fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні

Golovne za 2017-j — biznes ta pidpryjemnyctvo v Ukraїni

Із моменту запуску видання Na chasi ми щодня писали про новини бізнесу, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Незабаром ми перегорнемо заключну сторінку 2017 року — тож час скласти підсумки всього, що ми дізналися про ділове середовище цьогоріч не лише в Україні, але й у Європі та світі
Iz momentu zapusku vydannja Na chasi my ščodnja pysaly pro novyny biznesu, cikavi ukraїnśki startapy, pidpryjemnyctvo ta porady dlja pidpryjemciv. Nezabarom my peregornemo zaključnu storinku 2017 roku — tož čas sklasty pidsumky vśogo, ščo my diznalysja pro dilove seredovyšče ćogorič ne lyše v Ukraїni, ale j u Jevropi ta sviti
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Українська промисловість та фінансова сфера цьогоріч пережила багато критичних змін, зокрема, позитивних. Про них коротко поговоримо, зосередившись на ключових показниках та цифрах. А наприкінці наведемо трохи коментарів від представників українського інноваційного бізнесу. Все, як ви любите — коротко і по суті. 2017 рік можна назвати роком ділових подорожей, стартап-конференцій та обміну капіталом — а все завдяки безвізовому режиму та чітко задекларованому проєвропейському, прозахідному та про-NATO курсу, проголошеному з трибун, під час конференцій та численних самітів і зустрічей на найвищому міждержавному рівні. Баланс був би повним, якби реформи — охорони здоров’я, освіти, соціальна, пенсійна та правоохоронна і судова — були виконані у 2017-му в повному обсязі. Проте цього, на жаль, не сталося. Ще українська економіка — як і в попередні роки — так і не змогла остаточно позбутися залежності від зовнішнього кредитування. Транші МВФ та кредити ЄБРР не сходили із заголовків новин, шпальт газет та тем аналітичних ток-шоу на телебаченні й онлайн. Можливо, у 2018-му усім нам доведеться вивчити, що таке облікова ставка, кредитування, сальдо платіжного балансу і чому долар вже ніколи в найближчі 5 років не стане меншим за 27 грн. Європейцям було не надто до нас, хоч вони і продовжили економічні санкції проти країни-агресора, котра ніяк не полишить у спокої наші східні кордони. Керівництво ЄС та вічну очільницю складних реформ Ангелу Меркель цьогоріч більше непокоїв Brexit (місцями — навіть більше, аніж корупційні скандали чи політичні мікрокризи). Як і коли саме Великобританія остаточно покине Євросоюз і які економічні наслідки для стартапів, компаній, інвестфондів і навіть виробників авіації, транспорту та агропродукції це матиме — ось чим сушили собі голову у керівних кабінетах Брюсселя та Женеви. Принаймні, поки не станеться велике європейське розлучення (а тут ще й Каталонія наспіла зі своїми економіко-політичними претензіями), годі говорити про будь-які економічні преференції, які би істотно змінили (чи зміцнили) становище України на загальноєвропейській бізнесовій арені. Доведеться вибиратися самим із хиткого ґрунту (вже не вперше, тож українському суспільству не звикати). Втім, були позитивні зрушення на міжнародній арені в напрямку бізнес-співробітництва із Україною. У ЄС розширили квоти для української аграрної продукції. Між Україною та Канадою розпочала роботу зона вільної торгівлі. Україна і Британія скасували подвійне оподаткування. А ще наша держава поліпшила свої показники в рейтингу легкості ведення бізнесу за версією Світового Банку Doing Business та вдвічі покращила позиції у рейтингу легкості сплати податків. Можливо, не в останню чергу завдяки тому, що НБУ скасував обмеження для фізосіб для валютних переказів за кордон. Любителі еміграції цьогоріч були трохи засмучені. Президент США Дональд Трамп представив законопроект, що відмінить лотерею Green Card та запровадить систему балів для отримання робочої візи. Відтак некваліфікована і неосвічена робоча сила, яка просто не курить, не п’є і згодна заплатити за в’їзд, більше не потрібна у Штатах. Доведеться принаймні вивчити програмування або віднайти там далеких родичів — інакше ніяк. Транспортний бізнес в Україні цьогоріч значною мірою розвивався у напрямках залізничних та повітряних перевезень. Всі дуже чекали на Ryanair — а коли компанія так і не прийшла, довелося вдовольнитися тим, що в Україні презентували національний лоукостер SkyUp. Проте перевірити якість та ціни охочі зможуть не раніше весни 2018 року. Рік для технологічного бізнесу минув під одним знаком — знаком Bitcoin. Ті, хто не просто стежив за стрибками курсу від $8 до $18 тис за одиницю найпопулярнішої криптовалюти якихось 6 місяців, зосередилися на впровадженні криптотехнологій. Зокрема, в червні 2017-го Державне агентство з питань електронного урядування України і компанія Bitfury підписали меморандум про співпрацю у сфері інтеграції технології blockchain в базові реєстри і систему закупівель та аукціонів СЕТАМ. Якщо ви досі з якихось причин не в криптотемі, рекомендуємо прочитати один з перших розширених матеріалів про BTC, ETH та ICO. І завершився рік визнанням криптовалют на міжнародному рівні. Швейцарські банки запустили міні-ф’ючерси на Bitcoin, а на Чиказькій біржі почалися операції із ф’ючерсами на цю криптовалюту. 17 травня у Страсбурзі підписали надання Україні безвізового режиму Українське досягнення року — це, безумовно, безвіз. Цінуйте свій паспорт і любіть Україну — завершив того дня своє відеозвернення Президент, і недаремно: український паспорт додав одразу 40 позицій у глобальному рейтингу GPP Rank. Туризм, відкриті кордони, можливості для зустрічей із діловими партнерами та розвиток лоукостерів — з такими очікуваннями ми перейшли до безвізу. Однак, не вдалося залучити на український ринок одного із найбільш розпіарених авіаперевізників — а вихід на ринок H&M та IKEA (на горе усіх гіпстерів) відклали до 2018-го. Соцмережі цьогоріч розділилися на меншість, яка галасувала про цензуру та диктатуру, і більшість, яка вітала обмеження доступу до найбільших майданчиків поширення окупаційної пропаганди та ведення інформаційної війни. Указом президента ВКонтакті, Однокласнікі, Яндекс та Mail.ru заблокували в Україні на 3 роки. Це була складова пакету економічних санкцій проти IT-сектору та великих компаній і холдингів країни-окупанта. Як наслідок, чимала кількість користувачів перекочувала у Facebook (який різко зріс, як і витрати брендів на рекламу у ньому) — а частина навчилася користуватися VPN. Локомотив інновацій в Україні — це IT. Наука поки що — попри весь потенціал — відстає від програмістів. В Україні чисельність зайнятих в IT досягла найбільшого рівня з 2014-го. Це немогло не позначитися на досягненнях розробників на внутрішній та світовій арені. Стартап Kitcast залучив $500 тис від українського фонду SMRK. Щонайменше 12 українських проектів зібрали від $50 тис кожен на платформі Kickstarter. А стартап Grammarly з України, що працює над грамотністю із використанням штучного інтелекту, взагалі отримав $110 млн інвестицій. Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності. А у місті Лева розпочали будівництво масштабного ІТ-парку. Тепер західна столиця претендує на звання першого міста в галузі інновацій. До речі, про це ми поспілкувалися з СЕО Львівського ІТ-кластеру Степаном Веселовським. Дещо скромнішими були досягнення українських науковців. 4 українських стартапи із наукомісткими технологіями залучили рекордні інвестиції від Horizon 2020 — проте інших фінансових проривів в цій сфері не спостерігалося. Радимо також пригадати ключові законодавчі зміни, що стосуються малого та середнього бізнесу в Україні — їх було прийнято цьогоріч чимало. А в червні 2017-го Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів. Ці позитивні кроки, однак, ближче до завершення 2017 року змінилися на трохи абсурдні ідеї на кшталт закону трьох посилок чи чергових проголошень тези про необхідність скасувати спрощене оподаткування та III групу платників податків для ФОП. Втім, останні 2 ініціативи від ДФС поки жодного логічного продовження не набули. Сподіваємося — і не набудуть. ДФС виступила не лише як прихильник жорстких заходів. Наприклад, відносно нещодавно стало відомо, що з 2018 року податкова перевірятиме компанії та підприємців онлайн. Сподіваємося, черг біля віконець перевірки в управліннях поменшає. Де точно поменшало черг цьогоріч — так це у Міграційній службі. На платформі iGov стало можливо подати заяву на біометричний закордонний паспорт в 111 відділеннях Державної міграційної служби України. Електронне урядування продовжило свій поступ у 2017-му. Через систему ProZorro почали реалізувати активи держпідприємств. В Україні вперше офіційно продали нерухомість через смарт-контракт. А ще уряд схвалив ключові напрямки електронного врядування в Україні до 2020 року. А Мінекономрозвитку навіть створило портал з підтримки малого і середнього бізнесу потрібною інформацією та інструментами. Економічні експерименти уряду та компаній часом привертали увагу ЗМІ. Так, вперше за 14 років херсонські кавуни відправилися в столицю не автошляхами, а річковим транспортом. З одного боку, це породило мем баржа з кавунами — а з іншого привернуло увагу пересічних громадян до того, як працює річкова інфраструктура та економічна складова транспортування товарів та вантажів внутрішніми транспортними шляхами України. Бажаючі могли зрозуміти особливості логістики на цілком конкретному прикладі. Загальну політику в царині фінансів та податків радше можна назвати вдалою, аніж ні. Міжнародні валютні резерви України досягли трирічного максимуму саме 2017-го. Мобільна економіка та платежі продовжили зростання. В Україні це відбулося не в останню чергу завдяки запуску мобільних платежів та нових фінансових послуг від вже діючих банків. Зокрема, на українському ринку Universal Bank запустив перший банк без відділень (а по суті — банківський кобрендинговий продукт) Monobank, повністю орієнтований на мобільних користувачів. Оглядачі ділових видань подейкували, що так Сергій Тигіпко намагається повернутися у банківьский бізнес, але назвати цю спробу невдалою не можна. У 2018-му Fintech Band, які стоять за розробкою Monobank’у, обіцяють запустити ще один аналогічний проект. Такі стартапи мають сенс — адже попит на безготівкові платежі серед українських користувачів банківських послуг продовжує зростати. Частка безготівкових розрахунків в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні зросла за результатами 2017 року. А тут ще й запрацював сервіс Android Pay. У 2018-му оптимісти прогнозують запуск Apple Pay — це зробить конкуренцію на ринку мобільних фінансових послуг ще цікавішою. Фінрегулятор тим часом поки намагається вкотре популяризувати власні розробки в царині fintech. НБУ зареєстрував внутрішньодержавну платіжну систему City24 — поки неясно, якими будуть її подальші перспективи, це покаже 2018 рік. Відновлення позитивної динаміки в бізнесі відобразилося і на ринку акцій. Ринок цінних паперів України виріс вдвічі. Проте економісти радять не поспішати із надто оптимістичними прогнозами. Варто подивитися на те, як ринок прореагує на результати фінансового року та докапіталізацію проблемних банків і справу ПриватБанку проти колишніх власників щодо повернення значної суми виведених коштів. Єдині, хто не втрачав оптимізм — це торгівці та посередники, що працюють із криптовалютою. Зростання курсу трійці провідних криповалют призвело до того, що в Україні почали з’являтися проекти, які так чи інакше використовують криптовалюту. Зокрема, в українській мережі ресторанів запустили розрахунки криптовалютою. Економісти попереджають про ймовірну бульбашку — 2018 рік покаже, наскільки цей прогноз реальний. Міжнародний оператор LycaMobile почав роботу в Україні — і вже навіть встиг знизити тарифи у грудні цього ж року. Проте він працює у старому стандарті 3G. А от нове покоління зв’язку ми побачимо вже навесні. Стало відомо, що 4G з’явиться в Україні у березні 2018-го. Із великої трійки документи на отримання ліцензії поки що подали лише у Київстар — і там вже активно готуються до запуску. Незабаром очікуйте на подробиці планів цього оператора на сторінках нашого видання. Юлія Порошенко, співзасновниця Radar Tech і засновниця AgroHub – Найбільш резонансна подія для бізнесу у 2017-му у світі — це скасування мережевого нейтралітету. Те, про що так довго говорили, сталося у другій половині грудня. Медіарегулятор США скасував принцип, згідно з яким весь інтернет-трафік завантажувався з однаковою швидкістю: і стартапу, і інтернет-гіганта, і сайту-пірата, і соціального проекту. Тепер інтернет-провайдери мають право диференціювати доступ. Це стане, зокрема, новим інструментом конкурентної боротьби, і може дуже змінити розстановку сил і онлайн-ландшафт. В Україні — те, що компанії слідом за світовим трендом почали використовувати ICO як метод залучення фінансування. Наприклад, влітку український стартап Dmarket підняв майже $11 млн за 4 дні завдяки розміщенню токенів. А інший український стартап Anryze (проект з розпізнавання мови) восени на ICO всього за 2 доби зібрав $1,7 млн. Є різні прогнози щодо криптовалют в майбутньому, але використання ICO — це точно резонансна подія для бізнесу в 2017 році. А головних досягнень нашої команди два. Перше — успішний випуск Телеком-акселератора 2.0 RadarTech за підтримки Київстар. Переможцями стали 5 з 11 стартапів, а це значить — п’ять комерційних контрактів з великим бізнесом для технологічних інноваторів. Друге — запуск першого корпоративного акселератора для агростартапів MHP Accelerator, організованого Radar Tech, Agrohub і одним з лідерів своєї галузі в Східній Європі компанією МХП. Вперше інноватори отримають можливості, які здатна надати тільки така велика компанія з багатьма напрямками бізнесу. Головне очікування від 2018-го — вихід культури інновацій в Україні на новий рівень. Зараз вона недостатньо розвинена, і тому ми програємо в конкурентній боротьбі за таланти. Багато стартапів їдуть, тому, що далеко не всі бізнес-лідери розуміють важливість і потрібність роботи з інноваціями. Лише в небагатьох компаніях існує формальна позиція CINO (chief innovation officer), тоді як в розвинених країнах — це must have для виживання бізнесу. З іншого боку, це дає нам перевагу late adopter: в своєму розвитку ми можемо уникнути того, що Forbes назвав інноваційним театром, коли формальними діями на показ і PR замінюють впровадження діючих технологічних рішень. А це означає, що у України є шанс стати справжніми інноваторами, націленими на результат. Макс Яковер, СЕО та керуючий партнер UNIT.City – Найбільш резонансна подія для бізнесу у 2017-му — безвізовий режим. Головне досягнення нашої команди за рік — відкриття Інноваційного Парку UNIT. City. Наша мета — створити проект такого масштабу, який вплине на інноваційну екосистему регіону. Серед наших перших досягнень — партнерство Парку з найбільшими технологічними компаніми України (Depositphotos, Grammarly) та світу (Amazon, Microsoft) для надання українським продуктовим стартапам софту та сервісів на суму понад $200 тис. Головне очікування від 2018-го? Мені би дуже хотілося, щоб у владі зявилась команда, яка буде дивитись на інноваційну галузь загалом та буде наскрізно драйвити всю екосистему. А ми їй допоможемо. Костянтин Васюк, Виконавчий директор ІТ Комітету ЕВА. – Найбільш резонансна подія для бізнесу у році, що минає, — це зростання податкових надходжень від IT і зростання сфери IT як такої. Саме приріст податкових надходжень є одним із ключових показників оздоровлення і розвитку будь-якої галузі економіки. Адже за рівнем сплачених податків можна оцінити, як працює та зростає бізнес. За 10 місяців 2017 року ІТ-індустрія сплатила на 37,4% більше податків, ніж минулого року, і ми впевнені, що податкові суми у річному порівнянні продемонструють ще більш позитивну динаміку. Слід підкреслити, що зростання податкових надходжень від галузі має органічний характер та відображає збільшення обсягів замовлень, що надходять в українські офіси ІТ-компаній.

Українська промисловість та фінансова сфера цьогоріч пережила багато критичних змін, зокрема, позитивних. Про них коротко поговоримо, зосередившись на ключових показниках та цифрах. А наприкінці наведемо трохи коментарів від представників українського інноваційного бізнесу. Все, як ви любите — коротко і по суті.

Рік під знаком безвізу, траншів МВФ, Brexit та реформ (подекуди — не надто вдалих)

2017 рік можна назвати роком ділових подорожей, стартап-конференцій та обміну капіталом — а все завдяки безвізовому режиму та чітко задекларованому проєвропейському, прозахідному та про-NATO курсу, проголошеному з трибун, під час конференцій та численних самітів і зустрічей на найвищому міждержавному рівні. Баланс був би повним, якби реформи — охорони здоров’я, освіти, соціальна, пенсійна та правоохоронна і судова — були виконані у 2017-му в повному обсязі. Проте цього, на жаль, не сталося.

Ще українська економіка — як і в попередні роки — так і не змогла остаточно позбутися залежності від зовнішнього кредитування. Транші МВФ та кредити ЄБРР не сходили із заголовків новин, шпальт газет та тем аналітичних ток-шоу на телебаченні й онлайн. Можливо, у 2018-му усім нам доведеться вивчити, що таке облікова ставка, кредитування, сальдо платіжного балансу і чому долар вже ніколи в найближчі 5 років не стане меншим за 27 грн.

Європейцям було не надто «до нас», хоч вони і продовжили економічні санкції проти країни-агресора, котра ніяк не полишить у спокої наші східні кордони. Керівництво ЄС та вічну очільницю складних реформ Ангелу Меркель цьогоріч більше непокоїв Brexit (місцями — навіть більше, аніж корупційні скандали чи політичні мікрокризи). Як і коли саме Великобританія остаточно покине Євросоюз і які економічні наслідки для стартапів, компаній, інвестфондів і навіть виробників авіації, транспорту та агропродукції це матиме — ось чим сушили собі голову у керівних кабінетах Брюсселя та Женеви. Принаймні, поки не станеться «велике європейське розлучення» (а тут ще й Каталонія наспіла зі своїми економіко-політичними претензіями), годі говорити про будь-які економічні преференції, які би істотно змінили (чи зміцнили) становище України на загальноєвропейській бізнесовій арені. Доведеться вибиратися самим із хиткого ґрунту (вже не вперше, тож українському суспільству не звикати).

Втім, були позитивні зрушення на міжнародній арені в напрямку бізнес-співробітництва із Україною. У ЄС розширили квоти для української аграрної продукції. Між Україною та Канадою розпочала роботу зона вільної торгівлі. Україна і Британія скасували подвійне оподаткування. А ще наша держава поліпшила свої показники в рейтингу легкості ведення бізнесу за версією Світового Банку Doing Business та вдвічі покращила позиції у рейтингу легкості сплати податків. Можливо, не в останню чергу завдяки тому, що НБУ скасував обмеження для фізосіб для валютних переказів за кордон.

Любителі еміграції цьогоріч були трохи засмучені. Президент США Дональд Трамп представив законопроект, що відмінить лотерею Green Card та запровадить систему балів для отримання робочої візи. Відтак некваліфікована і неосвічена робоча сила, яка просто не курить, не п’є і згодна заплатити за в’їзд, більше не потрібна у Штатах. Доведеться принаймні вивчити програмування або віднайти там далеких родичів — інакше ніяк.

Транспортний бізнес в Україні цьогоріч значною мірою розвивався у напрямках залізничних та повітряних перевезень. Всі дуже чекали на Ryanair — а коли компанія так і не прийшла, довелося вдовольнитися тим, що в Україні презентували національний лоукостер SkyUp. Проте перевірити якість та ціни охочі зможуть не раніше весни 2018 року.

Рік для технологічного бізнесу минув під одним знаком — знаком Bitcoin. Ті, хто не просто стежив за стрибками курсу від $8 до $18 тис за одиницю найпопулярнішої криптовалюти якихось 6 місяців, зосередилися на впровадженні криптотехнологій. Зокрема, в червні 2017-го Державне агентство з питань електронного урядування України і компанія Bitfury підписали меморандум про співпрацю у сфері інтеграції технології blockchain в базові реєстри і систему закупівель та аукціонів СЕТАМ. Якщо ви досі з якихось причин не в «криптотемі», рекомендуємо прочитати один з перших розширених матеріалів про BTC, ETH та ICO. І завершився рік визнанням криптовалют на міжнародному рівні. Швейцарські банки запустили міні-ф’ючерси на Bitcoin, а на Чиказькій біржі почалися операції із ф’ючерсами на цю криптовалюту.

17 травня у Страсбурзі підписали надання Україні безвізового режиму

Українське досягнення року — це, безумовно, безвіз. «Цінуйте свій паспорт і любіть Україну» — завершив того дня своє відеозвернення Президент, і недаремно: український паспорт додав одразу 40 позицій у глобальному рейтингу GPP Rank. Туризм, відкриті кордони, можливості для зустрічей із діловими партнерами та розвиток лоукостерів — з такими очікуваннями ми перейшли до безвізу. Однак, не вдалося залучити на український ринок одного із найбільш розпіарених авіаперевізників — а вихід на ринок H&M та IKEA (на горе усіх гіпстерів) відклали до 2018-го.

Італійський лоукостер збільшить кількість рейсів до України

2017-й — Великий Бан та його наслідки

Соцмережі цьогоріч розділилися на меншість, яка галасувала про цензуру та диктатуру, і більшість, яка вітала обмеження доступу до найбільших майданчиків поширення окупаційної пропаганди та ведення інформаційної війни. Указом президента «ВКонтакті», «Однокласнікі», «Яндекс» та Mail.ru заблокували в Україні на 3 роки. Це була складова пакету економічних санкцій проти IT-сектору та великих компаній і холдингів країни-окупанта. Як наслідок, чимала кількість користувачів перекочувала у Facebook (який різко зріс, як і витрати брендів на рекламу у ньому) — а частина навчилася користуватися VPN.

Рік внутрішнього зростання в сфері IT та стартапів

Локомотив інновацій в Україні — це IT. Наука поки що — попри весь потенціал — відстає від програмістів. В Україні чисельність зайнятих в IT досягла найбільшого рівня з 2014-го. Це немогло не позначитися на досягненнях розробників на внутрішній та світовій арені. Стартап Kitcast залучив $500 тис від українського фонду SMRK. Щонайменше 12 українських проектів зібрали від $50 тис кожен на платформі Kickstarter. А стартап Grammarly з України, що працює над грамотністю із використанням штучного інтелекту, взагалі отримав $110 млн інвестицій.

Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності. А у місті Лева розпочали будівництво масштабного ІТ-парку. Тепер західна столиця претендує на звання першого міста в галузі інновацій. До речі, про це ми поспілкувалися з СЕО Львівського ІТ-кластеру Степаном Веселовським.

Дещо скромнішими були досягнення українських науковців. 4 українських стартапи із наукомісткими технологіями залучили рекордні інвестиції від Horizon 2020 — проте інших фінансових проривів в цій сфері не спостерігалося.

Україна піднялася на 50-е місце в рейтингу інноваційних країн

Держава доклалася до лібералізації підприємництва — але часом видавала регресивні «ідеї»

Радимо також пригадати ключові законодавчі зміни, що стосуються малого та середнього бізнесу в Україні — їх було прийнято цьогоріч чимало. А в червні 2017-го Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів. Ці позитивні кроки, однак, ближче до завершення 2017 року змінилися на трохи абсурдні ідеї на кшталт «закону трьох посилок» чи чергових проголошень тези про необхідність скасувати спрощене оподаткування та III групу платників податків для ФОП. Втім, останні 2 ініціативи від ДФС поки жодного логічного продовження не набули. Сподіваємося — і не набудуть.

ДФС виступила не лише як прихильник жорстких заходів. Наприклад, відносно нещодавно стало відомо, що з 2018 року податкова перевірятиме компанії та підприємців онлайн. Сподіваємося, черг біля «віконець» перевірки в управліннях поменшає.

Де точно поменшало черг цьогоріч — так це у Міграційній службі. На платформі iGov стало можливо подати заяву на біометричний закордонний паспорт в 111 відділеннях Державної міграційної служби України.

Електронне урядування продовжило свій поступ у 2017-му. Через систему ProZorro почали реалізувати активи держпідприємств. В Україні вперше офіційно продали нерухомість через смарт-контракт. А ще уряд схвалив ключові напрямки електронного врядування в Україні до 2020 року. А Мінекономрозвитку навіть створило портал з підтримки малого і середнього бізнесу потрібною інформацією та інструментами.

Економічні експерименти уряду та компаній часом привертали увагу ЗМІ. Так, вперше за 14 років херсонські кавуни відправилися в столицю не автошляхами, а річковим транспортом. З одного боку, це породило мем «баржа з кавунами» — а з іншого привернуло увагу пересічних громадян до того, як працює річкова інфраструктура та економічна складова транспортування товарів та вантажів внутрішніми транспортними шляхами України. Бажаючі могли зрозуміти особливості логістики на цілком конкретному прикладі.

Загальну політику в царині фінансів та податків радше можна назвати вдалою, аніж ні. Міжнародні валютні резерви України досягли трирічного максимуму саме 2017-го.

Фінанси та платежі по-новому

Мобільна економіка та платежі продовжили зростання. В Україні це відбулося не в останню чергу завдяки запуску мобільних платежів та нових фінансових послуг від вже діючих банків. Зокрема, на українському ринку Universal Bank запустив перший «банк без відділень» (а по суті — банківський кобрендинговий продукт) Monobank, повністю орієнтований на мобільних користувачів. Оглядачі ділових видань подейкували, що так Сергій Тигіпко намагається повернутися у банківьский бізнес, але назвати цю спробу невдалою не можна. У 2018-му Fintech Band, які стоять за розробкою Monobank’у, обіцяють запустити ще один аналогічний проект.

Такі стартапи мають сенс — адже попит на безготівкові платежі серед українських користувачів банківських послуг продовжує зростати. Частка безготівкових розрахунків в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні зросла за результатами 2017 року. А тут ще й запрацював сервіс Android Pay. У 2018-му оптимісти прогнозують запуск Apple Pay — це зробить конкуренцію на ринку мобільних фінансових послуг ще цікавішою.

Фінрегулятор тим часом поки намагається вкотре популяризувати власні розробки в царині fintech. НБУ зареєстрував внутрішньодержавну платіжну систему City24 — поки неясно, якими будуть її подальші перспективи, це покаже 2018 рік.

Відновлення позитивної динаміки в бізнесі відобразилося і на ринку акцій. Ринок цінних паперів України виріс вдвічі. Проте економісти радять не поспішати із надто оптимістичними прогнозами. Варто подивитися на те, як ринок прореагує на результати фінансового року та докапіталізацію проблемних банків і справу «ПриватБанку» проти колишніх власників щодо повернення значної суми виведених коштів.

Єдині, хто не втрачав оптимізм — це торгівці та посередники, що працюють із криптовалютою. Зростання курсу трійці провідних криповалют призвело до того, що в Україні почали з’являтися проекти, які так чи інакше використовують криптовалюту. Зокрема, в українській мережі ресторанів запустили розрахунки криптовалютою. Економісти попереджають про ймовірну «бульбашку» — 2018 рік покаже, наскільки цей прогноз реальний.

В очікуванні 4G

Міжнародний оператор LycaMobile почав роботу в Україні — і вже навіть встиг знизити тарифи у грудні цього ж року. Проте він працює у «старому» стандарті 3G. А от нове покоління зв’язку ми побачимо вже навесні. Стало відомо, що 4G з’явиться в Україні у березні 2018-го. Із «великої трійки» документи на отримання ліцензії поки що подали лише у «Київстар» — і там вже активно готуються до запуску. Незабаром очікуйте на подробиці планів цього оператора на сторінках нашого видання.

Яким побачили 2017-й наші експерти

Юлія Порошенко, співзасновниця Radar Tech і засновниця AgroHub

Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні 1
Юлія Порошенко

– Найбільш резонансна подія для бізнесу у 2017-му у світі — це скасування мережевого нейтралітету. Те, про що так довго говорили, сталося у другій половині грудня. Медіарегулятор США скасував принцип, згідно з яким весь інтернет-трафік завантажувався з однаковою швидкістю: і стартапу, і інтернет-гіганта, і сайту-пірата, і соціального проекту. Тепер інтернет-провайдери мають право диференціювати доступ. Це стане, зокрема, новим інструментом конкурентної боротьби, і може дуже змінити розстановку сил і онлайн-ландшафт.

В Україні — те, що компанії слідом за світовим трендом почали використовувати ICO як метод залучення фінансування. Наприклад, влітку український стартап Dmarket підняв майже $11 млн за 4 дні завдяки розміщенню токенів. А інший український стартап Anryze (проект з розпізнавання мови) восени на ICO всього за 2 доби зібрав $1,7 млн. Є різні прогнози щодо криптовалют в майбутньому, але використання ICO — це точно резонансна подія для бізнесу в 2017 році.

А головних досягнень нашої команди два. Перше — успішний випуск Телеком-акселератора 2.0 RadarTech за підтримки «Київстар». Переможцями стали 5 з 11 стартапів, а це значить — п’ять комерційних контрактів з великим бізнесом для технологічних інноваторів. Друге — запуск першого корпоративного акселератора для агростартапів MHP Accelerator, організованого Radar Tech, Agrohub і одним з лідерів своєї галузі в Східній Європі компанією «МХП». Вперше інноватори отримають можливості, які здатна надати тільки така велика компанія з багатьма напрямками бізнесу.

Головне очікування від 2018-го — вихід культури інновацій в Україні на новий рівень. Зараз вона недостатньо розвинена, і тому ми програємо в конкурентній боротьбі за таланти. Багато стартапів їдуть, тому, що далеко не всі бізнес-лідери розуміють важливість і потрібність роботи з інноваціями. Лише в небагатьох компаніях існує формальна позиція CINO (chief innovation officer), тоді як в розвинених країнах — це must have для виживання бізнесу.

З іншого боку, це дає нам перевагу late adopter: в своєму розвитку ми можемо уникнути того, що Forbes назвав «інноваційним театром», коли формальними діями «на показ» і PR замінюють впровадження діючих технологічних рішень. А це означає, що у України є шанс стати справжніми інноваторами, націленими на результат.

Макс Яковер, СЕО та керуючий партнер UNIT.City

Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні 2
Максим Яковер

– Найбільш резонансна подія для бізнесу у 2017-мубезвізовий режим.

Головне досягнення нашої команди за рік — відкриття Інноваційного Парку UNIT. City. Наша мета — створити проект такого масштабу, який вплине на інноваційну екосистему регіону. Серед наших перших досягнень — партнерство Парку з найбільшими технологічними компаніми України (Depositphotos, Grammarly) та світу (Amazon, Microsoft) для надання українським продуктовим стартапам софту та сервісів на суму понад $200 тис.

Головне очікування від 2018-го? Мені би дуже хотілося, щоб у владі з’явилась команда, яка буде дивитись на інноваційну галузь загалом та буде наскрізно драйвити всю екосистему. А ми їй допоможемо.

Костянтин Васюк, Виконавчий директор ІТ Комітету ЕВА

– Найбільш резонансна подія для бізнесу у році, що минає, — це зростання податкових надходжень від IT і зростання сфери IT як такої. Саме приріст податкових надходжень є одним із ключових показників оздоровлення і розвитку будь-якої галузі економіки. Адже за рівнем сплачених податків можна оцінити, як працює та зростає бізнес. За 10 місяців 2017 року ІТ-індустрія сплатила на 37,4% більше податків, ніж минулого року, і ми впевнені, що податкові суми у річному порівнянні продемонструють ще більш позитивну динаміку. Слід підкреслити, що зростання податкових надходжень від галузі має органічний характер та відображає збільшення обсягів замовлень, що надходять в українські офіси ІТ-компаній.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: