієнтів, які б почали користуватися нашою системою.

Третя порада — зрозуміти, в чому особливість вашого сервісу. Медичних сервісів і систем багато, близько 30. Хтось пропонує просто електронну чергу, хтось — зберігання рентген-знімків, хтось — зберігання результатів аналізів. Відповідно потрібно знайти власну нішу, в якій є попит і немає ще рішення. І працювати там, де є так званий «блакитний океан», де можна зробити щось нове і корисне. Насправді, ця робота водночас дуже цікава і складна.

Нагадаємо, раніше ми спілкувалися з очільником проектного офісу eHealth. Юрій Бугай розповів про можливості та перспективи електронних сервісів в Україні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: