Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Павло Кравченко, Distributed Lab: «Ми звикли думати в межах ієрархічних систем — а філософія Blockchain інша»

Pavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša»

Вже цього тижня, 22 вересня, у Києві відбудеться конференція BlockchainUA, під час якої йтиметься про технологію Blockchain та можливості її для сектору фінансових послуг. Детальніше про це ми поспілкувалися із співорганізатором та експертом із децентралізованих систем, кандидатом наук в сфері захисту інформації Павлом Кравченком
Vže ćogo tyžnja, 22 veresnja, u Kyjevi vidbudeťsja konferencija BlockchainUA, pid čas jakoї jtymeťsja pro tehnologiju Blockchain ta možlyvosti її dlja sektoru finansovyh poslug. Detaľniše pro ce my pospilkuvalysja iz spivorganizatorom ta ekspertom iz decentralizovanyh system, kandydatom nauk v sferi zahystu informaciї Pavlom Kravčenkom
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Вищу освіту Павло здобув у Харківському Національному університеті радіоелектроніки. Після завершення вишу він 3 роки працював у компанії ІІТ, що постачає програмно-апаратні рішення для держсектору та банків. Із 2009 року Павло інтенсивно займався розробкою та управлінням банківськими проектами із високим навантаженням систем. З початку 2014 року, перебуваючи у Каліфорнії, він потрапив у blockchain-індустрію та почав роботу у проекті Stellar. Зараз Павло Кравченко розвиває blockchain-компанію Distributed Lab, котра займається створенням open-source інфраструктури для банківської сфери. Для кого ця подія — Конференція по суті — для широких мас людей. Це освітній захід, відповідно основні його цілі — це просвітництво, створення ком’юніті, обмін ідеями та знайомство з іноземними експертами. Ми займаємося цим уже досить давно, і головна наша мета — дати людям ту інформацію, на основі якої вони зможуть самі приймати рішення, аналізувати якісь новини. Зараз на ринку багато відверто неправдивої інформації або занадто комерційної. Тому ми намагаємося добирати таких спікерів і такі теми, які дадуть людям базу для розуміння. У нас буде 3 потоки. Основний — на якому буде обговорюватися як загалом Blockchain змінює світ, фінансову галузь, держсектор і так далі. Буде так званий продуктовий потік, де розглядатимуться безпосередньо кейси застосування технології Blockchain, її переваги, і самі приклади бізнес-кейсів. Третій потік — технічний, де обговорюватимуться чітко технічні питання, безпека й тому подібне. Ще буде четвертий напрямок. Це будуть стартап-пітчі. Проекту презентуватимуть себе та змагатимуться за приз. Після конференції також відбудеться дводенний хакатон. Ось такі власне стоять цілі. Ми робимо конференцію вже вшосте, і приїжджають хороші фахівці з-за кордону. Про регуляцію ринку криптовалют та теми, які найбільше обговорюються зараз — Питання регуляції важливе, але цікавить невелику кількість людей. Тому що всі теми криптовалют у нас у такому «сірому» полі. І до тих пір, поки прибутковість цих заходів велика, то регуляція нікого не хвилює. Навпаки, люди хочуть, щоби її не було. Тому я би сказав, що серед таких важливих тем однозначно буде майнінг ґ— у нас буде дискусійна панель на цю тему. Також це безпека — це те, що технічному потоці буде обговорюватися. Йдеться про безпеку загалом гаманців, безпечні ICO і всі ці складові. Власне, ICO та залуення коштів стане основною темою на цьому потоці. Це в короткочасній перспективі буде дійсно дуже корисно. У довготривалій перспективі — і ці теми будуть обов’язково підніматися — це те, як Blockchain буде трансформувати банківську галузь до fintech-індустрії. Blockchain — це спосіб зберігання й синхронізації інформації між учасниками, які не довіряють одне одному. У своєму максимальному варіанті він був застосований у Bitcoin. Творець біткоїнів не винаходив Blockchain, у нього не було такої мети. Він вирішував конкретну задачу: як створити децентралізовану фінансову систему. І для того, щоби цю задачу вирішити, йому знадобилися деякі технічні хитрощі. У підсумку все це назвали Blockchain. Пізніше виявилося, що цю технологію можна використовувати і для інших сфер — необов’язково для децентралізованої фінансової системи. Таким прикладом «чогось іще» можуть бути децентралізовані публічні реєстри, децентралізований процесор транзакцій, публічні торги або голосування. Це такі основні сфери, де Blockchain справді потрібен. Там він буде застосовуватися в інакшому вигляді, ніж у криптовалютах, просто тому, що будуть інші вхідні умови. Активісти та представники державних структур, дивлячись на Blockchain, зазвичай говорять про нього як про спосіб досягнення прозорості операцій. Зокрема — про спосіб вирішення корупції. До цього моменту в держави завжди була якась відмовка — певний реєстр, процес або торги, і це вирішувалося звісно централізованою системою. Оскільки централізовані системи вразливі за визначенням (бо в них є центр), то їх необхідно захищати. Щоби їх захищати, треба обмежити доступ іззовні — поставити firewall, спеціальне обладнання, фізичний захист і так далі. У держави завжди був привід сказати: «Це — система, вона вимагає захисту, відповідно ми не можемо дати до неї доступ». Коли з’явився Blockchain, люди зрозуміли, що можна створити надійну систему, котра захищена від підміни інформації, проблем з авторизацією, різних атак на неї — систему надійну, але прозору. Тоді вони сказали «чудово, давайте застосуємо ці ідеї Blockchain до держуправління». І держуправління так чи інакше погоджується з цим. Криптовалюти можна взагалі не згадувати тут, адже він не стосується цієї теми. Про ставлення до стартапів на blockchain — Намагалися неодноразово створювати такі Blockchain-центри, але це ніколи не спрацювало. Люди дуже швидко починають конкурувати одне з одним або переманювати співробітників. Зустрічі, конференції, хакатони — так: там люди спілкуються, діляться знаннями. І знову ж, будь-який стартап із використанням Blockchain може на 20% реально вирішувати питання, пов’язані з Blockchain, а на 80% — усі решта питань. І з цих 80% ще 20% — питання безпеки (вони не стосуються Blockchain як такого), 20% — питання маркетингу та продажів, 30% — керування, проджект-менеджмент, бізнес-логіка. Тобто оці 20% — це не така величезна цифра. Тому я вважаю, що в майбутньому люди говоритимуть не про Blockchain, а про конкретні продукти. Зараз же немає окремих конференцій «про інтернет». Просто буде принцип, підхід, який будуть застосовувати. Є декілька технологій, які мені подобаються. Є команди, які їх розвивають. Поки що важко говорити про них як стартап, тому що у цьому сегменті ринку ніхто ще не заробляє поки що гроші. Капітали в основному робляться на спекуляціях, на ICO, на майнінгу. Коли буде робочий продукт і ним будуть користуватися, тоді можна буде щось сказати. Але з точки зору технологій багато правильних речей роблять команди Blockstream, Rootstock, Monero, Zcash, Lightning Network, Ethereum. Вони вирішують проблеми технічні і водночас ще просувають усе це в маси. Технологій багато на ринку, але є команди, які за ними стоять. Час покаже, наскільки настав час технологій. Що відбуватиметься із blockhain далі — Навколо цієї технології зараз вирує надзвичайний інтерес — здебільшого тому, що тут з’явилися гроші. Вони прийшли у цей сегмент через спекуляції, знову ж більшою мірою, і за рахунок того, що стало можливим збирати кошти. Тут цілий ланцюжок подій: люди розбагатіли на Bitcoin, вклали ці гроші далі, припустимо, частина грошей пішла в Etherium. Etherium виріс за рахунок того, що на ньому стартапи почали будувати свої токени, свої еко-системи. Потім Etherium сильно виріс, дуже багато людей стали багатими, відповідно вони почали вкладати гроші далі. Тобто зараз уся індустрія на підйомі, але це не завдяки технології Blockchain. Це завдяки скоріше децентралізації фінансових систем, які держава ще не встигла відрегулювати. Є дуже високий ризик, і прибутковість дуже висока. Все це не відрегульоване — й у будь-яку мить може виявитися шахрайством якийсь певний проект, і ціна токену впаде. І звідси відповідно зявляються певні недоліки. Перший — це те, що масштабованість технології не нескінченна (бо вона децентралізована). Коли рішення приймаються в одній точці — це ефективно. Коли рішення приймаються в десятках тисяч точок, і вони мають між собою домовитися в реальному часі — це буде суттєво повільніше. Пропускна здатність за транзакціями суттєво нижча. Наприклад, у Біткойн — це приблизно 3 транзакції на секунду. Форк Біткойна стався саме через питання, як вирішувати цю проблему. Наступна проблема — це приватність транзакцій. Якщо все публічно, усе прозоро, то як забезпечити приватність? Для цього вже є певні рішення. Але приватність не можна зробити абсолютною. Є також одна з найважливіших проблем — це питання керованості як такої, тобто її розвитку. Коли є один центр, котрий приймає рішення стосовно розвитку — усе просто. Коли в нас ком’юніті, у якому тисячі або сотні тисяч людей, і вони якось зацікавлені в цьому, то потрібно досягнути згоди між ними. І має бути чіткий процес — із цим зіткнулося багато проектів. Є ще проблема відповідальності. Ви можете підписати договір із банком про надання послуг, але ви не можете підписати договір із децентралізованою системою. Немає з ким підписувати. І ще така маленька проблема — це зберігання даних. Вона виникає за рахунок того, що кожен учасник в ідеалі повинен зберігати повну копію всього Blockchain, який постійно росте. І якщо це будуть терабайти даних, це може стати реальною проблемою для подальшого зростання. Про вплив бюрократії — Тут є кілька нюансів. Перший — Blockchain не може бути універсальною технологією, тому що він покликаний вирішувати одну конкретну задачу. І ця задача — якраз досягнення згоди між сторонами, які не довіряють одне одному. Тобто в усіх випадках, коли буде така ситуація, він може бути застосований. Передача даних — це не use case для Blockchain. Узгодження даних — можливо. Але знову ж, узгодження не між одним і другим, а між множиною людей. І зберігання даних — це теж не прерогатива Blockchain. Це — радше система контролю цілісності даних, аніж зберігання. Те, що зараз транзакції Біткойна зберігаються у Blockchain, це радше так вийшло. Blockchain не може бути універсальною технологією. У неї є чіткий ескіз, і відповідно, коли зійде дикий інтерес, залишиться суть. Обробляти дані скоріше за все буде не Blockchain. Він буде зберігати деякі так якірні речі й гарантувати, що вони не були змінені. І проблема впровадження Blockchain навіть там, де він потрібен, перш за все полягає в тому, що потрібно перейти від централізованої моделі мислення до децентралізованої. Ми звикли думати в межах ієрархічних систем, коли є керівник, який каже підлеглим, що робити. А філософія Blockchain якраз інакша. Вона говорить, що є множина сторін, і вони діють за принципом «не довіряй і перевіряй». У результаті — загальне перевірене рішення вважається довіреним. На це реально знадобиться багато років — поки люди змінять свій менталітет на такий, що передбачатиме децентралізоване прийняття рішень. Про те, з чого варто починати роботу з blockchain-проектами Читати. Є такий найбільший міжнародний ресурс новин CoinDesk. Щодо блогів, я би радив підписатися на блоги компаній. Я читаю, наприклад, блог Ethereum, Blockstream. Якщо ви вирішили розробляти власний проект на основі Blockchain, перше й головне — це визначити, яка бізнес-проблема вирішується. Друге — це виділити той її аспект, який вирішує конкретно технологія Blockchain. І третє — це робити прототип як можна швидше, тестувати його в житті як можна швидше. Чим швидше встановиться зворотній зв’язок, тим швидше почнеться новий цикл, і стартап зможе стати успішним. Надто багато стартапів мають ідею, починають реалізовувати її протягом року-двох, і врешті середовище довкола змінюється швидше, ніж стартап. Ці поради радше універсальні і стосуються не тільки Blockchain. З позиції Blockchain варто приділяти багато уваги безпеці, особливо в анонімних проектах. Друге — потрібно заздалегідь прописати правила роботи децентралізованої системи. І не забувати про певні мотиваційні фактори кожного з учасників: про відповідь на питання, чому учасник чи учасниця матимуть вигоду з участі у розробці та розвиткові такого проекту.

Вищу освіту Павло здобув у Харківському Національному університеті радіоелектроніки. Після завершення вишу він 3 роки працював у компанії ІІТ, що постачає програмно-апаратні рішення для держсектору та банків. Із 2009 року Павло інтенсивно займався розробкою та управлінням банківськими проектами із високим навантаженням систем. З початку 2014 року, перебуваючи у Каліфорнії, він потрапив у blockchain-індустрію та почав роботу у проекті Stellar. Зараз Павло Кравченко розвиває blockchain-компанію Distributed Lab, котра займається створенням open-source інфраструктури для банківської сфери.

Для кого ця подія

— Конференція по суті — для широких мас людей. Це освітній захід, відповідно основні його цілі — це просвітництво, створення ком’юніті, обмін ідеями та знайомство з іноземними експертами. Ми займаємося цим уже досить давно, і головна наша мета — дати людям ту інформацію, на основі якої вони зможуть самі приймати рішення, аналізувати якісь новини. Зараз на ринку багато відверто неправдивої інформації або занадто комерційної. Тому ми намагаємося добирати таких спікерів і такі теми, які дадуть людям базу для розуміння.

У нас буде 3 потоки. Основний — на якому буде обговорюватися як загалом Blockchain змінює світ, фінансову галузь, держсектор і так далі. Буде так званий продуктовий потік, де розглядатимуться безпосередньо кейси застосування технології Blockchain, її переваги, і самі приклади бізнес-кейсів. Третій потік — технічний, де обговорюватимуться чітко технічні питання, безпека й тому подібне. Ще буде четвертий напрямок. Це будуть стартап-пітчі. Проекту презентуватимуть себе та змагатимуться за приз. Після конференції також відбудеться дводенний хакатон. Ось такі власне стоять цілі. Ми робимо конференцію вже вшосте, і приїжджають хороші фахівці з-за кордону.

Про регуляцію ринку криптовалют та теми, які найбільше обговорюються зараз

— Питання регуляції важливе, але цікавить невелику кількість людей. Тому що всі теми криптовалют у нас у такому «сірому» полі. І до тих пір, поки прибутковість цих заходів велика, то регуляція нікого не хвилює. Навпаки, люди хочуть, щоби її не було. Тому я би сказав, що серед таких важливих тем однозначно буде майнінг ґ— у нас буде дискусійна панель на цю тему. Також це безпека — це те, що технічному потоці буде обговорюватися. Йдеться про безпеку загалом гаманців, безпечні ICO і всі ці складові. Власне, ICO та залуення коштів стане основною темою на цьому потоці. Це в короткочасній перспективі буде дійсно дуже корисно. У довготривалій перспективі — і ці теми будуть обов’язково підніматися — це те, як Blockchain буде трансформувати банківську галузь до fintech-індустрії.

Blockchain — це спосіб зберігання й синхронізації інформації між учасниками, які не довіряють одне одному. У своєму максимальному варіанті він був застосований у Bitcoin. Творець біткоїнів не винаходив Blockchain, у нього не було такої мети. Він вирішував конкретну задачу: як створити децентралізовану фінансову систему. І для того, щоби цю задачу вирішити, йому знадобилися деякі технічні хитрощі. У підсумку все це назвали Blockchain.

Пізніше виявилося, що цю технологію можна використовувати і для інших сфер — необов’язково для децентралізованої фінансової системи. Таким прикладом «чогось іще» можуть бути децентралізовані публічні реєстри, децентралізований процесор транзакцій, публічні торги або голосування. Це такі основні сфери, де Blockchain справді потрібен. Там він буде застосовуватися в інакшому вигляді, ніж у криптовалютах, просто тому, що будуть інші вхідні умови. Активісти та представники державних структур, дивлячись на Blockchain, зазвичай говорять про нього як про спосіб досягнення прозорості операцій. Зокрема — про спосіб вирішення корупції. До цього моменту в держави завжди була якась відмовка — певний реєстр, процес або торги, і це вирішувалося звісно централізованою системою. Оскільки централізовані системи вразливі за визначенням (бо в них є центр), то їх необхідно захищати. Щоби їх захищати, треба обмежити доступ іззовні — поставити firewall, спеціальне обладнання, фізичний захист і так далі. У держави завжди був привід сказати: «Це — система, вона вимагає захисту, відповідно ми не можемо дати до неї доступ».

Коли з’явився Blockchain, люди зрозуміли, що можна створити надійну систему, котра захищена від підміни інформації, проблем з авторизацією, різних атак на неї — систему надійну, але прозору. Тоді вони сказали «чудово, давайте застосуємо ці ідеї Blockchain до держуправління». І держуправління так чи інакше погоджується з цим. Криптовалюти можна взагалі не згадувати тут, адже він не стосується цієї теми.

Про ставлення до стартапів на blockchain

Читайте також: Що таке blockchain і для чого він потрібен

— Намагалися неодноразово створювати такі Blockchain-центри, але це ніколи не спрацювало. Люди дуже швидко починають конкурувати одне з одним або переманювати співробітників. Зустрічі, конференції, хакатони — так: там люди спілкуються, діляться знаннями. І знову ж, будь-який стартап із використанням Blockchain може на 20% реально вирішувати питання, пов’язані з Blockchain, а на 80% — усі решта питань. І з цих 80% ще 20% — питання безпеки (вони не стосуються Blockchain як такого), 20% — питання маркетингу та продажів, 30% — керування, проджект-менеджмент, бізнес-логіка. Тобто оці 20% — це не така величезна цифра. Тому я вважаю, що в майбутньому люди говоритимуть не про Blockchain, а про конкретні продукти. Зараз же немає окремих конференцій «про інтернет». Просто буде принцип, підхід, який будуть застосовувати.

Є декілька технологій, які мені подобаються. Є команди, які їх розвивають. Поки що важко говорити про них як стартап, тому що у цьому сегменті ринку ніхто ще не заробляє поки що гроші. Капітали в основному робляться на спекуляціях, на ICO, на майнінгу. Коли буде робочий продукт і ним будуть користуватися, тоді можна буде щось сказати. Але з точки зору технологій багато правильних речей роблять команди Blockstream, Rootstock, Monero, Zcash, Lightning Network, Ethereum. Вони вирішують проблеми технічні і водночас ще просувають усе це в маси. Технологій багато на ринку, але є команди, які за ними стоять. Час покаже, наскільки настав час технологій.

Що відбуватиметься із blockhain далі

— Навколо цієї технології зараз вирує надзвичайний інтерес — здебільшого тому, що тут з’явилися гроші. Вони прийшли у цей сегмент через спекуляції, знову ж більшою мірою, і за рахунок того, що стало можливим збирати кошти. Тут цілий ланцюжок подій: люди розбагатіли на Bitcoin, вклали ці гроші далі, припустимо, частина грошей пішла в Etherium. Etherium виріс за рахунок того, що на ньому стартапи почали будувати свої токени, свої еко-системи. Потім Etherium сильно виріс, дуже багато людей стали багатими, відповідно вони почали вкладати гроші далі. Тобто зараз уся індустрія на підйомі, але це не завдяки технології Blockchain. Це завдяки скоріше децентралізації фінансових систем, які держава ще не встигла відрегулювати. Є дуже високий ризик, і прибутковість дуже висока. Все це не відрегульоване — й у будь-яку мить може виявитися шахрайством якийсь певний проект, і ціна токену впаде. І звідси відповідно з’являються певні недоліки.

Перший — це те, що масштабованість технології не нескінченна (бо вона децентралізована). Коли рішення приймаються в одній точці — це ефективно. Коли рішення приймаються в десятках тисяч точок, і вони мають між собою домовитися в реальному часі — це буде суттєво повільніше. Пропускна здатність за транзакціями суттєво нижча. Наприклад, у Біткойн — це приблизно 3 транзакції на секунду. Форк Біткойна стався саме через питання, як вирішувати цю проблему.

Наступна проблема — це приватність транзакцій. Якщо все публічно, усе прозоро, то як забезпечити приватність? Для цього вже є певні рішення. Але приватність не можна зробити абсолютною.

Є також одна з найважливіших проблем — це питання керованості як такої, тобто її розвитку. Коли є один центр, котрий приймає рішення стосовно розвитку — усе просто. Коли в нас ком’юніті, у якому тисячі або сотні тисяч людей, і вони якось зацікавлені в цьому, то потрібно досягнути згоди між ними. І має бути чіткий процес — із цим зіткнулося багато проектів.

Є ще проблема відповідальності. Ви можете підписати договір із банком про надання послуг, але ви не можете підписати договір із децентралізованою системою. Немає з ким підписувати.

І ще така маленька проблема — це зберігання даних. Вона виникає за рахунок того, що кожен учасник в ідеалі повинен зберігати повну копію всього Blockchain, який постійно росте. І якщо це будуть терабайти даних, це може стати реальною проблемою для подальшого зростання.

Про вплив бюрократії

Читайте також: Уряд України схвалив впровадження Blockchain для держреєстрів

— Тут є кілька нюансів. Перший — Blockchain не може бути універсальною технологією, тому що він покликаний вирішувати одну конкретну задачу. І ця задача — якраз досягнення згоди між сторонами, які не довіряють одне одному. Тобто в усіх випадках, коли буде така ситуація, він може бути застосований.

Передача даних — це не use case для Blockchain. Узгодження даних — можливо. Але знову ж, узгодження не між одним і другим, а між множиною людей. І зберігання даних — це теж не прерогатива Blockchain. Це — радше система контролю цілісності даних, аніж зберігання. Те, що зараз транзакції Біткойна зберігаються у Blockchain, це радше так вийшло. Blockchain не може бути універсальною технологією. У неї є чіткий ескіз, і відповідно, коли зійде дикий інтерес, залишиться суть.

Обробляти дані скоріше за все буде не Blockchain. Він буде зберігати деякі так якірні речі й гарантувати, що вони не були змінені. І проблема впровадження Blockchain навіть там, де він потрібен, перш за все полягає в тому, що потрібно перейти від централізованої моделі мислення до децентралізованої. Ми звикли думати в межах ієрархічних систем, коли є керівник, який каже підлеглим, що робити. А філософія Blockchain якраз інакша. Вона говорить, що є множина сторін, і вони діють за принципом «не довіряй і перевіряй». У результаті — загальне перевірене рішення вважається довіреним. На це реально знадобиться багато років — поки люди змінять свій менталітет на такий, що передбачатиме децентралізоване прийняття рішень.

Про те, з чого варто починати роботу з blockchain-проектами

Читати. Є такий найбільший міжнародний ресурс новин CoinDesk. Щодо блогів, я би радив підписатися на блоги компаній. Я читаю, наприклад, блог Ethereum, Blockstream.

Якщо ви вирішили розробляти власний проект на основі Blockchain, перше й головне — це визначити, яка бізнес-проблема вирішується.

Друге — це виділити той її аспект, який вирішує конкретно технологія Blockchain.

І третє — це робити прототип як можна швидше, тестувати його в житті як можна швидше. Чим швидше встановиться зворотній зв’язок, тим швидше почнеться новий цикл, і стартап зможе стати успішним. Надто багато стартапів мають ідею, починають реалізовувати її протягом року-двох, і врешті середовище довкола змінюється швидше, ніж стартап.

Ці поради радше універсальні і стосуються не тільки Blockchain. З позиції Blockchain варто приділяти багато уваги безпеці, особливо в анонімних проектах. Друге — потрібно заздалегідь прописати правила роботи децентралізованої системи. І не забувати про певні мотиваційні фактори кожного з учасників: про відповідь на питання, чому учасник чи учасниця матимуть вигоду з участі у розробці та розвиткові такого проекту.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: