Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Станіслав Куценко: «Наше законодавство зараз перебуває у фазі свого найвищого історичного розвитку»

Stanislav Kucenko: «Naše zakonodavstvo zaraz perebuvaje u fazi svogo najvyščogo istoryčnogo rozvytku»

Про зміни, які відбулися та ще відбудуться на шляху до гармонізації законодавства України з європейськими практиками, нашій редакції розповів очільник Головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіслав Куценко
Pro zminy, jaki vidbulysja ta šče vidbuduťsja na šljahu do garmonizaciї zakonodavstva Ukraїny z jevropejśkymy praktykamy, našij redakciї rozpoviv očiľnyk Golovnogo terytoriaľnogo upravlinnja justyciї u misti Kyjevi Stanislav Kucenko
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Станіслав Куценко є лауреатом премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Керівник Головного територіального управління юстиції у столиці проаналізував низку процесів, які відбуваються в державі на шляху до законодавчої євроінтеграції. І ось що нам вдалося з’ясувати. — Міністерство юстиції є флагманом у розвитку електронних сервісів в Україні, зокрема таких сервісів у правовій сфері. Наприклад, Міністерством першим було надано доступ до реєстрів. У відкритому режимі всі громадяни можуть дізнатися інформацію про майно, бізнес щодо громадських формувань, щодо юридичних осіб — це все стало можливим завдяки електронним сервісам Мін’юсту України. Також у 2017 році було запущено флагманський проект, який називається Он-лайн будинок юстиції. Він починався з юстиції міста Києва й був спрямований на те, щоби в простий спосіб дати громадянам можливість участі в управлінні державними справами й отриманні послуг у правовій сфері. Зокрема, цьогоріч була презентована дуже популярна послуга реєстрації бізнесу в онлайн-режимі. Зараз 150 тис українців щомісяця заходять переглядати цю послугу, а 20 тис нею безпосередньо користуються. Можна зареєструвати фізичну особу-підприємця, ліквідувати реєстрацію ФОП, реєструвати юридичних осіб чи внести зміни до даних про них (місце реєстрації, керівні органи й інші аспекти діяльності юросіб). Тобто Міністерство постійно показує приклад того, як можуть розвиватися електронні сервіси для того, щоби в максимально спрощеному вигляді надавати українцям державні послуги. — Міністерство юстиції України націлене на спрощення бюрократичних процедур і полегшення доступу громадян та юридичних осіб до адміністративних послуг у юридичній сфері. Вже зараз громадяни та представники юридичних осіб мають можливість отримати послуги онлайн через кабінет електронних сервісів, яким на цей час вже скористалися понад мільйони разів. Йдеться про витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань. Усі необхідні дані у вигляді витягів чи виписок, інформації можна отримати в електронній формі, не виходячи з дому. Переваги такої системи:​ можливість оплати послуг в онлайн-режимі та отримання відомостей у цьому режимі надання електронному документу статусу офіційного. Усі отримані документи в електронному вигляді мають такий самий офіційний статус, як їхні паперові аналоги. Мін’юст постійно працює над подальшим розширенням спектру онлайн-послуг. Крім того, ми зараз працюємо над захистом земельних прав українців. Наразі відбуваються законодавчі ініціативи щодо автоматичного обміну даними між реєстрами Міністерства юстиції та Державного земельного кадастру. Дані автоматично передаватимуться і враховуватимуться при певних операціях. Українцям буде запропоновано онлайн-реєстрацію земельних договорів. Умовно кажучи, коли в певного фермера або простого громадянина є земля, він хоче здати її в оренду, відповідно він зможе зробити це в онлайн-режимі. Ця послуга знову-таки планується до запуску на порталі Міністерства юстиції, аби не було маніпуляцій щодо оренди земельних ділянок. Людина є власником земельної ділянки, вона її здала в оренду, зареєструвала відповідно договір в онлайн-режимі й убезпечилася від будь-яких рейдерських захоплень. Так само планується робота в напрямку реєстрації актів цивільного стану. Зокрема плануємо надавати таку послугу, як онлайн-реєстрація шлюбу. Це буде не просто заявка, а громадяни будуть ставити електронний цифровий підпис і таким чином укладати шлюби. Над цим Міністерство юстиції зараз активно працює, і ми впевнені, що до кінця 2017 року будуть конкретні результати в цьому напрямку. — Можу проаналізувати те, що відбувається наразі, і те, що зроблено в даній сфері з позиції окремих нормативних актів, які приймаються органами державної влади. Це стосується як ряду лібералізаційних процесів, так і збільшення фінансового контролю у сфері надання банківських послуг. Це у свою чергу створить сприятливий фон для інвестицій та розвитку іноземного бізнесу в Україні. Природньо, що державою здійснюється і ряд заходів у сфері лібералізації банківського обслуговування нерезидентів, хоча і не так стрімко, як того вимагає суспільство. Напевно, подібний стан зумовлений складними політичними, економічними умовами та військовою агресією. Однак зрушення є — і вони вже відчутні. Наприклад, у 2017 році, знижено облікову ставку до 12,5%. Також збільшився строк повернення валютної виручки до 180 календарних днів (зі 120) для отримання оплати за поставлений на експорт товар. У квітні 2017-го було знижено норму продажу валютних надходжень з 65% до 50%. Банки можуть купувати валюту на користь клієнтів у випадку наявності на клієнтських рахунках власної валюти не більше $1 млн. З 12 червня 2017 року компанії можуть купувати та перераховувати валюту для повернення за кордон коштів отриманих іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав та цінних паперів (щоправда з рядом обмежень передбачених Постановою НБУ від 25.05.2017). Нацбанк звільнив від обов’язкового продажу валютні надходження від нерезидентів у формі грошового забезпечення для участі в аукціонах, торгах або тендерах що проводяться резидентами. Також, хочу зазначити, що НБУ подав до Верховної Ради України проект закону Про валюту, який передбачає ряд лібералізаційних заходів. Наприклад, скасовуватимуться валютні ліцензії для інвестування за кордон. Буде скасовано ст. 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, яка описує спеціальні санкції для порушників — індивідуальне ліцензування кожної операції або їх заборону, підприємства платитимуть пеню та штрафи. Новий закон дозволить бізнесу робити все, що не заборонено. В свою чергу, цей чинник вплине і на банківське обслуговування нерезидентів. Однак, це тема для окремої дискусії й окремого обговорення. — Це, перш за все, напрямок на дерегуляцію. Міністерство юстиції постійно готує списки законодавчих актів, які є не актуальними, які були прийняті ще за радянської доби, і готує їхнє скасування та прийняття нових нормативно-правових актів. Зокрема, регулярно на засідання українського уряду виносяться до 100 регуляційних актів, які визначають інструкції, положення й інші регуляторні аспекти, що ускладнюють життя бізнесу і громадянам загалом. Ці акти поступово скасовують — й на заміну їм приходять нові закони, які містять прості й чіткі процедури. Візьмемо хоча би Закон Про приватизацію, який був прийнятий у першому читанні. Він усього на 2 групи ділить підприємства, які приватизовуються (великі або малі), визначає відкритий аукціон або електронну купівлю таких підприємств. Тому всі ці закони значно спрощують роботу українцям, діяльність бізнесу в Україні. У планах — постійне спрощення законодавства й гармонізація його з Європейським Союзом. Чіткого кінцевого терміну немає. Це має бути зроблено найближчим часом. Міністерство юстиції з цим завданням успішно справляється і відповідно гармонізовує законодавство України до європейського. — Загалом, вибори в об’єднані територіальні громади відбуваються досить успішно. Зараз близько 3,5 млн українців уже є членами об’єднаних територіальних громад. Враховуючи, що в Україні досить великий відсоток сільського населення (близько 35%), це свідчить, що ми йдемо досить успішно і швидкими кроками. І головне — влада на місцях отримує реальні повноваження. А разом із повноваженнями йдуть і фінансові ресурси. Це дає можливість залишати кошти на місцях і, за їхній рахунок, будувати дороги, школи, дитячі садки. І головне — лідери об’єднаних територіальних громад демонструють значний інтерес до того, щоби вони створювалися. Вони проходять відповідні навчання, тренінги, опановують європейський досвід, що дає можливість територіальним громадам швидко утворюватися й гармонійно розвиватися. — Ці випадки вирішуються в індивідуальному порядку, тому що є завжди судовий метод вирішення спору, а є досудове врегулювання (зокрема, шляхом перемовин). Але разом із тим, є урядова програма децентралізації, яка визначає максимально чіткі межі районів, населених пунктів. І це — основний орієнтир для того, щоби формувати об’єднані територіальні громади. В іншому випадку — це досудове врегулювання спорів, а в крайньому разі — судове врегулювання спорів, що також є варіантом виходу із ситуації. Для забезпечення злагодженого функціонування існуючої системи з оновленою, громадянам варто знати основні умови добровільного об’єднання територіальних громад. Стаття 4 Закону України Про добровільне об’єднання громадян говорить нам наступне: 1. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися; об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади; якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. 2. Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. 3. Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості. 4. Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром. — Іде постійний діалог між профільними органами влади. Міністерство юстиції грає одну з ключових ролей у гармонізації законодавства. І, звичайно, ми на постійному контакті з представниками Ради Європи, Європейського Союзу і профільними комітетами, які підказують механізми врегулювання цих питань. Зокрема, розроблені відповідні дорожні карти, які визначають шляхи виходу із ситуації. І не варто забувати, що застосовується загальний принцип акі комюніте — це загальне право Європейського Союзу. Якщо немає регулювання специфічних певних ситуацій, то треба звертатися до загального законодавства. У нашому випадку, це Конституція України й міжнародні договори, укладені між Україною та ЄС, які регулюють окремі аспекти.   Нагадаємо, раніше команда OpenMarket розповіла нашій редакції про електронну децентралізацію в Україні.

Станіслав Куценко є лауреатом премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Керівник Головного територіального управління юстиції у столиці проаналізував низку процесів, які відбуваються в державі на шляху до законодавчої євроінтеграції. І ось що нам вдалося з’ясувати.

Протягом минулих 3–4 місяців запустилася низка сервісів, які покликані спростити громадянам доступ до інформації та низки правових послуг. Чи брав Мін’юст участь у їхній розробці?

— Міністерство юстиції є флагманом у розвитку електронних сервісів в Україні, зокрема таких сервісів у правовій сфері. Наприклад, Міністерством першим було надано доступ до реєстрів. У відкритому режимі всі громадяни можуть дізнатися інформацію про майно, бізнес щодо громадських формувань, щодо юридичних осіб — це все стало можливим завдяки електронним сервісам Мін’юсту України.

Також у 2017 році було запущено флагманський проект, який називається «Он-лайн будинок юстиції». Він починався з юстиції міста Києва й був спрямований на те, щоби в простий спосіб дати громадянам можливість участі в управлінні державними справами й отриманні послуг у правовій сфері. Зокрема, цьогоріч була презентована дуже популярна послуга реєстрації бізнесу в онлайн-режимі. Зараз 150 тис українців щомісяця заходять переглядати цю послугу, а 20 тис нею безпосередньо користуються.

Можна зареєструвати фізичну особу-підприємця, ліквідувати реєстрацію ФОП, реєструвати юридичних осіб чи внести зміни до даних про них (місце реєстрації, керівні органи й інші аспекти діяльності юросіб). Тобто Міністерство постійно показує приклад того, як можуть розвиватися електронні сервіси для того, щоби в максимально спрощеному вигляді надавати українцям державні послуги.

Над чим зараз працює Мін’юст у плані розбудови електронних послуг для бізнесу та спрощення законодавчої бази?

Станіслав Куценко: «Наше законодавство зараз перебуває у фазі свого найвищого історичного розвитку» 1

— Міністерство юстиції України націлене на спрощення бюрократичних процедур і полегшення доступу громадян та юридичних осіб до адміністративних послуг у юридичній сфері. Вже зараз громадяни та представники юридичних осіб мають можливість отримати послуги онлайн через кабінет електронних сервісів, яким на цей час вже скористалися понад мільйони разів.

Онлайн сервіси, які функціонують для учасників бізнесу — це реєстрація ФОП, юридичних осіб, громадських організацій та друкованих ЗМІ, а також можливість швидко в онлайн-режимі отримати інформацію з реєстрів

Йдеться про витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань. Усі необхідні дані у вигляді витягів чи виписок, інформації можна отримати в електронній формі, не виходячи з дому. Переваги такої системи:​

  • можливість оплати послуг в онлайн-режимі та отримання відомостей у цьому режимі
  • надання електронному документу статусу офіційного. Усі отримані документи в електронному вигляді мають такий самий офіційний статус, як їхні паперові аналоги.

Мін’юст постійно працює над подальшим розширенням спектру онлайн-послуг. Крім того, ми зараз працюємо над захистом земельних прав українців. Наразі відбуваються законодавчі ініціативи щодо автоматичного обміну даними між реєстрами Міністерства юстиції та Державного земельного кадастру. Дані автоматично передаватимуться і враховуватимуться при певних операціях.

Українцям буде запропоновано онлайн-реєстрацію земельних договорів. Умовно кажучи, коли в певного фермера або простого громадянина є земля, він хоче здати її в оренду, відповідно він зможе зробити це в онлайн-режимі. Ця послуга знову-таки планується до запуску на порталі Міністерства юстиції, аби не було маніпуляцій щодо оренди земельних ділянок. Людина є власником земельної ділянки, вона її здала в оренду, зареєструвала відповідно договір в онлайн-режимі й убезпечилася від будь-яких рейдерських захоплень.

Так само планується робота в напрямку реєстрації актів цивільного стану. Зокрема плануємо надавати таку послугу, як онлайн-реєстрація шлюбу. Це буде не просто заявка, а громадяни будуть ставити електронний цифровий підпис і таким чином укладати шлюби. Над цим Міністерство юстиції зараз активно працює, і ми впевнені, що до кінця 2017 року будуть конкретні результати в цьому напрямку.

Відбулася низка лібералізаційних заходів для бізнесу у сфері банківського обслуговування нерезидентів. Чи можете поділитися основними тенденціями щодо гармонізації нашого законодавства із європейськими країнами?

— Можу проаналізувати те, що відбувається наразі, і те, що зроблено в даній сфері з позиції окремих нормативних актів, які приймаються органами державної влади.

Це стосується як ряду лібералізаційних процесів, так і збільшення фінансового контролю у сфері надання банківських послуг. Це у свою чергу створить сприятливий фон для інвестицій та розвитку іноземного бізнесу в Україні. Природньо, що державою здійснюється і ряд заходів у сфері лібералізації банківського обслуговування нерезидентів, хоча і не так стрімко, як того вимагає суспільство. Напевно, подібний стан зумовлений складними політичними, економічними умовами та військовою агресією. Однак зрушення є — і вони вже відчутні.

Законодавство України зараз перебуває в активній фазі свого найвищого історичного розвитку. Це зумовлено євроінтеграційними процесами й уніфікацією національного законодавства з правом європейським. У той же час виникає необхідність ратифікувати ряд міжнародних актів й імплементувати принципи європейського банківського законодавства

Читайте також: НБУ лібералізував правила повернення іноземних інвестицій

Наприклад, у 2017 році, знижено облікову ставку до 12,5%. Також збільшився строк повернення валютної виручки до 180 календарних днів (зі 120) для отримання оплати за поставлений на експорт товар. У квітні 2017-го було знижено норму продажу валютних надходжень з 65% до 50%. Банки можуть купувати валюту на користь клієнтів у випадку наявності на клієнтських рахунках власної валюти не більше $1 млн. З 12 червня 2017 року компанії можуть купувати та перераховувати валюту для повернення за кордон коштів отриманих іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав та цінних паперів (щоправда з рядом обмежень передбачених Постановою НБУ від 25.05.2017).

Нацбанк звільнив від обов’язкового продажу валютні надходження від нерезидентів у формі грошового забезпечення для участі в аукціонах, торгах або тендерах що проводяться резидентами. Також, хочу зазначити, що НБУ подав до Верховної Ради України проект закону «Про валюту», який передбачає ряд лібералізаційних заходів. Наприклад, скасовуватимуться валютні ліцензії для інвестування за кордон. Буде скасовано ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка описує спеціальні санкції для порушників — індивідуальне ліцензування кожної операції або їх заборону, підприємства платитимуть пеню та штрафи. Новий закон дозволить бізнесу робити все, що не заборонено. В свою чергу, цей чинник вплине і на банківське обслуговування нерезидентів. Однак, це тема для окремої дискусії й окремого обговорення.

ЄС загалом висуває якісь вимоги щодо юридичних реформ в Україні в плані кінцевих термінів гармонізації законодавства?

— Це, перш за все, напрямок на дерегуляцію. Міністерство юстиції постійно готує списки законодавчих актів, які є не актуальними, які були прийняті ще за радянської доби, і готує їхнє скасування та прийняття нових нормативно-правових актів. Зокрема, регулярно на засідання українського уряду виносяться до 100 регуляційних актів, які визначають інструкції, положення й інші регуляторні аспекти, що ускладнюють життя бізнесу і громадянам загалом. Ці акти поступово скасовують — й на заміну їм приходять нові закони, які містять прості й чіткі процедури.

Візьмемо хоча би Закон «Про приватизацію», який був прийнятий у першому читанні. Він усього на 2 групи ділить підприємства, які приватизовуються (великі або малі), визначає відкритий аукціон або електронну купівлю таких підприємств. Тому всі ці закони значно спрощують роботу українцям, діяльність бізнесу в Україні. У планах — постійне спрощення законодавства й гармонізація його з Європейським Союзом. Чіткого кінцевого терміну немає. Це має бути зроблено найближчим часом. Міністерство юстиції з цим завданням успішно справляється і відповідно гармонізовує законодавство України до європейського.

Станіслав Куценко: «Наше законодавство зараз перебуває у фазі свого найвищого історичного розвитку» 2

Відбулися вибори до керівних органів об’єднаних громад — як децентралізація правова, економічна та територіальна пов’язані між собою? І як підсумки цих виборів вплинуть на перспективу децентралізаційних процесів?

— Загалом, вибори в об’єднані територіальні громади відбуваються досить успішно. Зараз близько 3,5 млн українців уже є членами об’єднаних територіальних громад. Враховуючи, що в Україні досить великий відсоток сільського населення (близько 35%), це свідчить, що ми йдемо досить успішно і швидкими кроками. І головне — влада на місцях отримує реальні повноваження. А разом із повноваженнями йдуть і фінансові ресурси.

Це дає можливість залишати кошти на місцях і, за їхній рахунок, будувати дороги, школи, дитячі садки. І головне — лідери об’єднаних територіальних громад демонструють значний інтерес до того, щоби вони створювалися. Вони проходять відповідні навчання, тренінги, опановують європейський досвід, що дає можливість територіальним громадам швидко утворюватися й гармонійно розвиватися.

Міністерство юстиції в рамках децентралізації повністю передало на місця функцію реєстрації бізнесу, нерухомості, майна. Це кілька мільярдів гривень надходжень на рік, адже зараз можуть реєструвати майнові права та бізнес районні адміністрації, нотаріуси приватні й державні, акредитовані суб’єкти

Чи є вже в Мін’юсту роз’яснення щодо можливих правових колізій, коли межі адміністративного району та новоствореної громади співпадають? Що варто знати громадянам про такі випадки?

— Ці випадки вирішуються в індивідуальному порядку, тому що є завжди судовий метод вирішення спору, а є досудове врегулювання (зокрема, шляхом перемовин).

Але разом із тим, є урядова програма децентралізації, яка визначає максимально чіткі межі районів, населених пунктів. І це — основний орієнтир для того, щоби формувати об’єднані територіальні громади. В іншому випадку — це досудове врегулювання спорів, а в крайньому разі — судове врегулювання спорів, що також є варіантом виходу із ситуації. Для забезпечення злагодженого функціонування існуючої системи з оновленою, громадянам варто знати основні умови добровільного об’єднання територіальних громад.

Якщо в певних територіальних громад є спір щодо межі й того, яким чином це питання має вирішуватися, це досягається насамперед шляхом переговорів.

Стаття 4 Закону України «Про добровільне об’єднання громадян» говорить нам наступне:

1. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

  • у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;
  • територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;
  • об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;
  • при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;
  • якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.

2. Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.
3. Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.
4. Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Періодично можна почути звинувачення на адресу законодавчих та виконавчих гілок влади стосовно того, що наше законодавство досі має низку недоліків у плані розсинхронізації із європейськими практиками. Чи зміниться це у 2018-му і якими будуть ці зміни?

— Іде постійний діалог між профільними органами влади. Міністерство юстиції грає одну з ключових ролей у гармонізації законодавства. І, звичайно, ми на постійному контакті з представниками Ради Європи, Європейського Союзу і профільними комітетами, які підказують механізми врегулювання цих питань. Зокрема, розроблені відповідні дорожні карти, які визначають шляхи виходу із ситуації. І не варто забувати, що застосовується загальний принцип «акі комюніте» — це загальне право Європейського Союзу.

Якщо немає регулювання специфічних певних ситуацій, то треба звертатися до загального законодавства. У нашому випадку, це Конституція України й міжнародні договори, укладені між Україною та ЄС, які регулюють окремі аспекти.

 

Нагадаємо, раніше команда OpenMarket розповіла нашій редакції про електронну децентралізацію в Україні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: