Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Андрій Гінкул, Асоціація енергоаудиторів: «Ми — одна з країн, де можна на 100% забезпечувати себе енергією»

Andrij Ginkul, Asociacija energoaudytoriv: «My — odna z kraїn, de možna na 100% zabezpečuvaty sebe energijeju»

Про енергоефективність, що лунає з кожної праски, не чув, напевно, тільки лінивий. Та це — лише початок. На часі новий тренд: управління енергією
Pro energoefektyvnisť, ščo lunaje z kožnoї prasky, ne čuv, napevno, tiľky linyvyj. Ta ce — lyše počatok. Na časi novyj trend: upravlinnja energijeju
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Цей тренд уже насувається на сотню українських міст. Про децентралізацію енергостанцій, управління енергією, модернізацію та аналіз даних поговорили з Андрієм Гінкулом – координатором напрямку Міжнародні проекти з енергоефективності у Асоціації енергоаудиторів. Ця організація розробила свіжий погляд на малоефективне споживання енергії в Україні. Про програму управління енергією. — Питання ефективного використання енергії завжди гостро стояло перед місцевою владою і населенням. Тому, перш за все, важливо було змінити підхід і свідомість людей. Ми сформували механізми, завдяки яким заощаджувати енергію зможе кожен — людина, будинок, громада, місто, область, країна. Результатом цього стала інноваційна програма Управління енергією для українських міст і громад. Крім того, ми підсумували 10-річну співпрацю з місцевим самоврядуванням, державними органами влади та населенням. А відтак підготували посібник, який об’єднав увесь цей досвід. У ньому зібрана інформація про енергоаудит, енергомоніторинг, енергоменеджмент, енергопланування і фінансування заходів з підвищення енергоефективності у громадах, а також десятки зразків документів і стандартів для практичного використання. Про унікальність напрацювань. — У 2008 році українські міста почали приєднуватися до європейської ініціативи Угода мерів, взявши на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність і нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти Угоди мають скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20 відсотків до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Тепер показники в ЄС збільшили. До 2030 року міста мають зменшити споживання будь-якої енергії та викиди СО2 на 40 відсотків, збільшуючи при цьому частку використання відновлювальних джерел енергії до 40 відсотків. А до того часу в Україні ніхто і не замислювався над наближенням до таких показників, бо не було чіткого розуміння, скільки ми споживаємо, через відсутність систем обліку енергетичних ресурсів. Наприклад, ми знаємо, що в кожній квартирі є лічильник електричної енергії, проте немає лічильника теплової енергії. А економія неможлива без розуміння того, скільки ми використовуємо. Лише у 2017 році влада прийняла закон про комерційний облік у будівлях, що робить обов’язковим встановлення лічильників. Тому експерти Асоціації енегоаудиторів розробили систему, яка відповідала б усім європейським стандартам підходу до використання енергії. Інноваційна система дозволить отримати надійні дані про енергетичні та фінансові ресурси міста. Завдяки цьому вдасться підвищити ефективність використання ресурсів, запровадити пріоритетність заходів з енергозбереження у відповідності до їх реальної фінансової ефективності. Система управління енергією створить базис для залучення коштів з Фонду енергоефективності та виконання умов Угоди мерів, а також Плану дій зі сталої енергетики та клімату (SECAP). Впровадження інструментарію Управління енергією надасть нові можливості для промоції та підвищення статусу міста як учасника Національної системи енергомоніторингу. Поясню простими словами. Сам по собі показник лічильника в будинку, наприклад, на Троєщині нічого не значить, якщо ми не можемо його порівняти з іншим будинком. Ну використали жителі будинку 100 гігакалорій, то й що? Але якщо організовувати систему збору даних і порівняння декількох будинків – тоді виникають підстави розраховувати інвестиційні проекти для модернізації. Крім того ми розробили інше ноу-хау: систему конвертування даних та їхнього обміну. Кому та чому потрібна модернізація енергопостачання та споживання. — Модернізовувати систему енергопостачання та споживання потрібно з огляду на технічну застарілість та високу експлуатаційну вартість. Зрештою, це потрібно для підвищення комфорту та якості життя населення разом зі зменшенням вартості послуг. Бо ситуація наразі виглядає так: є дуже вартісна послуга, але вона неякісна. Тобто послуга має бути максимально якісною — і водночас максимально дешевою. Бо коли оплата за тепло у 2-кімнатній квартирі 40 кв. м складає 1,5 тисяч гривень — це дорого не тому, що хтось може чи не може платити стільки, а тому, що ця послуга насправді не коштує так багато. За таку суму має бути або вища якість, або вища квадратура помешкання. Це завдання стоїть не лише перед місцевим самоврядуванням, а й перед мешканцями. Адже вони — безпосередні учасники цього процесу. Вони повинні, по-перше, активно брати у цьому участь, а по-друге — домовлятися з сусідами. Звісно, коли люди живуть у приватних будинках, математика проста: хочеш платити менше — модернізуй стару систему у своєму домі, не хочеш — і не треба. А от у багатоквартирних будинках система енергозабезпечення не індивідуальна. Тому жителі мусять брати у цьому участь, бо міська влада за них не зробить. Об’єктивно просто немає достатньо ресурсів, аби відремонтувати все. Відповідно, мешканці мають об’єднуватися в домові комітети або об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Читайте також: В Україні — новий проект для моніторингу енергоефективності Період простих рішень закінчився. Тепер ми самі керуємо своєю енергією. Окрім коштів для цього потрібні дані про споживання цієї енергії. Якщо такі дані відсутні, неможливо розробити ані енергоефективний проект, ані презентацію для мешканців, ані подати бюджетний запит. Відповідно потрібна система збору даних та їхнього аналізу, яка стане інструментом для управління енергетичними потоками міста. Маємо дані — отже, ефективніше проводимо модернізацію, ощадливіше використовуємо кошти, отримуємо якісніші послуги за менші гроші. Новітні технології, які допомагають впроваджувати систему управління енергією в містах. — На допомогу тут можуть прийти економетричне моделювання, аналіз великих масивів даних та їх візуалізація, побудова математичних моделей. Зрештою — технічні розрахунки масштабної модернізації цілих районів і кварталів. Є й інші технології – технології виключно енергетичні, пов’язані, наприклад, з постачанням енергії з сонячних панелей. А є технології з різноформатної модернізації будинків: утеплення, встановлення автоматизованих систем регулювання, моніторинг енергоресурсів. Це не якісь казкові технології, що є лише у Ілона Маска. Це все не ноу-хау. Воно давно вигадане та застосоване, більш того — давно існує в Україні. Питання тільки в масштабуванні на широкий загал та об’єднанні людей для вирішення проблем у кожному будинку. Кейси в Україні. — Є міста, які вже зацікавлені нашою програмою. Наступним кроком після підписання Угоди про співпрацю стане пошук спільних рішень щодо її впровадження, зокрема збору енергетичних даних. У нас фокус не на ІТ-рішенні, а саме на системі збору даних. Технологічне рішення може бути будь-яке: ви можете збирати свої дані в Excel, в зошиті, на папірчику, в хмарі, автоматично чи через провайдера, — нам байдуже, як саме ви це будете робити. Важливо інше: ваші дані будуть зібрані за уніфікованим стандартом. Це дозволить долучити місто до Національної системи моніторингу енергоспоживання. Чорна діра національного рівня. — У секторі енергетики є різні частини. Електроенергія, яка чітко розраховується Укренерго. Там є лічильники — отже, порахувати просто. Газ теж прораховується (хоч іноді й неправильно). Обіг українського вугілля також можна порахувати. А от сектор комунальної енергетики надто слабо охоплений моніторингом і аналізом. Це — велика чорна діра національного рівня, бо обрахунок тепла завжди робиться з приблизними припущеннями. Та настав той час, коли рахувати приблизно коштує надто дорого. Сказати приблизно 100 мільйонів тон нам не підходить, бо так втрачається величезна кількість державних, публічних і міжнародних грошей. Аби отримувати позики Світового банку, державі потрібно обґрунтовано пояснити — куди, наприклад, піде цей 1 мільярд євро, який ви нам зараз дасте. Читайте також: В Україні прийняли закон про конкурентні відносини на енергоринку Коли доходить до конкретного об’єкта, постають чіткі питання: чому одному будинку потрібно 5 мільйонів гривень, а іншому — 6? Хоча це — два будинки однакових серій та конфігурацій: 3 під’їзди, 9 поверхів. Тут щось нечисто, чи у них дійсно є особливості? Виявляється, один стоїть вище, другий — нижче. Тому гідросистема одного потребує підкачуючого насоса, який коштує додаткових грошей. Для цього потрібно проводити порівняльний аналіз даних, зібраних до стандартизованої системи обліку. Менталітет проти модернізації. — В українців є особлива любов до пошуку простих рішень у складних питаннях. Для людей, вихованих за радянською догмою, немає нічого страшнішого, ніж взяти на себе відповідальність, бо за них думала партія, директор заводу і начальник інституту. Виховання СРСР — це основна проблема системи модернізації. Проте є дещо, що може їх переконувати — це конкретні гроші. І от саме для того, щоби вирахувати конкретну економію від заміни котла чи труб, ми і створили всю цю величезну систему. Приклад з європейських міст. — Ми брали до уваги як загальні світові методики моніторингу енергії, так і елементи енергетичних стратегій у різних містах з успішним досвідом. Окрім цього, перед нами постало ще одне питання: потрібно було знайти рішення, яких в Україні просто не існувало. Наприклад, енергетична статистика досліджує енергобаланс лише на рівні областей. Райони і міста вона не досліджує. А насправді кожній громаді важливо знати, скільки точно енергоресурсів вона використовує. Тому наші фахівці створили таблицю моніторингу таким чином, щоб кожне місто могло вписати себе в цю систему та проводити аналіз даних. Так жителі бачитимуть: минулого року в квартирах було на 5 градусів тепліше. А чому? Бо цього року їхній сусід почав курити у під’їзді та відкривати вікно. Тому вони поставили там пластикові вікна, а сусіду облаштували місце для паління надворі. Тепер в під’їзді зачинені вікна — і цей елементарний крок заощадив 5 тис грн. Децентралізація енергетики — навіщо це?. — Ще один тренд, яким ми надихнулися у європейців і тепер просуваємо в Україні — децентралізація енергетики. Тобто виробництво енергії та її споживання в одному місці. Наприклад, ми думаємо, яке прийняти рішення: побудувати один енергоблок на Хмельницькій АЕС чи зробити 10 тисяч електричних панелей і розкидати їх по всій Україні? Це потрібно порівняти в конкретних цифрах: енергоблок — 1 мільярд гривень, панелі — зараз не надто вигідно. А от у перспективі на 50 років це — кращий варіант. Чому? Бо поки електроенергія пройде від станції до споживача через трансформатори і дроти тисячу кілометрів — уявляєте, скільки енергії втратиться? На стажуванні в Швеції я дізнався, що вони втрачають 30% своєї енергії, поки вона доставляється з ГЕС на півночі до жителів на південь. Чого чекати від 2018-го. — 2018 рік важливий для впровадження системи енергоуправління в Україні. Це стане модою так само, як зараз в тренді енергоефективність. Хоча ще 10 років тому про відновлювані джерела енергії чи енергоефективність нікому не було цікаво слухати. За 2018 рік ми плануємо покрити 100 міст системою управління енергією, аби створити критичну масу. Крім того, це породить процеси пошуку рішень і відповідей: де і що можна змінити, модернізувати, додати. Разом з містами ми пройдемо технологічну модернізацію, щоб децентралізувати виробництво та споживання різних видів енергії. Децентралізована енергетика підвищить дозволить підвищити конкурентоспроможність українських виробників, тому що витрати на енергію в собівартості продукції почнуть зменшуватися. Енергія стане дешевшою, відповідно, і виробництво продукції буде коштувати менше. А це важлива конкурентна перевага. Україна — одна з країн, яка може на 100 відсотків забезпечувати себе енергією. А залишок — ще й продавати.

Цей тренд уже насувається на сотню українських міст. Про децентралізацію енергостанцій, управління енергією, модернізацію та аналіз даних поговорили з Андрієм Гінкулом – координатором напрямку «Міжнародні проекти з енергоефективності» у Асоціації енергоаудиторів. Ця організація розробила свіжий погляд на малоефективне споживання енергії в Україні.

Про програму управління енергією

— Питання ефективного використання енергії завжди гостро стояло перед місцевою владою і населенням. Тому, перш за все, важливо було змінити підхід і свідомість людей. Ми сформували механізми, завдяки яким заощаджувати енергію зможе кожен — людина, будинок, громада, місто, область, країна. Результатом цього стала інноваційна програма «Управління енергією» для українських міст і громад.

Крім того, ми підсумували 10-річну співпрацю з місцевим самоврядуванням, державними органами влади та населенням. А відтак підготували посібник, який об’єднав увесь цей досвід. У ньому зібрана інформація про енергоаудит, енергомоніторинг, енергоменеджмент, енергопланування і фінансування заходів з підвищення енергоефективності у громадах, а також десятки зразків документів і стандартів для практичного використання.

Про унікальність напрацювань

— У 2008 році українські міста почали приєднуватися до європейської ініціативи «Угода мерів», взявши на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність і нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти Угоди мають скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20 відсотків до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Тепер показники в ЄС збільшили. До 2030 року міста мають зменшити споживання будь-якої енергії та викиди СО2 на 40 відсотків, збільшуючи при цьому частку використання відновлювальних джерел енергії до 40 відсотків. А до того часу в Україні ніхто і не замислювався над наближенням до таких показників, бо не було чіткого розуміння, скільки ми споживаємо, через відсутність систем обліку енергетичних ресурсів.

Наприклад, ми знаємо, що в кожній квартирі є лічильник електричної енергії, проте немає лічильника теплової енергії. А економія неможлива без розуміння того, скільки ми використовуємо. Лише у 2017 році влада прийняла закон про комерційний облік у будівлях, що робить обов’язковим встановлення лічильників.

Тому експерти Асоціації енегоаудиторів розробили систему, яка відповідала б усім європейським стандартам підходу до використання енергії. Інноваційна система дозволить отримати надійні дані про енергетичні та фінансові ресурси міста. Завдяки цьому вдасться підвищити ефективність використання ресурсів, запровадити пріоритетність заходів з енергозбереження у відповідності до їх реальної фінансової ефективності. Система управління енергією створить базис для залучення коштів з Фонду енергоефективності та виконання умов «Угоди мерів», а також Плану дій зі сталої енергетики та клімату (SECAP). Впровадження інструментарію Управління енергією надасть нові можливості для промоції та підвищення статусу міста як учасника Національної системи енергомоніторингу.

Поясню простими словами. Сам по собі показник лічильника в будинку, наприклад, на Троєщині нічого не значить, якщо ми не можемо його порівняти з іншим будинком. Ну використали жителі будинку 100 гігакалорій, то й що? Але якщо організовувати систему збору даних і порівняння декількох будинків – тоді виникають підстави розраховувати інвестиційні проекти для модернізації. Крім того ми розробили інше ноу-хау: систему конвертування даних та їхнього обміну.

Андрій Гінкул, Асоціація енергоаудиторів: «Україна — одна з країн, де можна на 100% забезпечувати себе енергією»

Кому та чому потрібна модернізація енергопостачання та споживання

— Модернізовувати систему енергопостачання та споживання потрібно з огляду на технічну застарілість та високу експлуатаційну вартість. Зрештою, це потрібно для підвищення комфорту та якості життя населення разом зі зменшенням вартості послуг. Бо ситуація наразі виглядає так: є дуже вартісна послуга, але вона неякісна. Тобто послуга має бути максимально якісною — і водночас максимально дешевою. Бо коли оплата за тепло у 2-кімнатній квартирі 40 кв. м складає 1,5 тисяч гривень — це дорого не тому, що хтось може чи не може платити стільки, а тому, що ця послуга насправді не коштує так багато. За таку суму має бути або вища якість, або вища квадратура помешкання.

Це завдання стоїть не лише перед місцевим самоврядуванням, а й перед мешканцями. Адже вони — безпосередні учасники цього процесу. Вони повинні, по-перше, активно брати у цьому участь, а по-друге — домовлятися з сусідами. Звісно, коли люди живуть у приватних будинках, математика проста: хочеш платити менше — модернізуй стару систему у своєму домі, не хочеш — і не треба. А от у багатоквартирних будинках система енергозабезпечення не індивідуальна. Тому жителі мусять брати у цьому участь, бо міська влада за них не зробить. Об’єктивно просто немає достатньо ресурсів, аби відремонтувати все. Відповідно, мешканці мають об’єднуватися в домові комітети або об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Читайте також: В Україні — новий проект для моніторингу енергоефективності

Період простих рішень закінчився. Тепер ми самі керуємо своєю енергією. Окрім коштів для цього потрібні дані про споживання цієї енергії. Якщо такі дані відсутні, неможливо розробити ані енергоефективний проект, ані презентацію для мешканців, ані подати бюджетний запит. Відповідно потрібна система збору даних та їхнього аналізу, яка стане інструментом для управління енергетичними потоками міста. Маємо дані — отже, ефективніше проводимо модернізацію, ощадливіше використовуємо кошти, отримуємо якісніші послуги за менші гроші.

Новітні технології, які допомагають впроваджувати систему управління енергією в містах

— На допомогу тут можуть прийти економетричне моделювання, аналіз великих масивів даних та їх візуалізація, побудова математичних моделей. Зрештою — технічні розрахунки масштабної модернізації цілих районів і кварталів. Є й інші технології – технології виключно енергетичні, пов’язані, наприклад, з постачанням енергії з сонячних панелей. А є технології з різноформатної модернізації будинків: утеплення, встановлення автоматизованих систем регулювання, моніторинг енергоресурсів. Це не якісь казкові технології, що є лише у Ілона Маска. Це все не ноу-хау. Воно давно вигадане та застосоване, більш того — давно існує в Україні. Питання тільки в масштабуванні на широкий загал та об’єднанні людей для вирішення проблем у кожному будинку.

Кейси в Україні

— Є міста, які вже зацікавлені нашою програмою. Наступним кроком після підписання Угоди про співпрацю стане пошук спільних рішень щодо її впровадження, зокрема збору енергетичних даних. У нас фокус не на ІТ-рішенні, а саме на системі збору даних. Технологічне рішення може бути будь-яке: ви можете збирати свої дані в Excel, в зошиті, на папірчику, в хмарі, автоматично чи через провайдера, — нам байдуже, як саме ви це будете робити. Важливо інше: ваші дані будуть зібрані за уніфікованим стандартом. Це дозволить долучити місто до Національної системи моніторингу енергоспоживання.

Андрій Гінкул, Асоціація енергоаудиторів: «Україна — одна з країн, де можна на 100% забезпечувати себе енергією»

«Чорна діра» національного рівня

— У секторі енергетики є різні частини. Електроенергія, яка чітко розраховується Укренерго. Там є лічильники — отже, порахувати просто. Газ теж прораховується (хоч іноді й неправильно). Обіг українського вугілля також можна порахувати.

А от сектор комунальної енергетики надто слабо охоплений моніторингом і аналізом. Це — велика «чорна діра» національного рівня, бо обрахунок тепла завжди робиться з приблизними «припущеннями». Та настав той час, коли рахувати «приблизно» коштує надто дорого. Сказати «приблизно 100 мільйонів тон» нам не підходить, бо так втрачається величезна кількість державних, публічних і міжнародних грошей. Аби отримувати позики Світового банку, державі потрібно обґрунтовано пояснити — куди, наприклад, піде цей 1 мільярд євро, який ви нам зараз дасте.

Читайте також: В Україні прийняли закон про конкурентні відносини на енергоринку

Коли доходить до конкретного об’єкта, постають чіткі питання: чому одному будинку потрібно 5 мільйонів гривень, а іншому — 6? Хоча це — два будинки однакових серій та конфігурацій: 3 під’їзди, 9 поверхів. Тут щось нечисто, чи у них дійсно є особливості? Виявляється, один стоїть вище, другий — нижче. Тому гідросистема одного потребує підкачуючого насоса, який коштує додаткових грошей. Для цього потрібно проводити порівняльний аналіз даних, зібраних до стандартизованої системи обліку.

Менталітет проти модернізації

— В українців є особлива любов до пошуку простих рішень у складних питаннях. Для людей, вихованих за радянською догмою, немає нічого страшнішого, ніж взяти на себе відповідальність, бо за них думала партія, директор заводу і начальник інституту. Виховання СРСР — це основна проблема системи модернізації. Проте є дещо, що може їх переконувати — це конкретні гроші. І от саме для того, щоби вирахувати конкретну економію від заміни котла чи труб, ми і створили всю цю величезну систему.

Приклад з європейських міст

— Ми брали до уваги як загальні світові методики моніторингу енергії, так і елементи енергетичних стратегій у різних містах з успішним досвідом. Окрім цього, перед нами постало ще одне питання: потрібно було знайти рішення, яких в Україні просто не існувало. Наприклад, енергетична статистика досліджує енергобаланс лише на рівні областей. Райони і міста вона не досліджує. А насправді кожній громаді важливо знати, скільки точно енергоресурсів вона використовує.

Тому наші фахівці створили таблицю моніторингу таким чином, щоб кожне місто могло вписати себе в цю систему та проводити аналіз даних. Так жителі бачитимуть: минулого року в квартирах було на 5 градусів тепліше. А чому? Бо цього року їхній сусід почав курити у під’їзді та відкривати вікно. Тому вони поставили там пластикові вікна, а сусіду облаштували місце для паління надворі. Тепер в під’їзді зачинені вікна — і цей елементарний крок заощадив 5 тис грн.

Андрій Гінкул, Асоціація енергоаудиторів: «Україна — одна з країн, де можна на 100% забезпечувати себе енергією»

Децентралізація енергетики — навіщо це?

— Ще один тренд, яким ми надихнулися у європейців і тепер просуваємо в Україні — децентралізація енергетики. Тобто виробництво енергії та її споживання в одному місці. Наприклад, ми думаємо, яке прийняти рішення: побудувати один енергоблок на Хмельницькій АЕС чи зробити 10 тисяч електричних панелей і розкидати їх по всій Україні? Це потрібно порівняти в конкретних цифрах: енергоблок — 1 мільярд гривень, панелі — зараз не надто вигідно. А от у перспективі на 50 років це — кращий варіант. Чому? Бо поки електроенергія пройде від станції до споживача через трансформатори і дроти тисячу кілометрів — уявляєте, скільки енергії втратиться?

На стажуванні в Швеції я дізнався, що вони втрачають 30% своєї енергії, поки вона доставляється з ГЕС на півночі до жителів на південь.

Чого чекати від 2018-го

— 2018 рік важливий для впровадження системи енергоуправління в Україні. Це стане модою так само, як зараз в тренді енергоефективність. Хоча ще 10 років тому про відновлювані джерела енергії чи енергоефективність нікому не було цікаво слухати. За 2018 рік ми плануємо покрити 100 міст системою управління енергією, аби створити критичну масу. Крім того, це породить процеси пошуку рішень і відповідей: де і що можна змінити, модернізувати, додати. Разом з містами ми пройдемо технологічну модернізацію, щоб децентралізувати виробництво та споживання різних видів енергії.

Децентралізована енергетика підвищить дозволить підвищити конкурентоспроможність українських виробників, тому що витрати на енергію в собівартості продукції почнуть зменшуватися. Енергія стане дешевшою, відповідно, і виробництво продукції буде коштувати менше. А це важлива конкурентна перевага. Україна — одна з країн, яка може на 100 відсотків забезпечувати себе енергією. А залишок — ще й продавати.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: