Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Що буде після «ери стартапів»

Ščo bude pislja «ery startapiv»

«Бум» стартапів минув — 2017-й вірогідно стане заключним роком, коли проекти з однією лише ідеєю могли перемагати великі корпорації, гучно заявляти про себе на ринку та залучати мільйони, не маючи навіть до кінця пропрацьованого прототипу. Що чекає на нас у наступні декілька років? Як зміниться ринок стартапів і чим обернеться беззастережна віра в інновації?
«Bum» startapiv mynuv — 2017-j virogidno stane zaključnym rokom, koly proekty z odnijeju lyše idejeju mogly peremagaty velyki korporaciї, gučno zajavljaty pro sebe na rynku ta zalučaty miľjony, ne majučy naviť do kincja propraćovanogo prototypu. Ščo čekaje na nas u nastupni dekiľka rokiv? Jak zminyťsja rynok startapiv i čym oberneťsja bezzasterežna vira v innovaciї?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Денвер, Сантьяго, Торонто, Берлін, Париж, колишні країни варшавського договору — скидається на те, ніби кожне місто все ще хоче стати центром стартап-культури, потіснивши Кремнієву Долину. Сама Долина при цьому переживає період, коли золота доба стартапів котиться до свого логічного фіналу. Марення минулого — чи минулим?. Орди інженерів, котрі закінчують університети, виношують амбітні плани побудови нового Facebook, нового Uber, нового Airbnb. Майже кожен мегаполіс нині може похвалитися одним або декількома акселераторами для стартапів. Усі беруть за взірець легендарний Y Combinator Пола Грема. У них постійно нагадують — великі компанії є неповороткими динозаврами, яких от-от з’їдять швидкі та вправні молоді стартапи, наступна ланка еволюції сучасної економіки. От тільки це — неправда. Рай для стартапів тривав останнє десятиліття. Ми зараз живемо в новому світі, де економіка, ринок та попит споживачів орієнтовано на великих, а не на маленьких.  Великі підприємства і керівники, а не стартапи та підприємці, будуть володіти наступним десятиріччям. Більшість випускників сучасних акселераторів найчастіше йдуть працювати на Цукерберґа, а не самі стають новими цукерберґами. Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство Інтернет-бум, котрий тривав із 1997 по 2007  роки, приніс нам Amazon, Facebook, Google, Salesforce, Airbnb. Тоді інтернет був молодим, а жменька тінейджерів у гаражах і спальнях могла побудувати власний сайт, підняти кілька мільйонів доларів, — і масштабувати свою ідею для обслуговування усього світу. 2007-го Стів Джобc виніс на сцену новий iPhone — і до 2016 року бум смартфонів приніс нам Uber, Lyft, Snap, WhatsApp, Instagram, Twitter. Ці хвилі злету технологій та пристроїв увели нас у помилкове очікування наступної хвилі стартапів. Ми все ще чекаємо, що от-от якісь нові старшокласники у гаражі напишуть програму, яка в черговий раз переверне світ. Але ми живемо в реальному світі, а не в серіалі Дуже дивні справи. Спустошені колонії. Стартапи сприймалися як колонії, здатні породити наступну могутню технологічну та економічну державу в державі. Та цього не сталося. Інтернет було колонізовано великим бізнесом. У кожного вже є смартфон, а великі компанії домінують у магазині App Store. І головним чином, сьогоднішні нові технології є складними, дорогими та заохочують організації, які вже мають величезну кількість капіталу та технологій. Їм простіше розвивати такі ідеї, аніж новачкам, про яких ніхто не чув до учорашнього дня. Зовсім невипадково із 2017 року скорочується обсяг посівних інвестицій у стартапи. В цьому ж році список найбагатших та найвпливовіших компаній у сфері технологій очолили Alphabet, Amazon, Apple, Facebook і Microsoft. Вони тепер не просто найбільші технологічні компанії, а найцінніші бізнеси, які будь-коли виходили на IPO у світі. Майбутнє належатиме їм — іншим доведеться поступитися місцем. Читайте також: Як Китай збирається використовувати великі дані Наступна хвиля важливих технологій складається зі штучного інтелекту (AI), безпілотників, доповненої та віртуальної реальності (AR/VR), криптокультур, безпілотних автівок та інтернету речей. Ці технології, разом узяті, надзвичайно важливі та матимуть важливі наслідки для нашого повсякдення. Але дані, які потрібні для функціонування компаній чи сервісів у всіх цих нішах, є саме у великих компаній, а не малих стартапів. Апаратне забезпечення для таких проектів потребує складного проектування, має низький рівень маржі та надзвичайно високу вартість для розробки. Хочете знати, що стається зі стартапами, які розробляли власні залізні продукти? Запитайте про це Fitbit. Або Jawbone. Або Juicero. Або навіть HTC. Прогнози, які вже відстають від плану. Ми багато чуємо і пишемо або говоримо про самозахищені автомобілі, про безпілотні технології. Але з часом вони стають ще дорожчими: як і біотехнології, ця ніша — поле битви капіталів між величезними компаніями. Кілька стартапів можуть продані дорожче завдяки хайповій ідеї самокерованих чи захищених автомобілів — проте поки що цей прогноз відстає від очікувань. Читайте також: В Естонії з’являться безпілотні автобуси Наступний напрямок, який суттєво гальмує — це AR/VR. Ця сфера вже далеко відстає від прогнозованих оптимістичних очікувань акселераторів. Основна проблема — висока ціна апаратного забезпечення та труднощі із розробкою програмних продуктів, які можуть стати масовими. Microsoft HoloLens, Google Cardboard / Tango / ARCore і Apple ARKit — лише частина тих, хто б’ється за успіх на цьому ринку. Кінця та перемоги у битві поки що не видко. Читайте також: Як VR здатна змінити звичні заняття у класах Криптокультура та технології криптовалют —  ще одна сфера, яка мала би давно здійснити революцію, натомість поки все впирається лише у спекулятивні очікування. Ринкова капіталізація біткойнів значно перевищує показник будь-якого стартапу на базі Bitcoin. Те саме стосується і Ethereum. Істинні адепти нової технології стверджують, що криптокультури перевернуть все у часі, але поки цей ентузіазм не поділяють економісти, банкіри чи правники. Є низка ризиків, які стримують світову економіку від тотальної децентралізації. Стартапи навіть у перерахованих вище сферах однаково сподіваються продати свою технологію та знання комусь із великої п’ятірки. Відтак навряд чи доводиться очікувати проривів на кшталт Airbnb найближчим часом. Корпорації та венчурні інвестори ростимуть — а от стартапів, здатних стати обличчям індустрії, чекати не варто. Нових стартап-вітрин поки не буде. Розглянемо Y Combinator — свого роду золотий стандарт акселераторів в усьому світі. До нього потрапити складніше, ніж вступити до Гарварду. Але погляньмо на його випускників. 5 років тому, в 2012 році, три його проекти, що були вітриною акселератора — це Airbnb, Dropbox і Stripe. Їх називали видатними компаніями, які стануть такими у найближче десятиліття. Так і сталося. Читайте також: Папська справа — як працює стартап-акселератор Ватикану А тепер швидко-швидко перегорнемо історію — і стартап-вітрина Y Combinator… не змінюється за цей час. За минулі 6 років YC профінансував більш ніж удвічі більшу кількість стартапів, порівняно із попереднім аналогічним періодом. Але якщо розібрати компанії, які досягли успіху після 2012-го — це знову будуть ті ж три компанії. Виключенням на деякий час став Instacart. Але Amazon просто ввалився в цю нішу, немов слон у крамничку провінційного продавця посуду — сервіс Amazon Fresh та купівля мережі супермаркетів Whole Foods остаточно перекреслили шанси Instacart на те, аби стати наступним обличчям Y Combinator. З цієї точки зору, існуючі технічні титани накопичуть все більшу потужність, і стартапи будуть все більше і більше відчувати тиску та загострення конкуренції. Економічний ефект від цього може стати не дуже добрим. Недаремно вже лунають заклики  врегулювати діяльність таких компаній, як Amazon чи Google. Попри кризу Долини, стартапи приносять свіжі підходи та мислення, тоді як неповороткі гіганти поки що не здатні генерувати інновації. Проте стан речей такий, що у найближчі 5-10 років гіганти будуть нагромаджувати все більше енергії, досвіду та капіталу — аж поки маятник не хитнеться у зворотний бік.

Денвер, Сантьяго, Торонто, Берлін, Париж, колишні країни «варшавського договору» — скидається на те, ніби кожне місто все ще хоче стати центром стартап-культури, потіснивши Кремнієву Долину. Сама Долина при цьому переживає період, коли золота доба стартапів котиться до свого логічного фіналу.

Марення минулого — чи минулим?

Орди інженерів, котрі закінчують університети, виношують амбітні плани побудови нового Facebook, нового Uber, нового Airbnb. Майже кожен мегаполіс нині може похвалитися одним або декількома акселераторами для стартапів. Усі беруть за взірець легендарний Y Combinator Пола Грема. У них постійно нагадують — великі компанії є неповороткими динозаврами, яких от-от «з’їдять» швидкі та вправні молоді стартапи, наступна ланка еволюції сучасної економіки.

От тільки це — неправда. Рай для стартапів тривав останнє десятиліття. Ми зараз живемо в новому світі, де економіка, ринок та попит споживачів орієнтовано на великих, а не на маленьких.  Великі підприємства і керівники, а не стартапи та підприємці, будуть володіти наступним десятиріччям. Більшість випускників сучасних акселераторів найчастіше йдуть працювати на Цукерберґа, а не самі стають новими цукерберґами.

Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

Інтернет-бум, котрий тривав із 1997 по 2007  роки, приніс нам Amazon, Facebook, Google, Salesforce, Airbnb. Тоді інтернет був «молодим», а жменька тінейджерів у гаражах і спальнях могла побудувати власний сайт, підняти кілька мільйонів доларів, — і масштабувати свою ідею для обслуговування усього світу. 2007-го Стів Джобc виніс на сцену новий iPhone — і до 2016 року «бум» смартфонів приніс нам Uber, Lyft, Snap, WhatsApp, Instagram, Twitter.

Ці хвилі злету технологій та пристроїв увели нас у помилкове очікування наступної хвилі стартапів. Ми все ще чекаємо, що от-от якісь нові старшокласники у гаражі напишуть програму, яка в черговий раз переверне світ. Але ми живемо в реальному світі, а не в серіалі «Дуже дивні справи».

Спустошені колонії

Стартапи сприймалися як колонії, здатні породити наступну могутню технологічну та економічну «державу в державі». Та цього не сталося. Інтернет було колонізовано великим бізнесом. У кожного вже є смартфон, а великі компанії домінують у магазині App Store. І головним чином, сьогоднішні нові технології є складними, дорогими та заохочують організації, які вже мають величезну кількість капіталу та технологій. Їм простіше розвивати такі ідеї, аніж новачкам, про яких ніхто не чув до учорашнього дня.

Зовсім невипадково із 2017 року скорочується обсяг посівних інвестицій у стартапи. В цьому ж році список найбагатших та найвпливовіших компаній у сфері технологій очолили Alphabet, Amazon, Apple, Facebook і Microsoft. Вони тепер не просто найбільші технологічні компанії, а найцінніші бізнеси, які будь-коли виходили на IPO у світі. Майбутнє належатиме їм — іншим доведеться поступитися місцем.

Читайте також: Як Китай збирається використовувати великі дані

Наступна хвиля важливих технологій складається зі штучного інтелекту (AI), безпілотників, доповненої та віртуальної реальності (AR/VR), криптокультур, безпілотних автівок та інтернету речей. Ці технології, разом узяті, надзвичайно важливі та матимуть важливі наслідки для нашого повсякдення. Але дані, які потрібні для функціонування компаній чи сервісів у всіх цих нішах, є саме у великих компаній, а не малих стартапів.

Апаратне забезпечення для таких проектів потребує складного проектування, має низький рівень маржі та надзвичайно високу вартість для розробки. Хочете знати, що стається зі стартапами, які розробляли власні «залізні» продукти? Запитайте про це Fitbit. Або Jawbone. Або Juicero. Або навіть HTC.

Прогнози, які вже відстають від плану

Ми багато чуємо і пишемо або говоримо про самозахищені автомобілі, про безпілотні технології. Але з часом вони стають ще дорожчими: як і біотехнології, ця ніша — поле битви капіталів між величезними компаніями. Кілька стартапів можуть продані дорожче завдяки «хайповій» ідеї самокерованих чи захищених автомобілів — проте поки що цей прогноз відстає від очікувань.

Читайте також: В Естонії з’являться безпілотні автобуси

Наступний напрямок, який суттєво гальмує — це AR/VR. Ця сфера вже далеко відстає від прогнозованих оптимістичних очікувань акселераторів. Основна проблема — висока ціна апаратного забезпечення та труднощі із розробкою програмних продуктів, які можуть стати масовими. Microsoft HoloLens, Google Cardboard / Tango / ARCore і Apple ARKit — лише частина тих, хто б’ється за успіх на цьому ринку. Кінця та перемоги у битві поки що не видко.

Читайте також: Як VR здатна змінити звичні заняття у класах

Криптокультура та технології криптовалют —  ще одна сфера, яка мала би давно здійснити революцію, натомість поки все впирається лише у спекулятивні очікування. Ринкова капіталізація біткойнів значно перевищує показник будь-якого стартапу на базі Bitcoin. Те саме стосується і Ethereum. Істинні адепти нової технології стверджують, що криптокультури перевернуть все у часі, але поки цей ентузіазм не поділяють економісти, банкіри чи правники. Є низка ризиків, які стримують світову економіку від тотальної децентралізації.

Стартапи навіть у перерахованих вище сферах однаково сподіваються продати свою технологію та знання комусь із «великої п’ятірки». Відтак навряд чи доводиться очікувати проривів на кшталт Airbnb найближчим часом. Корпорації та венчурні інвестори ростимуть — а от стартапів, здатних стати «обличчям індустрії», чекати не варто.

Нових «стартап-вітрин» поки не буде

Розглянемо Y Combinator — свого роду «золотий стандарт» акселераторів в усьому світі. До нього потрапити складніше, ніж вступити до Гарварду. Але погляньмо на його випускників. 5 років тому, в 2012 році, три його проекти, що були «вітриною» акселератора — це Airbnb, Dropbox і Stripe. Їх називали видатними компаніями, які стануть такими у найближче десятиліття. Так і сталося.

Читайте також: Папська справа — як працює стартап-акселератор Ватикану

А тепер швидко-швидко перегорнемо історію — і «стартап-вітрина» Y Combinator… не змінюється за цей час. За минулі 6 років YC профінансував більш ніж удвічі більшу кількість стартапів, порівняно із попереднім аналогічним періодом. Але якщо розібрати компанії, які досягли успіху після 2012-го — це знову будуть ті ж три компанії. Виключенням на деякий час став Instacart. Але Amazon просто ввалився в цю нішу, немов слон у крамничку провінційного продавця посуду — сервіс Amazon Fresh та купівля мережі супермаркетів Whole Foods остаточно перекреслили шанси Instacart на те, аби стати наступним «обличчям» Y Combinator.

З цієї точки зору, існуючі технічні титани накопичуть все більшу потужність, і стартапи будуть все більше і більше відчувати тиску та загострення конкуренції. Економічний ефект від цього може стати не дуже добрим. Недаремно вже лунають заклики  врегулювати діяльність таких компаній, як Amazon чи Google.

Попри кризу Долини, стартапи приносять свіжі підходи та мислення, тоді як неповороткі гіганти поки що не здатні генерувати інновації. Проте стан речей такий, що у найближчі 5-10 років гіганти будуть нагромаджувати все більше енергії, досвіду та капіталу — аж поки маятник не хитнеться у зворотний бік.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: