В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?

Криптовалюти зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) запустила торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.

Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?

Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають деривативами — тобто похідними фінансовими інструментами.

Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають хеджуванням. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).

Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).

Які бувають ф’ючерси?

Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:

  • На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.
  • Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф’ючерс.

Як працює дериватив для біткоїнів?

Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.

Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.

Як біржа визначить курс Bitcoin?

Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.

У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.

Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?

Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані маркет-мейкери. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).

Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.

Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?

Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.

Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?

Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть майнери. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.

Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.

Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?

Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.

Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.

Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).

На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.