Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Тоні Фаделл, Nest: «Моє чоло вкриває холодний піт, коли думаю, що ми принесли в цей світ»

Toni Fadell, Nest: «Moje čolo vkryvaje holodnyj pit, koly dumaju, ščo my prynesly v cej svit»

Тоні Фаделл, один із «розумників», які стоять за появою iPod та iPhone, розмірковує про непередбачені наслідки розробки нових ґаджетів. Його дружина полюбляє нагадувати йому, коли їхні троє дітей прикуті до моніторів, що це — принаймні частково — його провина
Toni Fadell, odyn iz «rozumnykiv», jaki stojať za pojavoju iPod ta iPhone, rozmirkovuje pro neperedbačeni naslidky rozrobky novyh ğadžetiv. Jogo družyna poljubljaje nagaduvaty jomu, koly їhni troje ditej prykuti do monitoriv, ščo ce — prynajmni častkovo — jogo provyna
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Із Даніель Ламбер, дружиною Тоні Фаделла, важко не погодитися. Чоловік, котрий у 2010 році заснував із нуля компанію з виробництва побутової електроніки Nest і зіграв важливу роль у створенні iPod, а пізніше й iPhone, вплинув на формування цифрових технологій сильніше, ніж більшість його колег. Проте виступ Фаделла в Лондонському музеї дизайну був сповнений як гордості, так і жалю стосовного його ролі в популяризації мобільних технологій. Він переконаний: сучасний дизайн створено таким чином, що він не враховує дітей, меншини чи представників не-технологічних кіл суспільства. І це — проблема. Чи справді ми принесли разом з інформацією ядерну бомбу, яка — як ми бачимо на прикладі фейкових новин — може підірвати людям мізки та перепрограмувати їх? Чи, можливо, ми принесли світло людям, які ніколи не мали інформації, і розширили їхні можливості? — розмірковує технолог. Фаделл виступив у рамках програми для Музею дизайну, пов’язаної з провідною виставкою під назвою California. Експозиція була присвячена історії та культурі цифрових технологій у Золотому Штаті, починаючи з ранніх прототипів iPhone до утопічного фестивалю Burning Man та зображень парку Apple та нового кампусу яблучної корпорації. Розмова під назвою Продаючи свободу зібрала разом Фаделла; Бетані Кобі, засновницю і CEO компанії іграшок Technology Will Save Us; Девіда Еджертона, історика науки й технологій Королівського коледжу Лондона; і Джуді Вечман, соціологиню Лондонської школи економіки, яка вивчає соціальний вплив технологій. На них було покладено завдання дослідити наслідки застосування таких революційних технологій, які походять з одного джерела. Світ, який описує Фаделл, — це той, у якому екрани є скрізь, відволікаючи й перериваючи нас, — і водночас сприяючи культурі саморозвитку. Проблема? Він каже, що наркотики переформатувалися — тепер це наші ґаджети, і це завдає шкоди сучасним поколінням. І я знаю, коли я забираю [ґаджети] у своїх дітей, що станеться далі, — говорить Фаделл. — Вони буквально відчувають, що ви відриваєте частину їхньої особистості — вони емоційно ставляться до цього, дуже емоційно. Вони переживають ломку протягом двох-трьох днів. В основі цього лежить проблема дизайну. Фаделл вважає, що такі продукти, як iPhone, оскільки вони є пристроями зв’язку, більше відповідають потребам індивідуумів, а не сім’ї чи більшої спільноти. Частина історії Кремнієвої Долини базується на комуні ідеалістів Каліфорнії 1960-х років, де технологи вважали, що демократична сила, яку називають інтернетом, збирається надавати кожному доступ до загальної інформації. Але Фаделл каже, що ця філософія була викривлена. Акцент на громаді, на ролі суспільної взаємодії було втрачено. Натомість компанії, подібні до Apple, рекламують свою продукцію, продаючи поняття свободи, наче технологія є визвольною силою для індивідуума. Фаделл вважає, що частково в цьому винні ті, хто розробив основні товари та послуги цифрової ери. І справа не тільки в тому, що в цих вундеркіндів ранньої Долини не було власних дітей — не було ні жінок, ні меншин, ні людей похилого віку, як зазначає соціологиня Джуді Вачман. Кремнієва Долина має погану славу, зокрема, тому що вона не є середовищем, сприятливим для родинного затишку, — каже вона. — Це місце має лиху славу через переповненість його молодими неодруженими чоловіками-дизайнерами. Цікаво, що всі ці творці думають про створене ними зараз, коли вже мають дітей. Та мені цікаво, чи можна було б передбачити інше дизайнерське співтовариство, повне людей різних статей і віку. Адже часом дизайн, який ви отримуєте, — це відображення обмеженого культурного розуміння молодих хлопців, які займаються проектуванням. Як ці дизайнери тепер переосмислюють свій вибір, коли в них є сім’ї? Одним із прикладів є те, що багато технічних компаній позиціюють себе в якості платформ і не несуть відповідальності за зміст. Така політика нещодавно призвела до ганебної ситуації, коли алгоритми Facebook поширювали підробні новини про вибори швидше за реальні повідомлення щодо перебігу передвиборчої кампанії чи суспільних процесів у США. Фаделл вказує на Google, який володіє YouTube, і наголошує, що й там відбувалося дещо схоже. Але тепер у низки топ-менеджерів зявилися власні діти — і ці люди зрозуміли, що варто запустити YouTube Kids. До речі, компанія Google купила також і проект Nest, який Фаделл створив після того, як залишив Apple у 2014 році. Ціна за розумний термостат склала $3,2 млрд. Фаделл покинув компанію 2016 року. За словами Фаделла, ситуація з технологіями частково непередбачувана. Проте такий стан справ не звільняє розробників та дизайнерів від відповідальності. Фаделл хоче, щоби існувала свого роду клятва Гіппократа для дизайнерів, де вони зобов’язуються працювати етично й не нашкодити кінцевому споживачеві створених ними пристроїв, систем чи програм:

Із Даніель Ламбер, дружиною Тоні Фаделла, важко не погодитися. Чоловік, котрий у 2010 році заснував із нуля компанію з виробництва побутової електроніки Nest і зіграв важливу роль у створенні iPod, а пізніше й iPhone, вплинув на формування цифрових технологій сильніше, ніж більшість його колег. Проте виступ Фаделла в Лондонському музеї дизайну був сповнений як гордості, так і жалю стосовного його ролі в популяризації мобільних технологій. Він переконаний: сучасний дизайн створено таким чином, що він не враховує дітей, меншини чи представників не-технологічних кіл суспільства. І це — проблема.

Можливість чи бомба уповільненої дії

«Чи справді ми принесли разом з інформацією ядерну бомбу, яка — як ми бачимо на прикладі фейкових новин — може «підірвати» людям мізки та перепрограмувати їх? Чи, можливо, ми принесли світло людям, які ніколи не мали інформації, і розширили їхні можливості?» — розмірковує технолог.

Фаделл виступив у рамках програми для Музею дизайну, пов’язаної з провідною виставкою під назвою «California». Експозиція була присвячена історії та культурі цифрових технологій у «Золотому Штаті», починаючи з ранніх прототипів iPhone до утопічного фестивалю Burning Man та зображень парку Apple та нового кампусу «яблучної» корпорації. Розмова під назвою «Продаючи свободу» зібрала разом Фаделла; Бетані Кобі, засновницю і CEO компанії іграшок Technology Will Save Us; Девіда Еджертона, історика науки й технологій Королівського коледжу Лондона; і Джуді Вечман, соціологиню Лондонської школи економіки, яка вивчає соціальний вплив технологій.

На них було покладено завдання дослідити наслідки застосування таких революційних технологій, які походять з одного джерела. Світ, який описує Фаделл, — це той, у якому екрани є скрізь, відволікаючи й перериваючи нас, — і водночас сприяючи культурі саморозвитку. Проблема? Він каже, що наркотики «переформатувалися» — тепер це наші ґаджети, і це завдає шкоди сучасним поколінням.

«І я знаю, коли я забираю [ґаджети] у своїх дітей, що станеться далі», — говорить Фаделл. — «Вони буквально відчувають, що ви відриваєте частину їхньої особистості — вони емоційно ставляться до цього, дуже емоційно. Вони переживають ломку протягом двох-трьох днів».

Хибна демократія — та її наслідки

Читайте також: 7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн

В основі цього лежить проблема дизайну. Фаделл вважає, що такі продукти, як iPhone, оскільки вони є пристроями зв’язку, більше відповідають потребам індивідуумів, а не сім’ї чи більшої спільноти.

Частина історії Кремнієвої Долини базується на комуні ідеалістів Каліфорнії 1960-х років, де технологи вважали, що демократична сила, яку називають інтернетом, збирається надавати кожному доступ до загальної інформації. Але Фаделл каже, що ця філософія була викривлена. Акцент на громаді, на ролі суспільної взаємодії було втрачено. Натомість компанії, подібні до Apple, рекламують свою продукцію, продаючи поняття свободи, наче технологія є визвольною силою для індивідуума. Фаделл вважає, що частково в цьому винні ті, хто розробив основні товари та послуги цифрової ери.

«Багато дизайнерів і програмістів, котрі були у віці 20 років, коли ми створювали ці речі, не мали дітей. Тепер у них є діти. І вони бачать, що відбувається, і кажуть: «Зачекайте секунду, щось тут не те». І вони починають переосмислювати свої проектні рішення

«Дітлахам тут не місце»

Читайте також: Prometheus розпочала безкоштовний курс Scratch для школярів

І справа не тільки в тому, що в цих вундеркіндів ранньої Долини не було власних дітей — не було ні жінок, ні меншин, ні людей похилого віку, як зазначає соціологиня Джуді Вачман. «Кремнієва Долина має погану славу, зокрема, тому що вона не є середовищем, сприятливим для родинного затишку», — каже вона. — «Це місце має лиху славу через переповненість його молодими неодруженими чоловіками-дизайнерами. Цікаво, що всі ці «творці» думають про створене ними зараз, коли вже мають дітей. Та мені цікаво, чи можна було б передбачити інше дизайнерське співтовариство, повне людей різних статей і віку. Адже часом дизайн, який ви отримуєте, — це відображення обмеженого культурного розуміння молодих хлопців, які займаються проектуванням».

Як ці дизайнери тепер переосмислюють свій вибір, коли в них є сім’ї? Одним із прикладів є те, що багато технічних компаній позиціюють себе в якості платформ і не несуть відповідальності за зміст. Така політика нещодавно призвела до ганебної ситуації, коли алгоритми Facebook поширювали підробні новини про вибори швидше за реальні повідомлення щодо перебігу передвиборчої кампанії чи суспільних процесів у США. Фаделл вказує на Google, який володіє YouTube, і наголошує, що й там відбувалося дещо схоже. Але тепер у низки топ-менеджерів з’явилися власні діти — і ці люди зрозуміли, що варто запустити YouTube Kids.

До речі, компанія Google купила також і проект Nest, який Фаделл створив після того, як залишив Apple у 2014 році. Ціна за розумний термостат склала $3,2 млрд. Фаделл покинув компанію 2016 року.

За словами Фаделла, ситуація з технологіями частково непередбачувана. Проте такий стан справ не звільняє розробників та дизайнерів від відповідальності. Фаделл хоче, щоби існувала свого роду «клятва Гіппократа для дизайнерів», де вони зобов’язуються працювати етично й «не нашкодити» кінцевому споживачеві створених ними пристроїв, систем чи програм:

— Гадаю, ми повинні бути дуже обізнаними з непередбачуваними наслідками, але також визнати їхню наявність — аби надалі проектувати етичні продукти

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: