Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Юрій Бугай, eHealth: «Ця система потрібна усім громадянам»

Jurij Bugaj, eHealth: «Cja systema potribna usim gromadjanam»

Електронні сервіси дісталися сфери охорони здоров'я в Україні. Про можливості та перспективи ми поспілкувалися з Юрієм Бугаєм — очільником проектного офісу eHealth
Elektronni servisy distalysja sfery ohorony zdorov'ja v Ukraїni. Pro možlyvosti ta perspektyvy my pospilkuvalysja z Jurijem Bugajem — očiľnykom proektnogo ofisu eHealth
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Про те, як впроваджується система електронної медицини в Україні та які виклики, перемоги та перспективи з цим пов’язані, в інтерв’ю керівника проектного офісу eHealth Юрія Бугая. Кому потрібна система eHealth. Юрій Бугай — Перш за все, ця система потрібна нам як громадянам. Ми всі — платники податків. Наприклад, на сферу охорони здоров’я витрачається зараз 70 млрд грн із держбюджету. Хтось говорить, що це мало, хтось говорить, що це багато, але найголовніше — ми не знаємо як ці гроші витрачаються. Ми не знаємо скільки в Україні медичних установ, скільки лікарів, скількох пацієнтів вони приймають. Звичайно, є певна інформація у паперовому вигляді, але рівень довіри або можливості перевірити цю інформацію на папері — надзвичайно низькі. Виходить, ми беремо певні кошти та кудись їх відправляємо, і не дуже можемо зрозуміти куди вони витрачаються. Саме тому для нас ключовим є зрозуміти як зараз ця система фінансується, на що кошти витрачаються, а на що грошей не вистачає. Потім  є питання лікарів і пацієнтів. Наприклад, зараз значний час лікар витрачає на заповнення паперів. Це заповнення тих самих облікових статистичних форм, які в папері збираються. І з одного боку, виходить, що їх неможливо перевірити і визначити 100% достовірність, адже рівень похибки занадто великий у папері. А з іншого боку — лікарі на це витрачають значну частину часу. Після автоматизації значна частина статистичної інформації буде формуватися автоматично. Це дасть змогу медикам витрачати час на лікування, а не на заповнення паперових форм. Пацієнту ця система теж потрібна не менше. Зараз, коли ми переходимо з однієї лікарні в іншу, ми змінюємо лікаря і хочемо, щоб інший лікар подивився інформацію про нас, дав якесь альтернативне рішення. Але в нас як пацієнтів дуже часто доступу до своєї інформації теж немає, тому що вона в незручній формі. І відповідно, якщо вона буде, я як пацієнт зможу приймати рішення, перевіряти та порівнювати свої результати. Це стане можливим за рахунок передачі та зберігання інформації між лікарнями та лікарями. Проект eHealth потрібен і пацієнтам, і лікарям, і державним органам влади — перш за все, Міністерству охорони здоров’я. Якщо ми говоримо про перший продукт, який зараз працює в тестовому режимі, то звичайно, значну кількість питань ми узгоджуємо з МОЗ. Їм важливо мати достовірну інформацію для прийняття рішень. Але достовірність прийняття рішень і можливість перевірки цієї інформації важливі для нас як платників податків не менше, аніж для державного органу. Ключові цілі вашої ініціативи. Читайте також: Що таке флешмоб #вимагаю_медреформу і чому це важливо — Ми маємо короткострокові та довгострокові цілі. Довгострокова мета eHealth — це переведення всього документообігу в електронний вигляд. Це дозволятиме Міністерству охорони здоров’я мати достовірну, перевірену статистичну інформацію про те, які послуги надаються, на що витрачаються гроші. Лікарям це дасть змогу отримати доступ до інформації про пацієнтів для повнішого прийняття рішення про діагноз і лікування. Ми пояснюємо це як здоров’я на долоні, коли і пацієнт, і лікар, і Міністерство охорони здоров’я постійно мають доступ до достовірної, перевіреної інформації. У нас є короткострокова мета, пов’язана з реформою фінансування первинної ланки. В Україні був проголосований у першому читанні Закон Про державні фінансові гарантії медичних послуг. Ця реформа передбачає, що фінансування медичних послуг буде відбуватися не через розподіл грошей із центру, а за принципом гроші йдуть за пацієнтом. Тобто фінансування за пацієнта отримуватимуть ті лікарі, які безпосередньо працюють із пацієнтами, яких обирають пацієнти. Наразі у нас може бути 2 сімейних лікарі в одній лікарні. До одного черги взагалі не буде, а до іншого неможливо буде записатися. Зараз фінансування відбувається однакове. Навіть лікар, до якого немає черги, може мати вище фінансування від держави за рахунок вислуги років або курсів підвищення кваліфікації, які він пройшов. Але не за кількістю пацієнтів, які хочуть, аби цей лікар їх обслуговував. Щоби цього не відбувалося, реформа передбачатиме, що гроші мають йти за пацієнтом. Тобто лікарю, якого вибрав пацієнт, держава платитиме саме за цього пацієнта. Реєстри медичних установ, лікарів та пацієнтів. — Для впевненості у тому, що держава за 1 пацієнта платить лише один раз, у нас є завдання створити електронний інструмент, який би дозволив це перевіряти. Приклад інших країн Центральної Європи, які проходили процес реформування фінансування медицини, показує певні проблеми. Якщо ця реформа відбувається на папері, то кількість мертвих душ може бути дуже значною. Чисельність населення ледь не вдвічі може зрости за рахунок приписок. Але крім підтримки реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я і зниження можливих корупційних ризиків за рахунок подвійних виплат за неіснуючих пацієнтів, ми паралельно створюємо інші базові речі. Це буде своєрідний фундамент для подальшого розвитку системи eHealth. Ми створюємо реєстр медичних установ, якого в Україні повноцінно не існує, реєстр медичних працівників, лікарів і реєстр пацієнтів. Для того, щоб уже навколо лікарів і пацієнтів вибудовувати й додавати іншу функціональність. Наявність базових реєстрів дозволить уже не пацієнту або лікарю ходити за інформацією, за довідками, а дозволить із часом, поступово, інформації ходити за пацієнтом. Слід усвідомлювати, що саме по собі електронне рішення, яке ми пропонуємо, не може стати реєстром. Це має бути відповідне рішення державного органу (МОЗ) про те, що вважати реєстром, які дані мають в ньому бути та як ці дані верифікуються. Виклики, з якими зіткнулася команда eHealth. Читайте також: 13 запитань та відповідей про медичну реформу та послуги — роз’яснення від МОЗ — Головними викликами є законодавча невизначеність і те, що на сьогодні в самому Міністерстві охорони здоров’я немає інституційної спроможності. Немає якоїсь конкретної інституції або відповідального, визначеного вже в існуючій структурі, хто міг би координувати цей напрямок саме з боку МОЗ. Якщо при запуску ProZorro було держпідприємство, яке вже координувало цю сферу державних закупівель, то при Міністерстві охорони здоров’я зараз цим займаємося лише ми у статусі проектного офісу на основі громадської організації. Необхідно робити й розвивати саму систему eHealth, але з іншого боку — також вибудовувати інституційну спроможність, аби до кінця року лідерство у розвитку проекту взяло на себе МОЗ. Звичайно, що є технічна неготовність. Це питання обладнання в регіонах, навчання й підтримки лікарів, що теж буде досить великим викликом. Саме тому ми готуємо розширену програму навчання і вже завершуємо перший тур семінарів регіонами України. Також слід розуміти, що реформа охорони здоров’я зачепить саме ті прошарки населення, які напевно найменш готові до IT-рішень. Тому, гадаю, ці три виклики є найбільшими. Підсумки 2017 року у впровадженні eHealth. — Перш за все, ще наприкінці 2016 року була створена ініціатива громадських організацій та бізнесу для створення системи eHealth. Для координації цієї роботи в березні було створено проектний офіс. Він діє згідно з меморандумом про спільну діяльність між МОЗ, Державним агентством із питань електронного врядування, громадською організацією Transparency International Ukraine та пацієнтською організацією Всеукраїнська мережа ЛЖВ. У квітні2017-го  ми презентували перше бачення того, як буде відбуватися запуск реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я. У червні ми запустили в пілотному режимі можливість реєстрації медичних установ. І вже понад 600 медичних установ та близько 3,2 тис лікарів зареєстровані в системі. У вересні ми проводили тестування та готували запуск в пілотному режимі можливості реєстрації лікарів і пацієнтів. Звичайно, є й інші речі, зроблені паралельно або заплановані. Про них теж можна досить довго окремо говорити. Але ключове — це те, що система повноцінно працює в тестовому режимі. Наша мета — щоби з 1 квітня 2018 року система, яка необхідна для підтримки реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я, стала обов’язковою на національному рівні. Як керівники медичних установ можуть долучитися до розбудови eHealth. — Базова річ, яку вони зараз можуть зробити, це приєднати свою медичну установу та зареєструвати лікарів первинної ланки. Чому вони допоможуть цим? Тому що з наступного року, сподіваємось, ця система стане обов’язковою. Принаймні, ми готуємо всі нормативні акти для цього. Але ми не хочемо робити обов’язковою систему, яка не перевірена лікарями та пацієнтами. Саме тому ми зараз запускаємо її в тестовому режимі. Наша мета у тому, щоби лідери реформи, які готові провести її тестування, мали змогу дати нам зворотній зв’язок. Тому ми закликаємо долучатися і разом покращувати систему. Це допоможе 2018-го отримати повноцінний робочий продукт, який знають і розуміють лікарі. Більше деталей для лікарів та пацієнтів є на нашому порталі. Нагадаємо, раніше ми розповідали про впровадження електронних сервісів у Мін’юсті.

Про те, як впроваджується система електронної медицини в Україні та які виклики, перемоги та перспективи з цим пов’язані, в інтерв’ю керівника проектного офісу eHealth Юрія Бугая.

Кому потрібна система eHealth

Юрій Бугай

— Перш за все, ця система потрібна нам як громадянам. Ми всі — платники податків. Наприклад, на сферу охорони здоров’я витрачається зараз 70 млрд грн із держбюджету. Хтось говорить, що це мало, хтось говорить, що це багато, але найголовніше — ми не знаємо як ці гроші витрачаються. Ми не знаємо скільки в Україні медичних установ, скільки лікарів, скількох пацієнтів вони приймають. Звичайно, є певна інформація у паперовому вигляді, але рівень довіри або можливості перевірити цю інформацію на папері — надзвичайно низькі. Виходить, ми беремо певні кошти та кудись їх відправляємо, і не дуже можемо зрозуміти куди вони витрачаються.

Саме тому для нас ключовим є зрозуміти як зараз ця система фінансується, на що кошти витрачаються, а на що грошей не вистачає. Потім  є питання лікарів і пацієнтів. Наприклад, зараз значний час лікар витрачає на заповнення паперів. Це заповнення тих самих облікових статистичних форм, які в папері збираються. І з одного боку, виходить, що їх неможливо перевірити і визначити 100% достовірність, адже рівень похибки занадто великий у папері. А з іншого боку — лікарі на це витрачають значну частину часу. Після автоматизації значна частина статистичної інформації буде формуватися автоматично. Це дасть змогу медикам витрачати час на лікування, а не на заповнення паперових форм.

Пацієнту ця система теж потрібна не менше. Зараз, коли ми переходимо з однієї лікарні в іншу, ми змінюємо лікаря і хочемо, щоб інший лікар подивився інформацію про нас, дав якесь альтернативне рішення. Але в нас як пацієнтів дуже часто доступу до своєї інформації теж немає, тому що вона в незручній формі. І відповідно, якщо вона буде, я як пацієнт зможу приймати рішення, перевіряти та порівнювати свої результати. Це стане можливим за рахунок передачі та зберігання інформації між лікарнями та лікарями.

Проект eHealth потрібен і пацієнтам, і лікарям, і державним органам влади — перш за все, Міністерству охорони здоров’я. Якщо ми говоримо про перший продукт, який зараз працює в тестовому режимі, то звичайно, значну кількість питань ми узгоджуємо з МОЗ. Їм важливо мати достовірну інформацію для прийняття рішень. Але достовірність прийняття рішень і можливість перевірки цієї інформації важливі для нас як платників податків не менше, аніж для державного органу.

Ключові цілі вашої ініціативи

Читайте також: Що таке флешмоб #вимагаю_медреформу і чому це важливо

— Ми маємо короткострокові та довгострокові цілі. Довгострокова мета eHealth — це переведення всього документообігу в електронний вигляд. Це дозволятиме Міністерству охорони здоров’я мати достовірну, перевірену статистичну інформацію про те, які послуги надаються, на що витрачаються гроші. Лікарям це дасть змогу отримати доступ до інформації про пацієнтів для повнішого прийняття рішення про діагноз і лікування. Ми пояснюємо це як «здоров’я на долоні», коли і пацієнт, і лікар, і Міністерство охорони здоров’я постійно мають доступ до достовірної, перевіреної інформації.

У нас є короткострокова мета, пов’язана з реформою фінансування первинної ланки. В Україні був проголосований у першому читанні Закон «Про державні фінансові гарантії медичних послуг». Ця реформа передбачає, що фінансування медичних послуг буде відбуватися не через розподіл грошей із центру, а за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто фінансування за пацієнта отримуватимуть ті лікарі, які безпосередньо працюють із пацієнтами, яких обирають пацієнти. Наразі у нас може бути 2 сімейних лікарі в одній лікарні. До одного черги взагалі не буде, а до іншого неможливо буде записатися. Зараз фінансування відбувається однакове. Навіть лікар, до якого немає черги, може мати вище фінансування від держави за рахунок вислуги років або курсів підвищення кваліфікації, які він пройшов. Але не за кількістю пацієнтів, які хочуть, аби цей лікар їх обслуговував. Щоби цього не відбувалося, реформа передбачатиме, що гроші мають йти за пацієнтом. Тобто лікарю, якого вибрав пацієнт, держава платитиме саме за цього пацієнта.

Реєстри медичних установ, лікарів та пацієнтів

— Для впевненості у тому, що держава за 1 пацієнта платить лише один раз, у нас є завдання створити електронний інструмент, який би дозволив це перевіряти. Приклад інших країн Центральної Європи, які проходили процес реформування фінансування медицини, показує певні проблеми. Якщо ця реформа відбувається на папері, то кількість «мертвих душ» може бути дуже значною. Чисельність населення ледь не вдвічі може зрости за рахунок «приписок». Але крім підтримки реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я і зниження можливих корупційних ризиків за рахунок подвійних виплат за неіснуючих пацієнтів, ми паралельно створюємо інші базові речі. Це буде своєрідний фундамент для подальшого розвитку системи eHealth.

Ми створюємо реєстр медичних установ, якого в Україні повноцінно не існує, реєстр медичних працівників, лікарів і реєстр пацієнтів. Для того, щоб уже навколо лікарів і пацієнтів вибудовувати й додавати іншу функціональність. Наявність базових реєстрів дозволить уже не пацієнту або лікарю ходити за інформацією, за довідками, а дозволить із часом, поступово, інформації ходити за пацієнтом. Слід усвідомлювати, що саме по собі електронне рішення, яке ми пропонуємо, не може стати реєстром. Це має бути відповідне рішення державного органу (МОЗ) про те, що вважати реєстром, які дані мають в ньому бути та як ці дані верифікуються.

Виклики, з якими зіткнулася команда eHealth

Читайте також: 13 запитань та відповідей про медичну реформу та послуги — роз’яснення від МОЗ

— Головними викликами є законодавча невизначеність і те, що на сьогодні в самому Міністерстві охорони здоров’я немає інституційної спроможності. Немає якоїсь конкретної інституції або відповідального, визначеного вже в існуючій структурі, хто міг би координувати цей напрямок саме з боку МОЗ. Якщо при запуску ProZorro було держпідприємство, яке вже координувало цю сферу державних закупівель, то при Міністерстві охорони здоров’я зараз цим займаємося лише ми у статусі проектного офісу на основі громадської організації. Необхідно робити й розвивати саму систему eHealth, але з іншого боку — також вибудовувати інституційну спроможність, аби до кінця року лідерство у розвитку проекту взяло на себе МОЗ.

Звичайно, що є технічна неготовність. Це питання обладнання в регіонах, навчання й підтримки лікарів, що теж буде досить великим викликом. Саме тому ми готуємо розширену програму навчання і вже завершуємо перший тур семінарів регіонами України. Також слід розуміти, що реформа охорони здоров’я зачепить саме ті прошарки населення, які напевно найменш готові до IT-рішень. Тому, гадаю, ці три виклики є найбільшими.

Підсумки 2017 року у впровадженні eHealth

— Перш за все, ще наприкінці 2016 року була створена ініціатива громадських організацій та бізнесу для створення системи eHealth. Для координації цієї роботи в березні було створено проектний офіс. Він діє згідно з меморандумом про спільну діяльність між МОЗ, Державним агентством із питань електронного врядування, громадською організацією Transparency International Ukraine та пацієнтською організацією «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».

У квітні2017-го  ми презентували перше бачення того, як буде відбуватися запуск реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я. У червні ми запустили в пілотному режимі можливість реєстрації медичних установ. І вже понад 600 медичних установ та близько 3,2 тис лікарів зареєстровані в системі. У вересні ми проводили тестування та готували запуск в пілотному режимі можливості реєстрації лікарів і пацієнтів. Звичайно, є й інші речі, зроблені паралельно або заплановані. Про них теж можна досить довго окремо говорити. Але ключове — це те, що система повноцінно працює в тестовому режимі. Наша мета — щоби з 1 квітня 2018 року система, яка необхідна для підтримки реформи
фінансування первинної ланки охорони здоров’я, стала обов’язковою на національному рівні.

Як керівники медичних установ можуть долучитися до розбудови eHealth

— Базова річ, яку вони зараз можуть зробити, це приєднати свою медичну установу та зареєструвати лікарів первинної ланки. Чому вони допоможуть цим? Тому що з наступного року, сподіваємось, ця система стане обов’язковою. Принаймні, ми готуємо всі нормативні акти для цього. Але ми не хочемо робити обов’язковою систему, яка не перевірена лікарями та пацієнтами. Саме тому ми зараз запускаємо її в тестовому режимі. Наша мета у тому, щоби лідери реформи, які готові провести її тестування, мали змогу дати нам зворотній зв’язок. Тому ми закликаємо долучатися і разом покращувати систему. Це допоможе 2018-го отримати повноцінний робочий продукт, який знають і розуміють лікарі. Більше деталей для лікарів та пацієнтів є на нашому порталі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про впровадження електронних сервісів у Мін’юсті.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
volodimir rozhko

vce ce dobre vzhe tim, sco ne cirilica.a jak sco seriozno, to sco robiti likaryam drugogo rivnya? stacionariv vje zaraz, abi ne vidstavaty?

Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: