Коротко про те, чому медична реформа набула чинності

З 1 січня 2018 року реформа української системи охорони здоров’я набула чинності. Сталося це, бо законопроект реформи наприкінці 2017 року підписав Президент України Петро Порошенко. Ця реформа набуває чинності як спроба подолати корупцію, черги, бюрократію та неефективне використання державних коштів у сфері медицини. Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) переконують, що саме так можна реалізувати на практиці принцип роботи «гроші ходять за пацієнтом». Крім райдужних перспектив, у пацієнтів тепер з’являється новий обов’язок. Їм слід підшукати собі сімейного лікаря та укласти з ним угоду.

Чи означає ця реформа, що тепер мені доведеться їздити лише до свого лікаря, навіть якщо я тимчасово живу в іншому місті? 

Якщо рівень послуг поточного фахівця вас не задовольняє, ви переїхали жити до іншого міста, тимчасово мешкаєте між 2 містами або потребуєте нагального регулярного консультування не за місцем прописки, можете укласти договір із іншим лікарем. Пацієнт не є «кріпосним» відносно одного обраного фахівця, запевняють у МОЗ. За словами представників міністерства, важливий принцип зручності. Тому місце реєстрації чи проживання не визначатиме обов’язковість укладання угоди з лікарем саме там. Укладення та розірвання угод із лікарями та надання ними послуг консультування й огляду будуть безкоштовними. Держава запроваджує такий механізм, аби отримати інструмент визначення компенсацій для лікарів залежно від кількості пацієнтів та завантаженості конкретного фахівця.

Як працюватимуть розрахунки з лікарями?

Гроші нести не потрібно. МОЗ розрахувало, що держава сплачуватиме медикам 370 грн щороку за 1 пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. У 2019 році цю суму буде збільшено до 450 грн на рік. Проблема полягає в іншому: досі немає розрахунків на вторинну та третинну ланку медичного обслуговування. Навіть за найбільш оптимістичними оцінками МОЗ, на це потрібно ще 2 роки. Тому медицина II та III рівнів перейдуть на реформовану систему лише із 2020 року.

Саме з 2020 року пацієнти укладатимуть угоду з лікарнями про перелік ліків та послуг, що надаються безкоштовно. Також можна буде обрати лікарню, не враховуючи місце реєстрації чи постійного проживання пацієнта.

Я чув / чула про те, що без сімейного лікаря я тепер не зможу потрапити до жодного фахівця. Це правда?

Не зовсім так. Дійсно, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Але це — в разі, якщо ви покладаєтеся виключно на безкоштовне обслуговування. Якщо ж ви не йдете до сімейного лікаря, а напряму звертаєтеся до профільного медика, то самі будете сплачувати за його послуги. У цьому вся відмінність. Тобто якщо у вас немає часу чи фізичної можливості вичекати чергу чи записатися на прийому спочатку до сімейного лікаря, медичні послуги будуть дорожчими для вас. Але держава не в змозі заборонити вам самостійний візит до профільного фахівця. Зрештою, це порушувало би вимоги Конституції України щодо права на медичну допомогу.

Чи вимагатиме медреформа від мене додаткових платежів за лікування?

Медреформа передбачає надання послуг на страховій основі. Однак всупереч стереотипам, це не вимагатиме додаткових відрахувань від пацієнтів. Одна зі складових реформування медичної галузі — створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Вона перебере на себе роль страховика. Кошти для страхових витрат ця фінансова структура отримуватиме з бюджету держави. А джерелом фінансування виступлять вже чинні податки, які сплачують громадяни.

До реформи держава утримувала медичні заклади. Тепер вона «утримуватиме» закупівлю медичних послуг. Ця практика пошириться не лише на державні та комунальні медичні установи, але й на приватні клініки. МОЗ стверджує, що так медзаклади отримають стимул конкурувати за пацієнтів за рахунок поліпшення якості та оперативності лікування. На безкоштовній основі при цьому надаватимуться невідкладна, первинна та паліативна медична допомога.

Подейкують, за все доведеться платити і багато — це так?

Пакет безкоштовних послуг для усіх пацієнтів залишиться. До їхнього переліку входитимуть всі типи звернень до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важкохворих та невиліковних хворих. Також до переліку додадуть спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, послуги реабілітації, надання медичної допомоги для дітей до 16 років та породіллям.

Чи правда, що лікарні самі встановлюватимуть перелік безкоштовних послуг?

Ні, це не так. МОЗ переконує, що усі лікарні країни матимуть єдиний чинний перелік безкоштовних послуг. Тарифна стіка також буде єдиною без поділу за місцем надання послуг медиків. Натомість частину послуг офіційно зроблять платними, усунувши так звану «благодійну допомогу», яку зараз часто практикують українські лікарні, фактично вимагаючи гроші із пацієнтів. Зокрема, офіційно платною стане естетична хірургія та стоматологія (крім екстренного втручання).

Доводилося чути про електронну медицину — коли це запрацює, щоби нарешті позбавитися «папірців»?

Основні складові електронної медицини ще в розробці. Зокрема, електронними стануть картки пацієнтів, а відвідини лікарів формуватимуться завдяки електронній черзі, записатися у яку можна буде за допомогою сайту.

Однак першими цю систему випробують не пацієнти, а лікарі. Спочатку — педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Тут поки немає чітких строків від МОЗ, як і роз’яснень, де лікарні візьмуть кошти на обладнання комп’ютерами та інтернет-підключенням. Раніше ми розповідали вам головне про систему електронного обслуговування пацієнтів, а також публікували розмову з керівником програми eHealth в Україні.