Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?

Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.

Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.
Також профільне міністерство наголошує на необхідності зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:

  • Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.
  • Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.
  • Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.

Також держава наполягає на поширенні фінансових сервісів, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.

Також готівка має скорочуватися в обігу. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.

Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — продати 20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).

Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — зниження вартості депозитів до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.

Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?

Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.

Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?

Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:

  • Принцип незалежності — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.
  • Принцип залучення управлінців з досвідом — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.
  • Принцип суворого контролю — тут і пояснювати немає що.
  • Принцип відокремлення держнагляду — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.

Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?

Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.

Найближча перспектива — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. Якщо йдеться про KPI, тут закладено такі показники до 2022 року:

  • чистий дохід — 8,4 млрд грн,
  • RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,
  • C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,
  • TRS — 81 млрд грн.

«Ощадбанк» змінив імідж і навіть представив Android Pay. Що буде далі?

Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.

Найближча перспектива — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут на 2022 рік закладено такі показники:

  • чистий дохід — 4,7 млрд грн,
  • RоE — 15%,
  • C/I — 63%,
  • TRS — 43 млрд грн.

Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?

Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

Найближча перспектива — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. KPI на 2022 рік такі:

  • чистий дохід — 0,3 млрд грн,
  • RоE — 6%,
  • C/I — 82%,
  • TRS — 6 млрд грн.

І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?

Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.

Перший сценарій — повернення до експортних витоків. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. Закладено такі KPI:

  • чистий дохід — 2 млрд грн,
  • RоE — 14%,
  • TRS — 23 млрд грн,
  • додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.

Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм закладено такі KPI:

  • чистий дохід — 2,7 млрд грн,
  • RоE — 19%,
  • TRS — 29 млрд грн.