Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Віталій Шумаков, TheWorldNews: «Blockchain може вирішити проблему фейків у ЗМІ»

Vitalij Šumakov, TheWorldNews: «Blockchain može vyrišyty problemu fejkiv u ZMI»

Про те, що blockchain змінить (чи вже змінює) світ, у 2017 році не говорив хіба що лінивий. Виявляється, ця технологія вже допомагає розпізнавати недостовірну інформацію в інтернеті. Про використання blockchain із цією метою учасникам Blockchain Conference Kyiv розповів керуючий проектом TheWorldNews.net Віталій Шумаков
Pro te, ščo blockchain zminyť (čy vže zminjuje) svit, u 2017 roci ne govoryv hiba ščo linyvyj. Vyjavljajeťsja, cja tehnologija vže dopomagaje rozpiznavaty nedostovirnu informaciju v interneti. Pro vykorystannja blockchain iz cijeju metoju učasnykam Blockchain Conference Kyiv rozpoviv kerujučyj proektom TheWorldNews.net Vitalij Šumakov
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Проблема фейкових новин обговорюється протягом всієї історії з моменту появи ЗМІ. Пропаганда, дезінформація — все це так чи інакше фейкові новини. І все це використовується для впливу на свідомість мас. Приклади згубного впливу фейкових нових. — Простий приклад з нашої недавньої історії. Хто-небудь в залі пам’ятає який факт, фактично почав В’єтнамську війну? Я нагадаю. По суті, це був напад на есмінець США. Це розв’язало одну з самих кровопролитних воєн XX століття. У 1995 році АНБ розсекретило дані, за якими, по суті нападу не було. По-перше, там було 2 інциденти. У першому американці першими відкрили вогонь, а другого — взагалі не було. Ось вам приклад фейкової новини, донесеної до суспільства і уряду США, яка розв’язала великий конфлікт. Другий приклад, Друга іракська війна. Знайдено в підсумку зброю масового ураження? Не знайшли. Вибачилися? Чудово. Скільки людей загинуло? Багато. Чи готові ЗМІ змінюватися. — Що робити з цією проблемою? З розвитком інтернету взагалі проблема фейкових новин вийшла на кардинально новий рівень. Будь-яка інформація поширюється миттєво, і її ніхто не перевіряє. Наскільки ЗМІ зацікавлені в цьому? Їхні стандарти та політика формувалася десятиріччями. Відповідати на найвищому рівні за свій контент вони не завжди готові. За даними одного з опитувань, яке проводилось у США, близько 60% респондентів вірять, що їхні традиційні ЗМІ публікують фейкові новини. Що стосується інтернет-видань, то 80% населення вірять, що публікується такий контент. Оскільки ми на Blockchain Conference, очевидно, що вирішенням цієї проблеми було б саме інтегрувати технологію blockchain у новини. Але на сьогоднішній день жодне видання не перейшло на blockchain. Чому? Тому що вони морально не готові до цього. При цьому незалежно від того, які політичні чи фінансові сили їх підтримують, стандарти поки що не дозволяють їм інтегрувати blockchain, аби користувач був упевненим, що постфактум нічого не зміниться. Та я можу за великим рахунком передбачити, що в найближчі 3–5 років все зміниться. Ньюзбот і нейромережа — що це і як працює. — Крім того, що ньюзбот в одиницю часу збирає контент, він ще і перевіряє раніше опублікований. Після цього весь контент потрапляє в базу. Всьому контенту присвоюється хешовий blockchain. Ми могли б розробити і використовувати свій blockchain, але з міркувань прозорості та довіри наших користувачів, ми користуємося blockchain Bitcoin. На цьому етапі — не кажучи ще про нейронні мережі, — ми вже можемо гарантувати нашим користувачам, що весь контент який ми зібрали, немає можливості редагувати постфактум. Він лежить у нас недоторканний. Повернемося трішки до ньюзбота. Зібравши інформацію як нову, так і зміни раніше опублікованої в ЗМІ інформації — все це передаємо в нейронну мережу. Вона визначає ступінь впливу на той чи інший контент. Варто розділити те, що визначає наша нейронна мережа на 2 окремих пункти. Перший пункт — це по суті редагування та видалення контенту. І ми чудово з цим справляємося. При цьому ми обробляємо усілякі окремі випадки: синтаксис, тексти прямих трансляцій тощо. І другий напрямок — це виявлення відвертої фальсифікації: коли контент апріорі не змінювався і взагалі нічого з ним не відбувалося, але він фальсифікований. Якщо з одиничними випадками це досить просто, то варіант, коли відомі великі ЗМІ викладають інформацію (не обов’язково з власної волі), а всі інші — розтиражовують. Як у цьому випадку вивести всіх на чисту воду? Над цими алгоритмами ми працюємо. Сподіваємося, що найближчим часом подолаємо і цю проблему. Blockchain — це смерть фейкових новин?. — А тепер — найпікантніше. Готуючись до цієї презентації, ми дивилися наші тести і вирішили показати вам один приклад. У нас на сайті фігурувала новина, що суд затримав деякого Думинського і далі текст. Тести практично моментально виявили певну розбіжність. Ось вам наочний приклад, як досить мінімальна зміна контенту накладає свій емоційний фон на події. Варто зазначити, що у проект закладено функціональність, за допомогою якої користувач може бачити не лише первинну версію контенту, а й все, що було змінене. Сьогодні ми підняли проблему інформації загалом, її достовірності та надійності на кардинально новий рівень. У нас ще дуже багато роботи попереду. Але ми сподіваємося, що цим проектом та інтеграцією цих технологій ми не тільки почнемо давати нашим користувачам по всьому світу унікальний контент, причому перевірений. Ми також підвищимо стандарти публікації і перевірки даних по всьому світу в усіх ЗМІ. Питання від учасників конференції. Не менш цікавими за доповідь спікера були питання із зали. Зокрема на питання про те, що TheWorldNews.net кількістю новин, що публікуються, вбивають blockchain Bitcoin Віталій Шумаков відповів наступне: —Ми чудово розуміємо ситуацію. У blockchain Bitcoin ми зберігаємо наші хеші, весь контент ми там не зберігаємо. Більше того, ми завантажуємо, боюсь висловитись некоректно, але завантажуємо в blockchain саме пулами за визначеною кількістю. По-моєму, по 10 тис новин. Віталій Шумаков, керуючий проектом TheWorldNews.net Доповнив спікера очільник розробки TheWorldNews.net Максим: По суті ми зберігаємо стан бази даних blockchain, і робимо не кожну новину окремо, а пулами по 10 тис. Тобто беремо кожну десятитисячну новину, ми публікуємо всі 10 тис станів бази даних, тільки хешів. Також із зали пролунало питання про те, як у TheWorldNews.net визначають ЗМІ, котрі поширюють неправду. Відповідь спікера була такою: —Це — завдання нейромережі. На цей момент ми можемо зі 100% впевненістю стверджувати, коли новини були якимось чином оброблені чи видалені. А саме наша ідея та завдання максимум — визначення фейкових новин. Над цим ми ще працюємо. Я не можу зараз сказати: Все, у нас все готово. Ми для того по суті і займаємося ICO, щоби масштабуватися і досягти цієї мети. Віталій Шумаков Нагадаємо, раніше ми писали про те, що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти.

Проблема фейкових новин обговорюється протягом всієї історії з моменту появи ЗМІ. Пропаганда, дезінформація — все це так чи інакше фейкові новини. І все це використовується для впливу на свідомість мас.

Приклади згубного впливу фейкових нових

— Простий приклад з нашої недавньої історії. Хто-небудь в залі пам’ятає який факт, фактично почав В’єтнамську війну? Я нагадаю. По суті, це був напад на есмінець США. Це розв’язало одну з самих кровопролитних воєн XX століття. У 1995 році АНБ розсекретило дані, за якими, по суті нападу не було. По-перше, там було 2 інциденти. У першому американці першими відкрили вогонь, а другого — взагалі не було. Ось вам приклад фейкової новини, донесеної до суспільства і уряду США, яка розв’язала великий конфлікт. Другий приклад, Друга іракська війна. Знайдено в підсумку зброю масового ураження? Не знайшли. Вибачилися? Чудово. Скільки людей загинуло? Багато.

Чи готові ЗМІ змінюватися

— Що робити з цією проблемою? З розвитком інтернету взагалі проблема фейкових новин вийшла на кардинально новий рівень. Будь-яка інформація поширюється миттєво, і її ніхто не перевіряє. Наскільки ЗМІ зацікавлені в цьому? Їхні стандарти та політика формувалася десятиріччями. Відповідати на найвищому рівні за свій контент вони не завжди готові. За даними одного з опитувань, яке проводилось у США, близько 60% респондентів вірять, що їхні традиційні ЗМІ публікують фейкові новини. Що стосується інтернет-видань, то 80% населення вірять, що публікується такий контент. Оскільки ми на Blockchain Conference, очевидно, що вирішенням цієї проблеми було б саме інтегрувати технологію blockchain у новини.

Але на сьогоднішній день жодне видання не перейшло на blockchain. Чому? Тому що вони морально не готові до цього. При цьому незалежно від того, які політичні чи фінансові сили їх підтримують, стандарти поки що не дозволяють їм інтегрувати blockchain, аби користувач був упевненим, що постфактум нічого не зміниться. Та я можу за великим рахунком передбачити, що в найближчі 3–5 років все зміниться.

Ньюзбот і нейромережа — що це і як працює

— Крім того, що ньюзбот в одиницю часу збирає контент, він ще і перевіряє раніше опублікований. Після цього весь контент потрапляє в базу. Всьому контенту присвоюється хешовий blockchain. Ми могли б розробити і використовувати свій blockchain, але з міркувань прозорості та довіри наших користувачів, ми користуємося blockchain Bitcoin. На цьому етапі — не кажучи ще про нейронні мережі, — ми вже можемо гарантувати нашим користувачам, що весь контент який ми зібрали, немає можливості редагувати постфактум. Він лежить у нас недоторканний.

Повернемося трішки до ньюзбота. Зібравши інформацію як нову, так і зміни раніше опублікованої в ЗМІ інформації — все це передаємо в нейронну мережу. Вона визначає ступінь впливу на той чи інший контент. Варто розділити те, що визначає наша нейронна мережа на 2 окремих пункти.

Перший пункт — це по суті редагування та видалення контенту. І ми чудово з цим справляємося. При цьому ми обробляємо усілякі окремі випадки: синтаксис, тексти прямих трансляцій тощо. І другий напрямок — це виявлення відвертої фальсифікації: коли контент апріорі не змінювався і взагалі нічого з ним не відбувалося, але він фальсифікований.

Якщо з одиничними випадками це досить просто, то варіант, коли відомі великі ЗМІ викладають інформацію (не обов’язково з власної волі), а всі інші — розтиражовують. Як у цьому випадку вивести всіх «на чисту воду»? Над цими алгоритмами ми працюємо. Сподіваємося, що найближчим часом подолаємо і цю проблему.

Blockchain — це смерть фейкових новин?

— А тепер — найпікантніше. Готуючись до цієї презентації, ми дивилися наші тести і вирішили показати вам один приклад. У нас на сайті фігурувала новина, що суд затримав деякого Думинського і далі текст. Тести практично моментально виявили певну розбіжність. Ось вам наочний приклад, як досить мінімальна зміна контенту накладає свій емоційний фон на події. Варто зазначити, що у проект закладено функціональність, за допомогою якої користувач може бачити не лише первинну версію контенту, а й все, що було змінене.

Сьогодні ми підняли проблему інформації загалом, її достовірності та надійності на кардинально новий рівень. У нас ще дуже багато роботи попереду. Але ми сподіваємося, що цим проектом та інтеграцією цих технологій ми не тільки почнемо давати нашим користувачам по всьому світу унікальний контент, причому перевірений. Ми також підвищимо стандарти публікації і перевірки даних по всьому світу в усіх ЗМІ.

Питання від учасників конференції

Не менш цікавими за доповідь спікера були питання із зали. Зокрема на питання про те, що TheWorldNews.net кількістю новин, що публікуються, вбивають blockchain Bitcoin Віталій Шумаков відповів наступне:

—Ми чудово розуміємо ситуацію. У blockchain Bitcoin ми зберігаємо наші хеші, весь контент ми там не зберігаємо. Більше того, ми завантажуємо, боюсь висловитись некоректно, але завантажуємо в blockchain саме пулами за визначеною кількістю. По-моєму, по 10 тис новин.

Віталій Шумаков, керуючий проектом TheWorldNews.net

Доповнив спікера очільник розробки TheWorldNews.net Максим: «По суті ми зберігаємо стан бази даних blockchain, і робимо не кожну новину окремо, а пулами по 10 тис. Тобто беремо кожну десятитисячну новину, ми публікуємо всі 10 тис станів бази даних, тільки хешів».

Також із зали пролунало питання про те, як у TheWorldNews.net визначають ЗМІ, котрі поширюють неправду. Відповідь спікера була такою:

—Це — завдання нейромережі. На цей момент ми можемо зі 100% впевненістю стверджувати, коли новини були якимось чином оброблені чи видалені. А саме наша ідея та завдання максимум — визначення фейкових новин. Над цим ми ще працюємо. Я не можу зараз сказати: «Все, у нас все готово». Ми для того по суті і займаємося ICO, щоби масштабуватися і досягти цієї мети.

Віталій Шумаков

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: