Реклама

Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster: «Більшість проблем у нашій країні — через брак комунікації»

Тривають наші розмови із представниками українських IT-кластерів. На часі — розмова із очільником та співзасновником Львівського кластеру Степаном Веселовським про те, як місту Лева вдалося змінити імідж та перетворитися на один із потужних осередків IT-індустрії
Čytaty latynkoju
Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster: «Більшість проблем у нашій країні — через брак комунікації»
  1. Головна
  2. Бізнес
  3. Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster: «Більшість проблем у нашій країні — через брак комунікації»
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Тривають наші розмови із представниками українських IT-кластерів. На часі — розмова із очільником та співзасновником Львівського кластеру Степаном Веселовським про те, як місту Лева вдалося змінити імідж та перетворитися на один із потужних осередків IT-індустрії

Про заснування та розвиток Кластера у Львові

— Кластер як організація взагалі виник в результаті реалізації нової стратегії конкурентоспроможності міста. Вона визначає 2 ключових напрямки економічного розвитку на найближчих 10 років: туризм та IT. В той час ці 2 ресурси аж ніяк не були головними, але позиціонувалися як найбільш швидкозростаючі. Відповідно, постало питання хто ж буде відповідальний за реалізацію проектів, що прописані в стратегії? Щоби це було ефективно, звернулися до рекомендацій великої американської компанії Monitor Group (нині Monitor Deloitte), засновником якої був Майкл Портер, котрий вважається теоретиком створення кластерів.

Загалом ідея полягала в тому, що це має бути компетенція бізнесу. Місто звернулося до представників IT-сфери та туризму з пропозицією створити організацію, яка буде спільно розвивати економіку міста. В 2010 році три львівських компанії фактично стали першими у створенні Кластеру — SoftServe, ELEKS, N-iX. Тоді ще не було жодного кластера в Україні, — не те що «айтішного», — і ніхто насправді не знав як цим управляти та розвивати.

Відомо було лише те, що з однієї сторони конкуренти об’єднуються, щоб якось розвивати економіку міста. Першим проектом став «Знайди себе у Львові», який був орієнтований на те, щоби запросити жителів інших міст жити до Львова. Цей ролик показували у кінотеатрах по всій Україні. Все ж реалізація ще була хаотичною: збіглися — зробили якийсь проект — розбіглися.

Другим масштабним проектом було підвищення якості викладання англійської мови. В той час це було проблемою для людей, які в принципі хотіли б працювати в IT. Ми створили соціальні курси на базі Львівської Політехніки, де фактично студенти технічних спеціальностей могли за невеликі гроші вивчати англійську мову. Це теж було поєднано з промо-кампанією «Вивчай англійську», де ми демонстрували, що іноземна мова дає набагато більше можливостей в IT. Протягом цих 2 років до Кластеру приєдналося ще 2 компанії. В 2013 році я долучився до організації в ролі керівника, оскільки отримав запрошення від Наглядової ради. Робити тимчасові проекти — це одне, а будувати системну організацію, яка щоденно працює — це зовсім інше. Майже 5 років я займаюся Кластером, і можна сказати, що нам вдалося організувати стійку структуру.

Про досягнення Львівського IT Кластеру

— Нам вдалося створити найбільшу IT організацію в Україні. Попри те, що ми працюємо тільки на місцевому ринку, але об’єднуємо більше 70 компаній, де працює близько 11 тис працівників тільки у Львові. Таке велике об’єднання нам дало можливість будувати проекти в сфері освіти, в сфері промоції міста і інфраструктури.

Також ми змогли створити дієвий працюючий кластер, який об’єднує найбільшу кількість компаній в Україні — і побудувати бренд Львова як міста «айтішного». Попри те, що ми не є найбільшим містом по кількості IT-капіталу в Україні, проте коли заходить мова, то всі одразу згадують Львів.

За останні 4 роки у місті було створено більше технічних навчальних спеціальностей, ніж у всіх інших містах разом взятих з початку Незалежності. За нашими підрахунками треба ще 4 роки, щоб оновити всю систему вищої технологічної освіти у Львові. Це — знакове явище, бо люди їдуть сюди вчитися з Харкова, Києва, Вінниці, тому що ми навчилися це робити.

Стартували нові програми: Computer Science в УКУ, MSc in Technology Management, IoT в Політехніці, Artificial Intelligence в Політехніці, ще одна програма в ЛНУ. Також перший ІТ-вуз «Комп’ютерна Академія ШАГ» також був відкритий у Львові. Згрубша кажучи, наша ставка була зроблена на вищу освіту і ми продовжуємо рухатися в заданому напрямку. Жодне місто в Україні ще не змогло відтворити цю модель.

Нам вдалося збудувати комунікаційні майданчики для того, щоби просувати бренд міста

Ми створили найбільшу технологічну коференцію в Східній Європі IT Arena з нуля. Якщо взяти все, що східніше Берліна — це наша аудиторія. Цим заходом ми просуваємо Львів, українське IT і взагалі бренд країни. Також ми маємо мандрівну конференцію, яка називається «IT-тур».

Ми почали змінювати візуально місто і займатися його інфраструктурою. Перший такий великий проект — це IT-house (квартири для людей, які працюють в галузі ІТ). Завдяки цьому проекту ми комунікуємо з людьми, які приїжджають до Львова.

У 2016 році ми розпочали будівництво Innovation District IT Park . Він міститиме офіси технологічних компаній, університет, лабораторії, коворкінги, акселераційні програми, спортивні майданчики. В принципі ми стараємося побудувати перший в Україні такий інноваційний Science Park і хочемо, щоби студенти, аспіранти, науковці всіх університетів у Львові мали доступ до цього інноваційного хабу. Проект створений, концепція апробована, інвестора ми знайшли, найближчим часом стартує будівництво. Із першої черги (75 тис м²) залишилося тільки 5 тис м² вільних площ, тому це показує його актуальність і необхідність на ринку.

Про IT-тур

Читайте також: Повний автобус IT

— Коли ми розпочинали цей проект — це було одразу після Майдану. Основне наше переконання було в тому, що більшість бід, які ми маємо в країні — через брак комунікації.

Я намагаюся бувати у великих містах — Вінниця, Харків, Дніпро, Київ, Одеса, Франківськ — хоча би один раз в рік. Помітно, що в нас МінІнфраструктури має більший вплив, ніж Міністерство культури або соцполітики. Комунікація між містами є досить непростою. Проблемою було те, що в наших містах відбувається загалом мало таких подій, на які хочеться приїжджати.

Ми прийняли рішення взяти на себе відповідальність створювати певний контент, який хотілось би відвідувати, і щоб якість комунікації між містами ставала кращою. Ми вперше це зробили у 2015-м, об’єднавши 1,5 тис людей. Цьогоріч ми поїхали ще в Маріуполь, зробили там соціальну зупинку, провели там зустрічі зі студентами, подарували обладнання для школи для того, щоби діти задумувалися про можливість працювати в сфері технологій, а не тільки на заводі. Це була наша велика місія, яку ми кожних 2 роки організовуємо.

Історично і логістично ми починаємо з Вінниці і закінчуємо у Львові. Про створення комунікаційних майданчиків я говорю практично в кожному інтерв’ю, адже навіть IT Arena — це контент, на який приїжджають люди, щоби поспілкуватися.

Про співпрацю з іншими кластерами

Читайте також: Дмитро Софина, Vinnytsia IT Cluster: «Це — 6-е місто в Україні за кількістю IT-фахівців»

— Так, працюємо з усіма, більше того практично всі існуючі IT-кластери ми допомагали створювати. Консультували, щоби вони не наступали на ті самі граблі. Фактично після першого IT-туру було створено кластери в Харкові, Миколаєві, Одесі. Ми співпрацюємо з усіма.

На жаль, в нас в Україні суть будь-якої співпраці полягає в підписанні меморандуму, — а я не прихильник цього. Часто це означає, що нічого не потрібно робити, а важливо мати папір. Ми маємо інший підхід до розуміння партнерства. Ми хочемо, щоби всі кластери об’єднувалися навколо якихось проектів, щоб ділитися досягненнями. Одним з таких проектів є IT Club — це міська програма лояльності для працівників IT-галузі. Це — своєрідний меседж, який місто показує людям завдяки своїй лояльності.

Під час IT Arena ми мали зустріч всіх українських кластерів. і ми хочемо поділитися цим проектом, щоб він запрацював з кожним IT-кластером в Україні. Таким чином кожне бізнес-об’єднання матиме цінність, адже 1 людина в IT створює ще 4 робочих місця (дослідження індійської бізнес-асоціації). Наявність 2 тис айтішників в місті дає можливість працювати 8 тис людей.

Це — велика маса людей, тому ключовим для міст має бути демонстрація цієї лояльності. Знову ж таки це — питання комунікації. Адже коли я приїжджаю в місто лояльне до мене, то відчуваю себе як вдома. Це важливі такі дрібнички, але вони однозначно приємні і приваблюють. Я сподіваюсь, що цей проект буде запущено на початку наступного, 2018 року.

Що потрібно, аби створити потужну локальну IT-спільноту

— Я завжди говорю про те, що для того, щоб утворився Кластер, його основою має бути IT-бізнес. Не маючи IT-компаній на борту, це не кластер, а громадська організація. Тому першочерговою ціллю має бути об’єднання IT-компаній. Перед тим, звичайно, варто спільно обдумати: «А що ми хочемо робити в нашому місті, що ми хочемо змінити?»

Тоді, намалювавши цей космічний корабль, який гарно світиться і оригінально виглядає в тому пазлі кораблів інших міст, — лише тоді можна приступати до реалізації планів. На жаль, не всі кластери в Україні з цього починали.

Про вплив міграції кадрів на вартість життя

— Будь-яке місто, що розвивається, стає дорожчим. але ми не можемо йти проти течії. Зрозуміло, що багато закладів у Львові більше орієнтовані на туристів. Ціни не формуються з точки зору того, що основним споживачем є «айтішник». Більше значення тут має стрімкий розвиток туристичного бізнесу.

Про аутсорсинг та його вплив на економіку

Читайте також: Україну назвали найкращою у наданні послуг аутсорсингу у 2017 році

— Для мене не є несподіванкою, що Україну визнають першою в Європі з надання послуг аутсорсингу. Хтось розказує, що це — продаж низьковартісних сервісів. Якщо ми подивимося по мапі, то практично всі країни східної Європи є країнами аутсорсингу — і вони цього не бояться. Це не заважає розвивати інші напрямки. Це є підтвердження доброї роботи України, хорошого потенціалу.

Подібне визнання має ставати сигналом, що ми маємо бути ще кращими, ще крутішими. Завдання українського уряду та місцевих органів самоврядування — зробити так, щоби програмісти з Польщі, Чехії, Болгарії, приїжджали до нас працювати через те, що це набагато ефективніше, ніж в їхніх країнах. Важливо зробити так, щоб і їм було комфортно тут. Наше завдання — спростити працевлаштування іноземців, податкову систему, що викличе притік людей з капіталом в Україну.

Про українські стартапи

Читайте також: «Під час роботи відійшло 4 команди» — Назар Федорчук, CEO Senstone

— Десь два роки великою популярністю користувалися ІоТ-стартапи, ми отримали хороші приклади: Petcube, LaMetric, SenStone. Зараз поріг входу в ці стартапи значно завищився. Гадаю, зараз підуть сервісні стартапи, будуть домінувати аутсорсингові проекти (їх теж можна назвати стартапами).

Чому вони користуються успіхом? Все просто, адже існує багато історій успіху, при чому це не заокеанські Стів Джобс чи Білл Гейтс, а проекти, розташовані поруч.

Про подальші плани Кластера

— Точно будемо продовжувати проекти, які в нас вже є в реалізації. IT Arena буде ще більшою та грандіознішою. Точно запустимо декілька навчальних програм та продовжимо реалізацію ІТ-парку. Стартує проект будівництва заміського поселення для айтішників (ІТ-Village). Більшість проектів анонсуємо з нового року.

Share
Написати коментар
loading...