Вікторія Золотова
Про роботу над законами, міфи про Україну та те, як динаміка українського інвестиційного ринку дивує іноземних партнерів говорили з Ольгою Афанасьєвою, очільницею UVCA.
Динаміка на українському венчурному ринку
– Перша гарна новина: кількість угод у минулому, 2016 році зросла на 30%. Хоч загальний обсяг інвестиції впав у порівнянні з 2015 роком, але все ж ця цифра більша на 125%, ніж у 2014 році.
Друга – середній чек інвестицій зріс на третину. Цього року ця сума становила приблизно півмільйона доларів.
Найпопулярніші сфери та можливості для них
– За нашими даними, сектором-лідером за привабливістю для інвесторів стали онлайн-сервіси. Також високі показники були у проектів з розробки програмного забезпечення, мобільних додатків та consumer internet. Історично так склалося, що в Україні переважають інвестори частіше угоди з software-компаніями. А от у hardware-сфері угод менше, бо вона більш капіталомістка. Очевидно, щоби зробити, наприклад, дрон необхідно більше коштів, аніж написати мобільний додаток. До того ж пошук фінансів — завжди нелегка справа. Саме дивлячись на зусилля та труднощі hardware-компаній 2 роки тому, в мене виникла ідея створити конкурс UVCA Challengе, який підтримав фонд Western NIS Enterprise Fund (WNISEF).
Пікові показники інвестицій
Тепер щороку ми запрошуємо проекти у сфері інтернет речей до участі у відборі
Потім журі з 8-10 експертів відбирає найперспективніших з тих, хто подав заявку. Вони в якості призу отримують шанс безкоштовно представити свої розробки на найбільшій світовій виставці споживчої електроніки — CES (а Consumer Electronics Show), що проходить у Лас-Вегасі. Там команди презентують свої ідеї перед інвесторами та потенціальними партнерами зі всього світу. За результатами поїздки 2016 року 7 із 8 стартапів вже отримали інвестиції.
Міфи щодо інвестиційної ситуації в Україні
– Саме для того, аби у наших партнерів із-за кордону було більше впевненості в українському ринку, UVCA випустила каталог інвесторів «Хто є хто на українському інвестиційному ринку?». У ньому ми підбиваємо підсумки, згідно із якими в Україні активно діє 19 венчурних фондів, 8 фондів прямого інвестування та 1 корпоративний фонд. Дізнаючись про це, закордонні партнери очам своїм не вірять. Їх дивує, що в Україні не один-два активних фонди, а, як виявляється, аж 31. Це більше, ніж, наприклад, у Варшаві, Будапешті та інших європейських столицях.
Ще їх дивує, наскільки якісно працюють представники української ІТ-індустрії. Також запитують, яка зараз ситуація на Сході України. Економічна ситуація та корупція теж викликають певну пересторогу. Але, не зважаючи на всі ці негативні чинники, іноземні та локальні фонди продовжують інвестувати на українському ринку і роблять це навіть активніше, ніж у попередні роки.
Позитивні показники зростання — ось що по-справжньому дивує іноземних партнерів та додає їм упевненості інвестувати ще більше.
Нещодавно я переконалася в цьому, коли виступала на панельній дискусії у Google Campus у Варшаві разом із партнерами британського, польського, болгарського фондів. Як мені здалося, наша презентація зацікавила глядачів більше, аніж виступи представників більш економічно розвинених країн. Коли вони почули, наскільки динамічний інвестиційний стан нашого ринку на фоні всіх новин, які вони читають про Україну — вони були дійсно вражені. Після цифр, які я озвучила, багато з них зв’язалися зі мною, щоби почути ще більше про нас.
Пройшов деякий час, а мені досі пишуть листи з пропозиціями та ідеями для співробітництва. Представники ТОП-3 акселераторів світу, як 500 Startups, Y Combinator, Techstars вже відвідали Україну останнім часом — наша екосистема цікава для них. І цей запал іноземних інвесторів не вщухає.
Порівняння України з Ізраїлем – коректне?
– Вивчаючи інвестиційні екосистеми, мені вже довелось відвідати понад 20 країн світу: від Японії до США.
Я не схильна порівнювати країни, бо вони, — як і люди – мають зовсім різні історії, характери та ментальності. Але саме у випадку Ізраїлю та України можна побачити спільні деталі. Я думаю, якщо нам вдасться грамотно провести паралелі у наших історіях, ми могли б використати досвід Ізраїлю. Звісно ж, ми, українці, дуже любимо використовувати чужий сценарій, проте є одне “але”: подорожник, який допоміг комусь за кордоном, не обов’язково допоможе українському пацієнту.
Аби вийти, якщо не на ізраїльський, то на рівень інших розвинутих країн, не потрібно робити щось надскладне і розгадувати секрети інших країн. Можливо, мій рецепт звучатиме досить банально, але нам до снаги зробити це самостійно: проводити презентації українських продуктів, розробляти стартапи та розповідати про них і невпинно пояснювати, що таке венчурні інвестиції і чому вони так важливі для нашої країни.
Три головних ризики для українських стартапів
– Перший ризик – нестача знань у сфері міжнародної бізнес-комунікації та етики. Цей недолік виник через те, що Україна багато років була за залізною завісою. Перше завдання для молодого підприємця – зрозуміти, що перші споживачі стартапів, скоріш за все, будуть не українцями. Більшість з тих стартапів, що створюються в Україні, орієнтовані на глобальний ринок, бо внутрішнього для бізнесу поки що замало. Річ ще й у самих українцях, які не надто схильні до впровадження інновацій. Ми краще купимо Samsung, ніж новий ґаджет невідомого, хоч і якісного бренду.
Другий ризик – це незнання англійської мови. Стає неймовірно сумно, коли слухаєш спілкування щодо співпраці українських підприємців з потенційними інвесторами. Їхній продукт може бути перспективним у світовому масштабі, але вони просто не змогли його презентувати так, щоб його хотілося проінвестувати. І перекладач тут їм не допоможе – тимчасово найманий працівник не розповість про вашу розробку так яскраво, як ви.
А по-третє – вагатися так довго, що вашу ідею вже втілить хтось інший. Врешті-решт ідея просто стане непотрібною споживачам. У книзі про дизайн-мислення, автор називає цей момент творчою невпевненістю. Навіть якщо ваш продукт буде неідеальний в момент реалізації – це буде краще, ніж кинутися до роботи пізно.
Проекти «наступної хвилі» після Senstone, Concepter та Petcube
– Я захоплююсь розробками модульного дому PassivDom
Український стартап, що створює 3D-будинки, отримав визнання в США та SolarGaps
Українські «сонячні жалюзі» пройшли акселерацію і готуються до продажів у США – вони неймовірно круті. Також я вірю в перспективність продуктів у секторі agrotech — і є відчуття, що якась з цих розробок, — зокрема дрони, — обов’язково «вистрілить» наступного року.
Але, все ж, важко сказати, хто з них точно стане проривом — на це впливає багато факторів. Проте основний успіх залежить переважно від команди проекту, їх готовності втілювати ідею та будувати бізнес. Адже, на жаль, ми знаємо так багато прикладів, коли блискуча ідея не доживає до релізу, бо команда під час роботи розвалюється або змінюється.
Реформи та співпраця з владою
— Фінансування державою на настільки низькому рівні, що ми маємо визнати: Україна – єдина країна в світі, де інвестиційна та стартап-екосистеми розвиваються без підтримки влади. Навіть в Кремнієвій долині є дотації. Ілон Маск
Ілон Маск збудував найбільшу у світі акумуляторну підстанцію теж залучав фінансові ресурси у держави.
Попри відсутність фінансування, реформи все ж плануються. Наприклад, Прем’єр-міністр оголосив
Оприлюднено бюджет 2018 року для інновацій, що на порядку денному — інноваційний фонд, який буде інвестувати в ранні стартапи. Такі новини змушують оптимістично мислити і вірити в краще, але просто факту, що такий фонд планують створити, замало. Говорити про ефективність ініціативи влади поки рано, тому подивимось, як обіцяне буде реалізовано.
Кроки UVCA в напрямку влади
– Загалом, наші пропозиції стосуються вирішення проблем, з якими стикаються інвестори, приїжджаючи до України. У нас в UVCA є юридичний комітет. У співпраці з юристами ми пишемо зміни до законопроектів, а потім лобіюємо їх на усіх можливих рівнях. Звісно, працювати над законами — довгий і марудний шлях, бо кожен проект потребує приблизно півтора роки опрацювання і розгляду. У 2016 році нам вдалося досягти прийняття 2 законопроектів.
Він, разом з Фондом інновацій, може стати ефективним механізмом залученням інвестицій в країну. Завдяки реалізації Фонду Фондів ми можемо збільшити обсяг інвестицій додатково на півмільярда доларів вже в найближчі роки. Ми співпрацюємо з тими політиками, які розуміють проблеми інвестиційної сфери. Зокрема з профільним комітетом інформатизації при Верховній Раді.
Ми намагаємося достукатися і до вищих державних осіб. Наприклад, 2016 року інвестори UVCA зустрічалися з Петром Порошенком, а 2017 року керівництво Асоціації мали зустріч із з Володимиром Гройсманом. Проте, як я вже казала раніше, важливий не факт цих зустрічей, а наявність реалізованих проектів, що обговорюються.
Меседж, який доносять до державних діячів
– UVCA популяризує два напрямки, які тісно взаємопов’язані — інновації та інвестиції. Тема ІТ для нас найцікавіша серед інших секторів, бо більшість венчурних інвесторів все ж вкладають саме в інформаційні технології.
Наша найбільша мета — спростити закордонним партнерам умови інвестування в Україні. Ми йдемо до цього і вже маємо деякі досягнення: скасовано державну реєстрацію іноземних інвестицій і зупинили
Вчасно про головне — 20 найважливіших новин тижня протиправні дії в українських ІТ-компаніях. Пам’ятаєте, як правоохоронні органи обшукували офіси? Так от: по-перше, вони загрожували діяльності компаній, які дійсно ведуть бізнес чисто та відкрито. По-друге, коли про такий скандал пише навіть The New York Times чи Financial Times, де гарних новин про Україну значно менше, люди читають саме це — і тоді імідж України зіпсовано.
Що позитивного пишуть у закордонній пресі про Україну
– Нещодавно вийшла стаття на солідному інвестиційному медіа VentureBeat, де розповідається про Україну. Йдеться про те, що окрім сильного аутсорсингу, в нашій країні є успішні продуктові компанії — стартапи. Такі статті тішать, бо це саме той меседж, який ми хочемо донести світові нашою міжнародною діяльністю.
На зустрічі зі Стівом Возняком
Гендерна ситуація на інвестиційному та стартап ринках України
– На мій подив, гендерна ситуація в інвестиційному секторі позитивніша, ніж в деяких європейських країнах. Наприклад, окрім мене в UVCA, іншу інвестиційну асоціацію (що на відміну від нас займається ангельськими інвестиціями) UAngel — також очолює жінка. Пост голови найбільшого українського фонду приватного капіталу теж посідає жінка.
Я здивувалася, коли на вечірку для венчурних інвесторів в Нідерландах у форматі networking and drinks приїхало 80 людей — і, окрім мене, жодної жінки. Хоч зазвичай я не звертаю уваги – чоловік це чи жінка. У першу чергу, ця людина для мене — бізнес-партнер. Але того вечора я не розуміла: чому на мене всі так дивляться? Що не так? Пізніше мій колега з Нідерландів пояснив: інвестиційний бізнес в Нідерландах – традиційно чоловіча справа. Тому жінка на керівній посаді – це нетипово. Хоча ми звикли думати, що в Нідерландах ліберальні погляди щодо статі і у побутових речах гендерне питання не постає, однак у бізнесі все навпаки.
Що потрібно, аби в Україну приходили малі та середні інвестори
– Зараз активно обговорюють одну з українських проблем – це захист інтелектуальної власності. А ще нам варто нарешті удосконалити систему оподаткування, аби компаніям було вигідно реєструвати бізнес саме в Україні, а не десь в офшорній зоні Європи чи в Делавері.
Зміни, яких очікують на ринку венчурного капіталу
– Хоч стартапів в Україні дійсно багато, але хотілося б більше «дорослих» компаній, які знаходяться на зрілому етапі свого розвитку. Через те, що на ранніх стадіях стартапи отримують мало підтримки, ринку потрібно більше акселераторів та інкубаторів, які б їм допомагали.
Також я маю велику надію, що з Фондом фондів у нас все вдасться — і до країни буде залучено додатковий капітал для інвестування в інноваційні компанії.